Жовтоводський міський суд дніпропетровської області
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
Реєстраціясправа №220/733/24
провадження №2/176/561/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
/заочне/
27 травня 2025 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Волчек Н.Ю.,
за участю секретаря судових засідань Коваленко О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Заступника керівника Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Заступник керівника Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України звернувся до Великоновосілківського райо нного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що вироком Великоновосілківського районного суду Донецької області від 15 березня 2024 року у справі № 220/5/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 68000 грн з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік. У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями потерпілі у даному кримінальному провадженні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувавли на стаціонарному лікуванні в КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради. Загальна сума витрат понесених лікувальною установою за рахунок коштів НСЗУ на лікування потерпілих від кримінального правопорушення, складає 66870,00 гривень. Цивільний позов про відшкодування витрат на лікування потерпілого в межах даного кримінального провадження не заявлявся. Відтак, послуги КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради пов`язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, сплачено Національною службою здоров`я України як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, а відтак підлягають стягненню з ОСОБА_1 .
Ухвалою судді Великоновосілківського районного суду Донецької області від 26.04.2024 року відкрито провадження у даній справі, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 14.06.2024 року підготовче провадження по цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду.
На підставі рішення Вищої ради правосуддя від 19.12.2024 року підсудність справ Великоновосілківського районного суду Донецької області з 06.01.2025 року визначено за Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області.
Вказана цивільна справа надійшла на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області 10.02.2025 року.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2025 року відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Сторони в передбачений ч. 7 ст. 279 ЦПК України строк не звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Строк, визначений ч. 3 ст. 279 ЦПК України, для реалізації особами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків сплив.
Відповідачем до суду не подано відзиву на позову заяву, при цьому останній належним чином повідомлявся про розгляд справи в суді.
Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не подав та не повідомив причини його неподання, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.
Враховуючи, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Вироком Великоновосілківського районного суду Донецької області від 15 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 4000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 68000 грн з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік. (а.с.14-17)
Вирок набрав законної сили 16 квітня 2024 року.
Потерпілими у вказаному провадженні є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, потерпілий ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради з 05 грудня 2023 року по 20 грудня 2023 року, а потерпілий ОСОБА_3 перебував на лікуванні з 05 грудня 2024 року по 15 грудня 2024 року.
Згідно з довідки КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради від 29 березня 2024 року № 1091/01-05 вартість лікування ОСОБА_4 склала 55028 грн 00 коп. (а.с. 18)
Згідно з довідки КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради від 29 березня 2024 року № 1091/01-05 вартість лікування ОСОБА_3 склала 11842 грн 00 коп. (а.с. 27)
Кошти, витрачені на лікування потерпілого, здійснювались за рахунок коштів Національної служби здоров`я.
Цивільний позов про стягнення коштів на користь держави в особі НСЗУ, витрачених на лікування потерпілого, в межах кримінального провадження не пред`являвся.
Відтак, послуги КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради пов`язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, сплачено Національною службою здоров`я України як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, а відтак підлягають стягненню з ОСОБА_1 .
Згідно ст.1191Цивільного кодексуУкраїни держава, Автономна республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають права зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину.
Відповідно до ст.1206Цивільного кодексуУкраїни особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Відповідно до ч. 1 ст.1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи може бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.
Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.
Пункт 1 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання (далі - Порядок) вказує, що згідно із статтею 1206Цивільного кодексуУкраїни кошти, витрачені закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи потерпілої від злочину, за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин, у розмірі фактичних витрат.
Також п. 3 Порядку зазначає, визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.
Пункт 2 Порядку передбачає, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонарного лікувального закладу.
Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.
У фактичні витрати лікарні входять такі видатки:
-заробітна плата працівників;
-нарахування на оплату праці;
-видатки на придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю, медикаментів та перев`язувальних матеріалів, продуктів харчування;
-оплата всіх послуг, в тому числі і комунальних;
-інші поточні витрати лікарні.
Кожен місяць фактичні витрати лікарні - різні, кількість ліжко-днів різна, тому і сума вартості за один ліжко-день кожного місяця змінюється.
Згідно з п. 4 зазначеного Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.
Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, потерпілий ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради з 05 грудня 2023 року по 20 грудня 2023 року.
Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, потерпілий ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради з 05 грудня 2023 року по 15 грудня 2023 року.
На час розгляду судом кримінального провадження відносно ОСОБА_1 цивільний позов у порядку ст.128КПК України прокурором не заявлявся.
Виходячи з викладеного, ОСОБА_1 зобов`язаний у відповідності до вимог ст.1206ЦК України відшкодувати 66870 грн 00 коп. - витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, які надані з державного бюджету України Національною службою здоров`я України.
Відсутність відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров`я з вини ОСОБА_1 на стаціонарне лікування потерпілих від злочину негативно впливають на фінансування витрат на лікування інших хворих, внаслідок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров`я та забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій, що і є підставою для звернення прокурора в межах своєї компетенції до суду на захист державних інтересів.
Суд вважає, що прокурор є уповноваженою особою на звернення до суду із цим позовом, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.3Закону України"Продержавні фінансовігарантії медичногообслуговування населення" держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.131-1Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтею 56ЦПК України передбачено, що прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Згідно ч. 3 ст.23Закону України"Пропрокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі N 1-1/99 вказано, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, тому прокурор у кожному конкретному випадку з посиланням на законодавство самостійно визначає, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Поняття "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до норм Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Правовідносини, пов`язані із використанням бюджетних коштів та наповнюваністю бюджетів становлять суспільний інтерес, а несвоєчасність і неповнота повернення коштів до бюджету цьому суспільному інтересу не відповідає.
Відповідно до вимог ст.89Бюджетного кодексуУкраїни витрати, які спрямовуються на заклади охорони здоров`я, які належать відповідним територіальним громадам, здійснюються з місцевого бюджету.
Згідно зі статтею 18 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" фінансування охорони здоров`я здійснюється за рахунок Державного бюджету України та місцевих бюджетів, фондів медичного страхування, благодійних фондів та будь-яких інших джерел, не заборонених законодавством.
Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, призначені на охорону здоров`я, використовуються, зокрема, для забезпечення медичної та реабілітаційної допомоги населенню, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров`я та фундаментальних наукових досліджень у цій сфері.
Відповідно до абз. 2 п. 3 Порядку, у разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться у порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб.
Згідно п. 4 Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.
В даному випадку встановлено порушення інтересів держави, яке полягає в невідшкодуванні відповідачем коштів, витрачених закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, внаслідок чого до бюджету не надійшли кошти в сумі 66870 грн.
Ненадходження коштів до відповідних бюджетів призводить до порушень діяльності зазначених лікувальних закладів щодо безоплатного надання медичних послуг населенню та порушує інтереси держави, внаслідок чого виникає передбачене законом право прокурора на звернення до суду з позовом для їх захисту.
Таким чином, порушення інтересів держави (національного, суспільного інтересу) відбулось внаслідок ігнорування відповідачем порядку відшкодування коштів на лікування особи, потерпілого від злочину, яке проведено за рахунок коштів комунального закладу та міського бюджету в цілому. Несвоєчасне надходження коштів ослаблює економічні основи місцевого самоврядування та медичного закладу, позбавляє можливості закладом здійснювати подальше використання коштів міського бюджету на реалізацію програм в сфері охорони здоров`я та надання медичної допомоги іншим хворим тощо.
Аналогічної позиції щодо стягнення коштів на користь закладу охорони здоров`я притримується і Європейський суд з прав людини, який, зокрема, у рішенні від 11.02.2003 по справі "Хаммерн (Hammern) проти Норвегії" (скарга N 30287/96) встановив, що тягар фінансових збитків, завданих порушенням і розглядом кримінальної справи, що закрита чи закінчилась виправданням обвинуваченого, несе обвинувачений, якщо він не зможе довести, що вірогідна відсутність факту вчинення ним постановленого йому у вину діяння. Положення пункту 2 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод не порушено.
Велика палата Верховного суду зробила свій висновок щодо поняття "нездійснення або неналежного здійснення суб`єктом владних повноважень своїх функцій" (справа N 912/2385/18 від 26.05.2020), відповідно до якого бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Відповідно до п. 5.6 постанови ВерховногоСуду від16.04.2019у справіN910/3486/18 визначено, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
Сам факт не звернення до суду органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження, про що вказується в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі N 903/129/18.
Слід звернути увагу, що згідно із ст.23Закону України"Пропрокуратуру" прокурор доводить бездіяльність органу, в інтересах якого він звертається до суду, а не можливість чи неможливість такого органу самостійно звернутися із цим позовом до суду.
Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі N 912/2385/18 від 26.05.2020 вказано, що прокурор, звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23Закону України"Пропрокуратуру" надає можливість такому органу відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави.
Невжиття компетентним органом відповідних заходів протягом розумного строку після того, як такому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватись як бездіяльність такого органу.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що держава може вступати як в адміністративні (публічні), так і цивільні (господарські) правовідносини. У випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими учасниками таких правовідносин.
Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Тому поведінка органів, через які вона діє у цивільних відносинах, розглядається як відповідна поведінка держави в них.
Отже, у суспільних відносинах органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах. Метою участі держави в особі відповідних органів у цивільних (господарських) правовідносинах є насамперед задоволення приватного інтересу держави.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у п. п. 82-84 постанови від 23.11.2021 у справі N 359/3373/16-ц дійшла до висновку, що незалежно від того, хто саме звернувся до суду - орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, чи прокурор, у судовому процесі (у тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як позивач, а відповідний орган або прокурор здійснюють процесуальні дії на захист інтересів держави як суб`єкта процесуальних правовідносин.
Змістом правовідносин за участю держави є права, обов`язки та інтереси самої держави, які вона реалізує через відповідного суб`єкта, а не приватні права, обов`язки та інтереси цього суб`єкта, який бере безпосередню участь у певних правовідносинах від імені держави.
Наведене кореспондується з правовим висновком Верховного Суду у справі N 910/18605/19, викладеним у постанови від 25.08.2022, за яким, визначаючи одним із позивачів суб`єкта, через якого держава бере участь у правовідносинах, прокурор не здійснює захисту його інтересів, а захищає порушені інтереси держави, які тісно пов`язані з діяльністю або повноваженнями такого суб`єкта.
Тож фактичним позивачем у позові, поданому в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган або прокурор, а отже, судовому захисту підлягає порушений інтерес держави, а не приватний інтерес суб`єкта, через якого держава діє в цивільних правовідносинах.
Враховуючи, що затрати лікарні не відшкодовані, що свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави уповноваженими органами, виникає законне право прокурора на звернення із даною позовною заявою до суду на захист державних інтересів, оскільки вказана бездіяльність призводить до ненадходження коштів, які мали б поступити до міського бюджету.
Згідно п. 1 ст.24Закону України"Пропрокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.
Таким чином,позов підлягає задоволенню.
На підставі п. 6 ст.5Закону України"Просудовий збір" позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільняються від сплати судового збору.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ч. 1 ст.141ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 3 028 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позов заступника керівника Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави в особі Національної служби здоров`я України (просп. Степана Бандери, 19, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ 42032422) кошти, витрачені на лікування потерпілих від кримінального правопорушення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ., у загальній сумі 66870,00 грн, з яких:
- 55028,00 грн - кошти витрачені на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_4 ,
- 11842,00 грн - кошти витрачені на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_3 ,
які перерахувати в дохід Державного бюджету України (одержувач ГУК у м. Києві/Шевченківський р-н/24060300, код одержувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок UA 978999980313080115000026011).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 3028 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Н.Ю. ВОЛЧЕК
Суд | Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2025 |
Оприлюднено | 28.05.2025 |
Номер документу | 127632098 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області
Волчек Н. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні