Постанова

від 21.05.2025 по справі 912/1898/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 912/1898/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2025 (Верхогляд Т. А. - головуюча, судді: Іванов О. Г., Парусніков Ю. Б.) у справі

за позовом Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області

до: (1) Бобринецької міської ради, (2) Кропивницької районної ради, (3) Бобринецької районної ради Кіровоградської області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Відділу освіти, культури, молоді та спорту Бобринецької міської ради

про визнання протиправним та скасування рішення, припинення речового права.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Узагальнений зміст позовних вимог і обґрунтувань позову

1. Кетрисанівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області (далі - Позивач, Кетрисанівська сільська рада) звернулася до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Бобринецької міської ради (далі також "Відповідач-1"), Кропивницької районної ради (далі також "Відповідач-2") і Бобринецької районної ради Кіровоградської області (далі - "Відповідач-3", Бобринецька районна рада), в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Бобринецької районної ради від 21.10.2020 № 494 "Про передачу підприємств, установ і організацій (об`єктів спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району), та про безоплатну передачу їх приміщень та майна до комунальної власності Бобринецької міської ради" у частині, що стосується передачі із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району у комунальну власність Бобринецької міської ради нежитлової будівлі (школа мистецтв), що знаходиться за адресою: місто Бобринець, вул. Миколаївська, 49 (далі - будівля школи мистецтв, спірна будівля);

- визнати протиправним та скасувати рішення Бобринецької міської ради від 24.12.2020 № 207 "Про надання згоди на безоплатну передачу та прийняття у комунальну власність Бобринецької міської (об`єднаної) територіальної громади приміщень та майна (м. Бобринець, вул. Миколаївська, 49) із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району" у частині, що стосується передачі із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району у комунальну власність Бобринецької міської ради будівлі школи мистецтв;

- визнати протиправним та скасувати рішення Бобринецької міської ради від 22.02.2021 № 61 "Про затвердження акту приймання-передачі" у частині, що стосується передачі із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району у комунальну власність Бобринецької міської ради спірної будівлі, а також визнати протиправним та скасувати сам Акт приймання-передачі від 18.02.2021 у частині, що стосується передачі із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району у комунальну власність Бобринецької міської ради цієї будівлі;

- припинити речове право Бобринецької міської ради на будівлю школи мистецтв, номер відомостей про речове право: 40718266, зареєстроване 22.02.2021.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Кетрисанівська сільська рада стверджувала про недотриманням Бобринецькою районною радою у спірних правовідносинах приписів Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в частині розпорядження майном спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району за відсутності згоди Позивача як співвласника цього майна.

Узагальнений зміст і обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій

3. Господарський суд Кіровоградської області рішенням від 30.01.2024 позовні вимоги задовольнив.

4. Виходив з того, що за змістом абзацу 3 пункту 10 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній до 05.12.2020) існує дві виняткові підстави обов`язкового відчуження районною чи обласною радою об`єктів права спільної власності територіальних громад на користь конкретної місцевої територіальної громади району чи області незалежно від наявності згоди інших територіальних громад району чи області на вилучення вказаних об`єктів, а саме: 1) окремі об`єкти права спільної власності територіальних громад знаходяться на території місцевої територіальної громади (сільської, селищної, міської, об`єднаної); 2) зазначені об`єкти задовольняють колективні потреби виключно тієї територіальної громади, на території якої вони знаходяться.

5. Проте, в ході розгляду цієї справи Відповідачі не довели, що спірна будівля школи мистецтв задовольняє виключно колективні потреби саме міської територіальної громади. Водночас доказів на підтвердження надання згоди Кетрисанівською сільською радою на відчуження на користь Бобринецької міської ради спільного майна матеріали цієї справи не містять.

6. За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, Центральний апеляційний господарський суд своєю постановою від 24.02.2025 рішення місцевого господарського суду скасував та прийняв нове, яким у задоволенні позову відмовив.

7. Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та приймаючи нове протилежне рішення, апеляційний суд дійшов висновку про те, що матеріали цієї справи навпаки свідчать, що спірна будівля школи мистецтв задовольняє виключно колективні потреби Бобринецької міської територіальної громади. При цьому, таке задоволення носить фактичний характер, зокрема, за місцем проживання учнів та в межах потужності закладу.

Касаційна скарга

8. Не погодившись із постановою апеляційного господарського суду, Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

9. Скаржник стверджує, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з неправильним застосовування приписів абзацу 3 пункту 10 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній до 05.12.2020) та без урахування висновку Верховного Суду щодо правильного застосовування вказаної норми у подібних правовідносинах, викладеного у постановах від 07.06.2023 у справі № 917/183/23, від 15.02.2021 у справі № 904/4109/21, від 26.03.2024 у справі № 903/561/23, від 23.02.2021 у справі № 903/900/21, від 24.07.2024 у справі № 912/1899/23.

10. Доводи касаційної скарги узагальнено зводяться до (1) помилковості висновку апеляційного суду про те, що спірна будівля школи мистецтв задовольняє виключно колективні потреби Бобринецької міської територіальної громади, а також до (2) ігнорування апеляційним судом режиму спільної власності територіальних громад на спірну будівлю, який зобов`язує кожного співвласника отримати згоду іншого співвласника на відчуження такого майна, а неотримання такої згоди свідчить про порушення прав співвласника та взагалі виключає необхідність дослідження питання про те, чи спірне майно задовольняє виключно та лише потреби Позивача.

Узагальнені доводи інших учасників справи

11. 12.05.2024 до суду касаційної інстанції надійшов відзив Бобринецької міської ради на касаційну скаргу, у якому воно заперечує проти її задоволення. Стверджує, що доводи, наведені скаржником є безпідставними, в той час як рішення суду попередньої інстанції винесене з неухильним дотриманням правових норм. З цих підстав просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржену постанову залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду попередньої інстанції

12. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

13. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників Позивача (Поліщук В. В., Іванченко В. В.), дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права і вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

14. В ході розгляду цієї справи суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 716-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області", до Бобринецького району Кіровоградської області ввійшли адміністративні центри Бобринецької та Кетрисанівської територіальних громад.

15. Рішенням Бобринецької міської ради від 19.10.2020 № 328 запропоновано Бобринецькій районній раді - управителю майном спільної власності - передати із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району до власності Бобринецької міської об`єднаної територіальної громади бюджетну установу - комунальний заклад "Бобринецька дитяча школа мистецтв" з усіма видами майна і прав, набутими чи закріпленими за нею засновником та/або третіми особами.

16. Рішенням Бобринецької районної ради від 21.10.2020 № 494 вирішено передати до 01.01.2021 підприємства, установи і організації (об`єктів спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району) та їх майно до комунальної власності Бобринецької міської ради згідно додатку. Надано згоду та безоплатно передано приміщення із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району до комунальної власності Бобринецької міської ради згідно додатку.

17. Як вбачається з додатків № 1 та № 2 до вказаного рішення, до переліку підприємств, установ і організацій (об`єктів) спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району, що передається у комунальну власність Бобринецької міської ради включено комунальний заклад "Бобринецька дитяча школа мистецтв", адресою якого є м. Бобринець, вул. Миколаївська, 49.

18. Рішенням від 24.12.2020 № 207 Бобринецька міська рада надала згоду на безоплатну передачу у комунальну власність Бобринецької міської (об`єднаної) територіальної громади приміщень та майна згідно з Переліком приміщень та майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району, що безоплатно передаються у комунальну власність Бобринецької міської (об`єднаної) територіальної громади та вирішила прийняти у комунальну власність Бобринецької міської (об`єднаної) територіальної громади приміщення та майно, включені до Переліку, зокрема й спірну будівлю школи мистецтв.

19. В подальшому, рішенням Виконавчого комітету Бобринецької міської ради від 22.02.2021 № 61 було затверджено Акт приймання-передачі майна, закріпленого за комунальним закладом "Бобринецька дитяча школа мистецтв", складений 18.02.2021 комісією з питань прийняття-передачі майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району у комунальну власність Бобринецької міської територіальної громади.

20. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав, 22.02.2021 державний реєстратор Демецька Т. М. зареєструвала право власності Бобринецької міської ради на спірну будівлю школи мистецтв.

21. Стверджуючи про недотриманням Бобринецькою районною радою у спірних правовідносинах приписів Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в частині розпорядження майном спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району, Кетрисанівська сільська рада звернулася до місцевого господарського суду з позовом у цій справі.

22. Як вже зазначалося, місцевий господарський суд позов задовольнив. Господарський суд апеляційної інстанції у задоволенні позову відмовив.

23. Перевіряючи правильність застосовування та дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів виходить з такого.

24. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.

26. Частинами третьою, четвертою, восьмою статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об`єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об`єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби.

27. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

28. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

29. Частиною другою статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

30. Згідно з абзацами 1, 2, 3 пункту 10 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст.

31. Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи.

32. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.

33. За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об`єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.

34. Верховний Суд у постанові від 15.02.2021 у справі № 904/4109/21 надав правовий висновок про те, що за своїм змістом норма абзацу 3 пункту 10 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній до 05.12.2020 року) має імперативний характер, позаяк у співвідношенні з частиною восьмою статті 60 цього Закону встановлює дві виняткові підстави обов`язкового відчуження районною чи обласною радою об`єктів права спільної власності територіальних громад на користь конкретної місцевої територіальної громади району чи області незалежно від наявності згоди інших територіальних громад району чи області на вилучення вказаних об`єктів, а саме: 1) окремі об`єкти права спільної власності територіальних громад знаходяться на території місцевої територіальної громади (сільської, селищної, міської, об`єднаної); 2) зазначені об`єкти задовольняють колективні потреби виключно тієї територіальної громади, на території якої вони знаходяться.

35. Тобто, за загальним правилом, передбаченим частиною восьмою статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", об`єкти права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст району та області, управління якими здійснюють районні та обласні ради, не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо зазначених територіальних громад або відповідних рішень рад чи уповноважених ними органів, за винятком випадків, передбачених законом.

36. Зокрема, але не виключно, до таких виняткових випадків, коли згода інших територіальних громад на передачу об`єктів права спільної власності не потрібна, належать передбачені абзацом 3 пункту 10 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" випадки, а саме: цілісний майновий комплекс підприємства, яке є спільною власністю територіальних громад району або області, окремі об`єкти (нерухоме майно, індивідуально визначене майно тощо) знаходяться на території конкретної місцевої територіальної громади та задовольняють виключно колективні потреби цієї територіальної громади.

37. Таким чином, визначати правову долю об`єктів комунальної власності, в тому числі тих, що перебувають у спільній власності сіл, селищ, міст та знаходяться в управлінні районної або обласної ради, шляхом прийняття відповідних рішень мають право безпосередньо територіальні громади сіл, селищ, міст або їх представницькі органи - відповідні місцеві ради, тоді як районна або обласна рада зобов`язана здійснювати повноваження щодо відчуження комунального майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст виключно у зазначених вище випадках, але водночас може (має право) здійснювати відповідні повноваження у випадку надання районній або обласній раді на підставі частини другої статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" таких повноважень відповідними радами, які представляють інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

38. Аналогічні висновки повторені в усіх постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.

39. Частиною першою статі 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

40. В свою чергу частиною першою статті 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

41. Як слідує із оскарженої постанови, здійснюючи апеляційний перегляду справи, господарський суд апеляційної інстанції оцінив наявні у справі докази, зокрема, довідку комунального закладу "Дитяча школа мистецтв Бобринецької міської ради" № 4 від 27.10.2023 та дійшов висновку про те, що з них вбачається, що спірна будівля школи мистецтв задовольняє колективні освітні потреби виключно учнів-жителів міської територіальної громади, а також що у 2020-2021 навчальному році школа мистецтв не мала філій або будь-яких інших територіально відділених структурних одиниць за межами міста Бобринець.

42. За такої оцінки апеляційний господарський суд констатував, що у даному випадку задоволення комунальним закладом "Бобринецька районна дитяча школа мистецтв" колективних освітніх (освітньо-мистецьких) потреб учнів-жителів міської територіальної громади мало фактичний характер, зокрема, за місцем проживання та в межах потужності.

43. При цьому Позивач доказів зворотного не надавав та не довів, що у Кетрисанівській сільській раді мали місце виявлення і задоволення колективних освітніх (освітньо-мистецьких) потреб комунальним закладом "Бобринецька районна дитяча школа мистецтв" та спірною нежитловою будівлею.

44. Відповідно до частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

45. Як вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

46. Враховуючи, що за наслідками оцінки наявних у справі доказів суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що спірна будівля школи мистецтв знаходиться на території Бобринецької міської об`єднаної територіальної громади та задовольняє виключно колективні потреби цієї територіальної громади, Верховний Суд погоджується з тим, що у спірних правовідносинах були відсутні правові підстави для визнання протиправними та скасування оспорюваних рішень Бобринецької районної і Бобринецької міської рад та припинення речового права останньої на спірну будівлю школи мистецтв.

47. Оскільки порушень оспорюваними у цій справі рішеннями/діями Відповідачів майнових прав Позивача як співвласника майна судом попередньої інстанції не встановлено, то і жодної невідповідності між висновками апеляційного господарського суду у цій справі та висновками Верховного Суду щодо правильного застосування абзацу 3 пункту 10 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній до 05.12.2020), викладеними у постановах у постановах від 07.06.2023 у справі № 917/183/23, від 15.02.2021 у справі № 904/4109/21, від 26.03.2024 у справі № 903/561/23, від 23.02.2021 у справі № 903/900/21, від 24.07.2024 у справі № 912/1899/23 у даному випадку немає.

48. Доводи касаційної скарги наведеного висновку не спростовують, адже по суті зводяться лише до висловлення незгоди з прийнятою постановою апеляційного суду, є проханням про повторний перегляд матеріалів справи, переоцінку доказів та встановлених судом обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення додаткового апеляційного перегляду.

49. Питань права чи правозастосування подана касаційна скарга не містить.

50. За цим рішення апеляційного господарського суду про відмову у позові суд касаційної інстанції визнає обґрунтованим та законним. Заявлена Кетрисанівською сільською радою підстава касаційного оскарження свого підтвердження в ході здійснення касаційного провадження у цій справі не знаходить.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

51. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

52. Відповідно до положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

53. Під час касаційного розгляду Верховним Судом не встановлено неправильного застосування чи порушення судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права. Оскаржена постанова прийнята за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для її зміни чи відміни, за мотивів наведених у касаційній скарзі, судова колегія Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, не вбачає.

Судові витрати

54. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2025 у справі № 912/1898/23 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І. С.

Судді Берднік І. С.

Зуєв В. А.