Герб України

Постанова від 22.05.2025 по справі 300/6976/23

Касаційний адміністративний суд верховного суду

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2025 року

м. Київ

справа № 300/6976/23

адміністративні провадження № К/990/45015/24, №К/990/45086/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області, Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року (суддя Боршовський Т.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року (головуючий суддя Іщук Л.П., судді: Обрізко І.М., Шинкар Т.І.) у справі №300/6976/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європошта» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європошта» (далі - позивач, ТОВ «Фінансова Компанія «Європошта») звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07 серпня 2023 року № 008193/0706 про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 3127398,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що усі службові операції на суму 3125698,00 грн були зареєстровані через РРО, що підтверджується Z-звітом №1190 за 27 липня 2022 року, вклеєним на сторінці 36 Журналу використання реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти № 3000346043В19. Суми усіх службових операцій «підкріплення» за 27 липня 2022 року відображено в Реєстрі підкріплення/інкасації за 27 липня 2022 року, що підшитий до Касової книги за липень 2022 року та в Книзі обліку готівки оборотної (операційної) каси і інших цінностей Фінансової установи. Оскільки операції з отримання авансу, підкріплення чи інкасації цінностей не є розрахунковими операціями в розумінні статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», то неправомірним є застосування до позивача штрафних санкцій.

Рішенням від 29 травня 2024 року Івано-Франківський окружний адміністративний суд позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 07 серпня 2023 року № 008193/0706 в частині застосування до ТОВ «Фінансова Компанія «Європошта» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 1700 (одна тисяча сімсот) гривень. Відмовив у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 07 серпня 2023 року №008193/0706 в частині застосування до ТОВ «Фінансова Компанія «Європошта» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 3125698 (три мільйони сто двадцять п`ять тисяч шістсот дев`яносто вісім) гривень.

Здійснюючи висновок про правомірність прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 07 серпня 2023 року №008193/0706 в частині застосування до ТОВ «Фінансова Компанія «Європошта» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 3125698 (три мільйони сто двадцять п`ять тисяч шістсот дев`яносто вісім) грн, суд першої інстанції констатував, що при проведенні фактичної перевірки операційної каси №19 ТОВ «Фінансова компанія «Європошта» за адресою: проспект Металургів, 12-А, місто Запоріжжя, контролюючим органом виявлено отримання касиром готівки безпосередньо в касі на загальну суму 3125698,00 грн без документального підтвердження її проведення через РРО.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в цій частині, суд першої інстанції виходив з того, що вся інформація з прибутково-видаткових касових ордерів за 27 липня 2022 року ідентифікує тільки касира операційної каси №19 і не містить даних про надавача грошових коштів, у зв`язку з чим, суд зробив висновок, що ця готівка отримана касиром позивача саме в операційній касі №19 не від банківської установи, не від інкасатора та не з банкомату.

Також, суд відзначив, що позивач не надав документального підтвердження первинного документу, що фіксує внесення цієї готівки в касу РРО, а саме службових чеків, сформованих РРО фіскальний номер 3000346043, який зареєстрований в операційній касі №19.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 16 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європошта» задовольнив. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишив без задоволення. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі №300/6976/23 скасував та прийняв постанову, якою позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європошта» задовольнив повністю. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 07 серпня 2023 року №008193/0706.

Здійснюючи висновок щодо відсутності порушень з боку позивача, суд апеляційної інстанції вказав, що не встановлено і не зафіксовано в акті податковим органом які саме розрахункові операції відбувались ( реалізація якого товару, реалізація якої послуги ).

Апеляційний суд відзначив, що висновки в акті фактичної перевірки зроблені лише на підставі аналізу документів (прибутково-видаткових касових ордерів від 27 липня 2022 року) та аналізу даних СОД РРО ( система обліку даних реєстрації розрахункових операцій ). Проте, дані, на які покликається відповідач у акті, що внесені у базу системи обліку даних РРО ( СОД РРО ), є за своєю суттю податковою інформацією, не є належними доказами податкового правопорушення і сама по собі наявність такої інформації у базі СОД РРО не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності, а може бути лише використана як підстава для подальшої перевірки певних обставин.

Апеляційний суд констатував, що використання податкової інформації та документів, в тому числі даних СОД РРО за минулі періоди, передбачено виключно під час проведення документальних і камеральних перевірок.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачем до акту перевірки не додано жодного доказу, на підставі якого контролюючим органом зроблені висновки про порушення пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Запорізькій області подало касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду залишити в силі.

Підставою касаційного оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Відповідач вважає, що суди застосували норму права без урахування висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2024 року у справі № 280/6832/23.

Аргументовано касаційну скаргу тим, що надані позивачем ордери підтверджують отримання в касі готівки від клієнтів для подальшого переведення на рахунки третіх осіб, а позивач є посередником, що надає послуги переказу коштів. Зважаючи на ту обставину, що вся інформація з прибутково-видаткових касових ордерів за 27 липня 2022 року ідентифікує тільки касира операційної каси №19 і не містить даних про надавача грошових коштів, тому готівка отримана касиром позивача саме в операційній касі №19 від невизначених осіб. Підтвердженням факту отримання позивачем 27 липня 2022 року грошових коштів в сумі 3 125 698 грн для їх подальшого переказу є фіскальний звітний чек (Z-звіт) за 27 липня 2022 року №1190, який не містить операцій «службове внесення», відповідно, отримані кошти є власністю клієнтів, а не позивача.

З-поміж іншого, відповідач зазначив, що при проведенні операції по внесенню готівки в касу для її подальшого використання, встановлено обов`язок її внесення у фіскальну пам`ять РРО через службову операцію. Однак, матеріали справи не містять документального підтвердження внесення 27 липня 2022 року готівки на суму 3 125 698 грн шляхом формування відповідного службового чеку РРО «службове внесення».

Також, контролюючий орган звернув увагу, що використання податкової інформації з СОД РРО під час проведення фактичної перевірки відповідає вимогам чинного законодавства. Враховуючи мету створення такої Системи та обсяги інформації, що підлягає збереженню, можна в будь-який час провести огляд і дослідження фіскальних чеків у місці їх знаходження на Інтернет-ресурсі - вебпорталі Державної податкової служби. Тобто, інформація з фіскальних чеків в СОД РРО та інформація на вебпорталі Державної податкової служби - це одна й та сама інформація, що містить всі дані про проведенні розрахункові операції та реквізити фіскальних чеків.

Крім того, касаційну скаргу подано і Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області, в якій контролюючий орган просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року в частині задоволення позовних вимог, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що помилковою позицією суду апеляційної інстанції є про те, що проведена фактична перевірка з використанням відповідних документів, що складають предмет перевірки, визначеного п.п.80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України за період діяльності носить характер документальної перевірки.

Зазначив, що надані позивачем ордери підтверджують отримання в касі готівки для її подальшого переведення на рахунки сторонніх осіб, оскільки ці кошти не належать позивачу, а він є лише посередником для їх проведення від клієнта до клієнта. Покликання позивача стосовно того, що всі операції за прибутковими касовими ордерами від 27 липня 2022 року є операціями поповнення каси, не відповідають дійсності, адже вся інформація з прибутково-видаткових касових ордерів за 27 липня ідентифікує лише касира операційної каси №19 і не містить даних про надавача грошових коштів. Більш того, чеки про службове внесення готівки в касу РРО 27 липня 2022 року до ДПС не надавались.

Щодо непроведення розрахункових операцій через РРО, нероздрукування розрахункового документа, що підтверджує виконання операції з купівлі-продажу іноземної валюти, контролюючий орган зазначив, що відповідно до фіскальних звітних чеків (Z-звітів) з РРО ФН 3000346043, що містяться в журналі використання РРО, з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року розрахункові операції через РРО не проводились. 24 лютого 2022 року сформовано Z-звіт №1149, наступний Z-звіт №1150 сформований вже 01 червня 2022 року. Вказане, на переконання контролюючого органу, свідчить про відсутність проведених через РРО розрахункових операцій з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року. Тобто, зазначене свідчить про проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти без їх проведення через РРО та без роздрукування розрахункових документів, що підтверджують операції.

В письмових відзивах на касаційні скарги позивач просить їх залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Ухвалою від 10 грудня 2024 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Ухвалою від 24 грудня 2024 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області та часткового задоволення касаційної скарги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, з таких підстав.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європошта» перебуває на обліку в ДПІ у м. Івано-Франківськ ГУ ДПС в Івано-Франківській області. Види діяльності за КВЕД: 64.92 «Інші види кредитування» (основний), 64.19 «Інші види грошового посередництва», 64.91 «Фінансовий лізинг», 64.99 «Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у.», 66.12 «Посередництво за договорами по цінних паперах або товарах», 66.19 «Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення».

В період з 18 липня 2022 року по 27 липня 2022 року представниками Головного управління ДПС в Запорізькій області на підставі наказу від 18 липня 2022 року № 753-п, направлень від 18 липня 2022 року № 1008 та № 1009, проведено фактичну перевірку структурного підрозділу ТОВ Фінансова Компанія Європошта - операційної каси № 19, за адресою: проспект Металургів, 12-А, місто Запоріжжя, Запорізька область, за період з 01 січня 2022 року по день закінчення фактичної перевірки, з питань дотримання законодавства, яке регулює ведення касових операцій, здійснення валютообмінних операцій, подання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, наявності ліцензії та інших документів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Головне управління ДПС в Запорізькій області надало представнику позивача запит «Про надання документів» до 09:00 год 21 липня 2022 року.

27 липня 2023 року Головним управлінням ДПС в Запорізькій області складено акт №381/08/01/07/09/40214866 про відмову надання документів до перевірки на господарській одиниці «Пункт обміну валюти» за адресою: проспект Металургів, 12-А, місто Запоріжжя, де здійснює діяльність ТОВ «Фінансова Компанія «Європошта».

За результатами фактичної перевірки складено акт від 27 липня 2022 року №2417/08/01/0709/40214866, згідно висновків якого контролюючим органом встановлено порушення позивачем пункту 1 статті 3, пункту 2 статті 4 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», пункту 6 статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції», пункту 3 розділу І Положення про порядок взаємодії юридичних осіб, що здійснюють операції з оброблення та зберігання готівки з іншими юридичними особами, пункту 25, пункту 26 розділу ІV Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України, пункту 16 розділу І, пункту 25, абзацу 1 пункту 26, пункту 27, пункту 28, пункту 29 розділу ІІІ Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні, пунуту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України.

В акті від 27 липня 2022 року № 2417/08/01/0709/40214866 зафіксовано, що за період 01 січня 2022 року по дату закінчення перевірки, ТОВ ТОВ «Фінансова Компанія «Європошта» здійснено неналежне оформлення операцій з приймання та видачі готівки з каси, ведення відповідних касових документів та встановлено порушення вимог п. 25, п. 29 розділу III Постанови № 148, а саме: «Приймання готівки в касу проводиться за прибутковими касовими ордерами, які не підписані головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником ТОВ "Фінансова компанія "Європошта". До прибуткових касових ордерів не додаються документи, які є підставою для їх складання. При прийманні касиром операційної каси №19 готівки в касу за прибутковими касовими ордерами не видаються квитанції, які повинні бути відривною частиною прибуткового касового ордера відповідно додатку 2 Постанови № 148. Тобто касиром навмисно формуються ліва частина прибуткового касового ордеру, бо приймання готівки на підкріплення, суцільним порядком здійснюється без заповнення рядку «Прийнято від» та інших обов`язкових реквізитів. Встановлено порушення вимог абз. 1, п. 26, п.27, п.28, п.29 розділу III Постанови № 148, а саме: на місці проведення операцій відсутні документи, що свідчать про здавання виручки до банку, відсутні підписи одержувачів та інші обов`язкові реквізити. Так, 27 липня 2022 року інспекторами контролюючого органу здійснено вихід до операційної каси № 19 для фіксування діяльності каси (проведення хронометражу) внаслідок, чого виявлені наступні документи:

Видатковий ордер № 40019 від 27 липня 2022 року інкасовано національної валюти у розмірі 796000,00 грн. Видатковий ордер № 39950 від 25 липня 2022 року інкасовано національної валюти у розмірі 129 321,00 грн, вилучення готівки з місця здійснення готівкових розрахунків із застосуванням РРО для здавання її до банку повинен оформлятися відповідними чеками РРО із виконанням операції "службова видача", так на місці проведення операцій в операційній касі №19 на виконання операції "службова видача" чек РРО відсутній. Також відсутні будь які з документів:

1) квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, підписана відповідальними особами банку та засвідчена відбитком печатки банку (за потреби);

2) квитанція/чек банкомата чи програмно-технічного комплексу самообслуговування,

3) супровідний касовий ордер до сумки з цінностями;

4) чек платіжного термінала в разі проведення інкасації коштів у режимі реального часу з використанням платіжних терміналів, що свідчить про здавання виручки до банку та є підтвердженням оприбуткування готівки в касі суб`єкта господарювання.

Згідно абз. 2, п.27 розділу III Постанови № 148 видаткові касові ордери або видаткові відомості не приймаються для виведення залишку готівки в касі, якщо видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача. В порушення вимог п.3, розділу І Положення про порядок взаємодії юридичних осіб, що здійснюють операції з оброблення та зберігання готівки, з іншими юридичними особами, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 17 березня 2018 року № 28.

- Прибутковий ордер № 40013 від 27 липня 2022 року на підкріплення у національній валюті у розмірі 168070,00 грн.

-Прибутковий ордер № 40014 від 27 липня 2022 року на підкріплення у національній валюті у розмірі 267000,00 грн.

-Прибутковий ордер № 40015 від 27 липня 2022 року на підкріплення у національній валюті у розмірі 80474,00 грн.

-Прибутковий ордер № 40016 від 27 липня 2022 року на підкріплення у національній валюті у розмірі 291154,00 грн.

-Прибутковий ордер № 40017 від 27 липня 2022 року на підкріплення у національній валюті у розмірі 203000,00 грн.

-Прибутковий ордер № 40018 від 27 липня 2022 року на підкріплення у національній валюті у розмірі 1800000,00 грн.

-Прибутковий ордер № 40020 від 27 липня 2022 року на підкріплення у національній валюті у розмірі 160000,00 грн.

-Прибутковий ордер № 40021 від 27 липня 2022 року на підкріплення у національній валюті у розмірі 156000,00 грн,

всього на загальну суму 3125698,00 грн, по вищезазначених прибуткових ордерах, встановлені порушення вимог п. 25, п. 29 розділу III Постанови № 148, а саме: приймання готівки в касу проводиться за прибутковими касовими ордерами, які не підписані головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником ТОВ "Фінансова компанія "Європошта". До прибуткових касових ордерів не додаються документи, які є підставою для їх складання. При прийманні касиром операційної каси №19 готівки в касу за прибутковими касовими ордерами не видаються квитанції, які повинні бути відривною частиною прибуткового касового ордера відповідно додатку 2 Постанови № 148. Тобто, касиром навмисно формується ліва частина прибуткового касового ордеру, бо приймання готівки на підкріплення, суцільним порядком здійснюється без заповнення рядку «Прийнято від» та інших обов`язкових реквізитів».

Контролюючий орган дійшов висновку, що: «в діяльності операційної каси вбачається операції з легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, так під службовими операціями «підкріплення» або «видача, інкасація», проводяться операцій з переказів коштів, що призводять до втрат бюджету та не проведенню операцій з приймання готівки для подальшого її переказу ТОВ "Фінансова компанія "Європошта" без створення у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на зазначені операції з приймання готівки для подальшого її переказу у сумі 3125698,00 грн. За період з 25 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року операції по здійсненню валютно-обмінних операцій без застосуванням РРО, але рух готівкових коштів було відображено у касові книзі протягом всього вищевказаного періоду, а саме: прихід 294374320,00 грн, видаток 339414178,00 грн. Згідно Фіскального звіту на 24 лютого 2022 року залишки у національній валюті складають 906665,90 грн авансові внески згідно Фіскального звіту на 01 червня 2022 року становлять 906665,90 грн різниця 45039858,00 грн.»

Не погодившись з висновками акту фактичної перевірки № 2417/08/01/07/09/40214866 від 28 липня 2022 року ТОВ "Фінансова компанія "Європошта" подало до Головного управління ДПС у Запорізькій області заперечення №151/022 від 08 серпня 2022 року до акту фактичної перевірки.

На підставі висновків акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 07 серпня 2023 року № 008193/0706 про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 3127398,00 грн, з яких 3125698,00 грн за проведення розрахункової операції на повну суму покупки без застосування РРО, 1700,00 грн за непроведення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій та/або через зареєстрованим фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій із створенням (роздрукуванням у двох примірниках та/або збереженням в електронній формі) розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій.

Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення від 07 серпня 2023 року №008193/0706, позивача звернувся з цим позовом до суду.

Першочерговим спірним питанням у цій справі, яке складає межі перевірки судом касаційної інстанції правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, є перевірка правильності висновків суду про дотримання податковим органом порядку та процедури проведення фактичної перевірки в аспекті того, що:

-висновки перевірки ґрунтуються на даних з інформаційних баз податкового органу, що не є належним доказом підтвердження правопорушення в межах проведеної фактичної перевірки;

-фактичною перевіркою охоплено діяльність платника податків у попередніх періодах, а висновки податкового органу, які сформовані на підставі відповідних баз даних і документах, за своєю суттю можуть бути предметом документальної перевірки, а тому має місце вихід за межі предмету виду фактичної перевірки.

Щодо висновку апеляційного суду про те, що перевірка за минулий період часу носить характер документальної перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).

Як свідчать матеріали справи та було встановлено судами попередніх інстанцій відповідачем наказом призначено фактичну перевірку позивача на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

За змістом наведених норм, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, за умови наявності у контролюючого органу інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків податкової дисципліни у сферах здійснення розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

При цьому Податковим кодексом не встановлено будь-яких обмежень та/або заборон щодо періоду діяльності платника, який перевіряється в ході фактичних перевірок, крім ст.102 Податкового кодексу (не пізніше 1095 днів).

Щодо можливості проведення фактичної перевірки в межах 1095 днів та правомірності наказу про призначення такої перевірки було зроблено висновок і Верховним Судом у справі № 826/8284/17 (постанова від 20 травня 2022 року).

Доводи позивача, що в межах цієї справи мало місце вихід відповідачем за межі предмету фактичної перевірки є безпідставними.

Таким чином, апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що контролюючим органом було допущено порушення процедури призначення та проведення фактичної перевірки.

Щодо встановленого порушення пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», колегія суддів зазначає наступне.

Штрафна санкція на суму 3 125 698,00 грн нарахована контролюючим органом на підставі пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення позивачем пункту 1 статті 3 цього Закону, а саме: не проведення операцій з приймання готівки для подальшого її переказу ТОВ «Фінансова Компанія «Європошта» без створення у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на зазначені операції з приймання готівки для подальшого її переказу на загальну суму 3 125 698,00 грн.

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги в цій частині, відзначив, що висновки в акті фактичної перевірки зроблені лише на підставі аналізу документів (прибутково-видаткових касових ордерів від 27 липня 2022 року) та аналізу даних СОД РРО ( система обліку даних реєстрації розрахункових операцій ). Проте, дані, на які покликається відповідач у акті, що внесені у базу системи обліку даних РРО ( СОД РРО ), є за своєю суттю податковою інформацією, не є належними доказами податкового правопорушення і сама по собі наявність такої інформації у базі СОД РРО не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності, а може бути лише використана як підстава для подальшої перевірки певних обставин.

Перевіряючи правильність висновку суду апеляційної інстанції щодо вчинення позивачем цього правопорушення, колегія суддів враховує таке.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР. Дія цього закону поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

За визначеннями, наведеними у статті 2 3акон №265/95, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

З наведеного слідує, що суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Відповідальність за порушення вимог Закону №265/95-ВР унормована приписами розділу V цього Закону, зокрема, фінансова санкція за вказане порушення передбачена статтею 17 Закону №265/95-ВР.

Пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР визначено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.

Так, позивач наполягав на тому, що грошові кошти за касовими ордерами отримані позивачем не при проведенні розрахункових операцій, а є службовим внесенням (підкріпленням) до операційної каси, що відображене у фіскальному звітному чеку (Z-звіт) за 27 липня 2022 року №1190 в рядку «отримано за підкріпленням українська гривня 6306981,00 UAH».

Оцінюючи такі доводи позивача, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.6 розділу ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затв. Наказом Міністерства фінансів України 14 червня 2016 року N 547 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за N 918/29048, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо такі внесення чи видача не пов`язані з проведенням розрахункових операцій:

операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту;

операція "службова видача" використовується для реєстрації суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів.

Тобто, при проведенні операції по внесенню готівки в касу для її подальшого використання, встановлено обов`язок її внесення в фіскальну пам`ять РРО через службову операцію.

Однак, як вірно зауважено судом першої інстанції, позивачем не надано документального підтвердження внесення 27 липня 2022 року готівки за касовими ордерами на суму 3125698,00 гривень в касу РРО відповідними службовими внесеннями шляхом формування відповідного службового чеку РРО.

Суд першої інстанції встановив, що згідно з актом фактичної перевірки від 28 липня 2022 року №2417/08/01/0709/40214866 представники контролюючого органу зафіксували, що 27 липня 2022 року до операційної каси №19 у м. Запоріжжі на проспекті Металургів, 12-А, надійшли готівкові кошти в національній валюті на загальну суму 3125698,00 грн із призначенням платежу «поповнення операційної каси № 19», що підтверджують прибутково-видаткові касові ордери від 27 липня 2022 року: №40013 на суму 168 070,00 грн, №40014 на суму 267 000,00 грн, №40015 на суму 80 474,00 грн, №40016 на суму 291 154,00 грн, №40017 на суму 203 000,00 грн, №40018 на суму1 800 000,00 грн, №40020 на суму 160 000,00 грн, №40021 на суму 156 000,00 грн (том 1, а.с. 162-166).

Інформація, яка міститься в зазначених касових ордерах, підтверджує наступні факти:

-операції відбуваються в операційній касі №19 ТОВ «Фінансова компанія «Європошта» за адресою: проспект Металургів, 12-А, місто Запоріжжя;

-при проведенні операцій передається готівка в гривневому еквіваленті;

-отримувачем готівки є касир Чашницька Наталія Миколаївна операційної каси №19, в підтвердження особи отримувач зазначив серію, номер свого паспорту, орган та дату його видачі;

-операція відображена бухгалтерською проводкою Дт.301-Кр.333, тобто відображення операції за дебетом субрахунку 301 («Готівка в національній валюті») підтверджує отримання готівки в гривневому еквіваленті в операційну касу №19, а відображення операції за кредитом субрахунку 333 (Грошові кошти в дорозі в національній валюті) підтверджує що грошові суми, внесені в операційну касу №19, призначені для подальшого їх зарахування на розрахункові або інші рахунки клієнтів, а не рахунки установи, яка отримала ці гроші.

Таким чином, з огляду на викладене, позивач надав ордери, які підтверджують отримання в касі готівки для її подальшого переведення на рахунки сторонніх осіб, тому що ці кошти не належать позивачу, а він є лише посередником для їх переведення від клієнта до клієнта.

У зв`язку з викладеним, суд першої інстанції виснував, що позивач не надав документального підтвердження про внесення готівки в сумі 3125698,00 грн в касу РРО. При цьому, суд зазначив, що твердження позивача, що фіскальний звітний чек (Z-звіт) за 27 липня 2022 року №1190 на суму 6306981,00 UAH включає також і отриману готівку за касовими ордерами №40013, №40014, №40015, №40016, №40017, №40018, №40020, №40021 на загальну суму 3125698,00 грн, не відповідає дійсності, оскільки позивач не надав документального підтвердження первинного документу, що фіксує внесення цієї готівки в касу РРО, а саме службових чеків, сформованих РРО фіскальний номер 3000346043, який зареєстрований в операційній касі №19.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при проведенні фактичної перевірки операційної каси №19 ТОВ «Фінансова компанія «Європошта» за адресою: проспект Металургів, 12-А, місто Запоріжжя, контролюючим органом виявлено отримання касиром готівки безпосередньо в касі на загальну суму 3125698,00 грн без документального підтвердження її проведення через РРО.

При цьому судом апеляційної інстанції вказаного не враховано, а лише констатовано, що використання податкової інформації та документів, в тому числі даних СОД РРО, є за своєю суттю податковою інформацією, не є належними доказами податкового правопорушення і сама по собі наявність такої інформації у базі СОД РРО не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності, а може бути лише використана як підстава для подальшої перевірки певних обставин.

Щодо встановленого порушення пункту 2 статті 4 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», колегія суддів зазначає наступне.

Штрафна санкція на суму 17000 грн нарахована контролюючим органом за здійснення валютно-обмінних операцій за період з 25 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року без застосування РРО.

Згідно з пунктом 2 статті 4 Закону № 265/95-ВР банки, що здійснюють операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, суб`єкти господарювання, які здійснюють операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі на підставі агентських угод з банками, а також небанківські надавачі платіжних послуг, які мають право здійснювати операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції", зобов`язані проводити операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій та/або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій із створенням (роздрукуванням у двох примірниках та/або збереженням в електронній формі) розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій.

Відповідно до пункту 1 статті 18 Закону № 265/95-ВР у разі порушення встановленого цим Законом порядку виконання операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі до банків, небанківських фінансових установ, суб`єктів господарювання, які здійснюють такі операції на підставі агентських угод з банками, що здійснюють торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, нероздрукування розрахункового документа, що підтверджує виконання операції з купівлі-продажу іноземної валюти, або проведення операції на неповну суму коштів.

Контролюючий орган зазначив, що відповідно до фіскальних звітних чеків (Z-звітів) з РРО ФН 3000346043, що містяться в Журналі використання РРО, з 24 лютого 2022 року до 01 червня 2022 року розрахункові операції через РРО не проводились. Вказане, на думку контролюючого органу, підтверджується тим, що позивачем 24 лютого 2022 року сформовано Z-звіт №1149, наступний Z-звіт №1150 сформований вже 01 червня 2022 року, а також тим, що 23 лютого 2022 року останній фіскальний чек має номер 15274 (інформація міститься в Z-звіті №1148 за 23 лютого 2022 року), 24 лютого 2022 року розрахункові операції не проводились (в Z-звіті №1149 за 24 лютого 2022 року зазначено про 0 розрахункових документів), 01 червня 2022 року сформовано наступний розрахунковий чек за номером 15275 (інформація міститься в Z-звіті №1150 за 01 червня 2022 року).

Суди встановили, що відповідно до інформації з Книги обліку готівки оборотної (операційної) каси й інших цінностей фінансової установи (розпочата 02 листопада 2020 року) за період діяльності операційної каси №19 з 25 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року здійснювався рух готівки по здійсненню валютно-обмінних операцій, показники «приход», «видаток», «залишок» змінювались щодня та різниця між отриманими сумами та виданими складає 45039858,00 грн.

Зазначені обставини, на думку відповідача, підтверджують проведення позивачем операцій з купівлі-продажу іноземної валюти в період з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року без їх проведення через РРО та без роздрукування розрахункових документів, що підтверджують операції.

На противагу доводам відповідача, позивач зазначив, що за результатами перевірки представники ГУ ДПС в Запорізькій області в акті перевірки від 27 липня 2022 року №2417/08/01/0709/40214866 помилково зафіксували рух готівкових коштів за період з 25 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року, оскільки фактично це рух коштів за період з 25 лютого 2021 року по 31 травня 2021 року.

Вказане підтверджується і тим, що операційна каса №19 у м.Запоріжжя Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європошта» не працювала в зазначений контролюючим органом спірний період з 25 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року через простій у роботі, а тому не здійснювала жодних операцій в цей період, що підтверджується копією наказу №1 від 24 лютого 2022 року «Про встановлення простою у роботі ТОВ «Фінансова Компанія «Європошта» (том 1, а.с. 84), копією наказу №4 від 30 травня 2023 року «Про припинення простою у роботі окремих відокремлених структурних підрозділів ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОПОШТА» (том 1, а.с. 83).

Таким чином, висновки відповідача про здійснення позивачем валютно-обмінних операцій за період з 25 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року без застосування РРО, є безпідставними, оскільки зроблені за помилкової оцінки контролюючим органом фактичних обставин справи.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відсутні підстави для застосування до ТОВ «Фінансова Компанія «Європошта» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 1700,00 грн, а тому податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 07 серпня 2023 року № 008193/0706 в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 1700,00 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку джерелу отриманої контролюючим органом інформації, яка свідчить про допущені позивачем порушення, колегія суддів наголошує наступне.

Висновки контролюючого органу щодо встановленого порушення базуються на інформації з системи обліку даних РРО.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктами 62.1- 62.3 статті 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: 62.1.1. ведення обліку платників податків; 62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; тощо.

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (п. 71.1 ст. 71 ПК України).

Відповідно до пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла:

72.1.1. від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: 72.1.1.3. про фінансово - господарські операції платників податків;

72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Наказом Міністерства фінансів України від 05 серпня 2020 року № 477 було затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - Порядок).

Згідно пунктів 1, 2, 3, 4, 7 розділу ІІ даного Порядку, СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.

СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних.

СОД РРО забезпечує: 1) функціонування у цілодобовому режимі; 2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС; 3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу; 4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ПРРО; 5) збереження документів: створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи; створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону; 6) можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача).

Доступ будь-яких компонентів до бази даних СОД РРО здійснюється виключно через сервер додатків.

Таким чином, інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.

Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.

Використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.

Аналогічне правозастосування викладене у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2024 року у справі № 280/6832/23.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідач під час проведення фактичної перевірки, мав правову можливість використовувати податкову інформацію, яка міститься в СОД РРО, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у відповідний перевіряємий період.

З огляду на вказане апеляційний суд дійшов помилкового висновку про неправомірність застосування до позивача штрафної санкції у сумі 3 125 698,00 грн за порушення пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Підсумовуючи викладене, Суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що судом апеляційної інстанції помилково скасовано рішення суду першої інстанції, яке прийнято на підставі повного та всебічного дослідження обставин справи з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Зважаючи на викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а помилково скасоване рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області задовольнити частково.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року у справі №300/6976/23 скасувати та залишити в силі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення22.05.2025
Оприлюднено26.05.2025
Номер документу127589380
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо грошового обігу та розрахунків, з них за участю органів доходів і зборів

Судовий реєстр по справі —300/6976/23

Постанова від 22.05.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Постанова від 22.05.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Ухвала від 09.05.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Ухвала від 09.05.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Ухвала від 24.12.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Ухвала від 10.12.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Ухвала від 10.12.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Ухвала від 28.11.2024

Адміністративне

Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Боршовський Т.І.

Постанова від 16.10.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Іщук Лариса Петрівна

Ухвала від 14.10.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Іщук Лариса Петрівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні