Рішення

від 27.05.2025 по справі 128/2136/23

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/2136/23

РІШЕННЯ

Іменем України

27.05.2025 м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої - судді Саєнко О.Б., при секретарі Савченко Я.С.,

без участі сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про стягнення шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Цепляєв С.В. за допомогою системи «Електронний суд», в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до Вінницького районного суду Вінницької області із вищевказаною позовною заявою, яку умотивував тим, що 13.09.2022 о 13:39 год на автодорозі М30 водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем «OPEL Vectra» днз. НОМЕР_1 виїжджаючи з узбіччя не впевнився що це буде безпечно та не створює перешкод учасникам дорожнього руху здійснив зіткнення з транспортним засобом «SSANG YONG Rexton» днз. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався по головній дорозі у напрямку м. Вінниці Вінницької області, після чого пошкодив транспортний засіб «Skoda Oktavia» днз. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 чим порушив п.10.1 ПДР України, наслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Вказує, що на водія автомобіля «OPEL Vectra» днз. НОМЕР_1 ОСОБА_2 та на водія автомобіля «SSANG YONG Rexton» днз. НОМЕР_2 ОСОБА_3 співробітниками патрульної поліції було складено протоколи про адміністративні правопорушення за ст.124 КУпАП, при цьому постановою Вінницького районного суду від 19.12.2022 (справа №128/2214/22) провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП - закрито, у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Разом з тим в зазначеній постанові суд зазначає, що 28.11.2022 на адресу Вінницького районного суду Вінницької області надійшов висновок експерта № СЕ-19/102-22/16463-ІТ від 22.11.2022. Вирішуючи питання, поставлені постановою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 02.11.2022, судовим експертом Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Грищуком О.А. було встановлено: 1. В заданій дорожній обстановці дії водія автомобіля «SSANG YONG REXTON» днз. НОМЕР_2 - ОСОБА_3 з технічної точки зору регламентувались вимогам п.п.12.3. 12.4 Правил дорожнього руху, зміст яких викладений в дослідницькій частині. В заданій дорожній обстановці дії водія автомобіля «OPEL VECTRA» днз. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.п.10.1, 16.11 Правил дорожнього руху, зміст яких викладений в дослідницькій частині. 2. В заданій дорожній обстановці, при технічних параметрах, які вказані в постанові про призначення експертизи та матеріалах адміністративної справи, в діях водія автомобіля «SSANG YONG REXTON» днз. НОМЕР_2 ОСОБА_3 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху. В заданій дорожній обстановці, при технічних параметрах, які вказані в постанові про призначення експертизи та в матеріалах адміністративної справи, в діях водія автомобіля «OPEL VECTRA» днз. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 вбачається невідповідність вимогам п.п.10.1, 16.11 Правил дорожнього руху. 3. В заданій дорожній обстановці, при технічних параметрах, які містяться в матеріалах адміністративної справи, з технічної точки зору першочерговою причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди являються дії водія «OPEL VECTRA» днз. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , що не відповідали вимогам п.п.10.1, 16.11 Правил дорожнього руху, є необхідною умовою виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди. 4. В ситуації, яка склалася, при технічних параметрах, які містяться в постанові про призначення експертизи та матеріалах адміністративної справи, водій автомобіля «SSANG YONG REXTON» д.н.з. НОМЕР_2 Кухта ФВ не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем «OPELVECTRA» шляхом термінового гальмування з зупинкою автомобіля «SSANG YONG REXTON» до смуги руху автомобіля «OPELVECTRA» при русі з допустимою для даних дорожніх умов швидкістю 50 км/год, тобто шляхом виконання вимог п.п.12.3, 12.4 Правил дорожнього руху. 5. В заданій дорожній обстановці, при технічних параметрах, які містяться в постанові про призначення експертизи та матеріалах адміністративної справи, в діях водія автомобіля «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_4 з технічної точки зору не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху. 6. В заданій дорожній обстановці, при технічних параметрах, які містяться в постанові про призначення експертизи та матеріалах адміністративної справи, найбільш ймовірно спочатку відбулось контактування між правою боковою частиною автомобіля «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_3 та передньою лівою частиною «OPEL VECTRA» д.н.з. НОМЕР_1 , після чого автомобіль «SSANG YONG REXTON» д.н.з. НОМЕР_2 передньою лівою частиною контактував з задньою частиною автомобіля «OPEL VECTRA».

Представник позивача зазначає, що постановою Вінницького районного суду від 02.12.2022 (справа №128/2213/22) водія ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн., яку постановою Вінницького апеляційного суду від 04.05.2023 залишено без змін.

Вказує, що під час апеляційного розгляду, було призначеного судову-автотехнічну експертизу, згідно висновку925/1544/23-21 від 16 березня 2023 року якої, вбачається, що в заданій дорожній ситуації водії автомобілів «Ssang Yong Rexton» та «Skoda Octavia», відповідно до їх пояснень, наданих на місці ДТП, повинні були керуватись технічними нормами п.п.12.4, 12.3 Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля «Ssang Yong Rexton», рухаючись зі швидкістю 65,2 км/год., при дистанції розміром 20-25 м. до автомобіля «Skoda Octavia» в момент виявлення небезпеки не мав технічної можливості уникнути зіткнення із автомобілем «Opel Vectra» за умов сухого дорожнього покриття відповідно до технічних вимог ПДР України.

Окрім цього представник зазначає, що відповідно до висновку за результатами експертного автотоварознавчого дослідження з визначення матеріального збитку внаслідок пошкодження транспортного засобу №ЕД-19/102-22/14505-АБ від 04.10.2022 проведена судовим експертом - Л.І. Терентьєвим: сума матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «SSANG YONG Rexton» днз. НОМЕР_2 , станом на дату ДТП могла становити 95 375,57 грн.; вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу досліджуваного автомобіля «SSANG YONG Rexton» днз. НОМЕР_2 , станом на дату ДТП могла становити 95 375,57 грн. Власником зазначеного транспортного засобу є ОСОБА_1 .

Вказує, що в ході надання правової допомоги позивачу, було з`ясовано, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія та власника транспортного засобу автомобіля «OPEL Vectra» днз. НОМЕР_1 - ОСОБА_2 станом на 13.09.2022 була застрахована в ПАТ «Страхова компанія «Еталон» відповідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-205992815 від 29.09.2021. Цивільна відповідальність, відповідно до страхового полісу з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну життю та здоров`ю потерпілого 260 000 грн., та за шкоду заподіяну майну потерпілого 130 000 грн., франшиза становить 2600 грн.

Вказує, що після з`ясування усіх обставин та прийняттям судами рішення по адміністративних справах позивач по справі направила повідомлення та заяву про виплату страхового відшкодування до відповідача ПАТ Страхова компанія «Еталон», разом з тим 19.05.2023 електронними засобами зв`язку отримала від відповідача відмову у виплаті страхового відшкодування, яку сторона позивача вважає незаконною.

Тому представник позивача просить суд стягнути з ПАТ Страхова компанія «Еталон» на користь ОСОБА_1 матеріальний збиток, завданий внаслідок ДТП у сумі 95 375,57 грн., а також понесені судові витрати у сумі 18 338,96 грн., які складаються з судового збору 1073,60 грн, витрати на проведення експертного дослідження 2265,36 грн. та оплата послуг адвоката 15000,00 грн.

27.06.2023 поштою на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, поданий та підписаний представником відповідача ПАТ «Страхова компанія «Еталон» - Панченко Ю.Ю., в якому остання не погоджується з вимогами, заявленими позивачем, вважає їх необґрунтованими, безпідставними з огляду на наступне.

Вказує, що 20.03.2023,ПрАТ «СК» «Еталон» звернулось до TOB «СОС Сервіс Україна» щодо проведення огляду, фотофіксації та складання акту з переліком пошкоджень транспортного засобу «SSANG Y0NG», державний номер НОМЕР_2 . 22.03.2023 ТОВ «СОС Сервіс Україна», тобто у строк визначений пунктом 34.2 статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» направило аварійного комісара для проведення огляду пошкодженого вищевказаного транспортного засобу. Відповідно до протоколу технічного огляду КТЗ встановлено, що на момент огляду транспортний засіб «SSANG YONG», державний номер НОМЕР_2 частково відновлено.

Зазначає, що підставою для відмови у здійснені страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди. А відтак, через те, що позивачем було надано для огляду вже відремонтований автомобіль, страховик не мав ніякої змоги встановити причини та обставини настання ДТП та визначити розмір заподіяної шкоди.

Також вказує, що на замовлення ОСОБА_1 було проведено транспортно-товарознавче дослідження за результатом якого було складено дослідження від 04.10.2022 № ЕД-19/102-22-/14505-АВ, при цьому ПрАТ «СК» «Еталон» не було повідомлено про проведення огляду пошкодженого транспортного засобу, всупереч вимогам п. 5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092.

Окрім цього, висновок не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме: згідно з ч.7 ст. 102 ЦПК України, у висновку експерта зазначається, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Однак у висновку від 04.10.2022 № ЕД-19/102-22-/14505-АВ вищевикладене не зазначено.

Оскільки позивачем не збережено пошкоджене майно (транспортний засіб) у такому стані, у якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник чим позбавлено страховика можливості провести огляд пошкодженого транспортного засобу, здійснити фотозйомку пошкоджень, встановити обставини ДТП та здійснити розрахунок (оцінку) завданої шкоди, що у силу п.37.1.3 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 15000 гривень, вказує, що представником позивачки не надано договору про надання правничої допомоги. Окрім цього, для підтвердження витрат на правову допомогу, не надано акт виконаних послуг або акт виконаних робіт, на підставі чого була здійснена оплата також не було надано рахунок на оплату послуг та підтвердження самої оплати та ін.

Тому представник відповідача просить суд в задоволенні позовних вимог до ПрАТ «СК «Еталон» відмовити в повному обсязі.

13.05.2025 в судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Цепляєв С.В. не з`явилися; при цьому попередньо через канцелярію суду представник подав заяву про розгляд даної справи у відсутності позивача та її представника, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» Панченко Ю.Ю. повторно в судове засідання не з`явилася, по невідомим суду причинам, про час, дату та місце проведення судових засідань повідомлялася завчасно та належним чином; заяв та (або) клопотань про відкладення розгляду справи до суду від відповідача не надходило.

З урахування зазначеного, та наявності заяви представника позивача, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності не з`явившихся осіб.

Вивчивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, дослідивши та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає, що позовна заява частково обґрунтована та така, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 13 вересня 2022 року о 13 год 39 хв на а/д М-30 419 км + 980 м, що знаходиться у Вінницькому районі Вінницької області, водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом марки «SSANG YONG REXTON» д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись в напрямку м. Вінниця, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «OPEL VECTRA» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку, про що свідчить копія постанови судді Вінницького районного суду Вінницької області від 19.12.2022, справа №128/2214/22 (а.с.10). Вказаною постановою провадження по справі відносно ОСОБА_3 за ст.124 КУпАП, закрито у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.

Окрім цього, постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 02.12.2022 у справі №128/2213/22, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн., оскільки останній 13 вересня 2022 року близько 13 год. 39 хв., керуючи автомобілем «Opel Vectra» д.н.з. НОМЕР_1 на автодорозі М30 419 км 980 м, виїжджаючи з узбіччя, не впевнився, що це буде безпечно і не створює перешкоду для інших учасників дорожнього руху здійснив зіткнення з транспортним засобом «Ssang Yong Rextong» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався по головній дорозі М30 в напрямку м. Вінниці, після чого пошкодив транспортний засіб «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 (а.с.12).

04.05.2023 постановою Вінницького апеляційного суду, апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 02.12.2022 у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП залишено без змін (а.с.6-9).

Транспортний засіб марки «SSANG YONG REXTON» д.н.з. НОМЕР_2 , належить на праві власності ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 (а.с.14).

Згідно копії висновку експертного транспортно-товарознавчого дослідження від 04.10.2022 №ЕД-19/102-22/14505-АВ, сума матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «SSANG YONG Rexton» днз. НОМЕР_2 , станом на дату ДТП могла становити 95375,57 грн.; вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу досліджуваного автомобіля «SSANG YONG Rexton» днз. НОМЕР_2 , станом на дату ДТП могла становити 95 375,57 грн. (а.с.15-24).

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «Opel Vectra» д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів №ЕР-205992815 в ПАТ «Страхова компанія «Еталон», строк дії договору з 29.09.2021 по 28.09.2022 (а.с.25).

Позивач ОСОБА_1 , 20.03.2023 звернулася до ПАТ «Страхова компанія «Еталон» із повідомленням від потерпілої особи про настання дорожньо-транспортної пригоди за полісом ОСЦПВВНТЗ, яка мала місце 13.09.2022 о 13:39 год. на автодорозі М-30419 км.+980 м. Вінницького району Вінницької області (а.с.30-31).

19.05.2023 за Вих. №02-23-437 ПАТ «Страхова компанія «Еталон» на адресу ОСОБА_1 скерувала лист, у якому повідомила, що дії позивача суперечать вимогам пункту 33.3 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та призвели до неможливості встановити фактичний розмір заподіяної шкоди в результаті ДТП, яка мала місце 13.09.2022 року на 419км+980м а/д М-30, оскільки відповідно до протоколу технічного огляду КТЗ встановлено, що на момент огляду транспортний засіб «SSANG YONG», державний номер НОМЕР_2 частково відновлено, а тому страховик не має правових підстав щодо виплати страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 (а.с.32).

Також з копії акту огляду транспортного засобу (дефектної відомості) від 22.03.2023, судом убачається, що транспортний засіб «SSANG YONG Rexton» днз. НОМЕР_2 , 2007 року випуску, на момент огляду частково відремонтований, а саме наявні сліди ремонту (а.с.50-51).

Окрім цього, з досліджених в судовому засідання, матеріалів справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст.124 КУпАП (судова справа за №128/2214/22), зокрема висновку експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №СЕ-19/102-22/16463-ІТ від 22.11.2022, судом убачається, що в заданій дорожній обстановці, при технічних параметрах, які вказані в постанові про призначення експертизи та матеріалах адміністративної справи, в діях водія автомобіля «SsangYong Rexton» держ.номер НОМЕР_5 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху. При цьому, в діях водія автомобіля «Opel Vectra» держ.номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 вбачається невідповідність вимогам п. п. 10.1, 16.11 Правил дорожнього руху; з технічної точки зору першочерговою причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди являються дії водія «Opel Vectra» держ.номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 , що не відповідали вимогам п. п. 10.1, 16.11 Правил дорожнього руху, є необхідною умовою виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди.

З досліджених в судовому засідання, матеріалів справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП (судова справа №128/2213/22), зокрема висновку експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України №925/1544/23-21 від 16.06.2023, судом убачається, що в заданій дорожній ситуації, в діях водія автомобіля Skoda Octavia та водія автомобіля Ssang Yong Rexton вбачається невідповідність вимогам п. 12.4 ПДР України, які, з технічної точки зору, не знаходились у причинному зв`язку з виникненням події даної ДТП, за умови сухого та мокрого дорожнього покриття. В заданій дорожній ситуації в діях водія автомобіля Opel Vectra вбачається невідповідність нормам вимог п. 10.1 ПДР України, які, з технічної точки зору, знаходились у причинному зв`язку з виникненням події даної ДТП.

Застосовуючи норми матеріального та процесуального права суд виходить з наступного.

Згідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.

На підставі ст.81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач ПАТ «Страхова компанія «Еталон» не заперечує факту ДТП та пошкодження транспортного засобу позивача, однак, вважає, що оскільки позивачем не збережено пошкоджене майно (транспортний засіб) у такому стані, у якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник, чим позбавлено страховика можливості провести огляд пошкодженого транспортного засобу, здійснити фотозйомку пошкоджень, встановити обставини ДТП та здійснити розрахунок (оцінку) завданої шкоди, що у силу п.37.1.3 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, у зв`язку із невиконанням ним своїх обов`язків.

Так, відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування у повному обсязі. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені в частині 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України).

Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Порядок та умови здійснення страхового відшкодування за договорами (полісами) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів врегульовані Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла на момент вчинення ДТП).

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла на момент вчинення ДТП).

Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (пункт 9.1 статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла на момент вчинення ДТП).

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла на момент вчинення ДТП), у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла на момент вчинення ДТП), у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла на момент вчинення ДТП), виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.

Пунктом 31.1 ст. 31 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла на момент вчинення ДТП), встановлено, що розмір шкоди, пов`язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного оцінювачем або експертом відповідно до законодавства.

Відповідно до пп.33.1.4 п.33.1 ст.33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла на момент вчинення ДТП), у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Пунктом 33.3 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла на момент вчинення ДТП), передбачено, що водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Згідно з п. 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла на момент вчинення ДТП), протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Водночас, п. 34.3. ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла на момент вчинення ДТП) передбачено, що якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла на момент вчинення ДТП), для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла на момент вчинення ДТП), страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Підпунктом 37.1.3 п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла на момент вчинення ДТП) однією з підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Відповідно до положень пункту 22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла на момент вчинення ДТП), у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Згідно з п. 34.4 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла на момент вчинення ДТП) для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Таким чином, право позивача залучати експерта для визначення розміру заподіяних збитків визначено п. 34.4 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла на момент вчинення ДТП).

Відповідно до п. 37.1.3 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла на момент вчинення ДТП), підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності (частина 1 статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

В силу статті 12 вказаного Закону звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Верховний Суд у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 753/21177/16-ц дійшов висновку, що визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395.

В свою чергу, висновок старшого судового експерта відділу товарознавчих та гемологічних досліджень Вінницького НДЕКЦ МВС Терентьєва Л.І. №ЕД-19/102-22/14505-АВ від 04.10.2022 (а.с.15-24), за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження транспортного засобу «SSANG YONG Rexton» днз. НОМЕР_2 , було складено експертом за наслідками безпосереднього огляду транспортного засобу 29.09.2022, зі складанням відповідного акту технічного огляду транспортного засобу (зворотній бік а.с.29) та фотофіксацією, з посиланням на відповідні вихідні дані та із повним дотриманням відповідних методик.

Вищевказану транспортно-товарознавчу експертизу виконав старший судовий експерт відділу товарознавчих та гемологічних досліджень Вінницького НДЕКЦ МВС Терентьєв Л.І., який має вищу освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи за експертною спеціалізацією 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу (свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта №14729, видане ЕКК МВС 05.09.2016, підтверджено рішенням ЕКК МВС 08.02.2021 №2257), стаж експертної роботи з 1995 року.

Таким чином, оцінка та висновок щодо вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу здійснено повноважною на те особою, відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, а тому сумнівів у суду не викликає.

При цьому, суд вважає, що дії позивача ОСОБА_1 щодо часткового відновлення автомобіля марки «SSANG YONG Rexton» днз. НОМЕР_2 , не призвели до неможливості встановлення дійсного розміру заподіяної шкоди, оскільки розмір шкоди був встановлений до часткового відновлення, висновком експертного дослідження транспортного засобу № ЕД-19/102-22/14505-АВ від 04.10.2022.

Водночас, іншого розрахунку відповідачем суду не надано, як і не було заявлено суду відповідачем клопотання про проведення судової автотоварознавчої експертизи, з метою визначення вартості майнового збитку, завданого позивачу пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини страхувальника ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого, станом на 13.09.2022 була застрахована в ПАТ «Страхова компанія «Еталон» відповідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-205992815 від 29.09.2021.

Тому доводи приведені представником відповідача суд вважає хибними.

В додаток вищевказаного, згідно умов полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-205992815 від 29.09.2021, розмір франшизи становить 2600 гривень (а.с.25).

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Згідно зі ст. 12 цього Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до п.12.1 ст.12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла на момент вчинення ДТП), розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Тобто, франшиза в будь-якому виді є елементом договору страхування, який впливає на суму виплати страхового відшкодування в сторону її зменшення та її наявність у договорі обумовлена згодою сторін. Встановлюючи розмір франшизи страхувальник фактично погоджується, що у разі настання страхового випадку визначена шкода не буде покриватися сумою франшизи.

Вирішуючи питання щодо обов`язку відшкодувати суму франшизи, суд виходить з того, що у відповідності до п.36.6 ст.36 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла на момент вчинення ДТП), саме страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

При цьому, суд бере до уваги правову позицію Верховного Суду, висловлену 04.07.2018 р. у справі № 755/18006/15, 12.12.2018 р. у справі № 758/2356/17-ц, згідно якої володілець джерела підвищеної небезпеки має відшкодувати потерпілому вартість відновлювального ремонту, що перевищує ліміт відповідальності страховика, франшизу, якщо вона встановлена умовами договору, і втрату вартості автомобіля у разі її наявності.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та стягненню з ПАТ «Страхова компанія «Еталон» на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 92775,57 грн. (із розрахунку: 95375,57 грн (сума матеріального збитку) 2600 грн. (розмір франшизи) = 92 775,57 грн.).

В решті позовних вимог, а саме в частині стягнення на користь позивача суми франшизи у розмірі 2600 грн., слід відмовити, оскільки саме страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки (а не страховиком), має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Щодо стягненняз відповідачана користьпозивача витратна проведенняекспертного дослідженняв розмірі2265,36грн., то суд звертає увагу, що у відповідності до частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов`язані із проведенням експертизи.

Так, на підтвердження витрат на проведення експертного дослідження позивачем (представником позивача) надано: висновок старшого судового експерта відділу товарознавчих та гемологічних досліджень Вінницького НДЕКЦ МВС Терентьєва Л.І. №ЕД-19/102-22/14505-АВ від 04.10.2022 та квитанцію № N1BDN3640M від 18.11.2022 про сплату громадянином ОСОБА_3 2265,36 грн. на користь Вінницького НДКЦ МВС України за проведення експертизи.

Тому, в частині стягнення на користь позивача витрат на оплату експертного дослідження в розмірі 2265,36 грн., слід відмовити за необґрунтованістю, оскільки вказані витрати сплачені (понесені) іншою, а саме громадянином ОСОБА_3 , а не позивачем.

Щодо заперечення представника відповідача у своєму відзиві, про стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 15000 гривень, суд зазначає таке.

Статтею 133 ЦПК Українивизначено види судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3ст.133 ЦПК України).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 вказано, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Представник позивача адвокат Цепляєв С.В. у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, в тому числі на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 гривень, в обґрунтування заявленої суми на надання правової допомоги представником позивача надано: копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №316 від 19.12.2003 (зворотній бік а.с.33); копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АВ №1046796 від 29.09.2022 (а.с.36) та копію квитанції №26 від 29.09.2022 (а.с.33), відповідно до якого позивачем сплачено адвокату Цепляєву С.В. 15000 грн. за надання правової допомоги.

За змістом ч. 4ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4ст. 137 ЦПК Українисуд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 і ч. 6ст. 137 ЦПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 2 ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку (дії ) бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною другою статті 141 ЦПК України, також визначені положеннями частин четвертої, п`ятої та дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 і ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою та дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами третьою-п`ятою та дев`ятою статті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд вважає, що витрати на правову допомогу в загальному розмірі 15 000,00 грн. є не співмірними із складністю даної цивільної справи, наданим адвокатом Цепляєвим С.В. обсягом послуг. Крім того, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Також, матеріали даної справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 суд касаційної інстанції зазначив, що «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Таким чином, врахуючи складність справи, предмет спору, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, суд вбачає вимоги про стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн. є завищеними та такими, що не відповідають принципу співмірності, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення витрат на правничу допомогу та стягнення з ПАТ «Страхова компанія «Еталон» на користь ОСОБА_1 , у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу грошові кошти в розмірі 10 000 гривень. В іншій частині вимог позивача про стягнення з відповідача у рахунок повернення понесених витрат на правову допомогу адвоката слід відмовити.

Крім цього, з врахуванням положень ст. 141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, то в рахунок повернення сплаченого судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 1044,30 грн. (із розрахунку: 1073,60 грн. х 92775,57 грн. / 95375,57 грн.).

Також, суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи положення ч.ч.4,5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (вул. Гарматна, 8, а/с 12, м. Київ, код ЄДРПОУ 20080515) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , кошти у рахунок відшкодування збитків завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 92775,57 гривень (дев`яносто дві гривні сімсот сімдесят п`ять гривень 57 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (вул. Гарматна, 8, а/с 12, м. Київ, код ЄДРПОУ 20080515) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , кошти у рахунок повернення понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 (десяти тисяч) гривень.

В інший частині вимог ОСОБА_1 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» у рахунок повернення понесених витрат на правову допомогу адвоката відмовити.

У задоволенні позовних вимог, в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на проведення експертного дослідження в розмірі 2265,36 грн., відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (вул. Гарматна, 8, а/с 12, м. Київ, код ЄДРПОУ 20080515) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , витрати по оплаті судового збору в розмірі 1044,30 гривні (одна тисяча сорок чотири гривні 30 копійок).

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Олена САЄНКО