Постанова від 22.05.2025 по справі 441/1844/22

Справа № 441/1844/22 Головуючий у 1 інстанції: Малахова-Онуфер А. М.

Провадження № 22-ц/811/3723/24 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2025 року м.Львів

Справа № 441/1844/22

Провадження № 22-ц/811/3723/24

Провадження № 22-ц/811/3724/24

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.

секретар Іванова О.О.

з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_3 ,підписану йогопредставником ОСОБА_1 ,на рішення Городоцькогорайонного судуЛьвівської областівід 28жовтня 2024року тадодаткове рішенняцього суду20листопада 2024року,ухвалені у м. Городок у складі судді Малахової -Онуфер А.М. у справіза позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН», про відшкодування шкоди,-

встановив:

15 грудня 2022 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 та ТзДВ «СК «ГАРДІАН» про стягнення майнової шкоди, завданої ДТП. В обґрунтування позову посилається на те, що 20 травня 2022 року з вини ОСОБА_3 сталася ДТП за участю автомобіля «BMW 320», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під її (позивача) керуванням та автомобіля «Volkswagen Golf», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням відповідача. Вказує, що внаслідок ДТП транспортним засобам завдано механічних пошкоджень. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент ДТП була застрахована у ТДВ «СК «ГАРДІАН». Зазначає, що 31 серпня 2022 року зазначена страхова компанія виплатила їй ( ОСОБА_4 ) страхове відшкодування в розмірі 127496, 33 грн. Стверджує, що не погоджуючись із виплаченою сумою страхового відшкодування, вона (позивач) звернулася до судового експерта ОСОБА_5 з метою проведення незалежної автотоварознавчої експертизи. Згідно висновку експертизи №62/22 від 10 листопада 2022 року вартість відновлюваного ремонту належного їй ( ОСОБА_4 ) автомобіля складає 579288, 28 грн. Ринкова вартість автомобіля на момент пошкодження у ДТП становить 308 373 грн., а вартість у пошкодженому стані - 51 759 грн. Транспортний засіб вважається фізично знищеним. Різниця між вартістю автомобіля «BMW 320» до та після ДТП складає 256 614 грн. і підлягає розподілу між ТДВ «СК «ГАРДІАН» в межах страхової суми та ОСОБА_3 в межах суми, що не покривається страховим відшкодуванням. Просить стягнути з ТДВ «СК «ГАРДІАН» 2503, 67 грн. страхового відшкодування та з ОСОБА_3 - 126 614 грн. майнової шкоди, що не покривається сумою страхового відшкодування, а також судові витрати, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 28 жовтня 2024 року позов ОСОБА_4 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 майнову шкоду у розмірі 126 614 грн., 3 % річних у розмірі 3623, 87 грн., 1356,31 грн. судового збору, 5393,34 грн. витрат на проведення судової експертизи та 36101, 60 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 173089,12 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ФОП « ОСОБА_5 » 1590, 29 грн. витрат пов?язаних із залученням (викликом) експерта. Стягнуто з ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН» на користь ОСОБА_4 майнову шкоду (страхове відшкодування) у розмірі 2503, 67 грн., 992, 40 грн. судового збору, 106,64 грн. витрат на проведення судової експертизи та 694 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 4296, 71 грн.

Додатковим рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 20 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні заяви адвоката Лавринів М.Я. про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 60 000 грн. у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН» про відшкодування шкоди.

Рішення тадодаткове рішеннячерез свогопредставника ОСОБА_1 оскаржив ОСОБА_3 .Вважає цірішення судунезаконними танеобґрунтованими,такими,що порушуютьзаконні правата інтереси ОСОБА_3 ,винесені зпорушенням нормматеріального тапроцесуального права.Просить скасуватирішення таухвалити новерішення провідмову впозові тастягнення зпозивача накористь ОСОБА_3 60000грн.витрат напрофесійну правничудопомогу.Вказує,що розмірзаявленого відшкодуванняє завищеним,а висновокексперта №62/22-необґрунтованим,поверхневим татаким,що міститьпомилки щодообрахунків.Вказує,що ОСОБА_3 не бувналежним чиномпопереджений продень,час,місце проведення експертного обстеженняавтомобіля,тому немав змогибути присутнімпід часйого проведення.Зазначає,що «Висновокексперта №62/22»,на якийпосилається позивач,складений зпорушенням Методиктоварознавчої експертизита оцінкиколісних транспортнихзасобів таіншими недолікаминеповноти досліджень. Такийвисновок експертаспрямований нанеобґрунтоване і безпідставнезавищення розмірузбитку,зокрема,-на підвищенняринкової вартостіавтомобіля намомент пошкодженняі -заниження йоговартості впошкодженому стані,яке підвищуєрізницю міжвартостями автомобілядо тапісля ДТП.В межахрозгляду цієїцивільної справиу судіпершої інстанціївідповідачем надановисновок експерта№СЕ-19/114-24/2041-АВ,складений 31січня 2024року судовимекспертом ЯровимО.Д.,з якоговбачається,що ринковавартість автомобіля«BMW320»,державний реєстраційнийномер НОМЕР_1 ,до моментуйого пошкодженнявнаслідок ДТП,станом на20травня 2022року становить194858,12грн.,вартість відновлювальногоремонту -579131,81грн.,вартість матеріальногозбитку начас ДТП-194858,12грн.Вважає,що ремонтавтомобіля позивачає економічнонеобґрунтованим,автомобіль вважаєтьсяфізично знищеним.У випадкупогодження позивачаз визнаннямавтомобіля фізичнознищеним,вона передаєзалишки транспортногозасобу особі,яка відповідаєза завданушкоду,і тимсамим набуваєправо отримативідшкодування шкодиу розмірі,який відповідаєвартості транспортногозасобу доДТП,чого вданому випадкуне відбулось.Позивач,отримавши страховевідшкодування,автомобіль залишиласобі,розукомплектувала автомобільна окремічастини,частину зяких реалізувалата продовжуєреалізовувати.За такихобставин позивач,залишивши автомобільсобі і,відчужуючи йогоокремі деталі,тим самимне погодиласяіз визнаннямтранспортного засобуфізично знищеним. ОСОБА_4 недоведено розмірумайнової шкодиналежними тадопустимими доказами.Вважає розмір витрат позивача на правничу допомогу неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаних представником робіт. Зазначає, що представник відповідача на підставі ордера Серії ВС № 1190617 представляла інтереси відповідача в Городоцькому районному суді Львівської області при розгляді цієї справи, у зв?язку з чим ОСОБА_3 понесено витрати у розмірі 60 000 грн. Зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які ОСОБА_3 очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи у суді апеляційної інстанції, складається із витрат на судовий збір, витрат на професійну правничу допомогу (орієнтовно 20 000 грн.).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ч. 3 ст. 12, ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст.106ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 22, ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах.

Положення статті 1188 ЦК України є спеціальними щодо статті 1166 зазначеного Кодексу, у зв`язку із чим перевага в застосуванні повинна надаватися спеціальній нормі.

Вирішуючи спори, пов`язані з відшкодуванням шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, зокрема, зіткненням транспортних засобів, належить виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини (стаття 1188 ЦК України). Отже, за цих обставин обов`язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду. Якщо наявна вина всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, шкода відшкодовується кожним з них залежно від ступеню вини. У разі випадкового заподіяння шкоди, тобто коли зіткнення транспортних засобів є наслідком випадкового збігу обставин, збитки несе потерпілий, оскільки відсутні правові підстави для покладання відповідальності на іншу сторону.

Джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей.

Таким чином, правила щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, встановлені ст. 1188 ЦК України, згідно ч. 1 якої шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно із постановою Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 676/518/17 відповідно до ч.ч. 1,2 ст.22ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Згідно із ч. 3 ст.988ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до ст.1194ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п. 22.1 ст.22Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Згідно із ст. ст. 28, 30Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.

Транспортний засібвважається фізичнознищеним,якщо йогоремонт єтехнічно неможливимчи економічнонеобґрунтованим.Ремонт вважаєтьсяекономічно необґрунтованим,якщо передбаченізгідно ззвітом (актом)чи висновкомпро оцінку,виконаним оцінювачемабо експертомвідповідно дозаконодавства,витрати навідновлювальний ремонттранспортного засобуперевищують вартістьтранспортного засобудо дорожньо-транспортноїпригоди.Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Встановлено, що ОСОБА_4 є власником автомобіля «BMW 320», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що стверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу Серії НОМЕР_3 .

20 травня 2022 року сталася ДТП за участю вказаного автомобіля під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля«Volkswagen Golf», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_3 .

Постановою Городоцького районного суду Львівської області від 20 червня 2022 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу. Постанова набрала законної сили 30 червня 2022 року.

Згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-205000382 від 16 липня 2021 року, цивільно-правова відповідальність водія ТЗ «Volkswagen Golf», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , на час ДТП була застрахована у ТДВ «СК «ГАРДІАН». За умовами договору страховик взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у розмірі 130 000 грн. на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну та у розмірі 260 000 грн. на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров?ю, розмір франшизи - 0 грн. Строк дії договору: з 17 липня 2021 року до 16 липня 2022 року.

Встановлено, що 23 травня 2022 року ОСОБА_3 письмово повідомив ТДВ «СК «ГАРДІАН» про ДТП, що мала місце 20 травня 2022 року.

26 та 30 травня 2022 року представником ТДВ «СК «ГАРДІАН» з участю позивача проведено огляд пошкодженого автомобіля «BMW 320», за результатами якого складено протокол огляду ТЗ №1411/22.

Із матеріалів страхової справи G-18612, а саме: Консультації №85-D/10/58 від 3 червня 2022 року вбачається, що за замовленням ТДВ «СК «ГАРДІАН» №G-18612 від 1 червня 2022 року оцінювачем ОСОБА_6 проведено консультацію щодо визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «BMW 320» ОСОБА_4 , відповідно до якої, вартість відновлювального ремонту такого транспортного засобу становить 546364, 18 грн. з урахуванням ПДВ, а вартість матеріального збитку без врахування втрати товарної вартості, заподіяного позивачу, внаслідок його пошкоджень у ДТП складає 221302, 18 грн. 18 коп. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до аварійного сертифіката №86-R/10/26 від 3 червня 2024 року про оцінку вартості ТЗ «BMW 320», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в пошкодженому стані ринкова вартість об`єкта дослідження складає 221302, 18 грн., а ринкова вартість пошкодженого об?єкта дослідження - 93805, 85 грн.

З платіжного доручення №9676 вбачається, що 31 серпня 2022 року ТДВ «СК «ГАРДІАН» виплатило ОСОБА_4 страхове відшкодування у зв`язку з пошкодженням автомобіля у розмірі 127496, 33 грн.

ОСОБА_4 , не погоджуючись із розміром страхового відшкодування, 29 жовтня 2022 року надіслала ОСОБА_3 рекомендованим повідомленням запрошення на 12 год. 7 листопада 2022 року для участі у проведенні експертного огляду її автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП 20 травня 2022 року.

Згідно висновку судового експерта Онишка Р.М. №62/22 від 10 листопада 2022 року, виготовленого на замовлення ОСОБА_4 , вартість відновлювального ремонту автомобіля «BMW 320» на момент огляду (7 листопада 2022 року) становить 579288, 28 грн., а вартість матеріального збитку, заподіяного власнику цього транспортного засобу внаслідок його пошкодження у ДТП 20 травня 2022 року, прийнятий рівною дійсній (ринковій) вартості автомобіля, без урахування аварійних пошкоджень, у цінах станом на момент огляду і становить 308 373 грн. У цьому висновку зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та, що такий підготовлено для подання до суду.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції мотивовано наступним.

Відповідальність за шкоду несе безпосередньо винуватець ДТП - особа, яка завдала шкоди. Така особа має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З висновку судового експерта Онишка Р.М. №62/22 від 10 листопада 2022 року вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «BMW 320», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевищує вартість автомобіля до ДТП від 20 травня 2022 року (308 373 грн.) та складає 579288, 28 грн.), тому вказаний автомобіль вважається знищеним. ОСОБА_4 , як власник пошкодженого автомобі, вправі отримати відшкодування у розмірі різниці між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

Різниця між вартістю транспортного засобу «BMW 320», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , до (308 373 грн.) та після ДТП (51 759 грн.), згідно висновку №62/22 від 10 листопада 2022 року становить 256 614 грн.

Відповідно допостанови ВерховногоСуду від9жовтня 2019року усправі 369/3461/17,відшкодування шкодиособою,яка їїзавдала,можливе лишеза умови,що згідноіз ЗакономУкраїни «Прообов`язкове страхуванняцивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Згідно ізпостановою ВерховногоСуду від4грудня 2019року усправі №359/2309/17системний аналізп.32.7ч.1ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 22, абзацу 3 п. 3 ч. 1 ст. 988, ст.ст.1166, 1187, 1194 ЦК України, пунктів 1.6, 8.6, 8.6.1, 8.6.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 року, власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.

Встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на час ДТП, була застрахована у ТДВ «СК «ГАРДІАН» з лімітом страхової суми на одного потерпілого 130 000 грн. за шкоду, заподіяну майну.

У відшкодування шкоди заподіяної транспортному засобу «BMW 320», внаслідок ДТП, ТДВ «СК «ГАРДІАН» нарахованої сплачено позивачу 127496, 33 грн. страхового відшкодування.

Різниця між фактичним розміром шкоди (256 614 грн.) та отриманим позивачем відшкодування (127496, 33 грн.) становить 129117, 67 грн. Ця сума залишається не відшкодованою.

16 та 17 листопада 2022 року представником ОСОБА_4 надіслано ОСОБА_7 претензію про виплату страхового відшкодування, у недостатньому розмірі із копією висновку експерта судової транспортно-товарознавчої експертизи №62/22 від 10 листопада 2022 року. ОСОБА_3 у добровільному порядку не відшкодував шкоду у розмірі, що перевищує страхове відшкодування.

З урахуванням того, що ДТП від 20 травня 2022 року, внаслідок якої фізично знищено ТЗ «BMW 320», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , настала з вини ОСОБА_3 , а страхове відшкодування не в повній мірі покриває завдані позивачу збитки, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що з ТДВ «СК «ГАРДІАН» підлягає стягненню невиплачена, у межах ліміту, сума страхового відшкодування в розмірі 2503, 67 грн. та з ОСОБА_3 - різниця між фактичним розміром шкоди і нарахованою страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Про правомірність стягнення трьох процентів річних від простроченої суми зазначив Верховний Суд у постановах від 10 квітня 2018 року у справі №910/10156/17 та від 1 червня 2016 року у справі №3-295гс16.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 підлягають стягненню 3% річних у розмірі 3623, 87 грн.

Згідно зі ст.7Закону України«Про судовуекспертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 10цього Закону судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

Згідно із постановою Верховного Суду від 23 березня 2021 року у справі № 233/3473/17 визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик та методів дослідження) належить до виключної компетенції експерта.

Суд не уповноважений надавати власну оцінку використаним експертом при проведенні експертизи методик та підходів, а також способу їх застосування, оскільки він не наділений спеціальними знаннями у відповідній галузі.

Судом встановлено, що експерт ОСОБА_5 в ході експертизи, з урахуванням введеного в Україні воєнного стану, використовував інформацію про середньозважений курс валюти на ринку України, опублікованому на офіційному сайті НБУ. Експертизу було проведено згідно із загальноприйнятими методами проведення судово-товарознавчих експертиз та з огляду на методичні рекомендації.

Представник відповідача Лавринів М.Я., як на підставу для визнання висновку експертизи №66/22 від 10 листопада 2022 року необґрунтованим, посилається на ВМД №UA 209180/2022/024303 від 19 травня 2022 року, згідно якого вартість ТЗ «BMW 320», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 при ввезенні на митну територію України становила 88063, 29 грн.

Згідно із ВМД №UA 209180/2022/024303 від 19 травня 2022 року за ввезення автомобіля «BMW 320», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на митну територію України позивач сплатила митні платежі у розмірі 105464, 97 грн., вартість доставки, брокерські послуги, витрати на приведення автомобіля до належного технічного стану, а також збір на обов?язкове державне пенсійне страхування, що також впливає на визначення вартості автомобіля на ринкових умовах в Україні.

Судом першої інстанції вірно не взято до уваги висновок експерта №СЕ-19/114-24/2041-АВ, складений 31 січня 2024 року судовим експертом Яровим О.Д. на замовлення ОСОБА_3 , з огляду на те, що ця судова транспортно-товарознавча експертиза проведена, без огляду транспортного засобу «BMW 320», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Для визначення обсягів ремонтних операцій, що необхідні для відновлення КТЗ, використовувалась інформація з висновку експерта №62/22 від 10 листопада 2022 року, висновку про вартість майна №85-D/10/58 від 3 червня 2022 року, а для визначення ринкової вартості КТЗ експертом використовувалась виключно наявна в матеріалах справи цінова інформація з відповіді на запит представника ОСОБА_1 №23/08/2023-1 від 21 серпня 2023 року.

Судовий експерт ОСОБА_8 у суді першої інстанції підтвердив, що висновок №СЕ-19/114-24/2041-АВ від 31 січня 2024 року складений ним без проведення огляду ТЗ «BMW 320», інформація, яка надана йому представником ОСОБА_1 , приймалась за правдиву без перевірки на достовірність такої.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо вирішення спору, які не спростовані доводами апеляційної скарги у цій частині. Підстави для скасування оскаржуваного рішення не встановлені.

4 листопада 2024 року представник ОСОБА_3 - Лавринів М.Я. звернулася до суду із заявою про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 60 000 грн. понесених судових витрат на професійну правничу допомогу. В обґрунтування заяви посилається на те, що вона ( ОСОБА_1 ) згідно угоди від 16 березня 2023 року на підставі ордера Серії ВС № 1190617 представляла інтереси відповідача в Городоцькому районному суді Львівської області при розгляді справи, у зв?язку з чим ОСОБА_3 понесено витрати в розмірі 60 000 грн., які просила стягнути.

Відмовляючи у задоволенні заяви представника ОСОБА_3 - ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з такого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місце знаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 28 жовтня 2024 року задоволено позов ОСОБА_4 .

Згідно угоди від 16 березня 2023 року, укладеної між ОСОБА_3 і АО «Валько та партнери» та ордера на надання правничої (правової) допомоги ВС № 1190617 адвоката ЛавринівМ.Я.,яка дієзгідно свідоцтвапро правона заняттяадвокатською діяльністю№ 620 від 29 лютого 2012 року, уповноважено здійснювати представництво та захист прав і законних інтересів ОСОБА_3 у Городоцькому районному суді Львівської області.

Згідно акта про надання правничої допомоги у відповідності до угоди від 16 березня 2023 року загальна вартість наданих послуг адвокатом Лавринів М.Я. у справі становить 60 000 грн.

З урахуванням того, що рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 28 жовтня 2024 року задоволено позов ОСОБА_4 , суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_1 про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу. З таким висновком належить погодитися.

Відповідно до ч.5 ст.270 ЦПК України при відмові у стягненні судових витрат постановляє ухвалу про відмову в прийняття додаткового рішення. У даному випадку такий процесуальний документ іменовано додатковим рішенням. Зазначене не впливає на законність оскаржуваного додаткового рішення не впливає. Підстави для його скасування не встановлені.

Керуючись: ст.ст.133,137,141, 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , підписану його представником Лавринів Марією Ярославівною, залишити без задоволення.

Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 28 жовтня 2024 року та додаткове рішення цього суду від 20 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 26 травня 2025 року.

Головуючий -

---

Т. І. Приколота

Судді:

---

Ю.Р. Мікуш

---

Р. В. Савуляк