Ухвала від 09.04.2025 по справі 359/88/13

Провадження № 4-с/359/11/2025

Справа № 359/88/25

У Х В А Л А

Іменем України

09 квітня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючого судді Муранової-Лесів І.В..

при секретарі Степаненко А.О.,

преставника заявника - Чуніхіна О.М.,

представника Департаменту ДВС - Дячок С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, заінтересована особа стягував: Акціонерне товариство «ІНГ БАНК Україна», щодо не зняття арешту з земельної ділянки, -

встановив:

18.02.2025 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшла скарга ОСОБА_1 , відповідно до якої просить суд: визнати незаконною бездіяльність Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 00015622) та зобов`язати зняти арешт з майна (номер запису про обтяження№3991180, дата, час державної реєстрації: 23.12.2013; 10:05:58, індексний номер обтяження: 9368515 від 23.12.2013; 10:34:34, на підставі виконавчого провадження № 40456094) - нерухомого майна - земельної ділянки розташованої на території Сеньківської сільської ради, кадастровий №3220886700:09:003:0214, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, що належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР НОМЕР_1 ). Стягнути судові витрати (а.с.1-8).

Скарга обґрунтована наступним.

Заявник ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 3,9999 га з кадастровим номером: 3220886700:09:003:0214 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району.

30 жовтня 2013 року державний виконавець ВПВР ДДВС МЮ України виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №40456094 на підставі виконавчого листа №2/359/511/2013, виданого 7 жовтня 2013 року Бориспільським міськрайонним судом, про звернення стягнення на земельну ділянку, що належить ОСОБА_1 , шляхом реалізації цього об`єкта нерухомого майна на прилюдних торгах в рахунок погашення боргу за кредитним договором №08/016 від 24 квітня 2008 року в розмірі 110280893 гривень 35 копійок.

12 грудня 2013 року державний виконавець ВПВР ДДВС МЮ України виніс постанову про арешт майна боржника, якою він наклав арешт на земельну ділянку площею 3,9999 га з кадастровим номером 3220886700:09:003:0214 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району.

16 січня 2018 року державний виконавець ВПВР ДДВС МЮ України виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувану, якою він повернув AT «Інг Банк Україна» виконавчий лист №2/359/511/2013 від 7 жовтня 2013 року. Виконавчий документ було повернуто стягувачу і повторно виконавчий документ в терміни визначені законом до виконання не подавався. Водночас державний виконавець ВПВР ДДВС МЮ України не зняв арешт з земельної ділянки.

Заявник стверджує, що така бездіяльність державного виконавця ВПВР ДДВС МЮ України суперечить ст.ст.37,40 Закону України «Про виконавче провадження», а також перешкоджає ОСОБА_1 розпоряджатись її земельною ділянкою

Заявник 19.04.2021 звернулась ВПВ рішень Департаменту ДВС МЮ України з метою ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження № 40456094, однак в автоматизованої системі та архіві було виявлено, що дане провадження відсутнє, а колишній державний виконавець був звільнений з займаної посади.

Зазначає, що земельна ділянка, площею 3,9999 га, розташована на території Сеньківської сільської ради , кадастровий № 3220886700:09:003:0214, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства не була реалізована, виконавчий лист № 2/359/511/2013 від 07.12.2013 р. мав юридичну силу до 16.01.2021, однак не був пред`явлений стягувачам до виконання, а тому втратив, юридичну силу.

Також вказує, що 29.09.2021 до Бориспільського міськрайонний суд Київської області вона подала позовну заяву до іпотекодержателя AT «ІНГ БАНК УКРАЇНА», щодо припинення обтяження майнових прав на земельну ділянку, розташовану на території Сеньківської сільської ради, кадастровий № 3220886700:09:003:0214, шляхом вилучення відповідних записів з Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно та з державного реєстру іпотеки (провадження № 2/359/3159/2021, справа № 359/9356/21). У зв`язку з тим, що до розгляду справи по суті банк задовольнив вимоги позивача, і виконав позовні вимоги, то 30.11.2021 ухвалою суду дане провадження було закрито.

17.12.2021 заявник звернулася з заявою до відповідача з метою зняття арешту, надавши письмовий доказ про відсутність будь-яких претензій до неї, 10.02.2022 їй було надано відповідь-відмову від 17.01.2022 щодо зняття арешту з земельної ділянки.

06.02.2023 вона подала скаргу на дії виконавчої служби та ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 11.04.2023 (справа №359/1276/23) було відмовлено у задоволення скарги, а скаржнику роз`яснено про невірний вибір способу захисту порушеного права і рекомендовано подати позовну заяву про зняття арешту з земельної ділянки.

09.05.2023 заявником до Бориспільського районного суду було подано позовну заяву про зняття арешту з земельної ділянки. 22.05.2023 ухвалою суду було відкрито провадження у справі (справа № 359/4519/23) та рішенням від 06.07.2023 позовні вимоги були задоволенні повністю. 14.11.2023 постановою Київського апеляційного суду рішення суду було скасовано повністю у зв`язку з незалученням банку в якості відповідача. Водночас 05.11.2024 постановою Верховного Суду касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Київського апеляційного суду була задоволена частково. Рішення першої та апеляційної інстанції були скасовані, а судове провадження було закрито згідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК у зв`язку з тим, до справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший порядок судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Зазначає, що 06.02.2025 вона повторно направила до виконавчої служби вимогу щодо зняття арешту (номер запису про обтяження № 3991180 дата, час державної реєстрації: 23.12.2013; 10:05:58, індексний номер обтяження: 9368515 від 23.12.2013; 10:34:34, на підставі виконавчого провадження № 40456094) з нерухомого майна - земельної ділянки розташованої на території Сеньківської сільської ради, кадастровий № 3220886700:09:003:0214, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства. Однак Виконавча служба проігнорувала відповідну вимогу, а тому для захисту своїх прав заявник вимушена звернутися до суду.

24.03.2025 в системі «Електронний суд» представником Міністерства юстиції України подано заперечення на скаргу (а.с.78-89) з проханням скаргу ОСОБА_1 залишити без розгляду, у протилежному випадку відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі. Департамент вважає скаргу безпідставною та необґрунтованою з огляду на наступне.

На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження №40456094 з примусового виконання наказу № 2/359/511/2013, виданого 07.10.2013 Бориспільським міськрайонним судом Київської області, про звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 3,9999 га, що знаходиться на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3220886700:09:003:0214 цільове призначення (використання) земельної ділянки - ведення особистого селянського господарства, що належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною, встановленою на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. З вартості реалізованого майна задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «ІНГ Банк Україна» за кредитним договором № 08/016 від 24.04.2008 у розмірі, що станом на 01.12.2012 складає 110 280 893,35 грн.

06.01.2018 державним виконавцем на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з тим, що 12.12.2013 державним виконавцем накладено арешт на земельну ділянку площею 3,9999 га, що знаходиться на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3220886700:09:003:0214 цільове призначення (використання) земельної ділянки - ведення особистого селянського господарства. На даний вид земельної ділянки розповсюджувався мораторій на продаж до 01.01.2019, відповідно до розділу X Прикінцевих та Перехідних положень Земельного Кодексу України.

Матеріали виконавчого провадження N° 40456094 було знищено у зв`язку з закінченням строків зберігання. Враховуючи, що виконавче провадження завершено, факт знищення матеріалів виконавчого провадження, у виконавця відсутні правові підстави та можливість для зняття арешту.

Звертають увагу, що відповідно до ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» обов`язок державного виконавця зняти арешт з майна боржника існує не у будь-якому випадку. У зв`язку з тим, що станом на сьогоднішній день у Відділу не має підтвердження сплати витрат виконавчого провадження та виконавчого збору, відсутні правові підстави для зняття арешту з майна скаржника.

Вказують, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 813/1341/15 вказано, що оскарження дій та рішень державного виконавця, спрямованих на арешт спірного майна, не приведе до належного захисту прав позивача, оскільки навіть визнання судом таких дій чи рішень протиправними не буде підставою для винесення виконавцем постанови про зняття арешту з майна з огляду на вичерпний перелік цих підстав, установлений ст. 60 Закону № 606-XIV (ст, 59 Закону № 1404-VIII).

У зв`язку з вищевикладеним, вважаємо, що скарга є безпідставною та необґрунтованою, такою, що не базуються на нормах чинного законодавства, а тому не підлягає задоволенню.

Також вказують, що наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5 затверджено Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, відповідно до якого сторони виконавчого провадження (боржник, стягувач) мають право і можливість знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, прийнятими рішеннями та винесеними постановами через мережу Інтернет з використанням ідентифікатору доступу до виконавчого провадження, а отже, у разі отриманні постанови про відкриття виконавчого провадження, відповідно можуть бути обізнані про всі прийняті державним виконавцем подальші рішення та винесені постанови в рамках конкретного виконавчого провадження.

Вважають, що скаржник був обізнаний про відкриття виконавчого провадження та за ідентифікатором доступу мав можливість дізнатись про всі прийняті державним виконавцем подальші рішення та винесені постанови в рамках конкретного виконавчого провадження, в тому числі і про винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувану від 06.01.2018, а тому останнім днем для оскарження є 17.01.2018. Скаржник звертався до Відділу із заявами починаючи з 2021 року, а тому вважають, що скаржником пропущено строк оскарження.

Крім того, вбачають наявність публічно-правового спору та, що подана скарга повинна розглядатися в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства, що є підставою для закриття провадження у справі.

Ухвалою судді від 20.02.2025 скаргу було призначено до судового розгляду (а.с.63).

У судовому засіданні представник заявника Чуніхін О.М. скаргу підтримав. Вважає, що строк на оскарження бездіяльності не пропущений, а також, що з урахуванням долученої до скарги постанови Верховного Суду за позовом ОСОБА_1 визначено, що розгляд питання про скасування арешту, накладеного у виконавчому провадження, має здійснюватися у порядку оскарження.

Представник Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Дячок С.В. проти задоволення скарги заперечував з підстав, наведених у письмових запереченнях на скаргу.

Представник залученої заявником заінтересованої особи АТ «ІНГ БАНК УКРАЇНА» у призначене судове засідання не з`явився. До суду надійшла заява від 17.03.2025 вих.№683 (а.с.67), за змістом якої не заперечують проти задоволення скарги, просять судовий розгляд здійснювати за відсутністю їх представника. Додатково повідомляють, що банком було направлено письмову заяву про зняття арешту, з вищезазначеної ділянки, Департаменту державної виконавчої служби Міністерство юстиції України 30.01.2025 року. 17 березня 20205 року банк отримав відповідь про те, що інформація про виконавче провадження №40456094 знищена за закінченням строку зберігання, а через відсутність підтвердження витрат виконавчого провадження та виконавчого збору відсутні підстави для знаття арешту з земельної ділянки.

Згідно із вимогами ч.2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.

Згідно із державним актом Серія ЯЖ №240211, виданим 16.07.2008 на підставі Договору купівлі- продажу від 15.05.2008 №1514, №1509, ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 3,9999 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3220886700:09:003:0214 (а.с.13-14).

Згідно із Даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформацією №299958901 від 16.02.2022 (а.с.11-12), на об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка кадастровий номер: 3220886700:09:003:0214, площа 3,9999 га, адреса: Київська область, Бориспільський район, с/рада Сеньківська, зареєстроване обтяження: номер запису про обтяження: 3991180, дата, час державної реєстрації: 23.12.2013; 10:05:58, індексний номер обтяження: 9368515 від 23.12.2013; 10:34:34, підстава для державної реєстрації: постанова, серія та номер: 40456094, виданий 12.12.2013, видавник: Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Встановлено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження №40456094 з примусового виконання виконавчого листа №2/359/511/2013, виданого 07.10.2013 Бориспільським міськрайонним судом Київської області, про звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 3,9999 га, що знаходиться на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3220886700:09:003:0214 цільове призначення (використання) земельної ділянки - ведення особистого селянського господарства, що належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною, встановленою на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. З вартості реалізованого майна задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «ІНГ Банк Україна» за кредитним договором № 08/016 від 24.04.2008 у розмірі, що станом на 01.12.2012 складає 110 280 893,35 грн.

Ця обставина, зокрема підтверджується відповідями Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України№5271/Г-12449/20.1 від 19.05.2021 та№5423/Г-39962/20.1 від 17.01.2022 (а.с.17,18).

06.01.2018 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Єжовим М.В. прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, у зв`язку з тим, що 12.12.2013 державним виконавцем накладено арешт на земельну ділянку площею 3,9999 га, що знаходиться на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3220886700:09:003:0214 цільове призначення (використання) земельної ділянки - ведення особистого селянського господарства. На даний вид земельної ділянки розповсюджувався мораторій на продаж до 01.01.2019, відповідно до розділу X Прикінцевих та Перехідних положень Земельного Кодексу України (а.с.15-16).

За змістом відповіді Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10.05.2021 №5271/Г-12449/20.1 (а.с.20), ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №40456094 на даний час виявляється не можливим у зв`язку з відсутністю в архіві зазначеного виконавчого провадження. Відібрання пояснення у головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Єжова М.В. щодо відсутності в архіві матеріалів виконавчого провадження №40456094 на цей час не виявляється можливим, у зв`язку зі звільненням останнього із займаної посади.

Як зазначено у письмових запереченнях Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, матеріали виконавчого провадження № 40456094 було знищено у зв`язку з закінченням строків зберігання (а.с.78-89).

Таким чином, встановлено, що в межах вищевказаного виконавчого №40456094 з примусового виконання виконавчого листа №2/359/511/2013, виданого 07.10.2013 Бориспільським міськрайонним судом Київської області, було накладено арешт на земельну ділянку площею 3,9999 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3220886700:09:003:0214 , що належить ОСОБА_1 , боржнику у виконавчому провадженні, який не був не скасований одночасно з ухваленням рішення виконавця щодо повернення виконавчого документу стягувачу.

Відповідно до положень п.9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавчого провадження» (в редакції Закону 2016 року №1404-VIII, виконавчий документ повертається стягувачу у разі, якщо: 9) законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

За змістом ч.3 цієї статті у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску. У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.

Суд звертає увагу, що наслідки завершення виконавчого провадження визначені ст.40 Закону, за змістом ч.1 якої, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Відповідно до ч.2 цієї статті у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, зміст ст.ст.37,40 Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави дійти висновку, що у випадку повернення виконавчого документа стягувачу, з підстав, передбачених п.9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», арешт, накладений на майно боржника не скасовується.

Разом із з цим відповідно до ч.4 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», якою було доповнено вказану статтю Законом № 1662-IX від 15.07.2021, у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Так, Акціонерне товариство «ІНГ Банк Україна», стягувач у вищевказаному виконавчому провадженні №40456094, листом від 17.11.2021 (а.с.22) повідомило ОСОБА_1 про те, що Банком було знято обтяження іпотекою та заборону відчуження земельної ділянки площею 3,9999 га, що знаходиться на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3220886700:09:003:0214, цільове призначення- ведення особистого селянського господарства, накладені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смірновою Т.Б. 22 грудня 2008 року.

Ця обставина стала підставою для закриття провадження у справі у зв`язку з відмовою позивача ОСОБА_1 від позову до Акціонерного товариства «ІНГ Банк Україна» про визнання припиненими іпотеки та зняття обтяження з належного позивачу нерухомого майна на підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2021 року (справа №359/9356/21) (а.с.34-35).

Також встановлено, що листом від 30.01.2025 вих. №302 (а.с.29-30, 68-69), Акціонерне товариство «ІНГ Банк Україна» звернулося до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з проханням знати арешт з нерухомого майна - земельної ділянки площею 3,9999 га, що знаходиться на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3220886700:09:003:0214, цільове призначення- ведення особистого селянського господарства, яка належить ОСОБА_1 , накладений в межах виконавчого провадження №40456094 від 30 жовтня 2013 року.

Представником Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в судовому засіданні не заперечувалася та обставина, що зазначений арешт до цього часу не скасовано. Разом із цим не заперечувалося, що арешт може бути скасовано за наявності відповідного рішення суду.

ОСОБА_1 неодноразово, останній раз 06.02.2025, зверталася до Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про зняття обтяження, накладеного 23.12.2013 належну їй на праві власності земельну ділянку.

Крім того, встановлено, що на початку 2023 року ОСОБА_1 зверталася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із скаргою на бездіяльність державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка полягає в ухиленні від зняття арешту у зв`язку з повернення виконавчого документа стягувачу, проте ухвалою суду від 11 квітня 2023 року у задоволенні скарги було відмовлено, а також роз`яснено що заявнику належить звернутися до суду з позовом про зняття арешту з її земельної ділянки на підставі ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження».

У подальшому, у травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Бориспільського районного суду з позовом про зняття арешту з земельної ділянки (справа №349/4519/23), та постановою Верховного Суду від 05.11.2024 у вказаній справі касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Київського апеляційного суду була задоволена частково. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2023 року та постанова Київського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року були скасовані, а провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа Акціонерне товариство «ІНГ Банк Україна», про зняття арешту з майна закрито (а.с.51-57).

Закриваючи провадження у справі, Верховний Суд зазначив, що розглядаючи спір за її позовом про зняття арешту, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували того, що ОСОБА_1 , яка є боржником у виконавчому провадженні, не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший порядок судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Тобто вона не може бути позивачем у цій справі і така справа не підлягає розгляду в позовному провадженні.

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» в чинній редакції визначає засади виконавчого провадження, а саме, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Так, у статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Зокрема, визначено, що норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 41 Конституції України гарантовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до положень ч.1, ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 19Закону України«Про виконавчепровадження» визначено, що сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі статтею 447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Положення наведених статей дають підстави для висновку, що до суду можуть бути оскаржені не тільки дії державного виконавця, а й бездіяльність.

Відповідно до ст.449ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав або свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до вимог ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Суд звертає увагу, що, з моменту повернення виконавчого листа стягувачу сплинув, визначений чинним законодавством строк для його повторного пред`явлення до виконання та, як визнано заінтересованою особою, стягувачем у виконавчому провадженні, АТ «ІНГ Банк Україна», підстави для подальшого арешту земельної ділянки, іпотека щодо якої припинена, відсутні.

Зареєстроване обтяження обмежує право власності заявника на земельну ділянку.

Не зважаючи на відповідну заяву стягувача АТ «ІНГ Банк Україна» від 31.01.2025, а також наступну заяву боржника ОСОБА_1 від 06.02.2025, Департамент виконавчої служби Міністерства юстиції України на виконання вищенаведених вимог ст.2, ч.3 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» арешт, накладений на земельну ділянку у виконавчому провадженні, яке завершене і матеріали якого знищені, не скасував, чим допустив оскаржувану бездіяльність.

Заперечення органу виконавчої служби, що даний спір є публічно-правовим та має розглядатися у порядку адміністративно судочинства суперечать вищенаведеним висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.11.2024 (справа №359/4519/23-ц за позовом ОСОБА_1 ),а також вищенаведеним вимогам ст.444 ЦК України, та вимогам ч.1 ст.287 КАС України, за змістом якої учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, вимоги чинного законодавства, дотримуючись принципу правової визначеності, суд дійшов висновку, що підстави для залишення скарги без розгляду та закриття провадження у справі відсутні, строк і порядок звернення зі скаргою заявником ОСОБА_1 на бездіяльність щодо скасування арешту за її заявою від 06.02.2025 не порушений, скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та ст. ст.13,126,259-261,449 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Скаргу задовольнити.

Визнати незаконною бездіяльність Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 00015622) та зобов`язати зняти арешт (номер запису про обтяження №3991180, дата, час державної реєстрації: 23.12.2013; 10:05:58, індексний номер обтяження: 9368515 від 23.12.2013; 10:34:34; на підставі виконавчого провадження №40456094) з нерухомого майна земельної ділянки, розташованої на території Сеньківської сільської ради, кадастровий номер 3220886700:09:003:0214, цільове призначення ведення особистого селянського господарства, що належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Бориспільський міськрайонний суд протягом п`ятнадцяти днів, який обчислюється з дня виготовлення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 14.04.2025.

Суддя І. В. Муранова-Лесів