Ухвала

від 24.05.2025 по справі 366/1533/25

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/1533/25

Провадження № 1-кс/366/335/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2025 с-ще Іванків

Слідчий суддя Іванківського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника, адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотанняначальника слідчоговідділення відділенняполіції №1Вишгородського районногоуправління поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїв Київськійобласті ОСОБА_4 ,погоджене значальником Іванківськоговідділу Вишгородськоїокружної прокуратури ОСОБА_3 укримінальному провадженні№ 12025111180000010,внесеному вЄРДР 10.01.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця смт. Іванків Іванківського району Київської області, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

І. Узагальненні доводи особи, яка подала клопотання

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді в рамках зазначеного кримінального провадження з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Клопотання мотивоване таким.

ОСОБА_5 , у жовтні 2024 року, більш точного часу досудовим розслідування не встановлено, діючи умисно, із корисливих спонукань, переслідуючи мету незаконного збагачення злочинним шляхом, з метою скоєння систематичних злочинів, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, в порушення вимог ст.ст. 7, 12, 25Закону України«Про наркотичнізасоби,психотропні речовиниі прекурсори», ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», постанови Кабінету Міністрів України №589 від 03.06.2009, якою затверджено порядок провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, маючи прямий умисел на вчинення незаконного збуту наркотичних засобів, обіг яких обмежено згідно з чинним законодавством України, достовірно знаючи, що метадон (фенадон) є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, вступив з невстановленими досудовим розслідування особами в злочинну змову щодо незаконного придбання, зберігання та збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено метадону (фенадону).

Таким чином, ці особи вступили між собою у попередню змову, спрямовану на вчинення незаконного придбання, зберігання з метою збуту та збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено метадону (фенадону), при цьому заздалегідь, тобто до початку вчинення кримінального правопорушення, домовилися, що ОСОБА_5 має знаходячись на замісній терапії здійснювати придбання в м. Києві згаданого наркотичного засобу, після чого кожен з них буде приймати участь у вчиненні запланованого злочину та вчинить необхідні дії для здійснення збуту метадону (фенадону), за грошові кошти в сумі 100 грн. за 1 таблетку.

В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено метадону (фенадону), ОСОБА_5 та невстановлені досудовим розслідування особи, з метою його збуту в період з жовтня 2024 до 21.02.2025, займалися пошуком осіб, які мають потребу у вживанні наркотичних засобів.

21.02.2025, ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні житлового будинку по АДРЕСА_1 , під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, реалізуючи свій злочинний, протиправний умисел, направлений на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено, діючи за попередньою змовою групою осіб, незаконно збув за заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у сумі 300 гривень покупцю (особі зі зміненими анкетними даними відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні») наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон (фенадон).

В подальшому, в цей же день в с-щі Іванків Вишгородського району Київської області у покупця працівниками ВП № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області вилучено три таблетки білого кольору, які ОСОБА_5 , незаконно збув під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки покупцю.

Згідно з висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів, у трьох таблетках наявний наркотичних засіб метадон (фенадон), який відповідно до списку 1 Таблиці ІІ Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів» (редакція від 17.01.2013 року) - є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, загальною масою метадону (фенадону) в таблетках 0,066 г, що відповідно до Наказу Міністерстваохорони здоров`яУкраїни №188від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу» - становить більш, ніж невеликий розмір.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в незаконному придбанні, зберіганні, з метою збуту та збуті наркотичного засобу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Крім цього встановлено, що ОСОБА_5 , в жовтні 2024 року, більш точного часу досудовим розслідування не встановлено, діючи умисно, із корисливих спонукань, переслідуючи мету незаконного збагачення злочинним шляхом, з метою скоєння систематичних злочинів, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, в порушення вимог ст.ст. 7, 12, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», постанови Кабінету Міністрів України №589 від 03.06.2009, якою затверджено порядок провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, маючи прямий умисел на вчинення незаконного збуту наркотичних засобів, обіг яких обмежено згідно з чинним законодавством України, достовірно знаючи, що метадон (фенадон) є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, вступив з невстановленими досудовим розслідування особами в злочинну змову щодо незаконного придбання, зберігання та збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено метадону (фенадону).

