Ухвала

від 26.05.2025 по справі 916/451/25

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

26 травня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/451/25Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління національної поліції в Одеській області

на рішення Господарського суду Одеської області від 16.04.2025 (суддя Н.Д. Петренко, м.Одеса, повне рішення складено 28.04.2025)

у справі №916/451/25

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазтрейдинг»

до відповідача: Головного управління національної поліції в Одеській області

про стягнення 770229,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укргазтрейдинг» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Головного управління національної поліції в Одеській області про стягнення з Головного управління національної поліції в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазтрейдинг» заборгованості в розмірі 770229,00 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.04.2025 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазтрейдинг» задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Головного управління національної поліції в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазтрейдинг» заборгованість у розмірі 770229,00 грн, а також судовий збір в розмірі 9243,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 21000,00 грн.

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Головне управління національної поліції в Одеській області звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, подавши її 13.05.2025 через систему «Електронний суд».

Апеляційна скарга зареєстрована судом 14.05.2025 за вх.№2030/25.

Одночасно із поданням апеляційної скарги апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги (вх.№2034/25 від 14.05.2025).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги та клопотання визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2025 та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.05.2025.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління національної поліції в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 16.04.2025 у справі №916/451/25 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/451/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

22.05.2025 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.

Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України «Про судовий збір».

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 вище означеного Закону за подання до господарського суду позову майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позову немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору встановлено у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (підпункт 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

За умовами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Також правова позиція щодо необхідності застосування частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті в електронній формі, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду 16.11.2022 у справі №916/228/22.

Враховуючи, що в апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 16.04.2025 у даній справі і ухвалити нове, яким відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог, при поданні апеляційної скарги на вказане судове рішення має бути сплачено судовий збір у сумі 13864,12 грн, виходячи з такого розрахунку:

770229,00 грн (ціна позовної вимоги майнового характеру в оспорюваній сумі) х 1,5 % (ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру) х 150% (ставка за подання апеляційної скарги на рішення суду) х 0,8 (понижуючий коефіцієнт, визначений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір», оскільки апеляційна скарга була подана через систему «Електронний суд») = 13864,12 грн.

Скаржник судовий збір за подання апеляційної скарги не сплатив, натомість одночасно із поданням апеляційної скарги заявив клопотання (вх.№2034/25 від 14.05.2025), в якому просив відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на визначений судом строк, посилаючись на те, що: 24.02.2022 Україна зазнала широкомасштабного вторгнення на свою територію російських військ; Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року введено в Україні воєнний стан, що, у свою чергу, унеможливлює вчасно сплачувати судовий збір; Головне управління національної поліції в Одеській області фінансується з коштів Державного бюджету України і оплата судового збору, так само як і інші платежі, відбувається через органи Державної казначейської служби відповідно до встановленого порядку проведення таких операцій, що фактично унеможливлює своєчасну оплату суми судового збору. При цьому апелянт зазначив, що він звертався до Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління національної поліції в Одеській області з проханням сплатити судовий збір по іншій справі, на що було надано листа від 08.05.2025 №26008-2025, в якому зазначено, що відповідно до помісячного плану асигнувань загального фонду кошти за КЕКВ 2800 для сплати судового збору не надходили (копія листа додається).

Розглянувши клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги (вх.№2034/25 від 14.05.2025), колегія суддів зазначає про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1)розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2)позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3)предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).

Правовий висновок щодо застосування статті 8 Закону України «Про судовий збір» викладений у постанові Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18, згідно з яким Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених у статті 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

При цьому, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Подібна за змістом позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 25.03.2021 у справі №912/3514/20 та ухвалах від 05.03.2021 у справі №910/9741/20, від 06.01.2021 у справі № 927/579/19, від 18.05.2020 у справі №910/704/19, від 24.01.2020 у справі № 915/923/15.

При цьому, із системного аналізу змісту статті 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої цієї норми не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Зазначених скаржником підстав для відстрочення сплати судового збору вказана норма Закону України «Про судовий збір» не містить.

Отже, виходячи з того, що скаржник не підпадає під категорію осіб, яким суд, враховуючи майновий стан, може своєю ухвалою за їх клопотанням відстрочити/звільнити від сплати судового збору, а позов не спрямований на захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, апеляційний господарський суд зазначає про відсутність правових підстав для задоволення клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, у зв`язку з чим відмовляє у його задоволенні.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (пункт 57).

Європейський суд з прав людини в рішенні «Креуз проти Польщі» у справі 28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно із частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

За змістом частин першої та другої статті 174 Господарського процесуального України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що скаржником не виконані вимоги статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Встановивши недоліки апеляційної скарги Головного управління національної поліції в Одеській області, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду залишає вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржнику можливості усунути вищезазначені недоліки, а саме: надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 13864,12 грн.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 258, 260 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління національної поліції в Одеській області (вх.№2034/25 від 14.05.2025) про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 16.04.2025 у справі №916/451/25.

2.Апеляційну скаргу Головного управління національної поліції в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 16.04.2025 у справі №916/451/25 залишити без руху.

3.Встановити скаржнику строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

4.Роз`яснити скаржнику, що якщо не буде усунуто недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню.

5.Південно-західним апеляційним господарським судом рекомендовано учасникам справи свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням засобів електронного зв`язку (підсистеми «Електронний суд», офіційної електронної пошти суду).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

СуддяК.В. Богатир

СуддяС.В. Таран