Рішення

від 26.05.2025 по справі 499/389/25

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/389/25

Провадження № 2/499/330/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 травня 2025 року селище Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Тимчука Р.М. за участю секретаря судового засідання Чумаченко А.М. розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт.Іванівка Одеської області справу № 499/389/25 за позовом ОСОБА_1 до Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом до Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на такі обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Після його смерті залишилась спадщина та позивачка є спадкоємицею за заповітом.

Проте отримати свідоцтво про право на спадщину позивачка не може, оскільки пропустила строк для прийняття спадщини.

Строк для прийняття спадщини позивач пропустив в зв`язку з тим, що вважала себе такою, що спадщину фактично прийняла, так як на день смерті батька ОСОБА_2 проживала з ним в одному будинку, спадкове майно перейшло у моє володіння, правовстановлюючий документ на нього знаходяться у мене на руках і зазначений термін для прийняття спадщини на мене не розповсюджується, таким чином добросовісно помилялася..

Позивачка у судове засідання не з`явилася, про те надала заяву, на позовних вимогах наполягав та клопотала про слухання справи у її відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав письмовий відзив, що позовні вимоги позивача визнає в повному обсязі, та не заперечує проти їх задоволення, зазначили, що позивачем дійсно з поважних причин пропущений строк для прийняття спадщини, просив справу слухати у їх відсутність.

Оскільки сторони надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, то їх неявка в судове засідання, згідно з ч. 3 ст.218 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч.3,4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206,207 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до абзацу 3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

В судовому засіданні відповідно до матеріалів справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Останнім місцем проживання, спадкодавця та відкриттям спадщини є село Великий Буялик, Березівського району, Одеської області, що підтверджується довідкою виданою виконкомом Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області від 26.03.2025 №41/02-15.

Позивачка по справі ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , оскільки усе майно, належне на день смерті ОСОБА_2 , він заповідав ОСОБА_1 , що підтверджується копією заповіту, складеного 28.10.2016 року у Великобуялицькій сільській раді Іванівського району Одеської області, посвідченого секретарем Дучевою С.Г. та зареєстровано в реєстрі за №24.

Дослідивши інформацію приватного нотаріуса надану на запит суду, встановлено, що спадкова справа на ОСОБА_2 не заводилась, інші спадкоємці відсутні. Заповіт на який посилається позивач є чинним та внесений до Спадкового реєстру, заповіти , які б скасовували даних заповіт відсутні.

Звернувшись до нотаріуса з метою заведення спадкової справи, вона роз`яснила позивачці, що оскільки на день смерті батька вона не була зареєстрована з ним за однією адресою і в шестимісячний термін з дня його смерті не звернулася із заявою про прийняття спадщини, тому їй потрібно в судовому порядку визначити додатковий строк для прийняття спадщини.

Строк для прийняття спадщини позивачка пропустила з наступних поважних причин.

Це пов`язано з тим, що спадкодавець ОСОБА_2 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою виданною виконкомом Великобуялицької сільської ради №40/02-15 від 26.03.2025 року.

Відповідно до довідки №41/02-15 від 26.03.2025 року ОСОБА_2 проживав разом з ОСОБА_1 без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , вона проводила його поховання на Великобуялицькому коммунальному цвинтарі.

Позивачка вважала себе такою, що спадщину фактично прийняла, так як на день смерті батька ОСОБА_2 проживала з ним в одному будинку, спадкове майно перейшло у її володіння, правовстановлюючий документ на нього знаходяться у неї на руках і зазначений термін для прийняття спадщини на неї не розповсюджується, таким чином добросовісно помилялася.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 чинного на час виникнення спірних правовідносин Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року передбачено, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року № 7 п.24 передбачено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 13 Конвенції визнається право на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Положеннями ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Виходячи із сформованої практики цього ж Суду, ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, по своїй суті, є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Згідно положень книги 6 ЦК України, спадкове право захищає власність фізичних осіб, позивач, пов`язаний зі спадкодавцем кровним походженням, усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції, становитиме майно позивача виходячи із законодавчого визначення спадкових правовідносин, суб`єктом яких він є.

Законодавцем не надається ніякого значення тривалості періоду, який пройшов з дня закінчення строку для прийняття спадщини, що не виключає можливості подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за наявності поважності причин його пропуску, також і після спливу значної кількості часу.

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 26 вересня 2012 року розглянув справу № 6-85цс12, предметом якої був спір про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок про те, що право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Так, у правовій позиції, викладеній в Постанові Верховного Суду від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17, зокрема зазначено: «Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи. З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви».

Крім того, суд зазначає, що у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Дану правову позицію висловив і Верховний Суд у своїх постановах від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17 та від 08.08.2019 року у справі № 235/2032/15-ц.

Згідно ст.206 ч.4 ЦПК України якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Визнання позову відповідачем, свідчить, що права, свободи та інтереси інших осіб не будуть порушені, відповідачем підтверджено, що позивачка пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин.

Позивач в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права на прийняття спадщини, а завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Постановлення рішення про задоволення позову є забезпеченням права позивача на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

Як достовірно встановлено в судовому засіданні із документів, які ніким не заперечуються, що позивач є спадкоємцем за заповітом і пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, які не залежали від її волі. Оскільки вищезазначені обставини визнані сторонами, то у відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, вони не підлягають доказуванню.

Крім того судом вбачається, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), тому вважає, що позивач має право на визначення додаткового строку - 5 місяців, який буде достатнім для подання нею заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

За клопотанням позивачки не стягувати судовий збір з відповідача.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 3, 4, 11, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 82, 200,218,206, 223,247 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1220, 1222, 1223, 1233, 1258, 1268, 1270 1269, 1270, 1272 ЦК України, абзацу 3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 2, суд-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк - терміном п`ять місяців для подання до органів, уповноважених займатися відкриттям та веденням спадкових справ заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКІІП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: Великобуялицька сільська рада Березівського району Одеської області с.Великий Буялик, вул.Преображенська, буд.№114 Іванівського району Одеської області 67224, ел.адреса: blagoevе2016@gmail.com ; Код ЄДРПОУ 04378416

СуддяРуслан ТИМЧУК