Таким чином, ці особи вступили між собою у попередню змову, спрямовану на вчинення незаконного придбання, зберігання з метою збуту та збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено метадону (фенадону), при цьому заздалегідь, тобто до початку вчинення кримінального правопорушення, домовилися, що ОСОБА_5 має знаходячись на замісній терапії здійснювати придбання в м. Києві згаданого наркотичного засобу, після чого кожен з них буде приймати участь у вчиненні запланованого злочину та вчинить необхідні дії для здійснення збуту метадону (фенадону), за грошові кошти в сумі 100 грн. за 1 таблетку.

В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено метадону (фенадону), ОСОБА_5 та невстановлені досудовим розслідування особи, з метою його збуту в період з жовтня 2024 до 22.05.2025, займалися пошуком осіб, які мають потребу у вживанні наркотичних засобів.

22.05.2025, ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні житлового будинку по АДРЕСА_1 , під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, реалізуючи свій злочинний, протиправний умисел, направлений на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб, незаконно збув за заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у сумі 300 гривень покупцю (особі зі зміненими анкетними даними відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні») наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон (фенадон).

Після чого, того ж дня, в с-щі Іванків Вишгородського району Київської області у покупця працівниками ВП № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області вилучено три таблетки білого кольору, які ОСОБА_5 , незаконно повторно збув під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки покупцю.

Згідно з висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів, у трьох таблетках наявний наркотичних засіб метадон (фенадон), який відповідно до списку 1 Таблиці ІІ Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів» (редакція від 17.01.2013 року) - є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, загальною масою метадону (фенадону) в таблетках 0,066 г, що відповідно до Наказу Міністерстваохорони здоров`яУкраїни №188від 01.08.2000року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу» - становить більш, ніж невеликий розмір.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в незаконному придбанні, зберіганні, з метою збуту та збуті наркотичного засобу, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

23.05.2025 о 08 год. 40 хв., ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні ним кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України в рамках кримінального провадження № 12025111180000186 від 23.05.2025.

Рішенням процесуального керівника матеріали кримінальних проваджень, відомості про які внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12025111180000010 від 10.01.2025 та за № 12025111180000186 від 23.05.2025 об`єднані в одне, якому присвоєно №12025111180000010.

23.05.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу підозрюваному у вигляді тримання під вартою, слідчий посилається на існування ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:

- ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України, санкція за яке передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, а відтак розуміючи, що у разі визнання його винним у вчиненні вказаного злочину йому загрожує покарання виключно у виді позбавлення волі, через що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Окрім цього підозрюваний офіційно не працевлаштований, не одружений, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, а тому під тяжбою отримання покарання, останній може переховування від органів досудового розслідування та суду, чим унеможливить виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України;

- ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, що має істотне значення для встановлення обставин вчиненого кримінального правопорушення, оскільки на даний момент в ході досудового розслідування не встановлено точне місце зберігання, спосіб та джерела придбання ним наркотичних засобів, так як перевіряється одна з версій про незаконне одержання наркотичних засобів шляхом зловживання довірою працівників замісних центрів, окрім того не встановлено переліку майна на яке можливо, з метою забезпечення конфіскації накласти арешт, а тому перебуваючи на волі останній може вплинути як на встановлення вказаних обставин так на і вказані речі, тобто продати, подарувати, знищити останні або спотворити їх якість, тощо;

- ОСОБА_5 у зв`язку з наданням копій матеріалів кримінального провадження, так як останні додані в обґрунтування вказаного клопотання, а тому останньому відомі анкетні данні, місця проживання свідків у вказаному кримінальному провадженні, а тому Він може незаконно впливати на свідків у вказаному проваджені, які надавали викривальні покази щодо нього, а відтак підозрюваний, перебуваючи на свободі матиме можливість незаконно впливати на них, таким чином перешкоджати повному та об`єктивному проведенню як досудового розслідування так і встановленні судом істини у справі, так як відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеногостаттею 615цього Кодексу;

- ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто незаконно впливати на осіб, які на теперішній час не допитані як свідки, однак яким можуть бути відомі відомості щодо обставин вчиненого ним інкримінованих кримінальних правопорушень, так вказані особи могли бути особами, які здійснювали незаконне придбання наркотичних засобів, психотропних речовин прекурсорів;

- ОСОБА_5 може продовжити скоєння кримінальних правопорушень, оскільки інкриміноване кримінальне правопорушення вчинив повторно, а також що перебуваючи на волі та не маючи визначеного джерела доходів враховуючи розвиток ринку сфери послуг, Інтернету, наявність засобів зв`язку останній, може дистанційно продовжувати вчиняти злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.

Слідчий вважає за неможливе застосування відносно підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, посилаючись на те, що останні не зможуть запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

За наведених обставин слідчий просить застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

ІІ. Позиції учасників судового засідання.

Слідчий ОСОБА_4 підтримав клопотання з наведених ц ньому підстав та просив його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 також підтримав клопотання та пояснив що ризики, передбачені ст. 177 КПК України на теперішній час існують, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти таким ризикам.

Захисник,адвокат ОСОБА_6 просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки його підзахисний має ряд хвороб, які унеможливлюють застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Сторона захисту не могла зібрати необхідні на те документи для підтвердження у зв`язку зі скороченими строками розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Підозрюваний ОСОБА_5 провину в інкримінованих йому діях визнав. В частині запобіжного заходу підтримав позицію захисника.

Вислухавши учасників судового процесу, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до такого.

ІІІ. Порядок розгляду клопотання

Згідно з ч.2 ст.27 КПК України суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини, в тому числі, у разі якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом.

З клопотання про застосування запобіжного заходу вбачається, що в ньому містяться відомості про розташування позицій ЗСУ та інших військових формувань, залучених до протидії збройній агресії зс рф.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, який затверджено Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався та воєнний стан діє на теперішній час.

Інформація про розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань становить охоронювану законом інформацію, оскільки за поширення такої інформації в умовах воєнного стану передбачена кримінальна відповідальність ст. 114-2 КК України

З огляду на викладене, є імовірність, що проведення судового засідання у відкритому режимі може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом, оприлюднення якої може призвести до тяжких наслідків для ЗСУ, тому розгляд клопотання слід провести в закритому судовому засіданні.

ІV. Оцінка слідчого судді

4.1 можливість застосування запобіжного заходу

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

ОСОБА_5 є підозрюваним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, який у відповідності до положень ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Санкція цієї статті передбачає покарання, крім іншого, у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років позбавлення волі.

ОСОБА_5 раніше не судимий.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Отже, відносно ОСОБА_5 може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

4.2 релевантні джерела права

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбаченихчастиною першоюцієї статті (особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт), не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (ч. 5 ст. 9 КПК).

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 р., «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 р.).

Аналізуючи положення наведеної практики ЄСПЛ, можна дійти висновку, що обґрунтованість підозри містить два аспекти. Перший стосується питання вчинення кримінального правопорушення, а другий доведення обставин, які за розумного неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до вчинення кримінального правопорушення. Разом з тим, доведення обставин, викладених в повідомленні про підозру, здійснюється наявними в матеріалах провадження доказами.

4.3. Встановлені обставини справи, докази на їх обґрунтовують та доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

У провадженні СВ ВП № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження № 12025111180000010, внесене в ЄРДР 10.01.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, за наведених вище обставин.

Це кримінальне провадження є об`єднаним з кримінальним провадженням № 12025111180000186.

В обґрунтування причетності ОСОБА_5 до вчиненого злочину, слідчий до клопотання долучив такі докази: витяг з ЄРДР; протокол за результатами проведення оперативно-розшукових заходів від 09.01.2025 (НСРД зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж мобільного телефону ОСОБА_5 ); протоколи допиту свідка ОСОБА_7 від 15.01.2025 та від 22.02.2025, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 від 21.02.2025, ОСОБА_10 від 23.05.2025; протокол огляду особи-покупця від 21.02.205; протокол видачі грошових купюр для проведення оперативної закупки від 21.02.205; протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 27.02.2025; протокол огляду від 21.02.2025; висновок експерта за результатами проведення судової експертизи матеріалів, речовин і виробів від 28.02.2025 № СЕ-19/111-25-12420-НЗПРАП; протокол про результати проведення НСРД від 14.04.2025 з додатком (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж мобільного телефону ОСОБА_11 ); протокол за результатами проведення НСРД від 14.04.2025 (аудіо,- відео контроль ОСОБА_5 ); протокол обшуку від 23.05.2025; висновок експерта за результатами проведення судової експертизи матеріалів, речовин і виробів від 22.05.2025 № СЕ-19/111-25-32096-НЗПРАП; протокол затримання ОСОБА_5 від 23.05.2025; повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 23.05.2025 та характеризуючі на нього документи.

Оцінивши надані докази в своїй сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що факти та обставини, які досліджені під час розгляду клопотання, з розумною достатністю та вірогідністю могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача на цьому етапі досудового розслідування, що було вчинене діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 307 КК України і що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в ньому.

В майбутньому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

Викладене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, згідно з якою «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».

4.4. оцінка заявлених ризиків

Щодо існування ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

У клопотанні слідчий посилався на існування ризиків, передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Положеннями ст. 194 КПК України, крім іншого, визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор.

Системний аналіз норм КПК та практики ЄСПЛ дозволяє прийти до висновку, що КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо.

Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті 157, 163, частина 5 статті 234, 260 та інші статті КПК), так і слідчими, прокурорами (статті 134, 271, 276 КПК та інші).

Таким чином, оцінка заявлених ризиків передбачає дотримання слідчим суддею/судом стандарту «достатніх підстав (доказів)».

Наведений стандарт під час оцінки ризиків не передбачає надання стороною, яка звернулась з клопотанням надати беззаперечні докази вчинення та/або намір вчинення підозрюваним/обвинуваченим діянь, які є ризиками, визначеними ст. 177 КПК України, однак передбачає наведення ініціатором клопотання таких аргументів, які з високою імовірністю можуть свідчити про те, що підозрюваний/обвинувачений може вдатись до вчинення таких дій.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьомуКПКне вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Викладене узгоджується з практикою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, наведеною у постановах від 23.01.2024 у справі № 991/11249/23, від 04.12.2024 у справі № 991/11676/24 та низці інших.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, що надані слідчим до клопотання, враховуючи позицію сторони захисту, яка не заперечувала проти зазначених ризиків, врахувавши обставини імовірно вчиненого злочину, слідчий суддя приходить до висновку про високу імовірність існування заявлених ризиків можливого переховування від органу досудового розслідування та суду, перешкоджання кримінальному провадженню, незаконного впливу на свідків, приховування та знищення речей, які мають значення для кримінального провадження та імовірність подальшого вчинення діянь, що підпадають під ознаки інкримінованого ОСОБА_5 злочину.

4.5. можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу

При вирішення питання про обрання виду запобіжного заходу, у тому числі більш м`якого виду ніж тримання під вартою, слідчий суддя, крім вищенаведеного враховує особу підозрюваного, який раніше не судимий, має вади здоров`я, має соціальні зв`язків за місцем проживання, не працює, відносно якого існують всі передбачені ч. 1 ст. 177 КПК ризики.

Слід також врахувати введені на території України умови воєнного стану, внаслідок яких ситуація в країні кожного дня стає більш напруженою для суспільства і кожен подібний випадок вчинення злочину викликає суспільний резонанс, до якого приділяється прискіплива увага.

З огляду на наведене та встановлені обставини справи, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність встановлення відносно підозрюваного ОСОБА_5 повного контролю з боку органу досудового розслідування, що можливо досягти лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На переконання слідчого судді більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти наявним ризикам, а тримання під вартою пропорційним запобіжним заходом обмеженню Конституційних прав підозрюваного на свободу пересування, разом з цим він не обмежуватиме його в реалізації прав як підозрюваної особи у кримінальному провадженні та забезпечить високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих осіб.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, оскільки в цьому випадку відсутні підстави та обставини, які б свідчили про можливість обрання більш м`якого запобіжного заходу.

4.6. Строк запобіжного заходу та початок його обчислення

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Оскільки ОСОБА_5 затримано 23.05.2025, відповідно, строк тримання його під вартою слід рахувати з моменту затримання в межах строку досудового розслідування.

При цьому, строк тримання під вартою слід зменшити до 06.06.2025 з таких підстав.

Сторона захисту зазначила, що ОСОБА_5 має проблеми зі здоров`ям, які унеможливлюють його утримання під вартою, але доказів таких проблем зі здоров`ям не надала.

Разом з цим, в матеріалах кримінального провадження наявна виписка з медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_5 від 31.10.2022, згідно з якою в останнього наявні вади зі здоров`ям (точний діагноз не зазначається, оскільки це є лікарською таємницею), які з високою імовірністю можуть свідчити про те, що застосування до підозрюваного тримання під вартою в запропонований слідчим строк (2 місяці) можуть мати надмірно негативний вплив та тяжкі наслідки для його здоров`я.

У зв`язку з цим, доводи сторони захисту не можна вважати цілком необґрунтованими.

Слідчий суддя зауважує, що законодавцю неможливо у чіткій відповідності спрогнозувати та врахувати всі можливі варіанти розвитку кримінального провадження, тому для забезпечення прав осіб, слідчий суддя, суд в кожному конкретному випадку повинен діяти таким чином, щоб якнайкраще забезпечити дотримання права осіб, які піддаються заходам забезпечення кримінального провадження без неспівмірної шкоди для сторони обвинувачення, тобто дотриматись забезпечення сторонам кримінального провадження з урахуванням принципу змагальності реалізувати свої права.

ОСОБА_5 є затриманим в порядку ст. 208 КПК України 23.05.2025 о 08 год. 40 хв.

Відповідно до ст. 211 КПК України строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогамистатті 209цього Кодексу.

Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

Відтак, клопотання про застосування запобіжного заходу повинно бути розглянуте не пізніше 08 год. 40 хв. 25.05.2025, який є вихідним днем.

Тому, для реалізації прав сторін, враховуючи скорочені строки розгляду клопотання та об`єктивну неможливість збору доказів сторонами, якими обґрунтовуються їхні доводи, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність зменшення строку запобіжного заходу до 06.06.2025. Такий строк буде достатнім для збору доказів та підготовки позицій сторін відносно можливості подальшого застосування запобіжного заходу.

4.7. щодо альтернативного запобіжного заходу.

Слідчий, у разі застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою у вигляді застави, просив визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів з покладенням обов`язків, визначених ст. 194 КПК (у разі внесення застави):

- прибувати до слідчого, прокурора за першою вимогою;

- утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання та роботи.

ОСОБА_5 є підозрюваним у вчиненні тяжких злочинів.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК Розмір застави визначається у таких межах : щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з цим, ОСОБА_5 офіційно ніде не працевлаштований, стороною обвинувачення не доведено застосування до нього максимальної межі застави. При цьому, підозрюваний має грошові доходи, про що свідчить постійна закупівля ним медичних препаратів за рецептом лікаря (таблеток, які він збував як наркотичний засіб)

За таких обставин, враховуючи особу підозрюваного та обставини кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що достатнім у цьому випадку є визначення застави у виді 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Щодо покладення запропонованих слідчим обов`язків, то клопотання в цій частині підлягає задоволенню частково, шляхом відмови у покладенні обов`язку прибувати до слідчого, прокурора за першою вимогою, оскільки такий обов`язок покладається на особу автоматично, з моменту набуття нею статусу підозрюваного, в силу п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК. Ба більше, покладення такого обов`язку не узгоджується з положеннями ч. 5 ст. 194 КПК.

4.8. висновки

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слід задовольнити частково: слідчий довів обставини, які підлягають доведенню під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу, однак для повноти судового розгляду стороні захисту слід надати достатній строк для збору доказів та обґрунтування своєї позиції стосовно можливості подальшого застосування запобіжного заходу, для чого строк тримання під вартою слід зменшити. Також слід зменшити запропонований слідчим розмір застави та кількість покладення запропонованих обов`язків, визначених ст. 194 КПК.

Керуючись ст.ст.183, 193, 194, 196, 197,206,303,304,376,395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання задовольнити частково.

Обрати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, з його утримуванням у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Дегтярівська, 13).

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов`язків, визначенихКПК України,визначити запобіжний захід у виді застави в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 грн. (сто двадцять одна тисяча сто двадцять гривень гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області:

код ЄДРПОУ 26268119, банк отримувача: Держказначейська служба України, м.Київ, рахунок отримувача: UA768201720355259001000018661

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:

- утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання та роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 06.06.2025.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово начальника Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та слідчого суддю (головуючий суддя ОСОБА_1 ).

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Встановити строк дії цієї ухвали до 06.06.2025.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1