Постанова
від 21.05.2025 по справі 570/608/25
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 570/608/25 пров. № А/857/9161/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Ільчишин Н. В.,

з участю секретаря судового засідання Ханащак С. І.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 26 лютого 2025 року (прийняте в м. Рівне суддею Сидоренком С. М.; дата складення повного судового рішення не вказана) в адміністративній справі № 570/608/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського районного суду Рівненської області із вказаним позовом та просив:

- скасувати винесену інспектором Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області сержантом поліції Шевчуком Василем Анатолійовичем постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3986100, винесену 02 лютого 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що оскаржувана постанова винесена незаконно та з порушенням процесуальних норм, так як він вказаний автомобіль не переобладнував і жодних змін до конструкції автомобіля не вносив. А правила ЄЕК ООН № 48-02, які є додатком до Женевської конвенції, яка ратифікована Україною, допускають використання задніх покажчиків повороту червоного кольору. Крім того, автомобіль був сертифікований у Головному сервісному центрі МВС України та належним чином сертифікований.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 26 лютого 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржив ОСОБА_1 , який вважає, що відеозаписом не підтверджено той факт, що колір покажчиків червоний. Також посадові особи ДПП не надали доказів переобладнання позивачем транспортного засобу з порушенням відповідних правил, норм і стандартів. Автомобіль сертифікований, що підтверджує його відповідність вимогам стандартів. Отже, відповідність кольору покажчиків поворотів оцінюють спеціалісти сертифікаційних центрів, які володіють спеціальними знаннями та мають відповідні дозвільні документи. Крім того, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Позаяк рішення суду першої інстанції прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, за неповного дослідження доказів та з`ясування обставин справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

Головне управління Національної поліції у Київській області подало відзив на вказану апеляційну скаргу, вважаючи, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Тому просило апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. З покликаннями на норми Законів України «Про Національну поліцію», «Про дорожній рух», Конвенції «Про дорожній рух», КУпАП, ПДР вказує, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності, так як покажчики повороту повинні бути автожовтого, а не червоного кольору.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, що відповідно до приписів частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду справи.

У судовому засіданні апелянт підтримав вимоги апеляційної скарги з аналогічних підстав; просить апеляційну скаргу задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, постановою інспектора Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області сержанта поліції Шевчука Василя Анатолійовича серії ЕНА № 3986100 від 02 лютого 2025 року про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

За змістом цієї постанови 02.02.2025 о 00:03:38 в с. Хотянівка по вул. Центральній Шевчук Володимир Анатолійович здійснював рух на транспортному засобі марки «Volkswagen Jetta» д. н. з. НОМЕР_1 , який переобладнаний з порушенням вимог стандартів, а саме: змінено колір показників поворотів, чим порушив пункт 31.4.3 ПДР України - керування водієм транспортним засобом що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), з якими відповідно до встановлених правил експлуатації його забороняється, переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Вважаючи зазначену постанову неправомірною, ОСОБА_1 оскаржив її до суду.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що постанова інспектора поліції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121 КУпАП є правомірною та винесеною у відповідності до норм чинного законодавства, а тому не підлягає скасуванню.

З приводу покликань позивача про те, що правила ЄЕК ООН № 48-02, які є додатком до Женевської конвенції, яка ратифікована Україною, допускають використання задніх покажчиків повороту червоного кольору, суд першої інстанції вказав, що пункт 61 глави IV «Відступи від правил» передбачає, що договірні сторони можуть також допускати відступи від положень цього додатка щодо транспортних засобів, що ними реєструються, які можуть перебувати в міжнародному русі.

Законом України від 10.02.2000 № 1448-ІІІ Україна приєдналася до Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та використані на колісних транспортних засобах і про умови взаємного визнання офіційних положень, виданих на основі цих приписів. Угоді підписана 20.03.1958 в м. Женеві, з внесеними у 1995 році поправками.

Законом передбачено, що перелік єдиних технічних приписів, які будуть застосовуватись Україною, визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Цією Угодою передбачено, що правила для колісник транспортних засобів, предметів обладнання та частин, що можуть бути встановлені та використані на колісних транспортних засобах, будуть включені для їх використання тими договірними сторонами, які вирішують застосувати ці правила через офіційне затвердження.

Відповідно до національного законодавства, а саме пункту 6.1.5 ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби» «Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання», покажчики повороту повинні бути авто жовтими; як передні, так і задні.

Тобто, законодавство України не допускає використання покажчиків повороту червоного кольору.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом пунктів 8, 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань:

регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів;

у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до частини першої статті 40 вказаного Закону поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема:

1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень;

2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз;

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Також відповідно до приписів частин першої, другої статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 121-3, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, стаття 127-3, частини перша і друга статті 127-4, статті 128 - 129...).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух».

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до цього Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 р. (далі ПДР).

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (статті 41, 53 цього Закону).

Також частиною п`ятою статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасників дорожнього руху зобов`язано знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За змістом пункту 1.1 ПДР ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Пунктом 1.9 ПДР визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За приписами статті 53 Закону України «Про дорожній рух» юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до пункту 31.4.3 «а» ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності, зокрема: коли кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу.

Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики наказом від 28.12.2010 № 630 затвердив національний стандарт України ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання», відповідно до пункту 6.1.5 якого кількість, колір та наявність приладів зовнішніх світлових на колісних транспортних засобах визначають відповідно до таблиці 1, в якій зазначено, що покажчик повороту (передній, бічний, задній) обов`язково на всіх автомобілях має бути автожовтого кольору.

Тобто чинним національним стандартом встановлено обов`язкову вимогу до кольору покажчика повороту, а саме він має бути автожовтим.

Частиною першою статті 121 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за керування водієм транспортним засобом, що переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, у виді накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно статей 276, 280, 283 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За вимогами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

А згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також, за приписами статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За приписами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

А статтею 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Факт вчинення правопорушення підтверджений долученим до матеріалів справи відеозаписом, на якому зафіксовано факт вчинення правопорушення, у зв`язку з чим стосовно позивача була винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності; той факт, що покажчик повороту був червоного кольору позивач на місці складення постанови про адміністративне правопорушення не заперечував.

Стосовно доводів апелянта про те, що відеозаписом не підтверджено той факт, що колір покажчиків повороту червоний колегія суддів зауважує, що такий колір добре видно із відеозапису, зокрема, у той час, коли працівник поліції виходить із поліцейського автомобіля разом із постановою та йде до автомобіля позивача.

З приводу того, то автомобіль сертифікований, що підтверджує його відповідність вимогам стандартів, а також того, що посадові особи ДПП не надали доказів переобладнання позивачем транспортного засобу з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, колегія суддів зауважує, що відповідальність за порушення вимог пункту 31.3 «а» ПДР настає за керування таким транспортним засобом з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху, а тому наявність сертифіката не спростовує факту вчиненого порушення щодо користування позивачем автомобілем із попереджувальними сигналами червоного кольору, що не відповідає вимогам ДСТУ 3649:2010.

Також лист Головного сервісного центру не може бути взятий до уваги, позаяк він виданий станом на дату первинної реєстрації транспортного засобу, а не на час зупинки транспортного засобу.

Також безпідставними є покликання апелянта на те, що відповідність кольору покажчиків поворотів оцінюють спеціалісти сертифікаційних центрів, які володіють спеціальними знаннями та мають відповідні дозвільні документи, позаяк вид кольору визначений ДСТУ 3649:2010 як автожовтий, а тому визначення кольору покажчиків поворотів які не є автожовтим, не потребує додаткових знань.

Отже, факт адміністративного порушення за частиною першою статті 121 КУпАП наявний та доведений, так як покажчиків повороту в червоному кольорі є порушенням вимог стандартів (ДСТУ 3649:2010).

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «O'Halloran and Francis v. the United Kingdom», будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Отже, водій при керуванні автомобілем зобов`язаний, в першу чергу, дотримуватись вимог Правил дорожнього руху.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та наведеного правового регулювання колегія суддів дійшла переконання про правильність висновку суду першої інстанції щодо доведеності вчинення позивачем адміністративного правопорушення, що виявилося у порушення вимог пункту 31.4.3 «а» ПДР та пункту 6.1.5 ДСТУ 3649:2010, а тому позивача правомірно притягнуто до відповідальності за частиною першою статті 121 КУпАП, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови від 02 лютого 2025 року про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3986100 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121 КУпАП.

Отже, доводи апеляційної скарги загалом спростовані вищевказаними аргументами; решта доводів апеляційної скарги на законність рішення суду першої інстанції не впливають та висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак не потребують додаткового аналізу.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід.

Тобто, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 26 лютого 2025 року в адміністративній справі № 570/608/25 без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин Повне судове рішення складено 26.05.25

СудВінницький апеляційний суд
Дата ухвалення рішення21.05.2025
Оприлюднено29.05.2025
Номер документу127667514
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них

Судовий реєстр по справі —570/608/25

Постанова від 21.05.2025

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Коваль Роман Йосипович

Ухвала від 20.05.2025

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Коваль Роман Йосипович

Ухвала від 18.04.2025

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Коваль Роман Йосипович

Ухвала від 19.03.2025

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Коваль Роман Йосипович

Рішення від 26.02.2025

Адміністративне

Рівненський районний суд Рівненської області

Сидоренко С.М.

Ухвала від 11.02.2025

Адміністративне

Рівненський районний суд Рівненської області

Сидоренко С.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні