Повістка від 15.05.2025 по справі 921/770/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2025 р. Справа №921/770/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіОрищин Г.В.,

суддівГалушко Н.А.,

Желіка М.Б.,

секретар судового засідання Хом`як Х.А.

розглянув заяву Фізичної особи-підприємця Космини Андрія Володимировича про стягнення витрат на правничу допомогу

у справі № 921/770/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-ПЕТ", Харківська область, смт. Васищеве

до відповідача Фізичної особи-підприємця Космини Андрія Володимировича Тернопільська область, с.Біла

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "АВС ЛАЙН", м. Харків

про стягнення 10279798,15 грн заборгованості

за участю представників:

від позивача не з`явились

від відповідача Євсюков Ф.Б.(в режимі відеоконференції)

від третьої особи не з`явились

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «ЕКО-ПЕТ» 14.11.2023 звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Космини Андрія Володимировича (далі ФОП Космина А.В.)7582976,16 грн боргу. Згодом, позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 10279798,15 грн.

Господарський суд Тернопільської області в рішенні від 04.11.2024 позовні вимоги ТОВ «ЕКО-ПЕТ» задоволив частково; з ФОП Космини А.В. на користь позивача стягнув 10114543,96 грн боргу та 121374,53 грн судового збору, оскільки дійшов до висновку, що в даному випадку більш переконливими та вірогідними є докази, які вказують на факт неукладення договору про відступлення права вимоги від 01.07.2022 між сторонами у справі та третьою особою, а також оформлення акта звірки за період 01.01.2022-04.07.2022 між позивачем та відповідачем (на який міститься посилання у п. 2 такого договору); в задоволенні решти позову відмовив.

Відповідач не погодився з ухваленим рішенням місцевого господарського суду та оскаржив його в апеляційному порядку.

Розглянувши апеляційну скаргу ФОП Космини А.В., Західний апеляційний господарський суд 01.05.2025 ухвалив постанову, якою вказану апеляційну скаргу задоволив, оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасував, а в задоволенні позовних вимог відмовив.

В тексті апеляційної скарги (а.с. 116, т. 5) відповідач зазначив орієнтовну суму судових втрат, яку він поніс та очікує понести, у зв`язку із розглядом апеляційної скарги, яка складає 100000,00 грн. Разом з тим, апелянт зазначив, що докази на підтвердження розміру понесених витрат будуть подані ним протягом п`яти днів з дня ухвалення судом апеляційної інстанції постанови у цій справі.

05.05.2025 через систему «Електронний суд» до Західного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу, в якій він просив стягнути з позивача 100000,00 грн за надану правничу допомогу в суді першої інстанції, а також 100000,00 грн за надану правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. На підтвердження розміру понесених витрат відповідач долучив до своєї заяви копію ордера на надання правової допомоги № 1152488 від 07.12.2023; копію договору про надання правової допомоги №01/12/23 від 01.12.2023; копію додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 01.12.2022; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, виданого Євсюкову Ф.Б.; детальний опис та розрахунок наданих послуг адвокатом Євсюковим Ф.Б. від 02.05.2025; акт приймання-передачі наданих послуг від 02.05.2025.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 заяву ФОП Космини А.В. призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.05.2025 в режимі відеоконференції з представниками сторін; позивачу запропоновано подати суду заперечення на заяву відповідача про відшкодування судових витрат.

На виконання вимог ухвали суду від 07.05.2025 позивач подав свої заперечення, в яких зазначив, що на його переконання, зміст поданих відповідачем документів на підтвердження розміру понесених витрат свідчить про штучне збільшення обсягу виконаних робіт, оскільки вказані в акті наданих послуг види послуг як: «надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції», охоплюються послугою з підготовки апеляційної скарги, у зв`язку з чим помилково визначено такі послуги як окремі та самостійні, а не як складові частини послуги з підготовки апеляційної скарги. Крім цього, позивач зазначає, що правова позиція відповідача вже була сформована до апеляційного розгляду справи та не зазнавала змін протягом розгляду спору в судах першої та апеляційної інстанцій, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, доказів додаткового комплексного та всестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин на стадії апеляційного перегляду відповідачем не надано та з матеріалів справи не вбачається. Під час апеляційного провадження відповідачем надавались процесуальні документи, які фактично дублювали доводи, які наводились ним під час розгляду справи в суді першої інстанції. Отже, підготовка до цієї справи в суді апеляційної інстанції зі сторони представника відповідача об`єктивно не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, аналізу великої кількості норм чинного законодавства та судової практики. Більш того, саме адвокат Євсюков Федір Борисович здійснював представництво інтересів відповідача у суді першої інстанції, що свідчить про його обізнаність з обставинами справи, що впливає на зменшення кількості обсягу необхідного часу для надання ним послуг, а тому зазначена вартість послуг є неспівмірною та завищеною. З огляду на вказані обставини, позивач просив зменшити розмір заявлених відповідачем витрат до 2000,00 грн. Крім цього, позивач просив розглянути вказану заяву відповідача за відсутності його представника.

В дане судове засідання прибув представник відповідача, який підтримав свої доводи, наведені в заяві про відшкодування судових витрат.

Позивач та третя особа участі уповноважених представників не забезпечили, причини неявки суду не повідомили. З огляду на положення ч. 4 ст. 244 ГПК України, враховуючи, що всі учасники судового процесу були своєчасно та належним чином повідомлені про час та місце розгляду заяви про розподіл судових витрат шляхом надіслання ухвали суду до їх електронних кабінетів, судова колегія вважає за можливе розглянути заяву ФОП Космини А.В. за відсутності представників позивача та третьої особи.

Згідно з частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як було вказано вище, ФОП Космина А.В. в тексті апеляційної скарги зазначив, що очікує понести витрати на професійну правову допомогу, орієнтовний розмір який становить 100000,00 грн, а докази на підтвердження розміру понесених витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Верховний Суду у постанові від 20.01.2025 у справі № 907/16/23, виснував, що оскільки Господарський процесуальний кодекс України не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми заяви про намір подати докази понесення судових витрат, то зазначення позивачем у відзиві на апеляційну скаргу про те, що докази понесення судових витрат будуть надані додатково, і є заявою останнього, мова про яку йде у частині восьмій статті 129 ГПК України.

Отож, з врахуванням вказаної правової позиції Верховного Суду, судова колегія вважає, що зазначення ФОП Косминою А.В. в апеляційній скарзі про те, що докази понесення судових витрат будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення у цій справі, є заявою відповідача в розумінні ч. 8 ст. 129 ГПК України.

05.05.2025 через систему «Електронний суд» до Західного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу, в якій просив стягнути з позивача 100000,00 грн за надану правничу допомогу в суді першої інстанції, а також 100000,00 грн за надану правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. На підтвердження розміру понесених витрат відповідач долучив до своєї заяви копію ордера на надання правової допомоги № 1152488 від 07.12.2023; копію договору про надання правової допомоги №01/12/23 від 01.12.2023; копію додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 01.12.2022; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, виданого Євсюкову Ф.Б.; детальний опис та розрахунок наданих послуг адвокатом Євсюковим Ф.Б. від 02.05.2025; акт приймання-передачі наданих послуг від 02.05.2025.

Правову допомогу під час розгляду справи №921/770/23 в судах першої та апеляційної інстанцій відповідачу було надано адвокатом Євсюковим Федором Борисовичем (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ЗП № 002797 від 20.05.2021) на підставі договору про надання правової допомоги від 01.12.2023 № 01/12/23 та додаткової угоди до нього від 01.12.2023.

Відповідно до п. 2.1 додаткової угоди до договору про надання правової допомоги, розмір винагороди адвоката як на стадії розгляду справи судом першої інстанції, так і на стадії апеляційної інстанції, встановлено у фіксованому розмірі - 100000, 00 грн.

Факт надання адвокатом послуг клієнту підтверджується актами приймання-передачі від 08.11.2024 (за надані послуги в суді першої інстанції) (а.с. 69, т. 5) та від 02.05.2025 (за надані послуги в суді апеляційної інстанції).

Оскільки, відповідно до п. 2.7 додаткової угоди від 01.12.2023 до договору на надання правової допомоги від 01.12.2023, адвокат не вправі вимагати у клієнта оплати винагороди, у розмірі, що перевищує суму компенсації витрат на правову допомогу, зазначеної в рішенні суду, яке набрало законної сили, оплата вартості послуг адвоката ще не здійснена.

Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

За статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин першої та другої статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник, при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судові витрати на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату або адвокатському об`єднанню стороною, котрій такі послуги надавались, оплата послуг адвоката підтверджується відповідними фінансовими документами, і якщо такі послуги надавались адвокатом, а не будь-яким представником.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України урегульовано, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частин 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Скориставшись своїм правом, наданим ст. 126 ГПК України, позивач подав клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. Як на підставу для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, заявлених відповідачем, позивач покликається на обізнаність адвоката зі всіма обставинами цієї справи через призму його участі у розгляді справи судом першої інстанції, а також вказує на неспівмірність витрат на професійну допомогу з часом, затраченим адвокатом на надання відповідної допомоги, і обсягом такої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 вказала, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Досліджуючи розмір понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу через призму реальності, необхідності та розумності таких витрат, аналізуючи долучені відповідачем докази на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, зокрема, акти приймання-передачі наданих послуг від 08.11.2024 (в суді першої інстанції) та від 02.05.2025 (в суді апеляційної інстанції), приймаючи до уваги положення п. 2.7 додаткової угоди від 01.12.2023 до договору про надання правової допомоги № 01/12/23 від 01.12.2023, який обмежує право адвоката на отримання винагороди лише в межах, визначених рішенням суду, враховуючи клопотання позивача про зменшення розміру судових витрат та наведені в ньому арґументи про неспівмірність заявлених витрат, судова колегія вважає за доцільне зменшити розмір заявлених відповідачем до стягнення з позивача судових витрат до 120000,00 грн; в задоволенні стягнення решти 80000,00 грн судова колегія відмовляє, у зв`язку з надмірністю таких.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 244ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Керуючись ст. 126, 129, 244 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Заяву Фізичної особи-підприємця Космини Андрія Володимировича про стягнення витрат на правничу допомогу задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Пет» (62495, Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, Орєшкова в`їзд, будинок 1, код ЄДРПОУ 32947706) на користь Фізичної особи підприємця Космини Андрія Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 120000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Господарському суду Тернопільської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

повну постанову складено 27.05.2024

Головуюча суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік