Постанова від 28.05.2025 по справі 2-163/11

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4433/25 Справа № 2-163/11 Суддя у 1-й інстанції - Кравченко О. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2025 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Агєєва О.В., Халаджи О.В.,

за участю секретаря судового засідання Паромової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк», на ухвалу Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2025 року в цивільній справі номер 2-163/11 за заявою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» про поновлення строків пред`явлення виконавчого документу до виконання, боржник - ОСОБА_1 , заінтересована особа - Самарівський відділ державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса),

В С Т А Н О В И В:

У січні 2025 року до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області звернулось Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» з заявою про поновлення строків пред`явлення виконавчого документу до виконання, боржник - ОСОБА_1 , заінтересована особа - Самарівський відділ державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), обґрунтовуючи заяву тим, що на виконання рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27.12.2011 року у цивільній справі №2-163/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину, та повернення безпідставно набутого майна, Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області 31.10.2012 року було видано виконавчий лист про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в рахунок відшкодування матеріального збитку, завданого внаслідок вчинення злочину, 149010,00 грн, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн, сплачені позивачем при подачі позову.

Вказаний виконавчий документ разом із заявою про відкриття виконавчого провадження 05.12.2012 року був пред`явлений до Магдалинівського ВДВС Магдалинівського районного управління юстиції.

Відповідно до постанови Магдалинівського ВДВС Магдалинівського районного управління юстиції у Дніпропетровській області про відкриття виконавчого провадження від 07.12.2012 року №35631501 відкрито виконавче провадження про примусове виконання наведеного вище виконавчого листа.

Неодноразові письмові звернення банку до Магдалинівського (на теперішній час Самарівського ВДВС) про надання інформації та копій документів про стан виконавчого провадження №35631501 були проігноровані виконавчої службою, банк не отримав жодного документа виконавчого провадження. Всупереч діючому законодавству, копія постанови про завершення виконавчого провадження банку не направлялась.

Листом від 13.12.2024 року Самарівським ВДВС Банк повідомлено, що 24.12.2013 року ВП №35631501 завершено на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції ЗУ «Про виконавче провадження» від 16.10.2013 року).

При перевірці вхідної кореспонденції на адресу банку за період з 23.05.2013 року та по теперішній час було з`ясовано, що постанова про повернення виконавчого документу стягувачу та оригінал виконавчого листа на адресу стягувача не надходили, що дає підстави вважати виконавчий документ втраченим.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, тому виконавчий лист №2-163/11 від 31.10.2012 року міг бути повторно пред`явлений до виконання до 22.05.2015 року. Про те, що виконавче провадження №35631501 завершено 24.12.2013 року стягувач дізнався з відповіді ВДВС від 13.12.2024 року за №175539, тобто після спливу строку на пред`явлення виконавчого документу.

Станом на 25.12.2024 року рішення суду не виконано у повному обсязі, заборгованість за виконавчим документом у повному обсязі не погашена та становить 52314,64 грн.

Заявник просив суд поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа на виконання Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27.12.2011 у цивільній справі №2-163/11 щодо стягнення солідарно з ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріального збитку, завданого внаслідок вчинення злочину, 149010,00 грн, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.

Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2025 року у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк», боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа - Самарівський відділ державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), про поновлення строків пред`явлення виконавчого документу до виконання - відмовлено.

Із вказанимсудовим рішеннямне погодивсязаявник АТ«Державний ощаднийбанк України»в особіфілії Дніпропетровського обласногоуправління АТ«Ощадбанк»,подав апеляційнускаргу,просив апеляційнийсуд скасувати ухвалу Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06.02.2025 року в цивільній справі №2-163/11 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву про поновлення пропущеного строку пред`явлення до виконання виконавчого листа №2- 163/11 від 27.12.2011 року (солідарно №2), виданого 31.10.2012 року Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь АТ «Ощадбанк» в особі філії Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» в рахунок відшкодування матеріального збитку, завданого внаслідок вчинення злочину, 149120,00 грн, де боржник ОСОБА_1 .

Доводами апеляційної скарги наведено, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом першої інстанції не в повному обсязі досліджені докази заявника та невірно застосовані норми матеріального права, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Оригінал виконавчого документу було втрачено саме з вини ВДВС в ході виконавчого провадження. Банк не отримав постанову про повернення виконавчого документа стягувачу разом з оригіналом виконавчого листа, а ВДВС не надав доказів про направлення на адресу банку цих документів.

Суд безпідставно не врахував надану банком довідку про перевірку вхідної кореспонденції від 26.12.2024 року за вих. №55/5.4-03/157321/2024 як доказ неотримання банком вищенаведених документів. Відповідно до зазначеної довідки банку, згідно з даними, що містять журнали вхідної кореспонденції, до установи банку в період з 23.05.2013 року в період з 23.05.2013 року по теперішній час постанова ВДВС про повернення виконавчого документа стягувачу від 24.12.2013 року за ВП №35631501 з оригіналом виконавчого листа №2-163/11, виданого 31.10.2012 року Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області щодо стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь банку в рахунок відшкодування матеріального збитку, завданого

внаслідок вчинення злочину, у розмірі 149130,00 грн, не надходили.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги, що бездіяльність ВДВС призвела до порушення інтересів держави та уникнення боржником відповідальності.

Від інших учасників справи відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні апеляційного суду представник заявника АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» Рогожина Г.В. доводи апеляційної скарги підтримала, просила апеляційну скаргу задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 107, 108, 110).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю нез`явившихся осіб.

Заслухавши суддю доповідача, представника заявника, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 25 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо виправлення помилки у виконавчому документі або визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтями 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2011 року у цивільній справі №2-163/11 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіального відокремленого безбалансового відділення І типу №10003/0293 філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» в рахунок відшкодування матеріального збитку, завданого внаслідок вчинення злочину 149010,00 грн, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн (а.с. 5-8).

На виконання вказаного рішення 31 жовтня 2012 року Магдалинівським районним судом видано виконавчий лист №2-163/11 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріального збитку, завданого внаслідок вчинення злочину, 149010,00 грн, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн, сплачені позивачем при подачі позову, стягувач ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення І типу №10003/0293 Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» (а.с. 9).

05.12.2012 року вказаний вище виконавчий лист пред`явлений стягувачем до ВДВС Магдалинівського районного управління юстиції для примусового виконання. Постановою державного виконавця від 07.12.2012 року відкрито виконавче провадження №35631501, а також накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , та надано строк для добровільного виконання рішення суду до 14.12.2012 року (а.с.10-11).

Як вбачаєтьсяз копіїлиста ВДВСМагдалинівського районногоуправління юстиціївід 23.05.2013 року,наданого увідповідь наінформаційний запитстягувача,зокрема повідомлено,що 05.12.2012 року навиконання довідділу державноївиконавчої службиМагдалинівського районногоуправління юстиціїнадійшли заявипро примусовевиконання виконавчихлистів №2-163/11,виданих 31.10.2012 року Магдалинівським районним судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» 149130,00 грн та 214550,00 грн. 07.12.2012 року державним виконавцем винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень з накладенням арешту на майно боржника за заявою стягувача, копії якої того ж дня були направлені сторонам виконавчого провадження, до органів і установ, які проводять реєстрацію та перереєстрацію майна та надано боржнику строк добровільно виконати рішення суду в строк до 14.12.2012 року. Також повідомлено, що відсутня інформація про відкриті боржником рахунки у банку та інших фінансових установах, транспортних засобів, нерухомого майна, сільскогосподарської техніки, земельної ділянки не зареєстровано, боржник не працює пенсіонерка. У разі не виявлення майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, буде вирішено питання щодо направлення виконавчих документів до ПФУ для утримання заборгованості з пенсії ОСОБА_1 (а.с.12).

Як вбачаєтьсяз копіїзаяви від25.05.2016року,представник АТ«Ощадбанк» звернувсядо Магдалинівськогорайонного відділудержавної виконавчоїслужби зпроханням пронадання копіїзвітів проздійснення відрахуваннята виплатуіз доходівбожників завиконавчими листами№2-163,виданими 31.10.2012 року Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області, у тому числі боржника ОСОБА_1 (а.с. 13).

27січня 2017року АТ«Ощадбанк» направивдо Магдалинівськогорайонного відділудержавної виконавчоїслужби заявувід 25.01.2017 року №103.20-12/1/465щодо наданняінформації простан виконавчогопровадження зпримусового виконаннявиконавчих листіву справі№2-163від 31.10.2012 року утому числіпро стягненняборгу з ОСОБА_1 .Вказана заявабула отриманапредставником Магдалинівськогорайонного відділуДВС 31.01.2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 14-14зв).

Листом від14.04.2023року №55/5.4-04/277банком наадресу МагдалинівськогоВДВС булонаправлено запитщодо наданняінформації щодономерів відкритихвиконавчих провадженьз примусовоговиконання виконавчихлистів №2-163від 31.10.2012 року, у тому числі про стягнення боргу з ОСОБА_1 (а.с. 15).

Крім того,банком наадресу НовомосковськогоВДВС булонаправлено інформаційнийзапит від23.10.2024року №55/5.4-04/131672/2024щодо наданняінформації прохід виконавчогопровадження зпримусового виконаннявиконавчого листа№2-163/11,виданого 31.10.2012 року Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області про стягнення (солідарно) з ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» матеріального збитку внаслідок вчинення злочину, у розмірі 149130,00 грн, а також направлення належним чином завірених копій матеріалів виконавчого провадження (а.с. 16).

На вказаний інформаційний запит листом від 13.12.2024 року №175539 Новомосковський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомив стягувача, що шляхом пошуку у АСВП встановлено, що на виконанні Магдалинівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області перебувало виконавче провадження №35631501 з примусового виконання виконавчого листа №2-163/11 від 31.10.2012 року, виданого Магдалинівським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» боргу в сумі 149130,00 грн. 24.12.2013 року ВП №35631501 завершене на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.17).

Як вбачаєтьсяз довідкипро перевіркувхідної кореспонденціїАТ «Державнийощадний банк»від 26.12.2024 року,згідно зданими перевіркиреєстрації вхідноїкореспонденції,на адресуфілії Дніпропетровськеобласне управлінняАТ «Ощадбанк»за періодз 23.05.2013по теперішнійчас копіяпостанови проповернення виконавчогодокумента стягувачута оригіналвиконавчого листа№2-163/11,виданий 31.10.2012 року Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області про стягнення (солідарно) з ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» в рахунок відшкодування матеріального збитку, завданого внаслідок вчинення злочину в розмірі 149010,00 грн, а також витрати на інформацйно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн, до установи банку не надходили (а.с. 18).

Відповідно додовідки АТ«Ощадбанк» від25.12.2024 року,за рішеннямМадалинівського районногосуду Дніпропетровськоїобласті посправі №2-163/11від 27.12.2011 року про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріального збитку в сумі 149010,00 грн та судових витрат в сумі 120,00 грн, станом на 24.12.2024 року, на балансі філії Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» обліковується дебіторська заборгованість в сумі 52314,64 грн (а.с. 19).

Відмовляючи узадоволенні заявипро поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, суд першої інстанції виходив з того, що заявником пропущений встановлений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання без поважних причин.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним та таким, що відповідає обставинам справи та нормам закону.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

На час видачі виконавчого листа у справі №2-163/11 (31 жовтня 2012 року) діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, у статті 22 якого було передбачено, що виконавчий документ може бути пред`явлено до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII), згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання (частини перша, друга, пункт 1 частини четвертої статті 12 Закону № 1404-VIII).

Згідно із частиною першою статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні відповідно до ст. 433 ЦПК України питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з`ясувати причини пропуску цього строку та, залежно від характеру цих причин, зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а, відтак, дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, після чого вирішити питання про видачу дублікатів виконавчих документів.

Суд не може безпідставно поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд.

Перелік причин, які слід вважати поважними для поновлення строку на пред`явлення виконавчих документів до виконання, законодавцем не зазначено, а тому суд дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів. Зокрема, поважними можна визнати ті причини, які не залежали від волі стягувача.

Згідно з частиною третьою, четвертою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2011 року у цивільній справі №2-163/11 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіального відокремленого безбалансового відділення І типу №10003/0293 філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» в рахунок відшкодування матеріального збитку, завданого внаслідок вчинення злочину 149010,00 грн, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2012 року рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27.12.2011року у справі №2-163/11 залишено без змін.

31 жовтня 2012 року Магдалинівським районним судом видано виконавчий лист №2-163/11 про стягнення з ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріального збитку, завданого внаслідок вчинення злочину 149010,00 грн, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн, сплачені позивачем при подачі позову, стягувач ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення І типу №10003/0293 Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк».

05.12.2012 року вказаний виконавчий лист пред`явлений стягувачем до ВДВС Магдалинівського районного управління юстиції для примусового виконання. Постановою державного виконавця від 07.12.2012 відкрито виконавче провадження №35631501, а також накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 та надано строк для добровільного виконання рішення суду до 14.12.2012 року.

Згідно з листом від 13.12.2024 року №153061 Новомосковський міськрайонний ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомив, зокрема, що шляхом пошуку у АСВП встановлено, що на виконанні Магдалинівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області перебувало виконавче провадження №35631501 з примусового виконання виконавчого листа №2-163/11 від 31.10.2012 року, виданого Магдалинівським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» боргу в сумі 149130,00 грн. 24.12.2013 року ВП №35631501 завершене на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Як підставу для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання заявник указує відсутність копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та оригіналу виконавчого листа №2-163/11, посилаючись на довідку від 26.12.2024 року про перевірку вхідної кореспонденції за період з 23.05.2013 року по 12.11.2024 року.

Заявник звернувся із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання наприкінці листопада 2024 року, до того ж він звертався до виконавчої служби 26.01.2017 року, що свідчить про те, що він протягом більше ніж сім років не цікавився ходом виконання судового рішення.

Наведені ним підстави не є такими, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

Слід зазначити, що заявник, яка є юридичною особою, зобов`язаний забезпечити належну організацію роботи всіх своїх підрозділів, у тому числі й щодо контролю за примусовим виконанням рішень. Натомість доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію заявником (стягувачем) своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, суду не надано.

За таких обставин, виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про те, що заявником пропущений встановлений строк для подачі виконавчого листа до виконання без поважних причин, оскільки заявником не наведено обґрунтованих причин поважності неможливості встановлення факту відсутності відкритого виконавчого провадження через Автоматизовану систему виконавчого провадження.

Наведені в апеляційній скарзі доводи, були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи в апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи наведене, апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки учасників справи, обставини справи, перевірив їх доводи і заперечення, дав їм належну правову оцінку та ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону.

Підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» залишити без задоволення, ухвалу Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2025 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 червня 2025 року.

Судді: