Ухвала від 23.05.2025 по справі 523/17217/23

Справа № 523/17217/23

Провадження №2-п/523/71/25

У Х В А Л А

"23" травня 2025 р. м. Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Мурманової І.М.

за участю секретаря судових засідань Бєлік Л.В.

представника позивача прокурора Потомської В.Ю.

представника відповідача адвоката Слободяник О.І.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Слободяник Олексія Ігоровича про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2025 року, -

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Слободяник О.І. звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду, ухваленого 01 квітня 2025 року.

В обґрунтування поданої заяви вказує на те, що ОСОБА_1 не була обізнана про розгляд справи, не отримувала ані копію позовної заяви, ані ухвалу про відкриття провадження. Матеріалами справи не підтверджуються належні повноваження особи, яка підписала позовну заяву. Позовну заяву підписано заступником керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси Лілією Гурською. Втім, Суворовська окружна прокуратура м. Одеси не є юридичною особою, діє у складі Одеської обласної прокуратури з ідентифікаційним кодом 03528552.

Належним чином засвідчених повноважень пані Лілії Гурської на підписання позовних заяв та представництва інтересів Одеської обласної прокуратури в районних судах заявником не надано. Вимоги про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права не є ефективним способом захисту. Вимоги про звільнення земельної ділянки не доведені належними та достовірними доказами.

З урахуванням викладеного, заявник просить скасувати заочне рішення суду та призначити розгляд справи до судового розгляду.

На адресу суду 22.05.2025 року (вх. № 20019) надійшли заперечення на заяву про перегляд заочного рішення за підписом заступника керівника Суворовської окружної прокуратури Гурської Лілії Михайлівни.

В обґрунтування заперечень щодо заяви про перегляд заочного рішення, заступник прокурора зазначила, що позовну заяву було подано до 27.09.2023 року, майже півтора року справа перебувала в провадженні суду, судові повістки про виклик до суду направлялись відповідачу за місцем реєстрації. А тому, судом було вжито всіх заходів щодо виклику відповідача.

Щодо повноважень на підписання позову заступником керівника.

Відповідно до ч. 3 ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено обов`язок представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Згідно з ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Частиною 1 ст. 56 ЦПК України передбачено, що у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах. Частиною 4 вищевказаної статті передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. Згідно рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 за №3-рп\99, «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор або його заступник у кожному випадку самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави в конкретних правовідносинах, які підлягають вирішенню в судовому порядку.

Отже, прокурор виявивши порушення інтересів держави, зобов`язаний вжити заходи спрямовані на її захист.

Щодо неефективного способу захисту, заступник прокурора зазначила наступне.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Однією із загальних засад державної реєстрації прав, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону, є внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Згідно з абз. 1 п. 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції, що діяла на момент проведення державної реєстрації), державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком. Разом із заявою, відповідно до абз. 1 п. 9 Порядку, заявник подає оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

З огляду на викладене, самочинне будівництво нерухомого майна особою, яка не є власником земельної ділянки, слід розглядати як порушення прав власника відповідної земельної ділянки (пункт 88 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22). Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Тому, не допускається набуття права власності на об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або іншого речового права на земельну ділянку, яке передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на такій земельній ділянці. Отже, виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди право власності набуває той, хто має речове право на землю.

Отже, заявлені позовні вимоги є ефективними та такими, що відповідають нормам діючого законодавства.

На підставі викладеного заступник керівника Суворовської окружної прокуратури просила заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.

В судовому засідання представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Слободяник Олексій Ігорович заяву про перегляд заочного рішення підтримав, просив її задовольнити. Додатково зазначив, що відповідач має намір захистити свої порушені права під час розгляду справи з наданням доказів та заперечень на позовну заяву.

Прокурор Суворовської окружної прокуратури Потомська Вікторія Юріївна зазначила, що заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає. Обставини на які посилається відповідач є такими, що не підтверджені. Вказала, що в повному обсязі підтримує заперечення на заяву про перегляд заочного рішення. Будь-які підстави для скасування заочного рішення суду відсутні.

Заслухавши пояснення представника заявника/відповідача, який просив скасувати заочне рішення, представника позивача, яка просила відмовити в задоволенні заяви, дослідивши матеріали справи, заяву про перегляд заочного рішення суду, суд дійшов висновку щодо скасування заочного рішення з наступних підстав.

Зі змісту ст. 288 ЦПК України підставою для скасування заочного рішення є одночасна сукупність всіх складових елементів.

Судом встановлено, що заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2025 позовні вимоги Суворовської окружної прокуратури міста Одеси Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Одеської міської ради до ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права, звільнення земельної ділянки задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області Єрошенко О.Б. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттями розділу), індексний номер: 58936355 від 24.06.2021 року за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 46,6 кв. м, реєстраційний номер розділу 2393551451101. Зобов`язано ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) за власний рахунок звільнити земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення самочинно збудованого об`єкту, а саме: господарської будівлі за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Одеської обласної прокуратури (отримувач коштів: Одеська обласна прокуратура, адреса: м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код отримувача: UA 808201720343100002000000564; банк отримувача: ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача: 820172, код класифікації бюджету 22030101) понесені судові витрати у розмірі: 6 710, 00 гривень.

Щодо строків звернення відповідача із заявою про перегляд заочного рішення, судом встановлено, що повне судове рішення складено 09.04.2025 р., згідно розписки про отримання копії судового рішення, представник відповідача ознайомився з матеріалами справи та отримав копію рішення 30.04.2025 року, із заявою про скасування заочного рішення 01.05.2025р., а відтак заява про перегляд заочного рішення суду є такою, що подана в строки передбачені ЦПК України.

Так, обґрунтовуючи викладені у заяві обставини, зокрема поважність причини неприбуття до суду на розгляд справи, заявник посилається на те, що відповідач не була повідомлена про дату та час розгляду справи.

З даного приводу судом встановлено, що поштові конверти із судовими повістками на ім?я ОСОБА_2 повернуті з поштовими відмітками «за закінченням терміну зберігання». Судова повістка на судове засідання, призначене 01.04.2025 року відправлена ОСОБА_1 на індекс 65031, замість 65078.

Згідно ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст.288ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, за змістом вказаних положень чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність наведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідач не мала об`єктивної можливості з`явитися до суду, а відтак і подати відзив на позовну заяви, а також докази на спростування обставин позову.

У заяві про перегляд заочного рішення, відповідач наголошує, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , яку її зобов`язано звільнити не сформована, кадастровий номер їй не присвоєний, межі земельної ділянки не встановлені, а відтак наявні обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи по суті.

У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

З огляду на викладене, враховуючи той факт, що обставини справи з`ясовуються судом на засадах змагальності, а відтак є підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Керуючись ст.ст. 258, 260, 287, 288 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Слободяник Олексія Ігоровича про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2025 року - задовольнити.

Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2025 року у справі № 523/17217/23 за позовом Суворовської окружної прокуратури міста Одеси Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Одеської міської ради до ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права, звільнення земельної ділянки - скасувати.

Призначити підготовче засідання на 16 липня 2025 року о 11-00 годині, у приміщенні Пересипського районного суду м. Одеси за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, 68, в залі суду № 6.

Роз`яснити відповідачу про право у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у порядку, передбаченому ст.ст. 178, 191, 278 ЦПК України. Одночасно з надісланням відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи, а суду надати документи, що підтверджують їх надіслання. Уразі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання відзиву у порядку, передбаченому ст. ст. 179, 278 ЦПК України, подавши до суду документи, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відповідач має право подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів у п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив в порядку, передбаченому ст.ст. 180, 278 ЦПК України, подавши до суду документи, що підтверджують надіслання заперечень і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Попередити учасників справи про неприпустимість зловживання процесуальними правами. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повна ухвала складена 26.05.2025 р.

Суддя: