Постанова від 22.05.2025 по справі 931/735/24

Справа № 931/735/24 Головуючий у 1 інстанції: Кідиба Т. О. Провадження № 22-ц/802/581/25 Доповідач: Данилюк В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2025 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Данилюк В. А.,

суддів Киці С. І., Шевчук Л. Я.,

секретаря Трикош Н. І.,

з участю:

представника позивача Хвищук Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Затурцівської сільської ради Володимирського району Волинської області про визнання права на земельну частку (пай) та зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хвищук Наталія Вікторівна, на рішення Локачинського районного суду Волинської області від 10 березня 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

08.10.2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Затурцівської сільської ради про визнання права на земельну частку (пай) та зобов`язання вчинити дії.

Позовну заяву мотивує тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживає по даний час у селі Затурці Володимирського району Волинської області.

02.06.1992 року він був прийнятий в Насінницький радгосп «Правда» на посаду електрозварника другого розряду. 17.06.1992 року був звільнений з посади згідно з набранням законної сили вироком суду відносно нього. 18.10.1996 року знову прийнятий на роботу шофера третього класу. 12.08.1997 року позивач звільнений з роботи на підставі поданої заяви та 27.07.2004 року прийнятий на посаду шофера третього класу. 11.09.2004 року позивач звільнений з роботи за згодою сторін.

З членів КНСП «Правда» він виключеним не був.

У липні 2023 року він при усній розмові з членами комісії з розпаювання колишнього Насінницького радгоспу «Правда» дізнався, що при формуванні списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) із земель зазначеного господарства, він помилково не був включений, оскільки під час розпаювання книга трудового стажу і заробітку колгоспника на той момент була відсутня.

Позивач звертався до відповідача про виділення йому земельної частки (паю), та видачі сертифікату на земельну частку (пай), однак сільською радою йому рекомендовано вирішити дане питання в судовому порядку.

Крім того, в серпні 2024 року позивач звертався до Сільськогосподарського фермерського господарства «Правда» з проханням засвідчити його право на земельну частку (пай) в натурі (на місцевості) в селі Затурці Володимирського району Волинської області, як колишньому члену колективного сільськогосподарського підприємства та видати сертифікат на земельну частку (пай) в натурі (на місцевості) в селі Затурці Володимирського району Волинської області; в разі неможливості видачі сертифікату вказати причини та підстави такого рішення.

У своїй відповіді від 20.09.2024 №317 Сільськогосподарське фермерське господарство «Правда» повідомило про те, що земельні паї (частки) виділяли громадянам згідно з рішенням зборів від 29.02.2000 створеною комісією при реорганізації КНСП «Правда» в СНВК «Правда». На даний час в господарстві землі для виділення на земельні паї не має. Земля, яка не розпайована, була передана сільській раді як невитребувані паї. СНВК «Правда» комісії по розпаюванню не має і повноважень на рішення видачі земельних паїв також не має.

Просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельну частку (пай) по Затурцівській сільській раді Володимирського району Волинської області, як члена КНСП «Правда».

Зобов`язати Затурцівську сільську раду Володимирського району Волинської області, виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , земельну частку (пай) із земель колишньої колективної власності, яка в межах Закону України №2498-VIII від 10 липня 2018 року належить до земель комунальної форми власності.

Рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 10 березня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Затурцівської сільської ради Володимирського району Волинської області про визнання права на земельну частку (пай) та зобов`язання вчинити дії відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Хвищук Н. В. подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права щодо не доведення позивачем, що він став членом сільськогосподарського підприємства «Правда», просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала, інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін з таких підстав.

Судом встановлено, що 02.06.1992 року ОСОБА_1 був прийнятий в Насінницький радгосп «Правда» на посаду електрозварника другого розряду. 17.06.1992 року був звільнений з посади згідно з набранням законної сили вироком суду відносно нього. 18.10.1996 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу шофера третього класу на підставі наказу №7 від 21.10.1996 року, а 12.08.1997 року звільнений з роботи на підставі поданої заяви та 27.07.2004 року прийнятий на посаду шофера третього класу. 11.09.2004 року ОСОБА_1 звільнений з роботи за згодою сторін згідно з наказом №26 «К» від 11.12.2004 року, що підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 02.06.1992 року та довідками № 316, № 317 від 20.09.2024 року СНВК «Правда», що є правонаступником КНСП «Правда» (а.с. 8-10, 16, 17).

ОСОБА_1 звертався до Затурцівської сільської ради про виділення йому земельної частки (паю), засвідчення його права на земельну частку (пай) та видачі сертифікату на земельну частку (пай) (а.с.11, 12. 14).

Із відповіді Затурцівської сільської ради від 07.11.2023 року № б\н та 15.08.2024 № 950/01-15 вбачається, що сільською радою проінформовано позивача про те, що трудова книжка не є підставою для прийняття рішення про надання дозволу на розробку технічної документації на земельну частку (пай). Такими документами є сертифікати на земельну частку (паю), або судове рішення (а.с. 13, 15).

Листом від 20.09.2024 №317 Сільськогосподарський насінницький виробничий кооператив «Правда», що є правонаступником КНСП «Правда», повідомив позивача про те, що земельні паї (частки) виділяли громадянам згідно з рішенням зборів від 29.02.2000 року створеною комісією при реорганізації КНСП «Правда» в СНВК «Правда». На даний час в господарстві землі для виділення на земельні паї немає. Земля, яка не розпайована, була передана сільській раді як невитребувані паї. СНВК «Правда» комісії по розпаюванню не має і повноважень на рішення видачі земельних паїв також не має (а.с. 16, 17).

Відповідно до довідки Затурцівської сільської ради №24 від 24.01.2025 року у період з 1996 до 2004 року при сільській раді діяла комісія по розпаюванню земель та майнових паїв СНВК «Правда» (а.с. 65).

30.04.1996 року КНСП «Правда» було видано Державний акт на право колективної власності на землю на 1708,5 гектарів (а.с.83-85).

ОСОБА_1 не включений до списку громадян - членів КНСП «Правда», що підтверджується додатком до цього Державного акта (а.с.85 на звороті- 92).

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомили, що ОСОБА_1 працював в КНСП «Правда», яке було реорганізовано в СНВК «Правда», проте не був включений до списку пайовиків підприємства. В подальшому з заявою про включення до списку пайовиків не звертався.

Земельні частки (паї) виділяли громадянам згідно з рішенням зборів від 29.02.2000 року (а.с. 47).

Комісія по розпаюванню земельних та майнових паїв СНВК «Правда» діяла з 1996 до 2004 року (а.с. 65).

Проте, за цей період позивач не звертався із заявою до КНСП «Правда» правонаступником якого є СНВК «Правда», щодо його неправомірного невключення до списку осіб, які мають право на отримання земельної частки (паю), щ о, за згодою всіх власників сертифікатів, могло б призвести до перепаювання, і лише у разі недосягнення згоди власників даний спір міг би розглядатись в судовому порядку.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 дійсно перебував у трудових відносинах з КНСП «Правда», правонаступником якого є СНВК «Правда», з 18.10.1996 року по 12.08.1997 року та з 27.07.2004 року і 11.09.2004 року, однак письмові матеріали справи не містять відомостей щодо існування рішення компетентного органу про прийняття ОСОБА_1 в члени КНСП «Правда», правонаступником якого є СНВК «Правда», а також доказів на підтвердження розміру земельної частки (паю) по СНВК «Правда» в умовних кадастрових гектарах, що підлягала розпаюванню між його членами.

Такий висновок суду відповідає встановленим обставинам справи.

Частиною дев`ятою статті 5 ЗК України (в редакції 1990 року) визначено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

За змістом статей 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і у разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом колективного сільськогосподарського підприємства на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Згідно з пунктами 1, 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

З огляду на зазначене, особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в числі членів колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання колективним сільськогосподарським підприємством цього акта.

Тобто, за умов відсутності трьох складових одночасно, а саме: перебування позивача в членах колективного сільськогосподарського підприємства, отримання підприємством державного акта на право колективної власності на землю та включення особи до списку, доданого до цього акту, особа не має права на земельну частку (пай).

Громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до списку чи виключено з нього - додатку до державного акта на право колективної власності на землю, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів колективного сільськогосподарського підприємства з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання; у разі ж недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку.

У такому випадку особа має звернутися до суду з позовом про визнання її права на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві.

Питання набуття та припинення членства в колективному сільськогосподарському підприємстві регулюється статутом підприємства.

Список громадян, які мають право на земельну частку (пай), як додаток до державного акту, формується самим підприємством відповідно до статуту, розглядається і затверджується загальними зборами (зборами уповноважених) членів підприємства, підписується головою сільськогосподарського підприємства та головою місцевої ради.

У спірних правовідносинах основою набуття статусу члена й виникнення відповідних прав, пов`язаних з членством у колективному підприємстві, є юридичний склад, що включає в себе прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про прийняття заявника до складу членів колективного сільськогосподарського підприємства та його трудова участь у діяльності цієї організації.

Указ Президент України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 надав право на земельну частку (пай) членам колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства. Позивач не довів суду, те, що після його звільнень та прийняття на роботу, його як колишнього та/або діючого працівника радгоспу було прийнято в члени колективного сільськогосподарського підприємства. КСП створювались на підставі Закону України «Про колективні сільськогосподарські товариства», який прийняти 14.02.1992. Даний закон передбачає створення нових товариств шляхом добровільного об`єднання громадян, а також передбачає членство у підприємстві, яке ґрунтується на добровільному входженні в нього, так і добровільного виходу з нього (ст. 5 даного закону).

Статтею 4 Закону передбачено, що підприємство діє на основі статуту. У статуті підприємства вказуються найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, порядок вступу до підприємства і припинення членства в ньому, тощо.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 хоч і перебував у трудових відносинах з КНСП «Правда», правонаступником якого є СНВК «Правда», з 18.10.1996 року по 12.08.1997 року та з 27.07.2004 року і 11.09.2004 року, однак належних та допустимих доказів про те, що він був членом КНСП «Правда», позивачем не надано. При цьому слід зауважити, що на момент видачі Державного акту на право колективної власності на землю позивач не працював у КНСП «Правда».

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно з`ясовано характер спірних правовідносин, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, оскільки доводи апеляційної скарги були предметом дослідження судом першої інстанції і їм надано правильну правову оцінку у рішенні суду.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хвищук Наталія Вікторівна, залишити без задоволення.

Рішення Локачинського районного суду Волинської області від 10 березня 2025 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27 травня 2025 року.

Головуючий

Судді :