Постанова від 13.05.2025 по справі 910/8455/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2025 р. Справа№ 910/8455/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Сибіги О.М.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 13.05.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва

на рішення Господарського суду міста Києва

від 22.01.2025

у справі №910/8455/24 (суддя І.О. Андреїшина)

за позовом Заступника керівника Оболонської окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації

до 1) Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації

та

2) Фізичної особи-підприємця Надюк Василя Павловича

про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 504 172,45 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Заступник керівника Оболонської окружної прокуратури м. Києва звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації та Фізичної особи-підприємця Надюка Василя Павловича про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 23.08.2023 до договору № 0607-КР та стягнення штрафних санкцій у розмірі 504 172,45 грн.

В обгрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що додаткова угода № 1 від 23.08.2023 року була укладена всупереч п.4 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", у зв`язку з чим прокурор просить суд визнати її недійсною.

Крім того, прокурор стверджує, що укладання даної угоди стало підставою для ненарахування замовником штрафних санкцій за порушення умов договору з боку підрядника - ФОП Надюк В.П., передбачених п. 13.1, 13.3. договору, тому просить суд стягнути з відповідача-2 на користь на користь Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації до місцевого бюджету штрафні санкції у сумі 504 172, 45 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2025 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Судове рішення мотивоване тим, що встановлені обставини свідчать про те, що своїми діями сторони узгодили істотні умови спірного правочину та засвідчили факт його реального виконання, що робить неможливим визнання цією додаткової угоди недійсною. Суд також зазначив, що прокурор не довів порушення прав чи безпосереднього законного інтересу позивача, що є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові. Стосовно вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 504 172,45 грн, суд зазначив, що, оскільки позивач не є стороною договору № 0607-КР від 06.07.2023, а також зважаючи на те, що підстав для визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 23.08.2023 до договору № 0607-КР судом не встановлено, то і вимоги про стягнення штрафних санкцій у розмірі 504 172,45 грн, які фактично є похідними, також не підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаним рішенням, Заступник керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 22.01.2025 у справі №910/8455/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є необгрунтованим, прийнятим місцевим судом з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому скаржник стверджує, що на час укладання договору від 06.07.2023 №0607-КР воєнний стан тривав майже півтора року, а відповідно систематично лунали сигнали оповіщення про повітряну тривогу, які мали тимчасовий характер. Тим більше, ще до укладання вказаного договору та прийняття на себе зобов?язань, відповідачем-2 був розроблений та затверджений Наказом №2 від 03.04.2023 року Алгоритм дій працівників у разі оголошення повітряної тривоги. Таким чином, вказана обставина не була непередбачуваним фактором та мала бути врахована підрядником при укладенні договору про виконання робіт. Відповідачем-2 не надано жодного підтвердження щодо затримок саме при виконанні даного договору. Щодо наявності обставин сімейного характеру у працівників, які виконували ремонтні роботи, то вказана обставина також нічим не підтверджена та не може вважатись належним документальним обґрунтуванням неможливості вчасного виконання ремонтних робіт. Таким чином, оспорюваний правочин укладено всупереч нормам законодавства та підлягає визнанню недійсним.

Також апелянт наголосив, що оскільки Управління освіти виступає відповідачем у даній справі, такий спосіб захисту, як стягнення штрафних санкцій з одного відповідача на користь іншого, законодавством не передбачено. Саме тому вказаний позов пред?явлено в інтересах держави в особі Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, як органу, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету.

Узагальнені доводи та заперечення сторін

11.03.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

Відповідач-1 посилаться на те, що на момент проведення закупівлі та укладання договору строк виконання робіт був поставлений в залежність від початку освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти і повітряні тривоги не бралися в розрахунок. Відповідач-2 мав можливість наперед прорахувати кількість необхідних йому працівників для закінчення будівельних робіт у визначений строк від чого залежала ціна його тендерної пропозиції. Проте, немає жодного зв`язку з таким розрахунок та наслідками оголошення повітряних тривог, а тому покладання позивачем на відповідача-2 обов`язку врахування цих повітряних тривог при укладанні з відповідачем-1 договору є безпідставним.

Також відповідач-1 наголошує, що позивач надмірно формалізує доведення повітряних тривог у якості об`єктивної обставини для продовження строку виконання робіт та одночасно недооцінює труднощі, які викликають повітряні тривоги незважаючи на їх тимчасовий характер. Окрім вже зазначеної вище неможливості передбачити кількість та тривалість повітряних тривог, що так чи інакше зводить нанівець робочий час працівників, повітряні тривоги негативно випливають ще на технологічний процес виконання робіт. Зокрема, використання розчину з гідроізоляційної полімерної суміші Ceresit CR65 для виконання робіт з гідроізоляції всієї підлоги, передбачене кошторисною документацією, згідно її технічного опису, має бути здійснене протягом 60 хвилин з моменту його приготування. Укладка плитки на розчин з клеючої суміші для керамічної плитки Ceresit СМ11 для виконання робіт з облицювання стін плиткою та улаштування підлоги з плитки, передбачене кошторисною документацією, згідно її технічного опису, має бути здійснена протягом 10 хвилин з моменту його нанесення. Переривання цих процесів повітряною тривогою, веде до повного або часткового псування приготованого розчину та необхідності витрачати час на приготування нового та усунення залишків зіпсованого матеріалу. Довести, що у підрядника сталася така обставина довідками та сертифікатами третіх осіб неможливо, але це не виключає її існування до чого потрібно ставитися з розумінням і не вдаватися до надмірного формалізму.

Закінчення відповідачем-2 виконання робіт через 1 місяць та 3 дні від їх початкової дати (25.08.2023), враховуючи те, що вказане продовження не суперечить законодавству, не має жодного впливу на результати закупівлі. Позивач не доводить те, що відповідач-2 не виконав роботи або виконав їх неякісно. Тобто, позов переслідує лише одну мету - стягнення з відповідача-2 штрафних санкцій, оскільки лише цим пояснюється матеріальний збиток про який стверджує позивач. Проте, стягнення штрафних санкцій за договором не є метою вищезазначеної закупівлі.

13.03.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

Узагальнені доводи відзиву відповідача-2 зводяться до того, що продовження строку виконання робіт не мало жодного впливу на результати закупівлі, а сторонами договору було укладено додаткову угоду щодо продовження строку виконання будівельно-ремонтних робіт з підстав та відповідно до положень ч. 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

18.03.2025 через підсистему "Електронний суд" від прокурора надійшла відповідь на відзив, в якій останній заперечив доводи наведені у відзиві відповідача-2 та підтримав свою позицію викладену в апеляційній скарзі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скариг, заяв і клопотань

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2025 апеляційну скаргу у справі №910/8455/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Тарасенко К.В.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2025, у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/8455/24.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 24.02.2025, справу №910/8455/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тарасенко К.В., Сибіга О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2025 у справі №910/8455/24. Судове засідання призначено на 08.04.2025. Витребувано матеріали справи №910/8455/24 з Господарського суду міста Києва.

20.03.2025 матеріали справи №910/8455/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

07.04.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відрядженні, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/8455/24.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 08.04.2025, справу №910/8455/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Сибіга О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2025 у справі №910/8455/24 спочатку колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач), Сибіга О.М., Кравчук Г.А., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2025. Розгляд апеляційної скарги призначено на 13.05.2025.

У судовому засіданні 13.05.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників учасників судового процесу

У судовому засіданні 13.05.2025 з`явились прокурор, представники відповідача-1 та відповідача-2, які надали пояснення по справі. Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом доставки процесуальних документів до Електронного кабінету, що підтверджується довідкою від 11.04.2025.

Відповідно до частини п`ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Оскільки явка представників учасників судового процесу в судове засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення позивача про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.

Щодо наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави в даній справі

Згідно з п. 3 ч.1 ст. 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4, 7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Статтею 16 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що адміністрації здійснюють на відповідних територіях державний контроль за збереженням та раціональним використанням державного майна; станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконання державних контрактів і зобов`язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, завданій державі.

Основні засади організації діяльності Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, її апарату та структурних підрозділів визначаються Конституцією України, законами України "Про місцеві державні адміністрації", "Про столицю України - місто - герой Київ", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про державну службу", положеннями про управління, відділи та інші структурні підрозділи Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, розпорядженнями Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації з організаційних питань та Регламентом.

Для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України (п.5 ч.1 ст. 28 Закону України "Про місцеві державні адміністрації").

Тобто, Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація є органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету. Правомірне та раціональне використання бюджетних коштів беззаперечно становить інтерес територіальної громади в особі Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації.

Поряд з цим, ч. 2 ст. 230 ГК України, суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Управління освіти Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації є учасником бюджетного процесу, а саме, розпорядником бюджетних коштів за відповідними бюджетними призначеннями та асигнуваннями, тобто суб`єктом, наділеним відповідними владними повноваженнями щодо розпорядження бюджетними коштами.

Згідно з Положенням про Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Управління освіти), затвердженого розпорядженням Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації №18-к від 27.12.2010 (в редакції розпорядження Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 02.10.2019 №672), Управління освіти утворюється головою Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, входить до її складу і в межах Оболонського району міста Києва забезпечує виконання покладених на Управління освіти завдань (п.1 Положення).

Управління освіти підпорядковується голові Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, а також підзвітне та підконтрольне Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (КМДА). Координує та контролює діяльність Управління освіти заступник голови Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації згідно з розподілом обов`язків.

Відповідно до п. 6 Положення, основним завданням Управління освіти є забезпечення ефективного і цільового використання бюджетних коштів, крім того, управління здійснює фінансове, матеріально-технічне забезпечення підпорядкованих навчальних закладів. Начальник управління є розпорядником коштів, які виділяються на утримання управління, розпоряджається коштами у межах затвердженого головою Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації кошторису Управління освіти.

Оболонською окружною прокуратурою м. Києва 12.06.2024 направлено лист до Управління освіти Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації та Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації з повідомленням про виявлені порушення вимог законодавства про публічні закупівлі, зокрема про неналежне виконання господарських зобов`язань ФОП Надюк В.П. за договором №0607-КР від 06.07.2024, а саме - прострочення виконання зобов`язання.

Натомість, листом від 17.06.2024 за №104/18-1506 Управління освіти, як сторона правочину, повідомило окружну прокуратуру, що не вбачає за доцільне стягувати штрафні санкції з ФОП Надюк В.П. та правомірно прийняла рішення про продовження строку виконання робіт за договором, базуючись на достатності наданих підрядником доказів про об`єктивність обставин для продовження строку договору.

Аналогічна відповідь надійшла від Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації листом від 18.06.2024 №104-4895.

Таким чином, Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація, як орган, уповноважений на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, дій, спрямованих на здійснення захисту інтересів держави, не вжила.

Оболонською окружною прокуратурою міста Києва, на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", 27.06.2024 скеровано до Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації повідомлення №54-5006вих-24 про намір звернутися до суду в інтересах держави із зазначеним позовом. Вказаний лист позивач отримав 27.06.2024.

Враховуючи, що інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, а Оболонською районною в м. Києві державною адміністрацією допущено бездіяльність, апеляційний суд приходить до висновку, що вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

20.06.2023 на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель "Prozorro - публічні закупівлі" (далі - веб-портал "Prozorro") Управлінням освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - управління освіти, замовник) було оголошено про проведення відкритих торгів на проведення робіт з капітального ремонту місць загального користування (аварійний) в школі І-ІІІ ступенів №226 Оболонського району м. Києва, вул. Прирічна, 19-Є (ідентифікаційний номер закупівлі UA-2023-06-20-009421-a ) за предметом ДК 021:2015: 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація, джерело фінансування закупівлі - місцевий бюджет.

За результатами проведеної закупівлі, на підставі протоколу №167/1 щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 28.06.2023, між Управлінням освіти та Фізичною особою - підприємцем Надюк Василем Павловичем (далі - ФОП Надюк В.П., підрядник, відповідач-2) було укладено договір від 06.07.2023 №0607-КР.

Відповідно до п.1 договору підрядник зобов`язується власними та залученими засобами та силами на свій ризик виконати роботи з капітального ремонту ДК 021:2015: 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація ("Капітальний ремонт місць загального користування (аварійний)".

Об`єкт підряду - заклад освіти Оболонського району м. Києва, а саме: школа І-ІІІ ступенів №226 Оболонського району м. Києва, вул. Прирічна, 19-Є (п.2.2 договору).

Підрядник зобов`язаний виконувати роботи згідно з календарним графіком виконання робіт (додаток № 1), який є невід`ємною частиною договору.

Дата закінчення робіт за узгодженням сторін - до 25.08.2023 року. Виконання робіт може бути закінчено достроково з обов`язковим дотримання вимог щодо якості робіт (п.п. 3.2, 3.3 договору).

Згідно з п. 3.4 договору строки виконання робіт можуть бути змінені (з оформленням додаткової угоди) у разі виникнення обставин непереборної сили; внесення змін до кошторисної документації; потреби в усуненні недоліків робіт, що виникли внаслідок невідповідності встановленим вимогам кошторисної документації; виникнення інших обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт.

Пунктом 3.5 договору передбачено що будь-які зміни строку виконання робіт оформляються сторонами шляхом укладення відповідної додаткової угоди, в якій зазначається час, на який збільшується чи зменшується строк виконання робіт, вказується дата закінчення виконання робіт та обставини, на підставі яких сторони переглянули строк виконання робіт.

Відповідно до п. 4.6 договору розрахунок здійснюється в безготівковій формі за рахунок бюджетних коштів.

Оплата робіт здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника за фактично виконані роботи на підставі оформлених, затверджених та підписаних сторонами актів приймання виконаних робіт за формою №КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт та витрат за формою КБ-3 (п. 4.8 договору).

Згідно з п. 5.4.2 договору підрядник зобов`язаний забезпечити якісне та своєчасне виконання робіт у відповідності до технічної послідовності виконання робіт у строки, визначені договором.

Відповідно до пункту 12.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання представниками сторін, скріплення печатками та діє до 31 грудня 2023 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань.

У випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором, винна сторона сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені, від вартості невиконаних зобов`язань за кожен день прострочки (13.1 договору).

У випадку порушення строку виконання робіт більш ніж 15 календарних днів замовник має право стягнути з підрядника штраф у розмірі 1% від загальної ціни договору за кожен день затримки (п.13.3).

У випадках, не передбачених договором, сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором, передбачену чинним законодавством України (п.13.6).

Усі додатки, додаткові угоди та зміни до договору набувають чинності з моменту їх підписання уповноваженими представниками сторін та діють протягом строку дії даного договору (пункт 14.3 договору).

Листом від 21.08.2023 № 17 відповідач-2 просив відповідача-1 укласти додаткову угоду до договору про продовження строку виконання робіт, у зв`язку з відставанням від календарного графіку виконання робіт, яке стало наслідком частих повітряних тривог в місті Києві, під час яких працівники відповідача-2, які безпосередньо виконують роботи, вимушені знаходитися в укриттях; логістичної проблеми в Україні через яку відбувається затримка з постачанням певних матеріалів, що планувалися використовуватися під час виконання робіт, а також непередбаченими обставинами сімейного характеру у деяких із вищезазначених працівників відповідача 2, через які вони певний час були відсутні на об`єкті.

23.08.2023 між Управлінням освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації та Фізичною особою-підприємцем Надюком Василем Павловичем було укладено додаткову угоду № 1 до договору, за умовами якої датою закінчення ремонту було визначено 20.11.2023.

Прокурор стверджує, що незважаючи на визначений сторонами у договорі строк закінчення робіт до 25.08.2023, фактично роботи завершено підрядником з його грубим порушенням, а саме, відповідно до платіжної інструкції №88 підрядником у встановлений термін виконано лише частково роботи на суму 118 575,00 грн, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат №1/226 від 24.08.2023 та актом №1/226 приймання виконаних будівельних робіт від 24.08.2023. Однак, значна частина робіт виконана після закінчення обумовленого строку - 27.09.2023, про що свідчить довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат №2/226 від 27.09.2023 та акт №2/226 приймання виконаних будівельних робіт від 27.09.2023, у зв`язку з чим, управлінням освіти була здійснена оплата в розмірі 1 331 821,00 грн.

Як зазначає прокуратур, за два дні до закінчення строку виконання робіт строк виконання було продовжено сторонами до 20 листопада 2023 року на підставі додаткової угоди №1 від 23.08.2023 до договору № 0607-КР, в якій відсутнє будь яке документальне обґрунтування такого продовження. При цьому, з вивчених матеріалів, отриманих на запит прокуратури від управління освіти вбачається, що підставою для укладення додаткової угоди став лист ФОП Надюк В.П. від 21.08.2023 № 17 про неможливість вчасного виконання робіт в школі І-ІІІ ступенів №226 Оболонського району м. Києва по вул. Прирічній, 19-Є, згідно з умовами договору №0607-КР у зв`язку з військовим станом, наявності повітряних тривог, проблеми з логістикою та обставинами сімейного характеру у працівників, задіяних у виконанні ремонтних робіт.

Таким чином, звертаючись до суду з даним позовом прокурор зазначає, що додаткова угода № 1 від 23.08.2023 року була укладена всупереч п.4 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки, на думку прокурора, лист відповідача 2 від 21.08.2023 року за № 17 не може вважатись документальним обґрунтуванням, що підтверджує об`єктивні обставини, які б могли спричиняти продовження строку виконання відповідачем 2 зобов`язань щодо виконання робіт.

З огляду на зазначене прокурор просить суд визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 23.08.2023 до договору № 0607-КР.

Крім того, прокурор стверджує, що укладання даної угоди стало підставою для ненарахування замовником штрафних санкцій за порушення умов договору з боку підрядника - ФОП Надюк В.П., передбачених п. 13.1, 13.3. договору, тому просить суд стягнути з відповідача-2 на користь на користь Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації до місцевого бюджету штрафні санкції у сумі 504 172, 45 грн.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані учасниками судового процесу пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акта, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Під час розгляду справ про визнання угоди (правочину) недійсною, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

У якості підстав для визнання недійсною додаткової угоди №1 від 23.08.2023 до договору №0607-КР прокурор вказує на відсутність випадку, передбаченого пунктом 4 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" для внесення додатковою угодою № 1 від 23.08.2023 змін до договору № 0607-КР від 06.07.2023 про продовження строку виконання зобов`язань відповідачем 2 з виконання робіт. Отже, на думку прокурора, вказана додаткова угода була укладена всупереч наведеній нормі законодавства та підлягає визнанню недійсною.

Як вище встановлено судом, додатковою угодою № 1 від 23.08.2023 до договору було змінено дату терміну виконання робіт - з 25.08.2023 на 20.11.2023, без продовження строку дії договору. Відповідне повідомлення було оприлюднено в електронній системі закупівель "Prozorro" (через майданчик "Е-tender") в розділі "Зміни до договору" у визначений Законом строк.

У якості підстав для укладання додаткової угоди, серед іншого, в ній зазначалася частина п`ята статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Зазначена норма закону передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (можливість зміни істотних умов) щодо продовження строку виконання зобов`язань у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження.

Зазначена норма закону про наявність виключних підстав для зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання кореспондується з підпунктом 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" (надалі також Особливості), на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року за № 1178.

Отже, змінюючи таку умову договору як строк виконання зобов`язання з виконання робіт, відповідачі керувалися необхідною нормою Закону, якою передбачені виключні випадки за яких може здійснюватися зміна істотних умов договору про закупівлю.

Водночас, ані Закон, ані Особливості не містять визначення поняття "документально підтверджених об`єктивних обставин" та переліку документів, що їх підтверджують.

Такий висновок містить постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2021 у справі № 500/919/21.

Таким чином, враховуючи той факт, що продовження терміну виконання робіт було зумовлено об`єктивними обставинами, як то: відставання від календарного графіку виконання робіт, яке стало наслідком частих повітряних тривог в місті Києві, під час яких працівники відповідача-2, які безпосередньо виконують роботи, вимушені знаходитися в укриттях; логістичної проблеми в Україні через яку відбувається затримка з постачанням певних матеріалів, що планувалися використовуватися під час виконання робіт, а також непередбаченими обставинами сімейного характеру у деяких із вищезазначених працівників відповідача-2, через які вони певний час були відсутні на об`єкті, враховуючи що продовження терміну виконання робіт не призвело до збільшення суми, визначеної в договорі, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що при укладенні спірної додаткової угоди між відповідачами було повністю дотримано вимоги ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

В контексті наявності обгрунтованих підстав для укладення спірної додаткової угоди судом також враховано, що відповідачем-2 був розроблений та затверджений Наказом № 2 від 03.04.2023 року Алгоритм дій працівників у разі оголошення повітряної тривоги, яким визначено, що при отриманні сигналу про оголошення повітряної тривоги вийти з приміщення, пройти та зайняти місце у найближчих спорудах або укриттях.

Крім того, пунктом 3.10 розділу 3 "Умови виконання робіт" договору сторони погодили, що підрядник не може використовувати матеріальні ресурси та не може виконувати роботи у способи, що загрожують життю та здоров`ю людей, чи призводять до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки, інших встановлених законодавством вимог та несе відповідальність за їх недотримання.

Відповідно, працівники, задіяні при виконанні робіт за договором, змушені були проводити тривалий час в укриттях.

Так само і постачальники матеріалів (які використовувались для виконання робіт за договором) вимушені були припиняти роботу під час сповіщень про повітряну тривогу, що, в свою чергу, призводило до несвоєчасної поставки матеріалів (проблеми з логістикою).

Збільшення сповіщень про повітряну тривогу у місті Києві також негативно впливало і на технологічний процес виконання робіт.

Сукупність наведених вище об`єктивних обставин призвело до відставання у календарному графіку виконання робіт за договором, у зв`язку з чим відповідач-2 вимушений був звернутись до відповідача-1 з проханням щодо продовження строку виконання робіт в межах строку дії договору.

Наведене свідчить, що своїми діями сторони узгодили істотні умови спірного правочину та засвідчили факт його реального виконання, що робить неможливим визнання цією додаткової угоди недійсною.

При цьому, місцевим господарським судом обгрунтовано відхилено твердження прокурора про незазначення у спірній додатковій угоді конкретних посилань на документально підтверджені об`єктивні обставини, у тому числі непереборної сили, що спричинили продовження строку виконання робіт, оскільки ані Закон, ані Особливості не містять імперативних вимог щодо змісту додаткової угоди, якою продовжується строк виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг. Відповідно, включати до змісту такої додаткової угоди опис об`єктивних обставин, що спричиняють продовження строку виконання зобов`язань, відповідно до наведених норм права, не є обов`язковою умовою.

Твердження апелянта, наведені в апеляційній скарзі про недоведеність відповідачем-2 належними доказами обставин, що унеможливили виконання будівельних робіт у строк визначений в договорі № 0607-КР, колегія суддів оцінює критично, оскільки надані відповідачем-2 до матеріалів справи докази у повній мірі підтверджують зазначену неможливість, а саме: накази про надання відпустки працівнику відповідача у зв`язку з викликом до ТЦК для проходження військово-лікарської комісії, наказ про алгоритм дій працівників під час повітряної тривоги, офіційну статистику повітряних тривог у місті Києві за період з 01.06.2023 по 23.08.2023.

В контексті наведених обставин, колегією суддів враховано доводи відповідача-1, що в, даному випадку твердження прокурора стосовно ненадання жодного підтвердження щодо затримок саме при виконанні даного договору, є надмірним формалізмом, оскільки довести, що у відповідача-2 сталася така обставина довідками чи сертифікатами є неможливою, однак це не виключає її існування.

Стосовно доводів прокурора про те, що укладання оспорюваних правочинів за державні кошти всупереч норм Цивільного кодексу, Господарського кодексу, Закону України "Про публічні закупівлі" є прямим порушенням законності в бюджетній системі, яке сприяє розвитку інфляційних процесів у країні, підриває довіру громадян і наносить вагомий матеріальний і моральний збиток, що не може не відобразитись на державних інтересах та авторитеті держави, а також порушує інтереси держави в частині наповнення бюджету, який в подальшому буде витрачено на соціальні потреби, колегія суддів зазначає, що визнання додаткової угоди недійсною з визначеної позивачем підстави не має нічого спільного з ефективністю, прозорістю вищезазначеної закупівлі та економією бюджетних коштів.

До того ж матеріалами справи підтверджується, що договір від 06.07.2023 №0607-КР повністю виконаний сторонами, за грошові кошти, що відповідають розміру тендерної пропозиції відповідача-2. У свою чергу позивач не доводить те, що відповідач-2 не виконав роботи або виконав їх неякісно з порушенням вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва. Доказів протилежного суду не надано та в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини в сукупності, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що позовні вимоги про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 23.08.2023 до договору № 0607-КР, не підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача-1 на користь позивача штрафних санкцій у розмірі 504 172,45 грн, колегія суддів погоддується з висновком місцевого суду про те, що вказані вимоги мають характер похідних, а тому з огляду на відстутність підстав для визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 23.08.2023 до договору № 0607-КР, вимоги про стягнення штрафних санкцій також не підлягають задоволенню.

Таким чином, оцінивши подані докази, враховуючи що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

При цьому колегія суддів зазначає, що покладені в основу апеляційної скарги доводи апелянта щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, фактично дублюють його позицію викладену у позові, та зводяться до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, з огляду на що, та враховуючи що апеляційний суд погодився з висновками місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову в силу викладеного вище, доводи апелянта наведені в апеляційній скарзі не спростовують встановлених судом під час розгляду справи обставин.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 22.01.2025 відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів також погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат, а витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта, оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2025 у справі №910/8455/24 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Оболонську окружну прокуратуру міста Києва.

Матеріали справи №910/8455/24 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 26.05.2025

після виходу судді Сибіги О.М. з лікарняного

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

О.М. Сибіга