Постанова

від 21.05.2025 по справі 2-163/11

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3889/25 Справа № 2-163/11 Суддя у 1-й інстанції - Кравченко О. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2025 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Агєєва О.В., Халаджи О.В.,

за участю секретаря судового засідання Паромової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк», на ухвалу Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 15 січня 2025 року за заявою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» про поновлення строків пред`явлення виконавчого документу до виконання в цивільній справі номер 2-163/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріального збитку, завданого внаслідок вчинення злочину,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді2024року доМагдалинівського районногосуду Дніпропетровськоїобласті звернулосьАкціонерного товариства«Державний ощаднийбанк України»в особіфілії Дніпропетровського обласногоуправління Акціонерноготовариства «Ощадбанк»з заявоюпро поновленнястроків пред`явленнявиконавчого документудо виконання,заінтересовані особи:боржник ОСОБА_1 ,Самарівський відділдержавної виконавчоїслужби уСамарівському районіДніпропетровської областіПівденного міжрегіональногоуправління міністерстваюстиції (м.Одеса),обґрунтовуючи заявутим,що рішеннямМагдалинівського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від27.12.2011 року у цивільній справі №2-163/11 позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задоволено частково та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріального збитку, завданого внаслідок вчиненого злочину, 214550,00 грн.

На виконання вказаного рішення Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області 31.12.2012 року видано виконавчий лист щодо стягнення з боржника ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріального збитку, завданого внаслідок вчинення злочину, 214550,00 грн.

Виконавчий документ разом із заявою про відкриття виконавчого провадження 05.12.2012 був пред`явлений до Магдалинівського ВДВС Магдалинівського районного управління юстиції.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру боржників Магдалинівський ВДВС відкрив виконавче провадження №35630787.

Листом від 23.05.2013 року №2434 стягувача було повідомлено, що 07.12.2012 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника.

25.06.2016 року банком на адресу Магдалинівського ВДВС було надіслано заяву про надання інформації по виконавчому провадженню та надання копії звітів про здійснення відрахування та виплати із доходів боржника суми заборгованості за виконавчим листом по справі 2-163/11. Відповіді на дану заяву банк не отримав.

Листом від 10.12.2019 року №10391 на запит банку Магдалинівським РВ ДВС повідомлено, що 07.12.2012 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, в результаті проведення виконавчих дій встановлено, що боржник працює в СФГ «Медок», виконавчий документ направлено за місцем роботи для утримання суми боргу із заробітної плати боржника.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України №933/5 від 10.03.2023 року Магдалинівський ВДВС у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) реорганізовано шляхом приєднання до Новомосковського ВДВС у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), який є його правонаступником.

Листом від 23.10.2024 року №55/5.4-04/131655/2024 банком на адресу Новомосковського ВДВС направлено інформаційний запит про стан виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа Магдалинівського районного суду по справі №2-163/11 про стягнення (солідарно) з ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» в рахунок відшкодування матеріального збитку, завданого внаслідок вчинення злочину, у розмірі 214550,00 грн.

На даний запит банку Новомосковський ВДВС надав відповідь від 05.11.2024 року №153061, якою повідомлено, що шляхом пошуку в АСВП встановлено, що на виконанні Магдалинівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області перебувало виконавче провадження №35630787 з примусового виконання виконавчого листа №2-163/11 від 31.10.2012 року, виданого Магдалинівським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» боргу в сумі 2145550,00 грн. Також повідомлено, що 24.12.2013 року ВП №35630787 завершено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

При перевірці вхідної кореспонденції на адресу банку за період з 23.05.2013 року та по теперішній час, було з`ясовано, що постанова про повернення виконавчого документу та оригінал виконавчого листа на адресу стягувача не надходили, що дає підстави вважати виконавчий документ втраченим.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, тому виконавчий лист №2-163/11 від 31.10.2012 року міг бути пред`явлений для виконання до 22.05.2015 року. Про те, що виконавче провадження №35630787 завершено 24.12.2013 року стягувач дізнався з відповіді ВДВС від 05.11.2024 року за №153061, тобто після спливу строку на пред`явлення виконавчого документу.

Станом на 12.11.2024 року рішення суду не виконано у повному обсязі, заборгованість за виконавчим документом у повному обсязі не погашена та становить 127226,38 грн.

З огляду на вказані вище обставини, банк вважає, що строк на пред`явлення виконавчого документу пропущений з поважних причин і підлягає поновленню.

Заявник просив суд поновити строк для пред`явлення виконавчого листа у справі №2-163/11, виданого Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області 31.10.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» у відшкодування матеріального збитку, завданого внаслідок вчинення злочину, 214550,00 грн.

Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 15 січня 2025 року у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» про поновлення строків пред`явлення виконавчого документу до виконання - відмовлено.

Із вказанимсудовим рішеннямне погодивсязаявник АТ«Державний ощаднийбанк України»в особіфілії Дніпропетровського обласногоуправління АТ«Ощадбанк»,подав апеляційнускаргу,просив апеляційнийсуд скасувати ухвалу Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 15.01.2025 року по справі №2-163/11 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про поновлення пропущеного строку пред`явлення до виконання виконавчого листа №2-163/11 від 27.12.2011 року, виданого 31.10.2012 року Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ «Ощадбанк» в рахунок відшкодування матеріального збитку, завданого внаслідок вчинення злочину, 214550,00 грн, де боржник - ОСОБА_1 , стягнути з ОСОБА_1 судові витрати, які понесені у зв`язку із поданням апеляційної скарги.

Доводами апеляційної скарги наведено, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не в повному обсязі досліджені докази заявника та невірно застосовані норми матеріального права, а викладені у рішенні висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

На думку заявника, суд першої інстанції невірно трактує норми Закону України «Про виконавче провадження», вказавши, що постанови державного виконавця надсилаються сторонам виконавчого провадження простим поштовим відправленням (передостанній абзац сторінки 6 Ухвали). Хоча це не звільняє ВДВС від направлення постанов про відкриття виконавчого провадження та про повернення виконавчого документа стягувачу на адресу сторін виконавчого провадження.

З інформації, наданої ВДВС листом від 05.11.2024 року, виконавче провадження про стягнення ОСОБА_1 на користь банку суми 214550,00 грн було завершене ще 24.12.2013 року, тобто, до початку функціонування АСВП. По-друге, всупереч нормам Закону України «Про виконавче провадження», банк не отримував від ВДВС по даному виконавчому провадженню ні постанову про відкриття виконавчого провадження, ні постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, а листи, які були направлені банку не містили інформації про код доступу до АСВП.

Суд першої інстанції не врахував, що ВДВС завів банк в оману, надавши інформацію, яка не відповідає дійсності, а саме: листом від 23.05.2013 року банку повідомлено, що 07.12.2012 року відкрито два виконавчі провадження за двома виконавчими листами щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь банку 149314,00 грн та 214550,00 грн, дані виконавчі провадження 17.12.2012 року об`єднані у зведене виконавче провадження №4-385.

Суд не врахував надану банком довідку про перевірку вхідної кореспонденції від 12.11.2024 року за вих. №55/5.4-03/139461/2024 як доказ неотримання банком вищенаведених документів.

Від інших учасників справи відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Сторони та інші учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 252, 253, 255, том 2).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю нез`явившихся осіб.

Заслухавши суддю доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 24 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконаннч.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2011 року у цивільній справі №2-163/11 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіального відокремленого безбалансового відділення І типу №10003/0293 філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» в рахунок відшкодування матеріального збитку, завданого внаслідок вчинення злочину, 214550,00 грн, яке ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2012 року рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27.12.2011року у справі №2-163/11 залишено без змін (а.с. 62-68, 116-118, том 2).

31жовтня 2012року Магдалинівськимрайонним судомвидано виконавчілисти №2-163/11,у томучислі простягнення з ОСОБА_1 врахунок відшкодуванняматеріального збитку,завданого внаслідоквчинення злочину,214550,00грн,стягувач ПАТ«Державний ощаднийбанк України»в особітериторіального відокремленогобезбалансового відділенняІ типу№10003/0293Дніпропетровського обласногоуправління АТ«Ощадбанк» (а.с.130, том 2).

З заяви Територіального відокремленого безбалансового відділення І типу №10003/0293 Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» ПАТ «Державний ощадний банк України від 05.12.2012 року вбачається, що виконавчий лист пред`явлений стягувачем до ВДВС Магдалинівського районного управління юстиції для примусового виконання (а.с. 131, том 2).

Листом ВДВС Магдалинівського районного управління юстиції від 23.05.2013 року, наданого у відповідь на інформаційний запит стягувача, зокрема повідомлено, що 05.12.2012 року на виконання до відділу державної виконавчої служби Магдалинівського районного управління юстиції надійшли заява про примусове виконання виконавчих листів №2-163/11, виданих 31.10.2012 року Магдалинівським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банку України» 149130,00 грн та 214550,00 грн. 07.12.2012 державним виконавцем винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень. У зв`язку з тим, що на виконанні знаходилось виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України», державним виконавцем, виконавче провадження об`єднано у зведене виконавче провадження №4-385 (а.с. 132, том 2).

25.05.2016 АТ «Ощадбанк» звернулось до Магдалинівського ВДВС з інформаційним запитом щодо надання інформації про стан виконавчих проваджень, які перебувають на виконанні, у тому числі виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листів №2-163/11 від 31.10.2012 року (а.с. 133, том 2).

Листом Магдалинівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Новомосковського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області від 16.08.2019 року №13.26-27/42547, стягувача, зокрема, повідомлено, що в результаті проведення виконавчих дій встановлено, що боржник працює в СФГ «Медок», виконавчий документ направлено за місцем роботи для утримання суми боргу із заробітної плати боржника (а.с. 134, том 2).

Для отримання інформації про стан виконавчого провадження за виконавчим листом №2-163/11 на адресу ВДВС стягувачем також були направлені запити від 25.01.2017 року №103.20-12/1/465 та від 23.10.2024 року №55/5.4-04/131655/2024 (а.с. 135, 195-196, том 2).

Згідно з листом від 05.11.2024 року №153061 Новомосковський міськрайонний ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомив, зокрема, що шляхом пошуку у АСВП встановлено, що на виконанні Магдалинівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області перебувало виконавче провадження №35630787 з примусового виконання виконавчого листа №2-163/11 від 31.10.2012 року, виданого Магдалинівським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» боргу в сумі 214550,00 грн. 24.12.2013 року ВП №35630787 завершене на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Більш детальну інформацію надати неможливо, оскільки строк зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень становить 3 роки. Виконавчі провадження після закінчення терміну їх зберігання підлягають знищенню (а.с. 136, том 2).

З довідки від 12.11.2024 року видно, що заявник перевіряв реєстрацію вхідної кореспонденції на адресу філії Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» за період з 23.05.2013 року по 12.11.2024 року щодо наявності копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та оригіналу виконавчого листа №2-163/11, виданого 31.10.2012 року Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області про стягнення (солідарно) з ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» в рахунок відшкодування матеріального збитку, завданого внаслідок вчинення злочину, в розмірі 214550,00 грн. У довідці зроблено висновок про не надходження цих документів (а.с. 137, том 2).

Відмовляючи упоновленні строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, суд першої інстанції виходив з відсутності поважних причин для поновлення такого строку.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним та таким, що відповідає обставинам справи та нормам закону.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

На час видачі виконавчого листа у справі № 2-1466 ( 31 жовтня 2012 року) діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, у статті 22 якого було передбачено, що виконавчий документ може бути пред`явлено до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII), згідно з пунктом 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення якого, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання (частини перша, друга, пункт 1 частини четвертої статті 12 Закону № 1404-VIII).

Згідно із частиною першою статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд відповідно до ст. 433 ЦПК України при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з`ясувати причини пропуску цього строку та, залежно від характеру цих причин, зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а, відтак, дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Суд не може безпідставно поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд.

Перелік причин, які слід вважати поважними для поновлення строку на пред`явлення виконавчих документів до виконання, законодавцем не зазначено, а тому суд дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів. Зокрема, поважними можна визнати ті причини, які не залежали від волі стягувача.

Згідно з частиною третьою, четвертою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2011 року у цивільній справі №2-163/11 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіального відокремленого безбалансового відділення І типу №10003/0293 філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» в рахунок відшкодування матеріального збитку, завданого внаслідок вчинення злочину, 214550,00 грн, яке ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2012 року рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27.12.2011року у справі №2-163/11 залишено без змін.

31 жовтня 2012 року Магдалинівським районним судом видано виконавчі листи №2-163/11, у тому числі про стягнення з ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріального збитку, завданого внаслідок вчинення злочину, 214550,00 грн, стягувач ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі територіального відокремленого безбалансового відділення І типу №10003/0293 Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк».

З заяви Територіального відокремленого безбалансового відділення І типу №10003/0293 Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» ПАТ «Державний ощадний банк України від 05.12.2012 року вбачається, що виконавчий лист пред`явлений стягувачем до ВДВС Магдалинівського районного управління юстиції для примусового виконання.

Для отримання інформації про стан виконавчого провадження за виконавчим листом №2-163/11 на адресу ВДВС стягувачем були направлені відповідні запити, зокрема, від 25.01.2017 року №103.20-12/1/465 та від 23.10.2024 року №55/5.4-04/131655/2024.

Згідно з листом від 05.11.2024 року №153061 Новомосковський міськрайонний ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомив, зокрема, що шляхом пошуку у АСВП встановлено, що на виконанні Магдалинівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області перебувало виконавче провадження №35630787 з примусового виконання виконавчого листа №2-163/11 від 31.10.2012 року, виданого Магдалинівським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» боргу в сумі 214550,00 грн. 24.12.2013 року ВП №35630787 завершене на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Як підставу для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання заявник указує відсутність копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та оригіналу виконавчого листа №2-163/11, посилаючись на довідку від 12.11.2024 року про перевірку вхідної кореспонденції за період з 23.05.2013 року по 12.11.2024 року.

Заявник звернувся із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання наприкінці листопада 2024 року, до того ж він звертався до виконавчої служби 25.01.2017 року, що свідчить про те, що він протягом більше ніж сім років не цікавився ходом виконання судового рішення.

Наведені ним підстави не є такими, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

Слід зазначити, що заявник, яка є юридичною особою, зобов`язаний забезпечити належну організацію роботи всіх своїх підрозділів, у тому числі й щодо контролю за примусовим виконанням рішень. Натомість доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію заявником (стягувачем) своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, суду не надано.

Судом першої інстанції було вірно зазначено, що АТ «Ощадбанк» як стягувач у виконавчому провадженні мав право на доступ до його документів в Автоматизованій системі виконавчого провадження, зокрема, після 05 серпня 2016 року. Однак, своїм правом не скористався.

За змістом ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1, ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, заінтересовані особи (боржник) ОСОБА_1 , через недоведеність поважності причин не пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Наведені в апеляційній скарзі доводи, були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд такожвраховує позиціюЄвропейського судуз правлюдини (васпекті оцінкиаргументів учасниківсправи укасаційному провадженні),сформовану,зокрема усправах «Саловпроти України»(заява№65518/01;від 06вересня 2005року;пункт 89),«Проніна протиУкраїни» (заява№63566/00;18липня 2006року;пункт 23)та «Серявінта іншіпроти України»(заява№4909/04;від 10лютого 2010року;пункт 58)(Рішення):принцип,пов`язаний зналежним здійсненнямправосуддя,передбачає,що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи наведене, апеляційний суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.

За такихобставин,апеляційний судвважає,що,вирішуючи питанняпро поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд першої інстанції в повному обсязі встановив обставини справи з цього питання, дав їм належну правову оцінку та ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону.

Підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, витрати АТ«Державний ощаднийбанк України»в особіфілії Дніпропетровського обласногоуправління Акціонерноготовариства «Ощадбанк»по сплатісудового збору,пов`язані зподанням апеляційноїскарги,відшкодуванню непідлягають.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» залишити без задоволення, ухвалу Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 15 січня 2025 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повне судове рішення складено 26 травня 2025 року.

Суддя: