Ухвала

від 27.05.2025 по справі 462/1521/25

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 462/1521/25

провадження 1-кп/462/342/25

У Х В А Л А

27 травня 2025 року Залізничний районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представниика потерпілого ОСОБА_6

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданні клопотання уповноваженого захисника обвинуваченої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 42023142410000003 від 21.04.2023 року відносно ОСОБА_4 заознаками кримінальнихправопорушень, передбачених ч. 4,5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

встановив:

Суть клопотання, що вирішується.

У провадженісуду перебуваєобвинувальний акту кримінальномупровадженні №42023142410000003від 21.04.2023року відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4,5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 04.03.2025 року призначено підготочне судове засідання у кримінальному провадженні № № 42023142410000003від 21.04.2023року відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

Уповноважений захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заявив в тому числі і подав письмово клопотання про зміну запобіжного заходу, у якому просив змінити обвинуваченій ОСОБА_4 , 25.06.1974 запобіжний захід шляхом зменшення розміру застави з 300 до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та повернути заставодавцю ТОВ «ЕС ЕН ВІ ГРУП» різницю між внесеною сумою застави (908 400 грн. 00 коп.) та новим визначеним розміром застави.

Захисник покликається на те, що ризики на які посилався слідчий суддя під час обрання запобіжного заходу відпали, окрім цього зазначив, що прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, не звертався з клопотанням про продовження строку дії обов`язків після 04.02.2025 року, що свідчить про його оцінку відсутності ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Окрім цього, захисник зазначив, що ОСОБА_4 сумлінно виконувала всі покладені на неї

процесуальні обов`язки та після закінчення строку дії обов`язків 04.02.2025 року продовжує сумлінно виконувати такі.

Позиція осіб, які беруть участь у справі.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив відмовити у задоволені клопотання.

ОСОБА_4 та її захисник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримали подане клопотання, просили таке задовольнити посилаючись на викладені у ньому обставини.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подане письмове клопотання, дійшов наступних висновків.

Мотиви, застосоване законодавство та висновки суду.

У відповідності до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Підставою для зміни запобіжного заходу є зокрема наявність нових обставин, які не розглядалися судом при застосуванні запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно з ст.177 КПК України, метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити всі обставини, у тому числі 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 4 ст. 201 КПК України клопотання розглядається судом згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Отже, при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу суд має надати оцінку: наявності обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; існуванню ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України; недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, з урахуванням нових обставин, які не були предметом оцінки під час застосування запобіжного заходу чи його продовженні.

Суд зауважує, що розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч.4 ст.182 КПК України).

За положеннями п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, суд повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу обвинуваченого, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що посилання захисника на те, що строк дії обов`язків покладених на обвинувачену ухвалою від 04.02.2025 року закінчився не може взятися судом до уваги, оскільки, згідно п.3 ч. 4 ст. 202 КПК України з моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Відповідно до ч.6 ст. 182 КПК України з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Таким чином, відсутність інших обов`язків, які покладаються відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, не свідчить про необхідність припинення такого альтернативного запобіжного заходу, як застава, так як саме даний запобіжний захід гарантує належну процесуальну поведінку підозрюваного та обвинуваченого та його явку до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії застави судом суду не визначався, оскільки застава є безстроковим запобіжним заходом, і КПК України не передбачено необхідності її продовження.

Між тим, суд зазначає, що після внесення грошових коштів, як застави за підозрювану особу, строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, відповідно до ст. 203 КПК України діє до моменту прийняття остаточного рішення, а саме ухвалення вироку чи закриття кримінального провадження, або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Підстав для скасування запобіжного заходу на надій стадії судового розгляду не вбачається, на даний час розгляд справи триває, а запобіжний захід у вигляді застави на думку суду забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Посилання адвоката на те, що на даний час відбулися інфляційні процеси та заставодавецю ці кошти необхідні для ведення господарської діяльності не можуть бути прийняті судом, адже внесення застави є правом заставодавця, а не обов`язком.

Тобто, прийняття тією чи іншою особою (заставодавцем) такого рішення є добровільним, заставодавці самостійно обирають джерело грошових коштів, які мають бути внесені у якості застави, та усвідомлюють, що ці кошти вносяться на увесь строк дії запобіжного заходу і є відповідні інфляційні ризики від таких дії.

За наведеного, беручи до уваги, що інкриміноване ОСОБА_7 кримінальне правопорушення відноситься до особливо тяжкого злочину, за який чинним законом передбачено покарання у видіпозбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, обставини обгрунтованої підозри причетності ОСОБА_7 до вчинення вказаного кримінального правопорушення мають місце та підтверджуються представленими матеріалами, при цьому із врахуванням, що на даній стадії судового провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішуватись під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, суд дійшов висновку, що є достатньо даних вважати, що застосований до ОСОБА_7 запобіжний захід та визначений розмір застави є виправданий, а тому у клопотанні захисника про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Керуючись ст. 176-178,314-317,331 КПК України, суд-

постановив:

У задоволеніклопотання уповноваженого захисникаобвинуваченої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 прозміну запобіжногозаходу обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений 28.05.2025

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: