Герб України

Ухвала від 19.05.2025 по справі 922/953/18

Дворічанський районний суд харківської області

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41


УХВАЛА

про заміну сторони

19 травня 2025 року м. ХарківСправа № 922/953/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

розглянувши заяву Харківської митниці про заміну сторони виконавчого провадження (вх.№11198 від 07.05.2025) у справі

за позовом Слобожанської митниці Держмитслужби (місцезнаходження: 61003, місто Харків, вулиця Короленка, будинок 16 - Б; код ЄДРПОУ: 43332958) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яна" (місцезнаходження: 61125, місто Харків, вулиця Червоношкільна набережна, будинок 24; код ЄДРПОУ: 30512365) орган виконавчої служби - Основ`янсько-Слобідський відділ Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України про зобов`язання повернути майно за участю представників:

заявника (стягувача): Моїсеєнко В.В.(самопредставництво);

боржника: не з`явився;

органу виконавчої служби: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Харківської області знаходилася справа № 922/953/18 за позовом Харківської митниці Державної фіскальної служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яна" про зобов`язання повернути позивачу нереалізоване майно, передане відповідачу за договорами про реалізацію безхазяйного та іншого майна, що переходить у власність держави від 29.01.2014 № 19 та від 18.03.2016 № 61.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16 жовтня 2018 року у справі № 922/953/18 позовні вимоги Харківської митниці Державної фіскальної служби задоволено в повному обсязі; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Яна" повернути Харківській митниці Державної фіскальної служби нереалізоване станом на 17.09.2018 майно, передане підприємству Харківською митницею ДФС за Договорами про реалізацію безхазяйного та іншого майна, що переходить у власність держави від 29.01.2014 № 19 та від 18.03.2016 № 61, згідно опису; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яна" на користь Харківській митниці Державної фіскальної служби судовий збір.

На виконання вказаного рішення 09.11.2018 Господарським судом Харківської області видано судовий наказ у справі № 922/953/18.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24 травня 2021 року у справі № 922/953/18 клопотання Слобожанської митниці Держмитслужби про заміну сторони виконавчого провадження (вх. № 11256) у справі № 922/953/18 - задоволено. Замінено стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення у справі № 922/953/18: Харківську митницю Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39534151), на його правонаступника - Слобожанську митницю Держмитслужби (61003, місто Харків, вулиця Короленка, будинок 16Б; код ЄДРПОУ 43332958).

02 травня 2023 року Слобожанська митниця Держмитслужби звернулась до Господарського суду Харківської області із заявою (вх. 10970/23 від 02.05.2023), в якій просила видати дублікат наказу.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.05.2023 заяву Слобожанської митниці Держмитслужби (вх. 10970/23 від 02.05.2023) про видачу дублікату наказу Господарського суду Харківської області у справі № 922/953/18 повернуто заявнику без розгляду.

01 лютого 2024 року Слобожанська митниця Держмитслужби звернулась до Господарського суду Харківської області із заявою (вх. 2984 від 01.02.2024), в якій просить видати дублікат наказу.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.02.2024 заяву Слобожанської митниці Держмитслужби (вх. 2984 від 01.02.2024) про видачу дублікату наказу Господарського суду Харківської області у справі № 922/953/18 повернуто заявнику без розгляду.

20 лютого 2024 року Слобожанська митниця Держмитслужби звернулась до Господарського суду Харківської області із заявою (вх. 4731 від 20.02.2024), в якій просить видати дублікат наказу.

28.02.2024 року до Господарського суду Харківської області від Слобожанської митниці Держмитслужби надійшла уточнена заява про видачу дублікату судового наказу (вх.№5482 від 28.02.2024). У вказаній заяві Слобожанська митниця Держмитслужби просить суд видати дублікат наказу у справі №922/953/18 про примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 16.10.2018, виданого 09.11.2018 про стягнення коштів у сумі 118 085,23 грн. До вказаної заяви позивачем також додано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 12.03.2020.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.03.2024 судом задоволено заяву Слобожанської митниці Держмитслужби про видачу дублікату судового наказу (вх. 4731 від 20.02.2024) у справі №922/953/18 - задоволено. Видано дублікат наказу Господарського суду Харківської області від 09.11.2018 у справі № 922/953/18 за позовом Харківської митниці Державної фіскальної служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яна" про зобов`язання повернути майно.

07.05.2025 до Господарського суду Харківської області від Харківської митниці надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження (вх.№11198 від 07.05.2025), в якій останній просить суд замінити сторону виконавчого провадження з виконання дубліката наказу на примусове виконання рішення Господарського суду Харківської областівід 09.11.2018 у справі №922/953/18, а саме стягувача Слобожанську митницю Держмитслужби (ЄДРПОУ: 43332958, вул. Короленка, 16- Б, м. Харків, 61003) на стягувача Харківську митницю як відокремлений підрозділ Держмитслужби України (код ЄДРПОУ: 44017626, вул. Миколаївська, 16Б, м. Харків, 61005).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.05.2025 судом прийнято до розгляду заяву заяву Харківської митниці про заміну сторони виконавчого провадження (вх.№11198 від 07.05.2025) та призначено судове засідання на "19" травня 2025 р. об 11:00

Представник стягувача, присутня в судовому засіданні 19.05.2025, вказану заяву підтримала, просила суд її задовольнити з підстав викладених у заяві.

Інші учасники справи своїх представників в судове засідання 19.05.2025 не направили; про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином шляхом надіслання ухвали суду від 12.05.2025 за їх юридичними адресами.

Приймаючи до уваги обмежений строк розгляду клопотання про заміну сторони її правонаступником, встановлений частиною третьою статті 334 Господарського процесуального кодексу України, а також з огляду на те, що неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони, суд визнав за можливе розглянути клопотання Харківської митниці за відсутності представників боржника та орану ДВС. Дослідивши матеріали справи, а також надані заявником документи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання, зважаючи на наступне.

За приписами ст. 338 ГПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Як стверджує стягувач, 18.04.2024 головним державним виконавцем Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Слащовою М.М. відкрито виконавче провадження №74756958 щодо примусового виконання виконавчого документа у споаві №922/953/18.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 895 «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби» ( далі - постанова Кабміну № 895) постановлено реорганізувати територіальні органи Державної митної служби України за переліком згідно з додатком шляхом їх приєднання до Державної митної служби, зокрема, Слобожанську митницю Держмитслужби приєднано до Державної митної служби України.

Також, відповідно до пункту 2 постанови Кабміну № 895, територіальні органи Державної митної служби України, що реорганізуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною митною службою України територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень і функцій територіальних органів, що реорганізуються. Таке рішення приймається Державною митною службою України після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної митної служби України, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структури, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Згідно з наявною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань інформацією, Слобожанська митниця Держмитслужби (ідентифікаційний код 43332958) перебуває в стані припинення (внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації від 11.11.2020).

Наказом Державної митної служби України від 19.10.2020 № 460 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби України як відокремлених підрозділів» вирішено утворити територіальні органи як відокремлені підрозділи Державної митної служби України за переліком, згідно з додатком до цього наказу, за яким, одним із таких територіальних органів визначено Харківську митницю.

Наказом Державної митної служби України від 29.10.2020 № 489 затверджено Положення про Харківську митницю, яка згідно з пунктом 1 цього положення є митним органом, який у зоні своєї діяльності безпосередньо здійснює митну справу, забезпечує виконання завдань, покладених на митні органи, а також реалізацію делегованих повноважень Державної митної служби України, як її відокремлений підрозділ. Зоною діяльності Харківської митниці є територія Харківської області, Україна.

Відповідно до пункту 16 Положення про Харківську митницю, остання утворюється як територіальний орган Держмитслужби без статусу юридичної особи.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.12.2020 внесено запис про створення відокремленого підрозділу Державної митної служби України - Харківської митниці (код відокремленого підрозділу - 44017626).

Відповідно до наказу Державної митної служби України від 30.06.2021 №472 «Про початок здійснення митницями як відокремленими підрозділами Державної митної служби України покладених на них функцій і повноважень з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи», зокрема, Харківською митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України, з 00 год. 00 хв. 01.07.2021 розпочато здійснення функцій і повноважень з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи.

Конституція України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Основного Закону).

Згідно з положеннями статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною 1 статті 52 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин першої - третьої, п`ятої статті 334 Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до яких у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Варто зазначити, що стаття 52 Господарського процесуального кодексу України вміщена до розділу І «Загальні положення» глави 4 «Учасники судового процесу» цього Кодексу, якими регламентуються загальні засади відносно кола учасників, сторін, третіх осіб судового провадження, осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, їх прав та обов`язків тощо. Натомість стаття 334 Господарського процесуального кодексу України розташована в розділі V «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах», що присвячений врегулюванню відносин, пов`язаних з примусовим виконанням судових рішень. Звідси нормативні приписи статті 52 Господарського процесуального кодексу України слід вважати загальними по відношенню до приписів, закріплених статтею 334 цього Кодексу. Аналогічний правовий висновок висвітлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17.

Вирішувати питання про заміну сторони виконавчого провадження слід з урахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження".

Так, частиною 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Відповідно до пункту 13 розділу 2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за №489/20802 (далі - Інструкція), правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.

З аналізу наведеного нормативного регулювання можна зробити висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.

На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених статтею 52 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку приписи статті 334 Господарського процесуального кодексу України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно вимог статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Статтею 106 Цивільного кодексу України визначено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

У частині 2 статті 107 Цивільного кодексу України унормовано, що в разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання складається передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються.

Аналогічні дії зі складання передавального акту з огляду на зміст статті 107 Цивільного кодексу України підлягають вчиненню у разі реорганізації юридичної особи шляхом злиття, перетворення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 року у справі №910/23312/14.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Суд зазначає, що процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником), тому у кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права, які мали місце.

Листом Слобожанської митниці Держмитслужби від 30.06.2021 №7.14-08-1/7.14- 22/22/4/8222 на Державну митну службу України був направлений Передавальний акт станом на 30.06.2021 з метою видачі відповідного розпорядчого документу.

Наказом Державної митної служби України від 30.06.2021 №48-Г «Про приймання- передання активів та зобов`язань, іншого майна, майнових прав і обов`язків та делегування окремих повноважень керівнику Харківської митниці як відокремленого підрозділу Держмитслужби» погоджено пропозиції Слобожанської митниці Держмитслужби, викладені у листі від 30.06.2021 №7.14-08-1/7.14-22/22/4/8222, що реорганізується, стосовно передачі активів та зобов`язань, іншого майна, майнових прав та обов`язків Держмитслужби України як правонаступнику. Також, делеговано право Харківській митниці як відокремленому підрозділу Держмитслужби відповідні повноваження на прийняття активів та зобов`язань, іншого майна, майнових прав та обов`язків, які знаходяться у сфері управління Держмитслужби, від Слобожанської митниці Держмитслужби.

Згідно Акту прийому передачі нестачі, яка рахується на забалансовому рахунку 073/1 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей розпорядників бюджетних коштів» станом на 01.07.2021 від 14.07.2021 Слобожанська митниця Держмитслужби активи по ТОВ «Яна» передала Харківській митниці.

Зазначені документи свідчать про перехід майнових прав та обов`язків від одного державного органу до іншого у процесі його реорганізації у порядку, встановленому Порядком №1074, зокрема наявністю відповідного передавального акту.

Стягувачем також надано передавальний акт, станом на 30.06.2021, відповідно до якого правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків Слобожанської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ: 43332958) є Державна митна служба України (код ЄДРПОУ: 43115923)

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 вересня 2020 року у справі № 296/443/16-ц дійшов висновку про те, що у статтях 104, 107 Цивільного кодексу України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про наступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання наступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі 910/5953/17 вказано, що при реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Якщо припустити, що правоступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями.

Разом з цим, відповідно до частини 4 статті 91 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичну особа - Слобожанська митниця Держмитслужби перебуває в стані припинення (внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації від 11.11.2020).

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.12.2020 внесено запис про створення відокремленого підрозділу Державної митної служби України - Харківської митниці (код відокремленого підрозділу - 44017626).

Отже, Харківська митниця (код ЄДРПОУ: 44017626). є правонаступником Слобожанська митниця Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43332958).

За таких обставин, з огляду на викладене вище суд вважає наявними підстави для заміни сторони виконавчого провадження з примусового виконання рішення Господарського суду Харківської областівід 16.10.2018 у справі №922/953/18, а саме: стягувача - Слобожанську митницю Держмитслужби (ЄДРПОУ: 43332958, вул. Короленка, 16- Б, м. Харків, 61003) на стягувача - Харківську митницю як відокремлений підрозділ Держмитслужби України (код ЄДРПОУ: 44017626, вул. Миколаївська, 16Б, м. Харків, 61005). Відтак заява Харківської митниці про заміну сторони виконавчого провадження (вх.№11198 від 07.05.2025) у справі №922/953/18 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями233,234,334 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Харківської митниці про заміну сторони виконавчого провадження (вх.№11198 від 07.05.2025) - задовольнити.

2. Замінити сторону виконавчого провадження з примусового виконання рішення Господарського суду Харківської областівід 16.10.2018 у справі №922/953/18, а саме: стягувача - Слобожанську митницю Держмитслужби (ЄДРПОУ: 43332958, вул. Короленка, 16- Б, м. Харків, 61003) на стягувача - Харківську митницю як відокремлений підрозділ Держмитслужби України (код ЄДРПОУ: 44017626, вул. Миколаївська, 16Б, м. Харків, 61005).

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Повну ухвалу складено та підписано 26.05.2025

СуддяВ.В. Рильова

Справа №922/953/18

СудДворічанський районний суд Харківської області
Дата ухвалення рішення19.05.2025
Оприлюднено27.05.2025
Номер документу127604105
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —922/953/18

Ухвала від 19.05.2025

Господарське

Господарський суд Харківської області

Рильова В.В.

Ухвала від 19.05.2025

Господарське

Господарський суд Харківської області

Рильова В.В.

Ухвала від 12.05.2025

Господарське

Господарський суд Харківської області

Рильова В.В.

Ухвала від 01.03.2024

Господарське

Господарський суд Харківської області

Рильова В.В.

Ухвала від 02.02.2024

Господарське

Господарський суд Харківської області

Рильова В.В.

Ухвала від 24.05.2023

Господарське

Господарський суд Харківської області

Рильова В.В.

Ухвала від 08.05.2023

Господарське

Господарський суд Харківської області

Рильова В.В.

Ухвала від 24.05.2021

Господарське

Господарський суд Харківської області

Рильова В.В.

Ухвала від 18.05.2021

Господарське

Господарський суд Харківської області

Рильова В.В.

Ухвала від 19.10.2018

Господарське

Господарський суд Харківської області

Рильова В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні