Ухвала від 20.06.2025 по справі 462/1521/25

Справа № 462/1521/25

провадження 1-кп/462/342/25

У Х В А Л А

20 червня 2025 року Залізничний районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданні клопотання уповноваженого захисника обвинуваченої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_7 про направлення справи за підсудністю у кримінальному провадженні № 42023142410000003 від 21.04.2023 року відносно ОСОБА_4 заознаками кримінальнихправопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

встановив:

Суть питання, що вирішується.

У провадженісуду перебуваєобвинувальний акту кримінальномупровадженні №42023142410000003від 21.04.2023року відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4,5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

Ухвалою Залізничногорайонного судум.Львова від04.03.2025року призначенопідготочне судовезасідання укримінальному провадженні№ №42023142410000003від 21.04.2023року відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

Позиція сторін кримінального провадження та інших учасників провадження.

18.06.2025 року до Залізничного районного суду м. Львова через систему електронний суд надійшло клопотання від уповноваженого захисника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_7 про направлення кримінального провадження до Апеляційного суду для вирішення питання про підсудність.

Клопотання мотивував тим, що сторона захисту не погоджується з направленням кримінального провадження до даного суду та вважає, що воно надійшло з порушенням правил територіальної підсудності.

Верховний Суд тричі розглядав клопотання захисту про зміну підсудності, зокрема ухвалами від 31.03.2025 року та 15.05.2025 року у справі № 462/1521/25, відмовляючи у передачі справи до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області.

Однак при цьому Верховний Суд сформулював ключові правові позиції, які створюють підстави для перегляду питання підсудності в іншому аспекті.

Зокрема,Верховний Судвизнав,що злочинза ст.191КК Українивважається закінченим з моменту отримання можливості винною особою розпоряджатися майном на власний розсуд.

Аналіз обвинувального акта виявляє фундаментальне протиріччя щодо місця вчинення кримінальних правопорушень. З одного боку, у вступній частині обвинувального акта зазначено, що місцем вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень є м. Львів, вул. Левандівська, 5.

Окрім цього захисник зазначає, що при описі кожного епізоду злочинної діяльності дослівно вказано, що після отримання коштів ОСОБА_4 "перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці отримала можливість розпоряджатися цими коштами".

З опису фактичних обставин та правової позиції Верховного Суду, що злочин закінчується у момент отримання можливості розпоряджатися коштами, а обвинувальний акт прямо вказує, що це сталося у невстановленому досудовим розслідуванням місці, то місце вчинення найтяжчого кримінального правопорушення встановити неможливо. З огляду на зазначене просить клопотання задовольнити.

Прокурор та уповноважений представник потерпілого у судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання, просили у такому відмовити, у зв`язку з безпідставністю.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подане письмове клопотання, дійшов наступних висновків.

Встановлені судом обставини та мотиви, з яких виходить суд та положення закону, яким керується.

Так, під час підготовчого судового засідання суд вирішує питання, передбачені ч. 3 ст. 314 КПК України. Одним із рішень, які вправі ухвалити суд у підготовчому судовому засіданні, є рішення про направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

У відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України вказане питання підлягає першочерговому з`ясуванню, оскільки судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правило підсудності.

А відтак всі інші питання, у тому числі щодо призначення до судового розгляду, мають вирішуватися належним судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з правиламистатті 33-1цього Кодексу.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України. Як вбачається з матеріалів обвинувального акту, місцем вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 4, 5 ст. 191 КК України під час досудового розслідування не встановлено, оскільки, ОСОБА_4 отримала можливість розпоряджатися грошовими коштами у невстановленому досудовому розслідуванні місці.

Місцем проведення досудового розслідування відповідно до обвинувального акту було за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 83, яка відноситься до територіальної підсудності Франківського районного суду м. Львова.

В обвинувальному акті зазначено, що такий затверджено у службовому кабінеті № 7 відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, за адресою: м. Львів, вул. Клепарівська, 20.

Касаційний кримінальнийсуд ускладі Верховногосуду Українив ухвалівід 14.07.2022 рокупояснив, який суд має розглядати кримінальне провадження в умовах воєнного стану.

Так, особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану врегульовано ст. 615 КПК України. За змістом ч. 9 цієї статті під час дії воєнного стану обвинувальні акти скеровуються та розглядаються судами, в межах територіальної юрисдикції яких закінчено досудове розслідування, а в разі неможливості з об`єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя найбільш територіально наближеним до нього судом, що може здійснювати правосуддя, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.

В аспекті застосування приписів ч. 9 ст. 615 КПК України щодо встановлення місця закінчення досудового розслідування необхідно виходити з положень гл. 24 КПК України, які визначають поняття і форми закінчення досудового розслідування.

Відповідно доположень ч.2ст.283КПК України,в якихвизначено загальніположення закінченнядосудового розслідування,прокурор зобов`язанийу найкоротшийстрок післяповідомлення особіпро підозруздійснити однуз такихдій:1)закрити кримінальнепровадження;2)звернутися досуду зклопотанням прозвільнення особивід кримінальноївідповідальності;3)звернутися досуду зобвинувальним актом,клопотанням прозастосування примусовихзаходів медичногоабо виховногохарактеру. Отже, певну форму закінчення досудового розслідування законодавець пов`язує з дією, яку зобов`язаний вчинити саме прокурор. Тому місцем закінчення досудового розслідування слід вважати місце вчинення прокурором відповідної дії.

Висновки суду.

Аналізуючи вищевказане, враховуючи, що місце вчинення більш тяжкого правопорушення не встановлено досудовим розслідуванням, з урахування того, що обвинувальний акт був складений за адресою: м. Львів, вул. Клепарівська, 20, яка відноситься до територіальної підсудності Шевченківського районного суду м. Львова та з метою недопущення порушення територіальної підсудності кримінального провадження, з урахуванням вимог ст. 32,34,615 КПК України, є достатні підстави для направлення обвинувального акта до Львівського апеляційного суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 32, 34, 314, 412, 615 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_7 про направлення справи за підсудністю задовольнити частково.

Матеріали обвинувального акта у кримінальному провадженні N 42023142410000003 від 21.04.2023 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, направити до Львівського апеляційного суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: