Постанова від 26.05.2025 по справі 340/5780/24

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 травня 2025 року справа 340/5780/24

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Ясенова Т.І., Головко О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.09.2024 (суддя Брегей Р.І.) про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Новоукраїнської окружної прокуратури, Ленінського районного суду м.Кіровограда про визнання протиправним порушення строків кримінального провадження

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 02.09.2024 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Новоукраїнської окружної прокуратури, Ленінського районного суду м.Кіровограда, в якому вказує що з 29.03.2019 є обвинуваченим у справах №396/569/19, №396/1260/19 (кримінальне провадження №12018120230000337). Позивач просить визнати протиправною бездіяльність, яка виразилась у порушенні розумних строків розгляду справ №396/569/19, №396/1260/19 (кримінальне провадження №12018120230000337); зобов`язати вжити заходи для забезпечення розгляду в розумний строк справ №396/569/19, №396/1260/19 (кримінальне провадження №12018120230000337); стягнути моральну шкоду 5000000гр (ас3).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.09.2024 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі оскільки юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають розглядатись в порядку кримінального судочинства (ас7).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить дану ухвалу скасувати. Посилається на те, що предметом спору є протиправна бездіяльність держави Україна, яка виразилась у порушенні розумних строків розгляду кримінальної справи (ас12).

Надаючи оцінку законності оскаржуваної ухвали, колегія суддів виходить з наступного:

Відповідно до пунктів 1, 2, 7 частини 1 статті 4 КАС України, адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір спір, в якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник в зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку з порушенням її прав в такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Суб`єкт владних повноважень орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій, бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 1-1) спорах адміністратора за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій, бездіяльності; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, в тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування, визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій, бездіяльності в частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про оборонні закупівлі»; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років». 14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства; 15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням, визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу; 16) спорах щодо здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа.

Відповідно до пунктом 2 частини 2 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

Проаналізувавши перелічені норми, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10.04.2019 у справі №808/390/18 зазначила, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права або інтересу, за захистом якого звернулась особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

В свою чергу, відповідно до частини 1 статті 1 КПК України, кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Відповідно до статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства, держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного, неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 КПК України, досудове розслідування стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 3 КПК України, кримінальне провадження досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії в зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 4 КПК України, кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав та в порядку, передбачених цим Кодексом, незалежно від місця вчинення кримінального правопорушення.

Предметом позову ОСОБА_1 є порушення строків кримінального провадження. Однак, виходячи з перелічених норм КПК України, кримінальне провадження визначається лише кримінальним процесуальним законодавством та здійснюється з підстав і в порядку, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Виходячи з положень пункту 2 частини 2 статті 19 КАС України, адміністративні суди не наділені повноваженнями розглядати справи, що мають вирішуватись в порядку кримінального судочинства. Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування встановлений статтями 303, 314 316 КПК України.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 21.11.2018 у справі №826/2004/18, від 28.08.2019 у справі №1540/5031/18 зазначила, що прокурор у досудовому розслідуванні не здійснює публічні владні управлінські функції, а тому оскарження рішень, дій, бездіяльності прокурора у кримінальному провадженні має відбуватись виключно за правилами, встановленими КПК України. Так само рішення, дії, бездіяльність суду у кримінальному провадженні можуть бути оскарженні тільки в порядку кримінального процесуального законодавства.

Відповідно до частини 5 статті 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Оскільки позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність Новоукраїнської окружної прокуратури, Ленінського районного суду м.Кіровограда не пов`язані з вирішенням публічно-правового спору, то і позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої органом досудового розслідування чи прокуратури, може бути поданий в порядку цивільного судочинства на підставі статей 1173, 1176 ЦК України.

З огляду на викладене, є законною ухвала окружного суду про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.

Керуючись статтями 241 245, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.09.2024 без змін.

Постанова набирає законної сили з 26.05.2025 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів.

Головуючий суддяА.В. Суховаров

суддіО.В. Головко

суддіТ.І. Ясенова