Герб України

Рішення від 27.05.2025 по справі 918/307/25

Господарський суд рівненської області

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2025 р. Справа № 918/307/25

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Мамчур А.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТК ПЛЮС"

про стягнення коштів

За участю представників сторін:

від позивача: Тарасюта Н.В. (самопредставництво);

від відповідача: Штабовенко Д.В. (ордер серія АР № 1036709 від 09.04.2025 року).

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТК ПЛЮС" (далі - Відповідач) в якій просить стягнути 180 241,81 грн штрафних санкцій, з яких 123 904,06 грн - пеня та 56 337,75 грн - штраф.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ДП "НАЕК "Енергоатом" від імені якого діє ВП "Рівненська АЕС" та ТОВ "ЗТК ПЛЮС", було укладено договір поставки № 53-122-01-22-11909 від 31.03.2022 року на поставку радіодеталей на суму 812 712,00 грн з ПДВ. Згідно п. 3.1. Договору, продукція підлягала поставці у строки: по позиціях 2,8,10 специфікації 1 в строк по 09.03.2022 р.; по позиціях 4, 6, 7, 9, 13, 18, 21, 23, 28 специфікації 1 в строк по 22.03.2022 р.; по позиціях 1, 5, 15, 29 специфікації 1 в строк по 12.04.2022 р.; по позиціях 3, 11, 12, 14, 16, 17, 19, 20, 22, 24-27 специфікації 1 в строк по 14.06.2022 р. Строк дії договору поставки - по 31.12.2022 року, а в частині виконання гарантійних зобов`язань постачальника, що передбачені даним договором до спливу гарантійних строків.

Позивач зазначає, що поставка товару за договором відбувалася з порушенням строків поставки згідно з наступними видатковими накладними: № РН-0000009 від 16.06.2022 р. (підписана 01.07.2022 р.) на суму 108 147,60 грн; № РН-0000010 від 15.06.2022 р. (підписана 01.07.2022 р.) на суму 53 524,92 грн; № РН-0000011 від 16.06.2022 р. (підписана 01.07.2022 р.) на суму 22 911,00 грн; № РН-0000012 від 16.06.2022 р. (підписана 01.07.2022 р.) на суму 2 154,00 грн; № РН-0000015 від 23.08.2022 р. (підписана 29.08.2022 р.) на суму 222 869,88 грн; № РН-0000023 від 16.09.2022 р. (підписана 27.09.2022 р.) на суму 403 095,60 грн.

Разом з тим, позивач зазначає, що продукцію на суму 403 095,60 грн поставлено згідно видаткової накладної № РН-0000023 від 16.09.2022 р., було виявлено невідповідність щодо її якості та повідомлено на необхідності заміни вказаного товару. Відповідачем було повідомлено про неможливість заміни продукції, відтак, позивачем було повернуто товар на суму 403 095,60 грн згідно з накладною від 24.05.2023 р. Таким чином, фактична сума поставки за договором становить 409 607,40 грн.

Позивач вказує, що пунктом 9.1. договору передбачено, що у випадку порушення строків поставки постачальник зобов`язаний сплатити замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять днів, постачальник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Враховуючи вищевказане, філія "ВП "Рівненська атомна електрична станція", у зв`язку з невиконанням ТОВ "ЗТК ПЛЮС" умов договору поставки № 53-122-01-22-11909 від 31.03.2022 року, нараховано 123 904,06 грн пені (за період з 13.04.2022 року по 30.06.2022 року) та 56 337,75 грн 7 % штрафу.

11.04.2025 року до господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого просить суд відмовити в задоволені позову повністю, а якщо суд дійде до висновку про задоволення позову, в порядку ст. 233 ГК України зменшити розмір неустойки.

Відповідач у відзиві посилається на те, що строк виконання поставки передував даті укладення договору, то умови п. 3.1. Договору щодо поставки позицій №№ 2, 8, 10 та для позиції №№ 4. 6, 7, 9, 13, 18. 21, 23, 28 є завідомо не виконуваними. При цьому, позивач не надав суду аргументованих пояснень щодо причин підготовки ним як замовником закупівлі тексту договору для укладання лише 31.03.2022 р., як і доказів того, що така затримка обумовлена неправомірною поведінкою постачальника (відповідача).

Відповідач зазначає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ч. 2 ст. 530 ЦК України. Проте, жодної вимоги до часу пред`явлення цього позову позивачем не пред`являлось, в укладеній між сторонами Додатковій угоді від 17.06.2022р. також не передбачено строків виконання договору поставки.

На думку відповідача, позивач не мав законних підстав для нарахування штрафних санкцій через порушення термінів постачання для всіх таких позицій з №№ 1, 5, 15, 29 та з №№ 3, 11, 12, 14, 16, 17. 19, 20, 22, 24-27, товарні найменування для яких було змінено шляхом укладання Додаткової Угоди №1, а тому сама розрахована загальна сума позовних претензій позивача не може вважатися такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, відповідач вказує, що позовні вимоги не підлягають задоволенню внаслідок їх необґрунтованості, на випадок, якщо суд не погодиться з позицією відповідача, останнім зазначено, що розмір штрафних санкцій заявлений до стягнення 180241,81 грн не просто перевищує розмір збитків кредитора, оскільки збитки кредитора взагалі відсутні. Натомість розмір збитків становить 25% від суми Договору (812 703,00 грн) та фактично є надмірним тягарем для постачальника (відповідача).

16.04.2025 року до господарського суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідно до якої позивач заперечує проти зменшення розміру пені та штрафу, вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Позивач зазначає, що початок періоду прострочення поставки та розрахунок штрафних санкцій здійснювався починаючи з 01.04.2022 року, тобто після укладення договору. У договорі № 53-122-01-22-11909 від 31.03.2022 р. було чітко встановлено строки поставки залежно від конкретної позиції специфікації і цей строк не визначається моментом пред`явлення вимоги, що виключає застосування частини 2 статті 530 ЦК України.

Крім того, позивач вказує, що додатковою угодою № 1 від 17.06.2022 р. не було змінено строків поставки. При цьому, додаткова угода була укладена після того як спливли строки поставки по всіх позиціях специфікації. Більше того, цією додатковою угодою технічні характеристики товару не було змінено.

Позивач вважає, що штрафні санкції, заявлені у позовній заяві до стягнення є повністю обґрунтованими та не можуть вважатися способом отримання доходів, як стверджує відповідач. Саме такий розмір штрафних санкцій, на думку законодавця, є тою належною мірою відповідальності за порушення господарських зобов`язань, у яких однією зі сторін є суб`єкти, передбачені зазначеною вище нормою статті 231 ГК України. Штрафні санкції нараховувалися з безумовним дотриманням положень договору поставки та не є надмірним тягарем для відповідача. Крім того, стягнення штрафних санкцій за невиконання відповідачем взятого на себе зобов`язання не є джерелом невиправданих додаткових прибутків.

Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.04.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та розгляд справи призначити на "30" квітня 2025 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.04.2025 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТК ПЛЮС" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, постановлено судове засідання у справі призначене на "30" квітня 2025 р. об 11:30 год. провести в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24.04.2025 року заяву Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, постановлено судове засідання у справі призначене на "30" квітня 2025 р. об 11:30 год. провести в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30.04.2025 року постановлено розгляд справи відкласти на "06" травня 2025 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06.05.2025 року розгляд справи відкладено на "21" травня 2025 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.05.2025 року постановлено внести виправлення до ухвали Господарського суду Рівненської області від 06.05.2025 року у справі № 918/307/25, а саме у пункті 1 резолютивної частини ухвали замість "Розгляд справи відкласти на "21" травня 2025 р. об 11:00 год." вважати вірним "Розгляд справи відкласти на "27" травня 2025 р. об 14:00 год."

Представник позивача в судовому засіданні 27.05.2025 року підтримала позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві та з урахуванням відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.05.2025 року заперечив проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позов.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

31.03.2022 року між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція") (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗТК ПЛЮС" (Постачальник) укладено договір поставки № 53-122-01-22-11909 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1. - п. 1.4. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, "Постачальник" зобов`язується поставити і передати у власність "Замовника" певну продукцію, а "Замовник", в свою чергу, зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1 (додаток № 1 до договору). Предметом поставки по даному договору є продукція: 31710000-6 радіодеталі, яка передбачена специфікацією № 1 до даного Договору. Умови цього Договору викладені сторонами у відповідності до "Інкотермс 2010. Правила ІСС з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі", які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером даного договору, а також тих особливостей, що випливають із умов даного Договору. Місцем виконання даного договору є місто Вараш Рівненської області.

Згідно з п. 2.1. Договору, ціна продукції, що поставляється за цим Договором складає 677 252,50 грн, крім того ПДВ 20 % 135 450,50 грн.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що загальна сума договору (вартість продукції) становить 812 703,00 грн.

Згідно з п. 2.3. - п. 2.5. Договору, кількість продукції та ціна за одиницю продукції вказана у специфікації № 1 (додаток № 1) до даного договору. Ціна на продукцію є остаточною і змінам не підлягає. До ціни продукції включена вартість тари, упакування і маркування, страхування, доставка на склад РВ ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом" та інші понесені постачальником витрати на умовах поставки DDP згідно "Інкотермс - 2010".

Сторонами погоджено, що продукція поставляється постачальником у 2022 році:

-позиції №№ 2,8,10 специфікації № 1 (додаток № 1 даного договору) - в строк по 09.03.2022 р.;

-позиції №№ 4, 6, 7, 9, 13, 18, 21, 23, 28 специфікації 1 (додаток № 1 даного договору) - в строк по 22.03.2022 р.;

-позиції №№ 1, 5, 15, 29 специфікації 1 (додаток № 1 даного договору) - в строк по 12.04.2022 р.;

-позиції №№ 3, 11, 12, 14, 16, 17, 19, 20, 22, 24-27 специфікації 1 (додаток № 1 даного договору) - в строк по 14.06.2022 р.

Продукція поставляється постачальником на умовах DDP згідно "Інкотермс - 2010". Місце поставки та Вантажоодержувач - 34400, м. Вараш, склад Рівненського відділення ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом" (п. 3.1. Договору).

Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що кількість та асортимент продукції визначається специфікацією до даного договору.

Якість та комплектність продукції повинна відповідати умовам договору, технічній специфікації (додаток 2 до даного Договору) (п. 4.2. Договору).

Відповідно до п. 6.1. та п. 6.2. Договору, оплата за поставлену продукцію здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії" за умови реєстрації постачальником належним чином оформленої та незаблокованої податкової накладної в ЄРПН. Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію. Про дату оформлення ярлика на придатну продукцію замовник письмово повідомляє постачальника не пізніше 5 робочих днів з дати оформлення ярлика.

Відповідно до п. 8.4.- п. 8.5. Договору, датою поставки продукції є дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоодержувачем. Ризик випадкового пошкодження або знищення продукції переходить до замовника з моменту поставки продукції. Перехід права власності на продукцію за договором відбувається в момент поставки продукції за умови наявності належним чином оформлених товарно-супровідних документів.

У випадку порушення строків поставки "Постачальник" зобов`язаний сплатити "Замовнику" пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять діб, "Постачальник" додатково сплачує "Замовнику" штраф у розмірі 7% вказаної вартості. У випадку порушення "Постачальником" взятих на себе зобов`язань по поставці продукції відносно якості або комплектності, "Постачальник" сплачує "Замовнику" штраф у розмірі 20% вартості неякісної (некомплектної) продукції. Сплата вказаних штрафних санкцій не звільняє "Постачальника" від виконання зобов`язань по Договору (п. 9.1. Договору).

Згідно з п. 9.2. Договору, сторонами погоджено, що строк позовної давності за вимогами про стягнення штрафних санкцій передбачених пунктом 9.1. даного договору становить 3 (три) роки.

Згідно з п. 12.1. Договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками (для контрагентів які застосовують печатку). Строк дії даного договору - по 31.12.2022 р., а в частині виконання гарантійних зобов`язань постачальника, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків.

Укладений сторонами договір оприлюднюється на веб порталі Уповноваженого органу згідно Закону України "Про публічні закупівлі". Дата (момент) укладення договору зазначається у звіті про результати проведення процедури закупівлі який автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення Замовником договору про закупівлю на веб порталі Уповноваженого органу (п. 12.2. Договору).

Згідно специфікації № 1 (додаток № 1 до договору поставки № 53-122-01-22-11909 від 31.03.2022 року) сторони погодили поставку товару на загальну суму 812 703,00 грн з ПДВ.

Крім того, між сторонами підписано технічну специфікацію (додаток № 2 до договору поставки № 53-122-01-22-11909 від 31.03.2022 року).

Додатковою угодою № 1 від 17.06.2022 року до договору поставки № 53-122-01-22-11909 від 31.03.2022 року сторони погодили, на підставі пунктів 12.3, 13.1 договору поставки № 53-122-01-22-11909 від 31.03.2022 року та керуючись пунктом 3 частини 5 статті 41 розділу VIII Закону України "Про публічні закупівлі", сторони дійшли згоди про внесення наступних змін, а саме: 1.1. Внести зміни в додаток № 1 "Специфікація № 1", додаток № 2 "Технічна специфікація" Договору № 53-122-01-22-11909 від 31.03.2022 року.

Вказаний Договір, специфікація №1, технічна специфікація та додаткова угода підписані повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.

На виконання умов Договору поставки № 53-122-01-22-11909 від 31.03.2022 року, з пропуском встановленого договором строку, відповідачем здійснено поставку продукції згідно видаткових накладних: № РН-0000009 від 16.06.2022 року на суму 108147,60 грн (продукцію отримано - 01.07.2022 року); № РН-0000010 від 15.06.2022 року на суму 53524,92 грн (продукцію отримано - 01.07.2022 року); № РН-0000011 від 16.06.2022 року на суму 22911,00 грн (продукцію отримано - 01.07.2022 року); № РН-0000012 від 16.06.2022 року на суму 2154,00 грн (продукцію отримано - 01.07.2022 року); № РН-0000015 від 23.08.2022 року на суму 222869,88 грн (продукцію отримано - 23.08.2022 року); № РН-0000023 від 16.09.2022 року на суму 403095,60 грн (продукцію отримано - 27.09.2022 року).

Стосовно продукції поставленої згідно накладної № РН-0000023 від 16.09.2022 року складено довідку № Д1-4,5-136-22 про виявлені невідповідності на етапі ВК-1 від 28.09.2022 р.

Позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 14217/041 від 30.09.2022 року "Про надання інформації" в якому зазначено про виявлені дефекти замовлених ТМЦ перетворювачі AC/DC VI-AIM-C1/F2 в кількості 41 шт. (механічні риски сліди кріплень перетворювачів; сліди полірування радіатора та контактів виводів; порушення цілісності з`єднання корпуса з радіатором; в сертифікаті якості № 02 від 23.09.2022 р. відсутня інформація щодо дати виготовлення перетворювача), які поставлені згідно видаткової накладної № 0000023 від 16.09.2022 року. При цьому позивач просив організувати заміну вищезгаданих ТМЦ.

У відповідь на вказаний лист позивача, відповідач листом вих. № 4-10/3 від 04.10.2022 р. повідомив про не можливість виконати п. 5.4. Договору № 53-122-01-22-11909 від 31.03.2022 року та замінити перетворювачі AC/DC VI-AIM-C1/F2 в кількості 41 шт., а ні у 20-денний термін, а ні в межах строку дії договору № 53-122-01-22-11909 від 31.03.2022 року.

Крім того, відповідач листом вих. № 21-10/1 від 21.10.2022 р. повідомив, що оскільки продукція не була прийнята за якістю (зовнішнім виглядом), вона не вважається поставленою. Відповідно відповідачем запропоновано повернути отримані перетворювачі AC/DC VI-AIM-C1/F2 в кількості 41 шт. як такі, що не відповідають умовам договору щодо якості. Разом з тим, запропоновано внести зміни до договору № 53-122-01-22-11909 від 31.03.2022 року в частині неможливості поставки вищезазначеної продукції та сплати 20 % штрафу від її вартості.

Згідно накладної вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів № 444 від 24.05.2023 р. повернуто МЦ (перетворювачі AC/DC VI-AIM-C1/F2 в кількості 41 шт.) постачальнику ТОВ "ЗТК ПЛЮС" на загальну суму 403 095,60 грн з ТЗВ та ПДВ.

За твердженням позивача, ВП "Рівненська атомна електрична станція" звернувся до ТОВ "ЗТК ПЛЮС" з претензією № 11689/001-юр від 16.06.2023 року "Про сплату штрафних санкцій" з пропозицією в добровільному досудовому порядку перерахувати на рахунок ВП "Рівненська атомна електрична станція" ДП "НАЕК "Енергоатом" пеню за прострочення поставки продукції, штраф за порушення строків поставки понад 30 діб та штраф за порушення строку заміни продукції.

Враховуючи, що відповідач припустився прострочення поставки продукції відповідно до Договору поставки № 53-122-01-22-11909 від 31.03.2022 року, позивач відповідно до п. 9.1. Договору просить суд стягнути з останнього пеню у розмірі 123 904,06 грн та штраф у розмірі 56 337,75 грн.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору поставки.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 14 ЦК України визначено, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно частини 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч. 1 та ч. 2 ст. 614 ЦК України).

Статтями 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами п. 9.1. Договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків поставки "Постачальник" зобов`язаний сплатити "Замовнику" пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять діб, "Постачальник" додатково сплачує "Замовнику" штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Відповідно до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, судом визнано доведеним факт прострочення відповідачем поставки товару згідно Договору № 53-122-01-22-11909 від 31.03.2022 року, що є підставою для застосування до останнього господарських санкцій, обумовлених п. 9.1. даної угоди.

За таких обставин, перевіривши подані позивачем розрахунки, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з відповідача 123904,06 грн пені та 56337,75 грн штрафу за порушення строків поставки товару згідно Договору № 53-122-01-22-11909 від 31.03.2022 року.

Щодо посилання відповідача на те, що внаслідок запровадження військового стану та початку повномасштабного вторгнення деякі позиції, що передбачались Договором було фактично неможливо поставити, через що сторони вели постійні перемовини щодо їх заміни. Крім того, відповідач вказує, що умови п. 3.1. договору по поставці товару є завідомо не виконуваними у зв`язку з тим, що строк виконання поставки передував даті укладення договору. Суд відхиляє зазначені доводи відповідача, оскільки сторонами було укладено договір після початку повномасштабного вторгнення та введення в Україні воєнного стану. Укладаючи з позивачем договір, який містить умови щодо стягнення штрафних санкцій у разі порушення строків поставки товару, відповідач беручи на себе відповідні зобов`язання, діючи вільно і на власний розсуд, мав усвідомлювати наслідки несвоєчасної поставки продукції. При цьому, позивачем зазначено початок строку нарахування штрафних санкцій з 01.04.2022 року. Укладення сторонами додаткової угоди щодо зміни строків поставки товару у матеріалах справи відсутні.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки, суд зазначає наступне.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При застосуванні ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

З аналізу зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення санкцій. Отже, вирішення питання про зменшення штрафних санкцій та розмір, до яких вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов`язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України). Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв`язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв`язку з порушенням зобов`язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

Відповідно до висловленої Великою Палатою Верховного Суду викладеної у постанові від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18 правової позиції:

"Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 ЦК України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер."

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 09.03.2023 року у справі № 902/317/22:

"Зі змісту вказаних норм вбачається, що законодавець надав суду можливість зменшувати штрафні санкції, який, у свою чергу, має керуватися при вирішенні такого питання не лише принципом свободи договору, який полягає у можливості узгодити сторонами правочину різноманітні штрафні санкції, так і принципом справедливості, добросовісності та розумності. Положення статей 233 ГК України та 551 ЦК України при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій є універсальними у правозастосуванні, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду. При цьому слід враховувати, що застосування статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України є правом суду та залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Так, Верховний Суд у низці постанов зазначав про те, що, вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін. При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки [аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 29.09.2020 у справі №909/1240/19 (909/1076/19), тощо].

Поряд із засадою цивільного законодавства свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України) також містить таку засаду як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6). Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону (правова позиція, викладена у постанові об`єднаної плати Верховного Суду Касаційного господарського суду від 06.12.2019 у справі №910/353/19)."

Верховний Суд в постанові від 23.02.2023 року у справі № 905/1677/16 констатував, що застосоване у ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення. Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд оцінити при ухваленні рішення.

Таким чином, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафних санкцій (неустойки).

В клопотанні про зменшення штрафних санкцій відповідач зазначає, що сума нарахованих позивачем збитків (штрафних санкцій) становить 25 % від суми договору та є надмірним тягарем для постачальника (відповідача).

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе скористатись правом, наданим ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, зменшивши розмір штрафних санкцій (пені та штрафу), яка підлягає стягненню з відповідача на 50 %, а саме: до 61 952,03 грн пені (при заявлених 123 904,06 грн) та до 28 168,88 грн штрафу (при заявлених 56 337,75 грн).

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, а розмір пені та штрафу зменшено за рішенням суду, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТК ПЛЮС" (69001, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 16а, код ЄДРПОУ 36159024) на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська обл., м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) 61 952,03 грн (шістдесят одну тисячу дев`ятсот п`ятдесят дві гривні 03 копійки) пені, 28 168,88 грн (двадцять вісім тисяч сто шістдесят вісім гривень 88 копійок) штрафу та 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Позивач (стягувач): Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська обл., м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046).

Відповідач (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗТК ПЛЮС" (69001, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 16а, код ЄДРПОУ 36159024).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 27 травня 2025 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Р.В. Романюк

СудГосподарський суд Рівненської області
Дата ухвалення рішення27.05.2025
Оприлюднено28.05.2025
Номер документу127645127
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі купівлі-продажу, з них поставки товарів, робіт, послуг, з них

Судовий реєстр по справі —918/307/25

Судовий наказ від 18.07.2025

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Романюк Р.В.

Постанова від 14.07.2025

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Павлюк І.Ю.

Ухвала від 23.06.2025

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Павлюк І.Ю.

Рішення від 10.06.2025

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Романюк Р.В.

Рішення від 10.06.2025

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Романюк Р.В.

Ухвала від 05.06.2025

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Романюк Р.В.

Ухвала від 30.05.2025

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Романюк Р.В.

Рішення від 27.05.2025

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Романюк Р.В.

Рішення від 27.05.2025

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Романюк Р.В.

Ухвала від 15.05.2025

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Романюк Р.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні