Ухвала від 19.05.2025 по справі 366/132/17

№366/132/17

№2-ар/366/1/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2025 селище Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі судді Слободян Н., розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно частини 4 статті 229 КАС України, заяву ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Іванківського районного суду Київської області від 26.01.2017 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 та інших до Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суду з позовом до відповідача, Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області, про визнання дій неправомірними та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.

Постановою судді Іванківського районного суду Київської області від 26.01.2017 позовні вимоги задоволено:

Визнано дії Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області щодо відмови у прийнятті для перерахунку пенсії довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану ОСОБА_1 ( та іншими) за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках № А-768 від 04.01.2017 року, яка видана Іванківським РВ ( з обслуговування Іванківського та Поліського районів) ГУ МВС України (ліквідаційною комісією) - неправомірними.

Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області здійснити перерахунок та виплату:

ОСОБА_1 пенсії, відповідно до довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках № А-768 від 04.01.2017 року з 05 січня 2017 року, із врахуванням вже виплачених сум.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2017 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

08.05.2025 до Іванківського районного суду надійшла заява ОСОБА_2 про роз`яснення судового рішення, в якій просить роз`яснити резолютивну частину судового рішення від 27.01.2017 у справі № 366/132/17:

чи підлягає нарахуванню і виплаті йому пенсії відповідно до довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержаної за роботу (службу) у зоні відчуження в 1986-1990 роках від 04.01.2017 № А-768 з урахуванням

-збереженого середнього заробітку за дні роботи (служби) у зоні відчуження в 1986-1990 роках в сумі 15,04 крб. + оплати праці за дні роботи (служби) в зоні відчуження в 1986-1990 роках у сумі 54,64 крб., що дорівнює 69,68 крб.;

-донараховано за рішенням суду подвійний збережений середній заробіток за дні роботи (служби) у зоні відчуження в 1986-1990 роках в сумі 15,04 крб. + подвійну оплату праці за дні роботи (служби) в зоні відчуження в 1986-1990 роках у сумі 54,64 крб. + одноразову грошову винагороду за рішенням суду 615,00 крб. + добові по рішенню суду 7, 00 крб., що дорівнює 691,68 крб., а разом складає 761,36 крб. (69,68 крб.+691,68 крб.).

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, суд визнав можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.

Перевіривши матеріали справи та доводи заяви, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви про роз`яснення судового рішення, з огляду на таке.

Згідно частини 1 статті 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Ця норма передбачає підстави для роз`яснення судового рішення в судовому засіданні.

Отже, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі №800/203/17 зазначила таке: «…Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення».

З огляду на зазначене, ч. 1 ст. 254 КАС України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Із системного тлумачення наведеної норми, вбачається, що роз`яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки, високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.

Так, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

В ухвалі Верховного Суду України від 13 липня 2016 року (справа № 21-452іп16) зазначено, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Таким чином, підставою для роз`яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

За роз`ясненням рішення суду можуть звертатися особи, які брали участь у справі, або державний виконавець у випадку, коли рішення є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.

У заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Як вбачається із змісту заяви про роз`яснення постанови Іванківського районного суду Київської області від 26.01.2017, заявник просить роз`яснити, чи підлягають нарахуванню і виплати всі складові заробітної плати, зазначені у довідці №А-768 від 04.01.2017 та зазначені у рішенні суду.

Суд, з метою уникнення непорозумінь під час здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , вважає за необхідне роз`яснити постанову Іванківського районного суду Київської області від 26.01.2017 у справі № 366/132/1.

Рішенням у зазначеній справі було визнано неправомірними дії відповідача, Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області, щодо відмови у прийнятті для перерахунку пенсії довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану ОСОБА_1 за службу в зоні відчуження в 1986-1990 роках № А-768 від 04.01.2017, яка видана Іванківським РВ (з обслуговування Іванківського та Поліського районів) ГУ МВС України (ліквідаційною комісією). Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області здійснити перерахунок та виплату: ОСОБА_1 пенсії, відповідно до довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках № А-768 від 04.01.2017 року з 05 січня 2017 року, із врахуванням вже виплачених сум.

При цьому із зазначеної довідки вбачається, що заробітна плата, з якої визначається пенсія складає суму 691,68 грн.+69,68 грн.=761,36 грн. ( а.с.7)

У відповіді на звернення ОСОБА_1 від 17.04.2025, заступник начальника управління обслуговування громадян-начальника відділу обслуговування громадян № 9 (сервісний центр) ГУПФУ у Київській області зазначила, що постанова Іванківського районного суду Київської області від 26.01.2017 не містить зобов`язань щодо врахування певних виплат, в тому числі тих, які носили разовий характер, а отже робить висновок про те, що підстав для їх врахування немає.

З огляду на те, що фактично зазначена відповідь підтверджує неоднозначне розуміння постанови суду під час її виконання, суд має внести ясність шляхом роз`яснення постанови за заявою позивача.

Позовні вимоги у справі № 366/132/17, як зазначено вище полягали саме у визнанні неправомірними та зобов`язанні УПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про заробітну плату № А-768 від 04.01.2017. Остання була видана на підставі постанови Іванківського районного суду від 14.09.2016, яким вирішено:

«Визнати дії Іванківського РВ (з обслуговування Іванківського і Поліського районів) ГУ МВС України в Київській області в особі ліквідаційної комісії щодо видачі ОСОБА_1 довідки про заробітну плату за роботу у третій зоні небезпечності (зоні відчуження) м. Прип*ять по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за період 26 та 27 квітня 1986 року за № 358-А від 04 серпня 2016 року без включення: подвійного посадового окладу та подвійного окладу за спеціальне звання, добових, одноразової грошової винагороди за перевищення дози радіоактивного ураження в розмірі 615 крб., -протиправними.

Зобов`язати Іванківський РВ (з обслуговування Іванківського і Поліського районів) ГУ МВС України в Київській області в особі ліквідаційної комісії здійснити перерахунок заробітної плати з відображенням його в особовому рахунку та включити ОСОБА_1 у довідку про заробітну плату за період роботи 26 та 27 квітня 1986 року у третій зоні небезпечності (зоні відчуження) м. Прип*ять по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: подвійний посадовий оклад та подвійний оклад за спеціальне звання, добові, одноразову грошову винагороду за перевищення дози радіоактивного ураження організму 615 крб.,- і надати довідку з урахуванням вказаних виплат.»

Тобто у постанові суду було чітко визначено види оплати праці, які підлягали врахуванню згідно з довідкою роботодавця (ліквідаційної комісії). При цьому у мотивувальній частині рішення чітко обґрунтовано які виплати мають бути вказані у відповідній довідці, підстави їх включення у довідку.

Підставою для подачі адміністративного позову (справа № 366/172/17) та оскарження постанови суду у цій справі від 26.01.2017 відповідач зазначав те, що у судових рішеннях відсутні зобов`язання щодо перерахунку пенсії позивачу, а також те, що в особових рахунках позивача за 1986 рік суми одноразової грошової винагороди не зазначені, а отже вони не мали постійного характеру.

Апеляційна інстанція , за результатами розгляду справи, дійшла висновку, що дії відповідача щодо перерахунку пенсії позивачу на підставі вказаної вище довідки є протиправним, а позовні вимоги визнані обґрунтованими і підлягали задоволенню.

Зокрема, суд апеляційної інстанції обґрунтував свої рішення тим, що «відповідно до ч. 1ст. 72 КАС Україниобставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ізст. 255 КАС Українипостанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, є необґрунтованимипосилання відповідача на те, що зазначені суми доплат в довідках позивачів про заробітну плату не можуть бути ураховані для перерахунку пенсії, оскільки не відображені в особових рахунках позивача, позаяк зазначені обставини були предметом розгляду в інших судових справах, за результатами розгляду яких постановлені судові рішення, які набрали законної сили.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що діївідповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивачам на підставі вказаних вище довідок є протиправними, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню».

З огляду на викладене, зазначення у листі ГУ ПФУ у Київській області від 01.05.2025 № 10907-12298/А-02/8-1000/25 про те, що «постанова не містить зобов`язань щодо врахування певних виплат, в тому числі тих, які носили разовий характер, а отже підстав для їх врахування немає» фактично є намаганням «ревізії» постанови суду, яка набрала законної сили і вже була виконана.

З огляду на викладене, заяву ОСОБА_3 про роз`яснення постанови Іванківського районного суду Київської області від 26.01.2017 слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 254, 225, 328, 329 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Іванківського районного суду Київської області від 26.01.2017, задовольнити.

Роз`яснити постанову Іванківського районного суду Київської області від 26.01.2017 у справі № 366/132/17 та зазначити, що цією постановою зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, відповідно до довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках № А-768 від 04.01.2017 року з 05 січня 2017 року, із урахуванням зазначених у ній складових заробітної плати, в т.ч. на підставі рішення суду від 14.09.2016.

Повний текст ухвали виготовлено 23.05.2025.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Н.Слободян