Ухвала від 26.05.2025 по справі 910/3727/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

закриття провадження у справі

м. Київ

26.05.2025Справа № 910/3727/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., розглянувши матеріали справи

за позовом Чернівецької обласної прокуратури (вул.Кордуби Мирона, буд.21 А, м.Чернівці, Чернівецька обл., 58001; ідентифікаційний код 02910120) в інтересах держави в особі Ставчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області (вул.Головна, буд.52, с.Ставчани, Чернівецький р-н, Чернівецька обл., 59316; ідентифікаційний код 04417547)

до Чернівецької обласної військової адміністрації (вул.Грушевського Михайла, буд.1, м.Чернівці, Чернівецький р-н, Чернівецька обл., 58002; ідентифікаційний код 00022680)

про припинення володіння гідротехнічними та протиерозійними спорудами, шляхом виключення відомостей в державному реєстрі прав на нерухоме майно

За участі представників:

прокуратури: Вівдиченко О.І.;

позивача: не з`явився;

відповідача: Бельмега С.С.;

ВСТАНОВИВ:

Чернівецька обласна прокуратура в інтересах держави в особі Ставчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Чернівецької обласної військової адміністрації, у якій просить суд припинити володіння Чернівецької обласної військової адміністрації гідротехнічними та протиерозійними спорудами: дамбою (гребля) № 1 довжиною 176,21 метри; дамбою (гребля) № 2 довжиною 103,94 метри; дамбою (гребля) № 3 довжиною 89,5 метри, що розташовані на земельній ділянці за кадастровим номером 7322589700:02:002:0232 та знаходяться за адресою: Чернівецька область, Чернівецький район, с.Южинець, вул.Польова, буд.5, шляхом виключення відомостей в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, що містяться в реєстраційній справі 2658072873200, про дамбу (гребля) № 1 довжиною 176,21 метри; дамбу (гребля) № 2 довжиною 103,94 метри; дамбу (гребля) № 3 довжиною 89,5 метри.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що майно колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягало паюванню (дамба (гребля) № 1 довжиною 176,21 метри; дамба (гребля) № 2 довжиною 103,94 метри; дамба (гребля) № 3 довжиною 89,5 метри), повинно було безоплатно передатися до комунальної власності. Відсутність заходів щодо передачі гідротехнічних споруд у комунальну власність не наділяло обласні державні адміністрації правом реєструвати за собою таке майно, а тому така реєстрація здійснена всупереч вимог законодавства. Крім того прокурор зазначає, що спірне майно не є об`єктом державної реєстрації прав, позаяк є гідротехнічною спорудою, яка не може бути окремим об`єктом права власності, оскільки є приналежністю (складовою частиною водойми) та слідує за головною річчю. Приналежність до головної речі самостійно не реєструється, як окремий об`єкт нерухомого майна. При цьому водний об`єкт не може бути відокремлений від земельної ділянки та бути самостійним (окремо від земельної ділянки, на якій він розташований) об`єктом прав та обов`язків, а право розпоряджатись водним об`єктом належить власнику земельної ділянки, на якій розташований цей водний об`єкт. Зважаючи на викладене, такий об`єкт як гідротехнічна споруда ставка є інженерної спорудою та нерозривно пов`язана із землею і призначена для управління водними ресурсами, тобто її функціонування без існування водного об`єкту та її переміщення в інше місце неможливо без його знецінення та зміни призначення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2025 позовну заяву було залишено без руху, встановлено прокурору строк і спосіб усунення недоліків.

07.04.2025 та 08.04.2025 від прокурора надійшли заяви про усунення недоліків, розглянувши які суд вважає за можливе відкрити провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.05.2025 та, серед іншого, встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

22.04.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

28.04.2025 від відповідача надійшла заява про затвердження мирової угоди.

07.05.2025 від прокуратури надійшли заперечення проти заяви ОСОБА_1 про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

12.05.2025 від позивача надійшли заперечення проти заяви ОСОБА_1 про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, а також клопотання про розгляд справи без участі відповідача та затвердження мирової угоди.

12.05.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій заявником зазначено, що укладення мирової угоди в цій справі суперечить закону.

12.05.2025 в електронному, а 15.05.2025 у паперовому вигляді від прокуратури надійшла заява про відсутність заперечень щодо затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі.

У підготовче засідання 12.05.2025 з`явився представник прокуратури, представники інших учасників справи не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, відкладено підготовче засідання на 26.05.2025.

15.05.2025 від відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

16.05.2025 від відповідача надійшла заява про затвердження мирової угоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 заяву відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

23.05.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява, у якій викладені певні обставини щодо спірних гідротехнічних споруд.

26.05.2025 від прокуратури повторно надійшла заява про відсутність заперечень щодо затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі.

26.05.2025 від відповідача повторно надійшла заява про затвердження мирової угоди.

У підготовче засідання 26.05.2025 з`явилися представники прокуратури та відповідача, представник позивача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

У підготовчому засіданні 26.05.2025 суд, керуючись частиною 3 статті 169 Господарського процесуального кодексу України, вирішив заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду, оскільки вона подана особою, яка не є учасником справи.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що в разі якщо держава вступає у цивільні (господарські) правовідносини, вона має цивільну правоздатність на рівні з іншими учасниками цивільних правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, зокрема, у цивільних (господарських) відносинах розглядається як поведінка держави у цих відносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава (зокрема, цивільних, господарських), органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах (див. постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 5023/10655/11 від 20.11.2018, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що і в судовому процесі, зокрема в цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Такий же висновок справедливий щодо господарського процесу.

Отже, під час розгляду спору в суді фактичною стороною у справі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Законодавство передбачає два випадки представництва прокурором у суді законних інтересів держави у разі їх порушення або загрози порушення: захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави.

Водночас в обох цих випадках прокурор здійснює представництво держави, яка і є фактичною стороною у справі.

У цій справі прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави в особі Ставчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, пред`явив вимогу про припинення володіння Чернівецької обласної військової адміністрації гідротехнічними та протиерозійними спорудами шляхом виключення відомостей в Державному реєстрі прав на нерухоме майно. Отже, позов фактично пред`явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі Чернівецької обласної військової адміністрації).

Однак наведене не відповідає частині 1 статті 45 ГПК України, відповідно до якої сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу, позаяк позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору. Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 та постановах Верховного Суду від 18.02.2025 у справі № 907/801/20, від 18.04.2024 у справі № 914/2503/22, від 10.09.2024 у справі № 922/230/22.

З урахуванням викладеного суд зазначає, що цей спір, що виник між державою в особі прокурора, який звертається в інтересах держави в особі Ставчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, та державою в особі Чернівецької обласної військової адміністрації, не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

У зв`язку з тим, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України.

У цьому висновку суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 07.05.2025 у справі № 917/964/24, від 08.04.2025 у справі № 910/7435/24 із подібними правовідносинами. В останній, до того ж, є подібним і склад учасників справи, а саме позов було пред`явлено першим заступником керівника Чернівецької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях до Чернівецької обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації) про зобов`язання вчинити дії.

Частиною 2 статті 231 ГПК України передбачено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

У постанові від 13.11.2019 у справі № 826/3115/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за загальним правилом один орган державної влади не може звертатися з позовом до іншого органу, бо це означатиме позов держави до неї самої. Виняток становлять лише «компетенційні» спори.

При цьому суд враховує, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України справами у публічно-правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, в тому числі делегованих повноважень.

Вирішення судом так званого «компетенційного» спору між суб`єктами владних повноважень у широкому розумінні спрямоване саме на захист прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, оскільки сприяє досягненню юридичної визначеності у відносинах між особами приватного права та органами державної влади. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 815/6347/17.

Однак спір у цій справі не є компетенційним, оскільки в цьому випадку не йдеться про спір щодо розмежування компетенції між Ставчанською сільською радою Чернівецького району Чернівецької області та Чернівецькою обласною державною адміністрацією (обласною військовою адміністрацією). Крім того, Кодексом адміністративного судочинства України не передбачена можливість вирішення такого спору адміністративним судом.

При цьому поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому такий спір між державними органами не може бути вирішений у судах жодної юрисдикції. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 815/6347/17.

З урахуванням викладеного суд зазначає, що вирішення судом цього спору, який виник між державою в особі прокурора, який звертається в інтересах держави в особі Ставчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, та державою в особі Чернівецької обласної військової адміністрації, не відповідатиме меті ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, оскільки зводитиметься до розгляду державою в особі уповноваженого нею органу (суду) спору між іншими її органами, тобто спору держави із самою собою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 815/6347/17 зазначено, що невідповідність меті вирішення публічно-правового спору та завданням адміністративного судочинства обумовлює потребу розв`язання такого спору в межах існуючих адміністративних процедур, а не в судовому порядку.

Частиною 3 статті 231 ГПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до частини 4 статті 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (пункт 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір»).

Оскільки провадження у справі підлягає закриттю, сплачений судовий збір за подання позовної заяви може бути повернутий прокуророві зі спеціального фонду Державного бюджету України за його клопотанням на підставі пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 231, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 910/3727/25 за позовом Чернівецької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Ставчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області до Чернівецької обласної військової адміністрації про припинення володіння гідротехнічними та протиерозійними спорудами шляхом виключення відомостей в державному реєстрі прав на нерухоме майно закрити.

2. Роз`яснити Чернівецькій обласній прокуратурі, що даний спір не підлягає судовому розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 26.05.2025

Суддя Т.П. Капцова