Ухвала

від 26.05.2025 по справі 400/2010/25

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/2010/25

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Лук`янчук О.В., суддів Бітова А. І., Ступакової І. Г., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 р. по справі за позовом військової частини НОМЕР_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.09.24 р. ВП № 76066523

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 року у задоволенні позову військової частини НОМЕР_1 відмовлено.

На зазначене рішення суду військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, яку ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2025 року було залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до суду.

На виконання вимог ухвали суду апелянтом надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Так, в обґрунтування клопотання апелянт посилається на неможливість подання апеляційної скарги в межах строку у зв`язку зі сплатою судового збору лише 14.04.2025 р. Також, як на причину пропуску строку посилається на введення воєнного стану на території України.

Надаючи оцінку доводам апелянта зазначеним у заяві, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 6 ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Положення даної норми підлягають застосуванню також і до випадків оскарження судових рішень в порядку ст. 287 КАС України, однак з врахуванням передбачених нею особливостей.

Так, оскільки ст. 287 КАС України передбачено спеціальний, усічений строк апеляційного оскарження, який становить 10 днів (а не 30 днів, як передбачено ч. 1 ст. 295 КАС України), а тому строк, протягом якого особа, відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України, вправі вимагати поновлення строку апеляційного оскарження у зв`язку з несвоєчасним отриманням рішення суду, також не повинен перевищувати 10 днів.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 27 лютого 2019 року у справі № 500/6596/17, від 17 квітня 2019 року у справі № 522/17819/17.

Як вбачається з довідки про доставку електронного листа, рішення суду першої інстанції від 18.03.2025 року отримано Військової частини НОМЕР_1 19.03.2025 року о 05:09 год. через електронний суд, однак апеляційну скаргу подано до суду 25.04.2025 року, тобто із суттєвим пропуском строку на апеляційне оскарження.

Досліджуючи поважність причин пропуску строку на які посилається апелянт, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк.

Верховний Суд, зокрема, у постанові від 08.02.2023 року у справі № 717/314/22, зазначив, що, оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Колегія суддів зазначає, що апелянт, як суб`єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Також, варто зазначити про те, що звернення до суду з апеляційної скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення, то реалізація цього права має відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.

У даному випадку, позивачем допущено необ`єктивне та необґрунтоване зволікання з поданням апеляційної скарги, оскільки звернення до суду апеляційної інстанції відбулося більше ніж через місяць після ухвалення рішення судом першої інстанції, що, у свою чергу, значно перевищує строк, встановлений ст.287 КАС України.

Щодо посилань апелянта на відсутність вчасного фінансування, то колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Суд звертає увагу на те, що, держава має дотримуватися принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» та/або КАС України не внесено та не змінено порядок сплати судового збору.

Варто зауважити про те, що сама собою затримка бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не є автоматичною, достатньою і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Усталеною є судова практика Верховного Суду щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через неможливість сплати суб`єктом владних повноважень судового збору з огляду на відсутність у нього коштів для здійснення таких видатків. Верховний Суд неодноразово наголошував, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Так, відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 826/16458/18, від 23.12.2022 у справі № 380/17601/21, від 14.09.2023 у справі № 520/23674/21, від 28.09.2023 року у справі № 280/6530/21, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Крім того, сплата судового збору після закінчення строків на апеляційне оскарження не позбавляла апелянта можливості звернутися з апеляційною скаргою в межах строку, встановленого КАС України з поданням відповідного клопотанням про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, натомість таких дій не вчинено, отже доводи, зазначені апелянтом не є поважними причинами пропуску процесуального строку.

Щодо посилання апелянта на обставину запровадження воєнного стану, колегія суддів зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб`єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб`єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження.

Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31.08.2023 у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19.07.2023 у справі №620/5941/22, від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20.

Отже, беручи до уваги значний пропуск позивачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відсутність належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

Згідно з п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись п.4 ч. 1 ст.299 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту підписання, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції відповідно до чинного законодавства.

Суддя-доповідач О.В. Лук`янчукСудді А.І. Бітов І.Г. Ступакова