Ухвала

від 27.05.2025 по справі 296/12994/23

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/12994/23

2-п/296/25/25

У Х В А Л А

Іменем України

27 травня 2025 рокум. Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Маслак В.П.,

при секретарі Рабчинській Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 11.02.2025 року у справі №296/12994/23 за позовом Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації речового права, зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 11.02.2025р. ухвалено позов Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації речового права, зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_1 , за його рахунок звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , з приведенням її у придатний для використання стан шляхом знесення незавершеного будівництва 15% (фундамент). Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житомирської міської ради судовий збір у розмірі 3220,80 грн.

Так, 14.05.2025р. від представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 надійшла заява про перегляд заочного рішення. В поданій заяві остання просить скасувати заочне рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 11.02.2025р. та призначити справу до розгляду.

В обґрунтування зазначеного ОСОБА_2 вказала, що повістку про виклик в судове засідання на 11.02.2025р. відповідач не отримував. Вказана повістка та заочне рішення в електронний кабінет представника відповідача в підсистемі ЕСІТС не надходили.

Також, представник відповідача зазначила, що її клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні не було прийнято судом до уваги, що позбавило її можливості надати докази по справі. Ставлячи питання про відкладення розгляду справи, адвокат в наступному судовому засіданні мала намір повідомити суду важливу для прийняття обгрунтованого та законного рішення інформацію, а саме, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на початку 2024 подано до Житомирської міської ради заяви про надання у власність для будівництва індивідуальних гаражів земельних ділянок орієнтовною площею 0,01га. за адресою: АДРЕСА_1 . Лише 19.12.2024 радою було прийнято незаконне рішення про відмову в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, яке оскаржується в судовому порядку.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання 27.05.2025р. не з`явилась, заяв від останньої про розгляд без її участі на адресу суду не надходило, була повідомлена про час та місце розгляду справи належним чином шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку документу.

Від представника позивача ОСОБА_5 27.05.2025р. надійшло клопотання про розгляд заяви про перегляд заочного рішення без її участі. Просила суд відмовити у задоволенні заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Встановлено, що Корольовським районним судом м. Житомира 11.02.2025р. винесено заочне рішення по справі № 296/12994/23.

З матеріалів справи вбачається, що рішення від 11.02.2025р. направлене на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), отримано останнім 08.05.2025р., що підтверджується підписом останнього на рекомендованому повідомленні (а.с. 109).

У заяві про перегляд заочного рішення представник відповідача вказує, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про судове засідання 11.02.2025р., а у задоволенні її заяви про відкладення розгляду справу судом було відмовлено, що позбавило можливості надати докази.

Суд вважає за потрібне зазначити, що справа розглядалась з 03.01.2024р (ухвала про відкриття провадження) по 11.02.2025р. (заочне рішення). За цей період було призначено 5 судових засідань з викликом сторін, а саме: 05.03.2024р., 07.05.2024р., 08.08.2024р., 11.11.2024р. та 11.02.2025р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 отримав судові повістки з викликом в судові засідання 07.05.2024р. та 11.02.2025р., що підтверджується підписом останнього із відміткою про отримання на рекомендованих повідомленнях (а.с. 48, 90).

Згідно ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Також слід зазначити, що від представника відповідача Томашевської О.Т. 05.03.2025р. надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи. В подальшому, від адвоката Томашевської А.О. неодноразово (07.05.2024р., 08.08.2024р., 11.02.2025р.) надходили заяви про відкладення розгляду справи (а.с. 42, 49, 71, 96).

Тобто, представник відповідача з першого судового засідання була обізнана про перебування позовної заяви Житомирської міської ради до ОСОБА_1 в провадженні судді Маслак В.П. (а.с. 42).

З огляду на зазначене, сторона відповідача мала можливість та достатньо часу для подачі відзиву та доказів до 11.02.2025р. Разом з цим, в матеріалах справи відсутній відзив на позовну заяву, що свідчить про зловживання відповідачем та його представником правами та обов`язками визначеними Цивільним процесуальним кодексом України.

Разом з тим, обізнаність ОСОБА_1 та адвоката Томашевської О.А. про розгляд справи № 296/12994/23 підтверджується поданою відповідачем апеляційною скаргою на ухвалу суду від 01.01.2024р. про забезпечення позову у цивільній справі № 296/12994/23.

Отже, належне повідомлення ОСОБА_1 та адвоката Томашевської О.А., яка наділена тими ж правами і обов`язками, що і відповідач, про час, місце та дату розгляду справи, чисельні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, свідчать про те, що останні були обізнані про наявність позовної заяви в суді та свідомо не скористалися правами щодо участі у судовому розгляді, подачі відзиву та доказів.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п.10 ч.3 ст.2 ЦПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» №11 від 17.10.2014, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на вищезазначене, встановлено, що перебіг провадження розпочинається з моменту подання позову (27.12.2023р.) і закінчується винесенням остаточного рішення у справі (11.02.2025р.). Отже, справа за позовом Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації речового права, зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку розглядалась 1 рік та 1 місяць, з урахуванням: складності справи; поведінки сторін; характеру процесу та його значення для сторін.

Також, суд звертає увагу, що представник відповідача в заяві про перегляд заочного рішення вказує, що розглянувши справу за її відсутності, відповідач був позбавлений можливості, висловити заперечення та подати докази, зокрема, які були відомі останньому з початку 2024р.

Відповідно до п. 4 ч. 2, ч. 7 ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача. До заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник.

Враховуючи обізнаність відповідача та його представника про розгляд справи, незрозуміло, з яких підстав стороною відповідача не подано відзиву, заперечення та відповідні докази у період розгляду справи з 03.01.2024р. по 11.02.2025р.

Обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є фактично незгодою відповідача з винесеним рішенням по суті.

У відповідності до ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності таких у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.

У відповідності до ч.4 ст.287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст. ст. 284, 286 - 288 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 11.02.2025 року у справі №296/12994/23 за позовом Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації речового права, зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя В. П. Маслак