Ухвала

від 21.05.2025 по справі 916/491/24

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"21" травня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/491/24

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від прокурора: Шафарчук О.В. на підставі посвідчення;

Від позивача: не з`явився;

Від відповідачів:

- Білгород-Дністровської районної державної (військової) адміністрації: Кононенко Н.В. в порядку самопредставництва;

- приватної фірми Артек: не з`явився;

Від третіх осіб: не з`явилися;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Білгород-Дністровської районної державної (військової) адміністрації (вх. №2-638/25 від 25.04.2025) про розстрочення виконання постанови, подану по справі за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації до Білгород-Дністровської районної державної (військової) адміністрації, приватної фірми «Артек», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:державного спеціалізованого підприємства «Ліси України», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.10.2024 у даній справі №916/491/24 у задоволенні позову заступника керівника Одеської обласної прокуратури (далі по тексту прокурор) було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, прокурором було подано апеляційну скаргу до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 17.04.2025) апеляційну скаргу прокурора було задоволено частково, рішення від 11.10.2024 скасовано, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, присуджено до стягнення з Білгород-Дністровської районної державної (військової) адміністрації (далі по тексту РДА) на користь Одеської обласної прокуратури 3028,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання позову та 4542,00 грн за подання апеляційної скарги, присуджено до стягнення з приватної фірми «Артек» (далі по тексту ПФ «Артек») на користь Одеської обласної прокуратури 6054,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання позову та 9084,00 грн за подання апеляційної скарги, доручено Господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.

25.04.2025 до господарського суду Одеської області від РДА надійшла заява про розстрочення виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 в частині стягнення 7570,10 грн на 10 місяців з щомісячною оплатою 757,00 грн з 01.06.2025.

В обґрунтування поданої заяви відповідач вказує, що кошторисом на 2025 рік, затвердженим заступником голови Одеської обласної державної адміністрації, за КЕКВ 2800 («Інші поточні видатки») передбачено 11 220,00 грн з помісячною розбивкою; наразі на вказаному рахунку наявна сума у розмірі 1 861,00 грн. Перерозподіл видатків та внесення змін до кошторису загального фонду державного бюджету, як зазначає відповідач, відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України здійснюється за поданням головного розпорядника коштів (Одеської обласної державної адміністрації) та погодженням Міністерства фінансів України. Таким чином, враховуючи, що на даний час статті кошторису, крім захищених (заробітна плата, нарахування на заробітну плату та комунальні послуги), фінансуються із запізненням та не в повному обсязі, внесення змін до кошторису не призведе до швидкого результату, а, отже, РДА не має змоги сплатити встановлену судом суму.

Крім того, відповідач зазначає, що при надходженні наказу про виконання судового рішення до органів Державної казначейської служби України, будуть призупинені операції за незахищеними статтями видатків, що унеможливить оплату послуг зв`язку та поштових послуг, оплату за послуги інтернет-провайдерів за користування інтернетом, послуги охоронної та пожежної сигналізації тощо, що у своїй сукупності призведе до неможливості виконання функцій, покладених законодавством на РДА, яка в умовах воєнного стану набула статусу районної військової адміністрації. Наведене, за переконанням відповідача, свідчить про наявність передбачених процесуальним законом підстав для розстрочення виконання постанови суду апеляційної інстанції від 15.04.2025 на 10 місяців з щомісячною оплатою 757,00 грн з 01.06.2025.

Ухвалою від 29.04.2025 судом було відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви відповідача про розстрочення виконання постанови до моменту повернення матеріалів справи №916/491/24 до Господарського суду Одеської області.

07.05.2025 матеріали справи №916/491/24 були передані канцелярією на сектор судді після надходження справи до Господарського суду Одеської області.

08.05.2025 судом було видано три накази про примусове виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2025, зокрема, наказ про стягнення з РДА на користь Одеської обласної прокуратури судового збору у загальному розмірі 7 570,00 грн.

Ухвалою суду від 12.05.2025 судом було призначено заяву РДА до розгляду у засіданні суду на 21.05.2025 о 14:15 год., встановлено прокурору строк до 19.05.2025 для надання пояснень на заяву відповідача, визнано явку позивача, ПФ «Артек» та третіх осіб у судовому засіданні необов`язковою.

20.05.2025 судом було отримано пояснення прокурора, сформовані засобами підсистеми «Електронний суд» 19.05.2025, згідно яких прокурор повністю заперечує проти задоволення заяви відповідача. Прокурор, посилаючись на приписи ч. 7 ст. 23 Бюджетного кодексу України, вказує на ненадання відповідачем доказів ініціювання перед головним розпорядником бюджетних коштів (Одеською обласною державною (військовою) адміністрацією) питання про перерозподіл бюджетних асигнувань та їх збільшення за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки». Крім того, прокурор звертає увагу на те, що щомісячно за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» до РДА надходить сума, яка є більшою ніж 757 грн, що запропонована відповідачем до сплати у порядку розстрочення виконання постанови. Наведене з урахуванням присудження до стягнення з відповідача незначної суми коштів, а також можливість перерозподілу видатків у порядку ст. 23 Бюджетного кодексу України, за переконанням прокурора, виключає наявність підстав для задоволення заяви відповідача.

Розглянувши заяву РДА про розстрочення виконання судового рішення, господарський суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 ст. 19, ст. 129-1 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Приписами ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (зі змінами) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 ГПК України).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у даній справі було присуджено до стягнення з РДА на користь Одеської обласної прокуратури судовий збір у загальному розмірі 7570,10 грн.

08.05.2025 судом було видано три накази про примусове виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 в цій частині.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений у Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (зі змінами).

Відповідно до абзаців 1-2 п. 31 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення. Якщо у боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, недостатньо відкритих асигнувань (коштів на рахунках) для виконання виконавчого документа, безспірне списання коштів здійснюється частково. На виконавчому документі ставиться відмітка про обсяг списаних коштів, яка засвідчується підписом відповідальної особи, скріпленим гербовою печаткою.

Боржник або бюджетна установа, що здійснює централізоване обслуговування боржника, зобов`язані протягом одного місяця після надходження зазначеної вимоги надіслати органу Казначейства письмове повідомлення про заходи, вжиті ними з метою виконання судового рішення, та у разі, коли в результаті здійснення таких заходів не забезпечено виконання судового рішення у повному обсязі, - надсилати щомісяця повідомлення про вжиті заходи (абзац 3 п. 31 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників).

Враховуючи вказаний порядок виконання судового рішення про стягнення коштів з державного органу, господарський суд доходить висновку, що на РДА покладено обов`язок вжити всіх необхідних від нього заходів з метою виконання судового рішення, зокрема, для отримання асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.

У поданій до суду заяві про розстрочення виконання постанови РДА підтверджує можливість перерозподілу видатків та внесення змін до кошторису загального фонду державного бюджету з дотриманням ст. 23 Бюджетного кодексу України. Водночас відповідач просить суд розстрочити виконання судового рішення, оскільки вважає, що внесення змін до кошторису не призведе до швидкого результату.

Господарський суд відхиляє доводи відповідача в цій частині з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів вжиття РДА заходів з метою виконання судового рішення, зокрема, для отримання асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення, як того вимагає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників. Невжиття РДА взагалі будь-яких заходів з метою виконання судового рішення виключає наявність у відповідача підстав стверджувати про неефективність таких заходів.

Господарським судом також враховано, що згідно кошторису РДА на 2025 рік розмір інших поточних видатків становить 11 220,00 грн, щомісячний розмір надходження яких становить від 927,00 грн до 1870,00 грн в залежності від місяця. Таким чином, як обґрунтовано вказує прокурор, запропонована відповідачем до сплати у порядку розстрочення виконання постанови сума коштів є меншою, ніж сума запланованих надходжень.

Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку про недоведеність РДА наявності обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, у зв`язку з ненаданням відповідачем доказів вжиття взагалі будь-яких заходів з метою виконання судового рішення, зокрема, для отримання асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення, як того вимагає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (зі змінами). Ненадання відповідачем належних та достатніх доказів на підтвердження існування підстав, передбачених ст. 331 ГПК України, дозволяє господарському суду дійти висновку про необхідність відмови у задоволенні поданої РДА заяви про розстрочення виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі №916/491/24 в частині стягнення 7570,00 грн на 10 місяців.

Керуючись ст. ст. 86, 234, 331 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Відмовити Білгород-Дністровській районній державній (військовій) адміністрації у задоволенні заяви про розстрочення виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі №916/491/24 в частині стягнення 7570,00 грн на 10 місяців.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повна ухвала складена 26.05.2025.

Суддя С.П. Желєзна