Рішення від 22.05.2025 по справі 914/566/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2025 Справа № 914/566/25

За позовом: Південного міжобласного відділення Антимонопольного комітету України, м. Одеса,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Західприлад», м. Львів,

про: стягнення пені у розмірі 10 440,00 грн

Суддя Н.Є. Березяк

Секретар судового засідання Р.Р. Волошин

За участю представників сторін:

від позивача: Мокрова А.В. представник;

від відповідача: не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Південного міжобласного відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західприлад» про стягнення пені у розмірі 10 440,00 грн.

Ухвалою суду від 06.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 01.05.2025 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 22.05.2025.

В судове засідання 22.05.2025 представник позивача з`явився, надав пояснення по суті спору. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Адміністративною колегією Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, розглянувши матеріали справи № 75-10/2023 про порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Західприлад» законодавства про захист економічної конкуренції, прийнято рішення від 17.04.2024 № 65/15-р/к, яким визнано, дії ТзОВ «Західприлад», які полягають у поданні інформації в неповному обсязі Південному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу від 28.04.2023 № 65-02/866 про надання інформації у встановлений строк, порушенням, передбаченим пунктом 14 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлений головою територіального відділення Антимонопольного комітету України строк.

За вказане порушення на ТзОВ «Західприлад» накладено штраф у розмірі 10 440,00 грн.

Внаслідок несплати штрафу за рішенням позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 10 440,00 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Представник відповідача в судове засідання 22.05.2025 не з`явився.

Копія ухвали суду від 06.03.2025 надіслана відповідачу 07.03.2025 на адресу реєстрації, яка зазначена в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань: вул. Героїв УПА 73-В, офіс 169, м. Львів, 79029.

Однак, поштове відправлення на адресу відповідача з ухвалою про відкриття провадження у справі повернулося на адресу суду 27.03.2025, причина повернення «за закінчення терміну зберігання».

Так, відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Разом з тим, відповідно до позицій, висловлених у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Негативні наслідки неодержання товариством звернення до нього за юридичною адресою, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на нього (аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19).

Таким чином, суд констатує, що відповідач є належним чином повідомленим про розгляд справи судом, останньому забезпечено право на реалізацію його прав та виконання процесуальних обов`язків.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 06.03.2025 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, беручи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом ухвал суду у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.

В судовому засіданні 22.05.2025 була проголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.04.2024 Адміністративною колегією Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, розглянувши матеріали справи № 75-10/2023 про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Західприлад» законодавства про захист економічної конкуренції, прийнято рішення від №65/15-р/к, яким визнано, дії ТзОВ «Західприлад», які полягають у поданні інформації в неповному обсязі Південному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу від 28.04.2023 № 65-02/866 про надання інформації у встановлений строк, порушенням, передбаченим пунктом 14 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлений головою територіального відділення Антимонопольного комітету України строк.

За вказане порушення на ТзОВ «Західприлад» накладено штраф у розмірі 10 440,00 грн.

Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України (далі Відділення) надіслана копія Рішення № 65/15-р/к на адресу ТзОВ «Західприлад» супровідним листом від 18.04.2024 №65-02/1240 яке отримане ним 30.04.2024.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», особа, на яку накладено штраф рішенням органу Комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відтак, строк для добровільної сплати штрафу, накладеного Рішенням №65/15-р/к, закінчився 01.07.2024 (оскільки 30.06.2024 припадає на вихідний день).

Відповідач Рішення №65/15-р/к у судовому порядку не оскаржував, тому, вказане рішення є законним та відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», є обов`язковим до виконання.

В подальшому, 09.07.2024 головою Відділення видано наказ № 65/2-Ю про примусове виконання Рішення №65/15-р/к, який був пред`явлений для примусового виконання до органів Державної виконавчої служби.

Крім суми штрафу, позивач нарахував пеню за кожен день прострочення сплати штрафу у розмірі півтора відсотки від суми штрафу за період з 02.07.2024 по 26.02.2025, що відповідно до розрахунку позивача складає 37 584,00 грн.

Однак, згідно ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Комітету. Отже, розмір пені становить 10 440,00 грн.

Частиною сьомою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Станом на день подання позовної заяви позивач не отримував від відповідача, а також і від органів Державної виконавчої служби документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного Рішенням №65/15-р/к та пені за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням №65/15-р/к.

Враховуючи відсутність оплати пені за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням №65/15-р/к позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з матеріально-правовою вимогою про стягнення з відповідача пені у розмірі 10 440,00 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 Господарського кодексу України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов`язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування на умовах та в порядку, визначених законом; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб`єкта господарювання; ліквідація суб`єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з ч.1 ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон) за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.

Статтею 51 Закону визначено, що порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У відповідності до ч. ч. 2-3 ст. 56 Закону рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, копія Рішення № 65/15-р/к на адресу ТзОВ «Західприлад» супровідним листом від 18.04.2024 №65-02/1240 яке отримане ним 30.04.2024..

Відповідно до ч. 8 та 9 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»:

- у разі якщо протягом строку, встановленого абз. 1 ч. 3 цієї статті (двомісячний строк для сплати штрафу), рішення органу Комітету не виконується, Голова Комітету видає наказ про примусове виконання рішення органу Комітету, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу;

- наказ Голови Комітету про примусове виконання рішення органу Комітету, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу, є виконавчим документом, який пред`являється до органів державної виконавчої служби для примусового виконання в порядку, визначеному законом.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», особа, на яку накладено штраф рішенням органу Комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відтак, строк для добровільної сплати штрафу, накладеного Рішенням №65/15-р/к, закінчився 01.07.2024.

Відділенням видано наказ № 65/2-Ю від 09.07.2024 про примусове виконання Рішення №65/15-р/к, який був пред`явлений для примусового виконання до органів Державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення органу Комітету до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Зазначений строк не підлягає поновленню.

Як встановлено судом, відповідач Рішення №65/15-р/к у судовому порядку не оскаржував.

Отже, Рішення №65/15-р/к є законним та відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», є обов`язковим до виконання.

Докази виконання вказаного рішення у матеріалах справи відсутні.

Так, господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Сума штрафу, накладеного Рішенням, складає 10 440,00 грн.

За період з 02.07.2024 по 26.02.2025 прострочено 240 днів сплати штрафу.

За вказаний період сума пені за прострочення сплати штрафу складає 37 584,00 грн.

Тож, сума пені, що підлягає стягненню з урахуванням встановлених обмежень (ст. 56 Закону) становить 10 440,00 грн., оскільки, сума штрафу, накладеного Рішенням, складає 10 440,00 грн.

Суд перевірив розрахунок суми пені, наданий позивачем, та встановив, що останній відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Докази оплати пені за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням №65/15-р/к у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення пені за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням №65/15-р/к в сумі 10 440,00 грн є обґрунтованою, підтверджуються матеріалами справи та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 2422,40 грн.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 185, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західприлад» (79029, м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73В, офіс 169; код ЄДРПОУ: 40654094) на користь Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (65029, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ: 20992104) 10 440,00 грн пені за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням №65/15-р/к та відшкодування оплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 27.05.2025.

СуддяБерезяк Н.Є.