Ухвала

від 23.05.2025 по справі 704/1116/24

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 704/1116/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2025 року м. Тальне

Тальнівський районний суд Черкаської області в складі: головуючоїсудді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тальному заяву судді Тальнівського районного суду Черкаської області ОСОБА_3 про самовідвід у кримінальному провадженні №12024250360000954 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України,

ВСТАНВИВ:

На розгляді Тальнівського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження №12024250360000954 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, в провадження судді ОСОБА_1 надійшла заява судді ОСОБА_3 про самовідвід по зазначеному кримінальному провадженню. В обґрунтування заяви зазначено, що 05.02.2024 року ОСОБА_3 отримав ордер від органу місцевого самоврядування - Тальнівської міської ради на службове приміщення. Під час передачі приміщення був присутній представник органу місцевого самоврядування ОСОБА_4 , який є обвинуваченим по даному кримінальному провадженні.

В судове засідання інші учасники не з`явилися, про місце і час розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі. Їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Вирішуючи дану заяву по суті, суд приходить до такого висновку.

Відповідно дост. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, в тому числі принципам змагальності сторін, диспозитивності та розумності строків.

Згідно з вимогамист. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцією Україниі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Вказане випливає з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки судді, відповідно до якого об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання своїх обов`язків.

Інститут відводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів судового процесу, сприяє ефективному розгляду справи і забезпечує правильне вирішення спору.

Як зазначено у Постанові Верховного суду від 22 жовтня 2019 року (справа №311/3428/18), для забезпечення вимог процесуальної форми щодо недопущення сторонніх впливів на прийняття процесуальних рішень у кримінальному процесі України законодавцем закріплено інститут самовідводу, відводу, який передбачає інструменти для усунення упередженої службової особи від здійснення розслідування та судового розгляду кримінального провадження, сприяє підвищенню рівня довіри громадськості до суду та винесених ним рішень. При цьому наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Відповідно до ст.ст.75,76 КПК України визначені обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим, тобто відвід має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність, передбачені КПК України.

Практикою Європейського Суду з прав людини напрацьовано критерії, які мають враховуватись при оцінці неупередженості судді.

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «П`єрсак проти Бельгії» зазначено, що не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи, схильності, її відсутність, чи навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу…тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має бути відведений».

Також, згідно п.п. 49,50 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України», відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Об`єктивний критерій визначає, чи дотримався суддя достатніх гарантій, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості. Щодо цього критерію, то необхідно встановити, чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумніву неупередженості судді. Мається на увазі, що при ухваленні рішення про те, чи є в конкретній справі законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але невирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об`єктивно виправданим. Про це йдеться у рішенні ЄСПЛ у справі «Паунович проти Сербії» (№54574/07).

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v.Austria) від 24 лютого 1993 року, п.п.27, 28 and 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), №33958/96, п.42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

У справі «Хаушильд проти Данії» зазначено, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо не з`являються докази протилежного.

На основі зазначеного вище можна зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспекти.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, для його відводу під час об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Відповідно дост. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»суддя зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді та дотримуватися правил суддівської етики.

Суд зазначає, що обґрунтування, наведені суддею ОСОБА_3 у заяві про самовідвід, не можуть розцінюватись як підстава для відводу судді по справі, оскільки сама присутність ОСОБА_4 - представника колегіального органу місцевого самоврядування, не може свідчити про заінтересованість судді у результаті розгляду справи, та не свідчить про наявність обставин, що викликають сумнів у його неупередженості та об`єктивності при розгляді зазначеної справи.

Враховуючи вищезазначене, у тому числі й те, що на підтвердження заяви про самовідвід не надано жодного доказу упередженості чи зацікавленості судді ОСОБА_3 у розгляді кримінального провадження, заява про самовідвід задоволенню не підлягає.

Керуючисьст.ст.75, 80,81, 372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви судді Тальнівського районного суду Черкаської області ОСОБА_3 про самовідвід у кримінальному провадженні №12024250360000954 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1