Постанова

від 19.05.2025 по справі 906/1182/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2025 року Справа № 906/1182/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Саврій В.А.

секретар судового засідання Романець Х.В.

за участю представників сторін:

скаржника - Підгорний К.Є. (в режимі відеоконференції);

боржника - Російський І.К. (в режимі відеоконференції);

ФДМ України - Скороход Р.В. (в режимі відеоконференції);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 08 квітня 2025 року (повний текст складено 14.04.2025) у справі №906/1182/24 (суддя Гнисюк С.Д.)

за заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина"

до Державного підприємства "Рихальське"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.04.2025 у справі №906/1182/24, серед іншого, в задоволенні клопотання представника трудового колективу Державного підприємства "Рихальське" Черноуса Романа Васильовича від 02.04.2025 про зупинення клопотань Фонду державного майна України та Державного підприємства "Рихальське" про закриття провадження про банкрутство, відмовлено.

Клопотання Фонду Державного майна України №10-79-4611 від 20.02.2025 про закриття провадження у справі про банкрутство задоволено.

Заяву Державного підприємства "Рихальське" від 05.03.2025 (в частині закриття провадження у справі про банкрутство №906/1182/24) задоволено.

Припинено процедуру розпорядження майном.

Припинено повноваження розпорядника майна.

Скасовано дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду від 28.01.2025.

Закрито провадження у справі №906/1182/24 про банкрутство Державного підприємства "Рихальське".

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, СТОВ "Батьківщина" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду, а справу направити для продовження розгляду до Господарського суду Житомирської області.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Житомирської області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №906/1182/24 у складі: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А., суддя Крейбух О.Г.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 у справі №906/1182/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою СТОВ "Батьківщина" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 08.04.2025. Призначено справу №906/1182/24 до розгляду на 19.05.2025 об 12:30 год.

Представники боржника та Фонду Державного майна України у відзивах на апеляційну скаргу вважають оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просять залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Арбітражний керуючий Лященко П.В. у відзиві на апеляційну скаргу підтримує її вимоги в повному обсязі.

Розпорядженням керівника апарату суду від 15.05.2025 №01-05/165 у зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Крейбух О.Г. у період з 12.05.2025 по 30.05.2025 включно, призначено заміну судді-члена колегії у справі № 906/1182/24.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі №906/1182/24 визначено склад колегії суддів: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Павлюк І.Ю., суддя Саврій В.А.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.05.2025 справу №906/1182/24 прийнято до провадження колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Павлюк І.Ю., суддя Саврій В.А.

В судове засідання арбітражний керуючий не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Частинами 11,12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників арбітражного керуючого.

Безпосередньо в судовому засіданні представники скаржника, боржника та ФДМ України повністю підтримали вимоги та доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзивах на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки ухвала Господарського суду Житомирської області від 08.04.2025 у справі №906/1182/24 оскаржується лише в частині закриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Рихальське", суд апеляційної інстанції, з огляду на вимоги ст. 269 ГПК України, переглядає справу лише в цій частині.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників скаржника, боржника та ФДМ України, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду в оскаржуваній частині - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа №906/1182/24 про банкрутство Державного підприємства "Рихальське".

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 28.01.2025, серед іншого, відкрито провадження у справі №906/1182/24 про банкрутство Державного підприємства "Рихальське"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном строком на 170 (сто сімдесят) календарних днів; призначено розпорядником майна Державного підприємства "Рихальське" арбітражного керуючого Лященка Павла Володимировича, за його згодою; оприлюднено повідомлення про відкриття Господарським судом Житомирської області провадження у справі №906/1182/24.

20.02.2025 до Господарського суду Житомирської області через систему "Електронний суд" від представника Фонду Державного майна України надійшло клопотання про закриття провадження у справі про банкрутство.

Також 05.03.2025 до Господарського суду Житомирської області через систему "Електронний суд" від представника боржника надійшла заява, згідно якої, серед іншого, просить суд закрити провадження у справі про банкрутство на підставі п. 13 ч. 1 ст. 90 КУзПБ, посилаючись на те, що наказом ФДМУ №209 від 10.02.2025 ДП "Рихальське" включено до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.

Місцевий господарський суд, розглянувши подані заяви про закриття провадження у справі, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються дані вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для її задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Державне підприємство "Рихальське" - є державним унітарним підприємством, що діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності та належить до сфери управління Фонду державного майна України.

Наказом Фонду державного майна України від 10.02.2025 № 209 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 № 1 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації (із змінами)" єдиний майновий комплекс державного підприємства "Рихальське" включено до вказаних переліків і Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях делеговано здійснення його приватизації.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях від 20.02.2025 №57 "Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства "Рихальське" (код за ЄДРПОУ 00729356)" прийнято рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства "Рихальське".

У відповідності до статті 9 Закону України "Про Фонд державного майна України" накази Фонду, видані у межах його повноважень, є обов`язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами; усі накази Фонду державного майна України оприлюднюються державною мовою на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України. Інформація щодо об`єктів приватизації є відкритою в розумінні статті 20 Закону України "Про інформацію".

У відповідності до норм ч. 5 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до її завершення. Провадження у справах про банкрутство таких підприємств/ господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.

Також, згідно з нормами п. 13 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі прийняття рішення про приватизацію боржника, яким є державне підприємство або господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.

Передумовою для припинення (закриття) провадження у справі про банкрутство державного підприємства в порядку, передбаченому ч.5 ст.12 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" є наявність рішення про приватизацію такого підприємства.

Таким чином, господарські суди, що здійснюють провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більш ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належить державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, повинні враховувати обов`язкову вимогу законодавця та застосувати імперативні вимоги ч. 5 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" щодо закриття провадження у таких справах у разі прийняття компетентним органом рішення про приватизацію державного підприємства-боржника на будь-якій стадії провадження у справі незалежно від того, яка судова процедура банкрутства застосовується до боржника і на яких стадіях розгляду перебуває ця справа про банкрутство (розпорядження майном, санація, ліквідація).

Для прийняття рішення про закриття/припинення провадження у справі про банкрутство боржника на підставі частини 5 статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" необхідним і достатнім є встановлення судом на підставі поданих сторонами доказів у справі обставин належності Державі Україна прямо або опосередковано частки акцій цього боржника, що перевищує 50% акцій, та чинності (на момент ухвалення відповідного судового рішення) прийнятого стосовно боржника рішення про приватизацію; при цьому обставини дотримання порядку приватизації державного майна боржника для вирішення питання про існування підстав для припинення/закриття провадження у справі про банкрутство боржника судом до уваги не беруться.

Правові висновки аналогічного змісту щодо застосування ч. 5 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" викладені у постановах Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №10/110/б, від 26.02.2020 у справі №5/31-Б-09, від 01.12.2021 у справі №10/174-08 і у суду відсутні підстави відступати від них. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Тобто, положення частини 5 статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" є імперативними та підлягають безумовному виконанню господарськими судами.

Також слід зазначити, що положення Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" спрямовано на вирішення проблемних питань, які перешкоджають прискоренню процесів приватизації, спрощення процедури приватизації об`єктів державної власності та скорочення термінів її проведення, можливість визначення ціни об`єктів приватизації платоспроможним попитом, посилення захисту прав інвесторів. Законодавець, визначаючи імперативні положення в частині 5 статті 12 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" виходив з загальних принципів закону, за умови дотримання яких наслідком такого закриття та проведеної приватизації має бути фінансове оздоровлення підприємства, і відповідно задоволення вимог кредиторів.

Суд зазначає про те, що ДП "Рихальське" 100% належить Фонду державного майна України.

Державне підприємство являє собою організаційно-правову форму підприємства, заснованого на державній власності. Визначення державне вказує, що дане підприємство має особливості правового становища порівняно з недержавними підприємствами.

Відсутність статутного капіталу ДП "Рихальське" (00,00 грн) не є підставою для зміни його організаційно-правової форми. Наявність статутного капіталу державного підприємства чи його відсутність не ставить під залежність його організаційно-правову форму.

У даному випадку власником ДП "Рихальське" було прийнято рішення про приватизацію (наказ ФДМУ від 10.02.2025 №209) у відповідності до Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Доказів скасування наказу Фонду державного майна України від 10.02.2025 №209 про приватизацію Єдиного майнового комплексу державного підприємства "Рихальське" матеріали справи не містять.

Оскільки ДП "Рихальське" є державним підприємством, яке належить державі, та щодо якого органом приватизації прийнято рішення про приватизацію, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність правових підстав для закриття провадження у справі №906/1182/24 про банкрутство державного підприємства "Рихальське".

При цьому, доводи скаржника про те, що приватизація єдиного майнового комплексу не є тотожною приватизації державного підприємства, а тому положення п. 13 ч. 1 ст. 90 КУзПБ не може застосовуватися, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 191 ЦК України, підприємством є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства, його структурного підрозділу включає усі види майна, призначені для діяльності підприємства, його структурного підрозділу, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, включаючи права на земельні ділянки (п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна").

Законодавство не вимагає для застосування п. 13 ч. 1 ст. 90 КУзПБ окремого рішення про приватизацію юридичної особи як такої. Натомість, рішення про приватизацію майна боржника (у даному випадку - єдиного майнового комплексу) є достатньою підставою для закриття провадження, оскільки воно охоплює основні активи, необхідні для діяльності підприємства.

З огляду на викладене, доводи скаржника про нетотожність понять "приватизація підприємства" та "приватизація єдиного майнового комплексу" є помилковими та не ґрунтуються на нормах законодавства.

Також безпідставними є доводи апелянта, що суд не мав права розглядати клопотання ФДМ України про закриття провадження, так як він не був учасником у справі про банкрутство на момент його подання, оскільки відповідно до ст. 1 КУзПБ, ФДМУ є учасником справи про банкрутство у випадках, передбачених законодавством, зокрема, коли йдеться про державні підприємства, щодо яких прийнято рішення про приватизацію. У даній справі ФДМУ виступає органом, який прийняв рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу ДП "Рихальське", що наділяє його правом звертатися до суду з відповідними клопотаннями.

Крім того, ухвалою Господарського суду Житомисрької області від 08.04.2025, серед іншого, клопотання Фонду Державного майна України №10-79-1-4423 від 18.02.2025 задоволено, залучено до участі у справі №906/1182/24 про банкрутство Державного підприємства "Рихальське" Фонд Державного майна України.

Щодо доводів скаржника про те, що клопотання про закриття провадження, подане представником боржника Герасименком В.П., було підписане неуповноваженою особою, оскільки законним директором ДП "Рихальське" є Корецький С.А., то колегія суддів зазначає, що на момент подання клопотання ОСОБА_1 (прийнято ухвалою від 06.03.2025) останній діяв як особа, призначена на посаду в.о. директора ДП "Рихальське" на підставі наказу ФДМУ.

Також колегія суддів зазначає, що наказом Фонду державного майна України від 28.02.2025 №337 було звільнено виконувача обов`язків директора ДП "Рихальське" ОСОБА_2 та призначено ОСОБА_1 виконувачем обов`язків директора ДП "Рихальське".

Згідно із даними виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є виконувач обов`язків директора ДП "Рихальське".

При цьому, доводи скаржника, що питання законності звільнення ОСОБА_2 чи/або призначення Герасименка В.П. наразі є предметом окремого судового розгляду, колегією суддів до уваги не беруться з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно частини третьої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта.

При цьому, відповідно до п.2 ч.1 ст.1 цього Закону, витяг з Єдиного державного реєстру містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.

Отже, наявність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням наявності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким, в тому числі, є і суд.

Враховуючи викладене та зважаючи на ту обставину, що відомості щодо будь-якого іншого керівника ДП "Рихальське" станом на момент розгляду клопотання про закриття провадження у справі до реєстру юридичних осіб внесені не були, а в реєстрі юридичних осіб наявна інформація про керівника ДП "Рихальське" Герасименка В.П., то відповідно до частини 3 статті 56 ГПК України, Герасименко В.П., як керівник (в.о. директора) ДП "Рихальське", має право представляти інтереси даного товариства у порядку самопредставництва.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Житомирської області в оскаржуваній частині ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 08 квітня 2025 року у справі №906/1182/24 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений "21" травня 2025 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Саврій В.А.