Ухвала від 26.05.2025 по справі 922/4773/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

26 травня 2025 року м. Харків Справа № 922/4773/24

Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача Мартюхіної Н.О.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопрофпроект", м. Харків (вх. № 1166 Х/2)

на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2025 (повний текст складено 04.04.2025) у справі № 922/4773/24 (суддя Лаврова Л.С.),

за позовом Акціонерного товариства "Мотор Січ", м. Запоріжжя,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопрофпроект", м. Харків,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року Акціонерне товариство "Мотор Січ" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопрофпроект" про стягнення заборгованості в загальній сумі 1716491,50грн, обґрунтовуючи позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за укладеним між сторонами договором №10Ю7/20-Д(ИО) від 01.12.2020.

Рішення Господарського суду Харківської області від 17.03.2025 у справі №922/4774/24 позовні вимоги задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 1716491,50грн та 25747,37грн судового збору.

24.03.2025 до Господарського суду Харківської області від АТ "Мотор Січ" надійшла заява (вх. № 7406) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій заявник просить суд стягнути з ТОВ "Екопрофпроект" на свою користь судові витрати по справі в загальному розмірі 50000,00грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 31.03.2025 задоволено заяву АТ "Мотор Січ" про ухвалення додаткового рішення (вх. 7406 від 24.03.2025).

Стягнуто з ТОВ "Екопрофпроект" на користь АТ "Мотор Січ" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50000,00грн.

20.05.2025 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопрофпроект" безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2025 у справі №922/4773/24, в якій відповідач просить скасувати означене судове додаткове рішення та ухвалити нове, яким у відмовити у задоволенні заяви АТ "Мотор Січ" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Одночасно, в апеляційній скарзі відповідач просить поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2025 у справі №922/4773/24, посилаючись на наявність поважних причин пропуску такого строку.

Згідно витягу з протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 20.05.2025 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Гребенюк Н.В., суддя Істоміна О.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2025 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/4773/24 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

26.05.2025 матеріали справи №922/4773/24 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначена апеляційна скарга не відповідає вимогам глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Порядок та форма звернення з апеляційною скаргою до апеляційного господарського суду визначені главою 1 розділу ГПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи (ч. 1 ст. 17 ГПК України). Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (п.п. 2, 8, 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження

1) рішення суду якшо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу.

Отже, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ч. 2 ст. 256 ГПК України.

При цьому, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

При цьому, ГПК України не пов`язує право суду поновоити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Таким чином, у кожному випадку, суд, з врахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

В обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2025 у даній справі скаржник посилається на те, що апелянт не був присутнім під час ухвалення оскаржуваного рішення, оскільки йому не було відомо про наявність судового розгляду справи № 922/4773/24 у зв`язку з ненадходженням та, відповідно, неможливістю отримання судових повісток про виклик до суду. Крім того, апелянт не отримував примірник оскаржуваного рішення засобами поштового зв`язку.

Скаржник звертає увагу, що відповідальною особою за отримання поштової кореспонденції на підприємстві ТОВ "Екопрофпроект" є Тіщенко А.В., якому такі документи як копії судових рішень по справі №922/4773/24 та судові повістки про виклик до суду не були видані працівниками поштового відділення №166 (61166) АТ "Укрпошта".

При цьому, представником відповідача здійснюється регулярний контроль за надходженням поштової кореспонденції на відділення Укрпошти, про що також зазначено у пояснювальній записці Тіщенка А.В. У зв`язку з цим, 16.05.2025 представником відповідача адвокатом Максимовим М.І. було направлено скаргу на неналежне надання послуг АТ "Укрпошта" у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків працівниками поштового відділення 61166 АТ "Укрпошта", а саме - ненадання представнику ТОВ "Екопрофпроект" всієї поштової кореспонденції та відправлень, що надходять на адресу підприємства ТОВ "Екопрофпроект" - 61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 11, оф. 4-48.

Крім того, скаржник вказує, що підприємство відповідача станом на момент винесення оскаржуваного рішення не мало зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС, що також позбавило його можливості своєчасно дізнатись про наявність судового рішення.

Інформація про наявність судового рішення стала відома ТОВ "Екопрофпроект" випадково, а саме 14.05.2025 після моніторингу сайту "Судова влада України". Таким чином, зважаючи на термін прострочення звернення апелянта до суду апеляційної інстанції зі скаргою та причини такого пропуску, заявник просить суд поновити строк на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2025 по справі №922/4773/24.

Розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду та перевіривши матеріали справи, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи №922/4773/24 відбувався за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Так, 30.12.2024 до Господарського суду Харківської області засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява АТ "Мотор Січ" до ТОВ "Екопрофпроект" про стягнення заборгованості в загальній сумі 1716491,50грн.

Вказана позовна заява була направлена на офіційну адресу відповідача ТОВ "Екопрофпроект" (61166, м. Харків, вул. Євгенія Єніна (колишня назва вул. Бакуліна), буд. 11, оф. 4-48), вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується описом вкладення до цінного листа №6900212115919 (а.с. 8, т.1).

Копію ухвали суду від 31.12.2024 про відкриття провадження у даній справі, яка направлялась судом на поштову адресу ТОВ "Екопрофпроект" (61166, м. Харків, вул. Євгенія Єніна (колишня назва вул. Бакуліна), буд. 11, оф. 4-48) було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 73-75, т.1).

Також судом першої інстанції вказана ухвала суду була розміщена на сайті "Судова влада України".

Верховний Суд у постановах від 21.02.2018 у справі №2103/490/2012 та від 08.04.2021 у справі №910/3154/20 вказав про те, що сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує висновок Європейського суду з прав людини, викладений у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", згідно з яким сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції ухвалено 31.03.2025, а його повний текст складено 04.04.2025, отже останнім днем строку подання апеляційної скарги є 24.04.2025.

Апеляційну скаргу відповідачем сформовано в системі Електронний суд" та подано 19.05.2025, про що свідчить відповідна відмітка на першому аркуші апеляційної скарги.

Отже, апеляційна скарга подана з пропуском процесуального строку для її подання, встановленого ч. 1 ст. 256 ГПК України.

За змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Єдиного державного реєстру судових рішень, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в повний текст рішення надіслано судом 04.04.2025 та цього ж дня зареєстровано, забезпечено надання загального доступу з 07.04.2025. Тобто, із вказаної дати будь-яка особа, у тому числі апелянт, мала можливість ознайомитись з текстом даного судового рішення.

Крім того, копія оскаржуваного додаткового рішення у даній справі направлялась судом на поштову адресу ТОВ "Екопрофпроект" (61166, м. Харків, вул. Євгенія Єніна (колишня назва вул. Бакуліна), буд. 11, оф. 4-48), проте 12.04.2025 була повернута за зворотною адресою, з відміткою УДППЗ "Укрпошта" - "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 197-201, т.1).

При цьому, суд враховує, що таку ж саму адресу відповідач зазначає і в апеляційній скарзі як адресу для листування.

Добросовісне виконання працівниками оператора поштового зв`язку АТ "Укрпошта" своїх службових обов`язків презюмується, а ТОВ "Екопрофпроект" вказана презумпція, в даному випадку, будь-яким чином не спростована. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №653/4813/17, від 13.01.2021 у справі №1519/2-4031/11.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку із позначками, зокрема, "за закінченням терміну зберігання", "адресат відсутній", тощо, з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №910/20604/20 та від 14.09.2021 у справі №909/548/16.

З огляду на вищевикладене, враховуючи виконання судом обов`язку щодо надсилання копії ухвали про відкриття провадження у справі та додаткового рішення господарського суду у даній справі за належною адресою, а також невідкладне розміщення зазначених ухвали та рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, судом першої інстанції дотримані вимоги ГПК України щодо належного повідомлення відповідача про рух справи.

При цьому, сам лише факт не отримання апелянтом кореспонденції, яку суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною, оскільки вказане зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами.

Частиною 2 ст. 13 ГПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки можливість отримати копію додаткового судового рішення або ознайомитися з ним у Єдиному державному реєстрі судових рішень залежала виключно від волевиявлення особи, то ознайомлення із судовим рішенням відповідачем виключно 14.05.2025 після моніторингу сайту "Судова влада України", не є поважною причиною для поновлення пропущеного строку для оскарження рішення суду.

Суд також звертає увагу, що з 05.10.2022 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв`язку.

18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX. Зокрема, приписами ч. 6 ст. 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідно до положень ч.ч. 4, 8 ст. 6 ГПК України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з п. 37 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.

Таким чином, з початку функціонування підсистем ЄСІТС "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку змінився порядок подання апеляційних і касаційних скарг, надіслання судових рішень, тощо.

Також апеляційний господарський суд вважає за необхідне наголосити заявнику на наступних положеннях.

За змістом ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. При цьому із правового контексту наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "…право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".

Східний апеляційний суд зазначає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого постановити ухвалу про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України зазначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Апеляційний суд вважає наведені апелянтом обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового судового рішення у даній справі необґрунтованими, а тому недостатніми для визнання їх поважними.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який полягає, inter alia, у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], №28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (п.п. 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, п.п. 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).

Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У відповідності до ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 цього Кодексу.

За таких обставин, дійшовши висновку про неповажність причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, апеляційний господарський суд приходить до висновку про надання скаржнику можливості зазначити інші підстави для поновлення цього строку.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ТОВ "Екопрофпроект" у клопотанні не наведено поважних обставини з посиланням на відповідні докази, які б свідчили про об`єктивну неможливість скаржника у строк, встановлений ст. 256 ГПК України подати апеляційну скаргу на додаткове рішення суду першої інстанції, оскільки можливість сторони в розумні інтервали часу з дня ухвалення додаткового рішення господарського суду від 31.03.2025, звернутись до суду, у тому числі і для отримання копії судового рішення, залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер, якою він вчасно не скористався.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідно до положень ст. 260 ГПК України наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху, з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

При цьому, суд звертає увагу, що за положеннями п. 4 ч.1 ст. 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись ст.ст. 119, 174, 234, 256, 260 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Екопрофпроект" причини пропуску строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2025 у справі №922/4773/24.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопрофпроект" на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2025 у справі №922/4773/24 залишити без руху, надавши апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме:

- для надання суду доказів в обґрунтування інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового судового рішення, ніж ті, що зазначені в апеляційній скарзі та в клопотанні про поновлення пропущеного строку на оскарження додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2025 у справі №922/4773/24.

3. Роз`яснити ТОВ "Екопрофпроект", якщо апелянт не усуне недоліки апеляційної скарги у строк встановлений судом, вона вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач Н.О. Мартюхіна