Ухвала

від 27.05.2025 по справі 520/31888/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

27 травня 2025 р.Справа № 520/31888/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 по справі № 520/31888/24

за позовом ОСОБА_1

до Височанської селищної ради

про визнання протиправним рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , позивач, апелянт) до Височанської селищної ради про визнання протиправним рішення повернуто позивачці.

На зазначену ухвалу позивачкою подано апеляційну скаргу.

Одночасно з вимогами апеляційної скарги позивачка просила звільнити її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

В обґрунтування заявленого клопотання апелянт, з посиланням на п. 1 ч. 1, ч.2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», зазначила про скрутне матеріальне становище, на підтвердження чого надала відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 24.02.2025 та довідку Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації від 24.02.2025 №70.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заявленого клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання позивачки не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 5ст. 296 КАС Українидо апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

За правиламистатті 132 КАС, судовий збір належить до судових витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, які несуть сторони в судах усіх рівнів.

Частиною 1статті 133 КАС України передбачено, щосуд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, процесуальна норма частини 2статті 132 КАСє бланкетною та в частині визначення розміру судового збору, порядку його сплати, повернення і звільнення від сплати відсилає доЗакону України «Про судовий збір».

Закон України «Про судовий збір» є спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати, а отже, саме правові приписи, закріплені в наведеному Законі, підлягають застосуванню під час вирішення питання щодо звільнення від сплати судового збору.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбаченеЗаконом України «Про судовий збір» (статті 2 цього Закону).

Стаття 8 Закону України «Про судовий збір» врегульовує питання щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір»,враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік.

Також положеннями частини 2статті 8 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.

До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення судових витрат, яких зазнає сторона.

Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом повноважень зменшити розмір судових витрат стосовно сплати судового збору, якого зазнає сторона. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

При цьому,КАС Українипокладає на суд обов`язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 20.02.2020 у справі №420/1582/19 та від 17.09.2020 у справі № 460/3138/19.

У постанові від 02.02.2023 у справі № 320/2083/21 Верховний Суд зазначив:

«Суд враховує, щоЗакон України «Про судовий збір»не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку Суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Водночас за змістом пункту 1статті 8 Закону України «Про судовий збір»документи про майновий стан мають містить інформацію на підставі якої суд може встановити відсоткове співвідношення розміру судового збору до річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).

При розгляді справ ЄСПЛ встановлює, чи був, з однієї сторони, дотриманий баланс між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді; для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію («Шишков проти Росії», № 26746/05, п. 111). Крім того, на переконання ЄСПЛ, при оцінюванні розміру судового збору слід обов`язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження (Kreuz v. Poland, № 28249/95, п. 60); підставою для рішення суду про звільнення від сплати судового збору може бути майновий (фінансовий) стан особи («FC Mretebi v. Georgia», № 38736/04, п. 47).»

З наведеного слідує, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Суд наголошує, щоЗаконом України «Про судовий збір»чітко визначено підставу для звільнення від сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Для звільнення від сплати судового збору позивач повинен довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

Колегією суддів встановлено, що на підтвердження скрутного матеріального становища позивачкою разом із клопотанням про звільнення від сплати судового збору надано лише відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 24.02.2025 та довідку Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації від 24.02.2025 №70.

Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, за період з 1 кварталу 2024 року по 4 квартал 2024 року інформація щодо джерел/сум нарахованого (виплаченого) доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків щодо ОСОБА_1 відсутня. Відповідно до Довідки Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації від 24.02.2025 №70 про отримання (неотримання) допомоги, ОСОБА_1 не перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Харківської РДА.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що вказані відомості з Державного реєстру та довідка не є достатнім доказом підтвердження скрутного майнового стану позивачки, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела доходу (пенсія, вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації, тощо).

Аналогічна правова позиція, викладена в ухвалах Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №460/1149/19, від 06.02.2020 у справі №420/4366/19 та від 27.12.2019 у справі (212/1558/19).

Інших доказів щодо тяжкого майнового стану (довідки органу доходів і зборів Державної фіскальної служби України про отриманий дохід, тощо), заявником не надано.

Згідно із позицією, сформованою у постанові Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 215/3831/16-а (2-а/215/128/16), звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбаченихстаттею 133 КАС Українита статтею 8 Закону України «Про судовий збір»є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Звільнення від сплати судового збору на певній стадії судового процесу не створює пільг щодо його сплати на інших його стадіях чи в інших судових провадженнях.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає клопотання позивачки необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що відмова у задоволенні цього клопотання не позбавляє апелянта права на звернення до суду з аналогічним клопотанням із наданням всіх передбачених Законом доказів на його підтвердження (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо).

Керуючись ст.ст.296,325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року у справі №520/31888/24 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Любчич Л.В.Судді Спаскін О.А. Присяжнюк О.В.