Герб України

Ухвала від 23.05.2025 по справі 914/1614/25

Господарський суд львівської області

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.05.2025 Справа № 914/1614/25

Господарський суд Львівської області у складі судді Никон О.З., розглянувши заяву про забезпечення позову

за заявою Гаражно-будівельного кооперативу № 1 «Ластівка»

у справі № 914/1614/25

за позовом: Гаражно-будівельного кооперативу № 1 «Ластівка», м. Львів

до відповідача: ОСОБА_1 , м. Львів

про стягнення 101 398, 00 грн

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Гаражно-будівельного кооперативу № 1 «Ластівка» до відповідача: ОСОБА_1 про стягнення 101 398, 00 грн.

Разом з позовною заявою позивач також подав заяву про забезпечення позову.

Необхідність забезпечення позову обґрунтовує тим, що відповідач є власником гаражних боксів на території Гаражно-будівельного кооперативу № 1 «Ластівка», однак такий не сплачує членські внески, не отримує поштову кореспонденцію.

Враховуючи невиконання своїх зобов`язань щодо сплати членських внесків та неотримання поштової кореспонденції, позивач просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на гаражні бокси № 19 у ряді № 13, № 43 у ряді № 18 та № 44 у ряді № 18, розташовані на території Гаражно-будівельного кооперативу № 1 «Ластівка» по вул. Кн. Ольги, 74 а у м. Львові, які належать відповідачу на праві власності та заборонити вчиняти будь-які дії щодо відчуження таких шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування чи передавання третім особам, які відповідач може вчиняти в подальшому.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з положеннями пунктів 1, 2 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення 101 398, 00 грн.

Обґрунтовуючи подану заяву про забезпечення позову, заявник зазначив про те, що відповідач ухиляється від виконання зобов`язань щодо сплати членських внесків та не отримує поштову кореспонденцію.

Розглянувши заяву, суд вважає за необідне зазначити про таке.

Необхідно розрізняти види (способи) забезпечення позову, які можуть застосовуватися до позовів майнового характеру, а які - для забезпечення немайнових позовних вимог, тобто фактично заходи забезпечення позову можна поділити на майнові та немайнові. Майнові заходи забезпечення мають застосовуватися для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі в ціні позову в розумінні статті 163 Господарського процесуального кодексу України.

Метою застосування заходів забезпечення позову майнового характеру є обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, на момент пред`явлення позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.

Заходи забезпечення немайнового характеру спрямовані на покладення на відповідача чи інших осіб обов`язку вчинити активні дії чи утриматись від їх вчинення, не пов`язаних з передачею грошових сум чи майна.

У постанові Верховного Суду від 24 травня 2021 року у справі № 910/3158/20 міститься висновок щодо застосування пункту 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого під час розгляду заяви про накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, а тому може застосовуватися в справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

При цьому, піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору (такого висновку дотримується Верховний Суд у постановах, у тому числі і у постанові 27.02.2025 у справі № 910/268/23).

Водночас Верховний Суд у постанові від 13 січня 2025 року у справі № 904/3751/24 зазначив про те, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18).

Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що, зрештою, дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника). Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постановах від 21 грудня 2021 року у справі № 910/10598/21, від 28 серпня 2023 року у справі № 906/304/23.

Заява про забезпечення позову, є обґрунтованою із зазначенням адекватного засобу забезпечення позову, необхідного для забезпечення ефективного захисту. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення боржником дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Однак заявник не навів жодної обставини та не подав жодного доказу, з якого суд міг би дійти висновку, що ненакладення арешту на майно відповідача утруднить чи унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову про стягнення коштів.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Слід зазначити, що до позовної заяви долучено договір купівлі-продажу гаража № 44 у 18 ряді, який придбав відповідач. У договорі зазначено, що ринкова вартість гаража згідно з висновком про вартість об`єкта оцінки, зробленого ще станом на 21.05.2016 становить 99 759, 00 грн.

Тому суд не вважає адекватним та співмірним заходом забезпечення позову про стягнення 101 398, 00 грн членських внесків із накладенням арешту на 3 гаражні бокси, які належати відповідачу та забороною йому вчиняти дії стосовно цього майна.

Більше того, слід зазначити, що заявник, звернувшись до суду з майновими вимогами про стягнення коштів, обрав вид забезпечення позову накладення арешту на гаражні бокси, не обмеживши його ціною позову та можливими судовими витратами.

З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для задоволення поданої Гаражно-будівельним кооперативом № 1 «Ластівка» заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 74, 136, 137, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Гаражно-будівельного кооперативу № 1 «Ластівка» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та оскаржується в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Никон О.З.

СудГосподарський суд Львівської області
Дата ухвалення рішення23.05.2025
Оприлюднено27.05.2025
Номер документу127603512
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них

Судовий реєстр по справі —914/1614/25

Ухвала від 24.06.2025

Господарське

Господарський суд Львівської області

Никон О.З.

Ухвала від 17.06.2025

Господарське

Господарський суд Львівської області

Никон О.З.

Ухвала від 27.05.2025

Господарське

Господарський суд Львівської області

Никон О.З.

Ухвала від 23.05.2025

Господарське

Господарський суд Львівської області

Никон О.З.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні