Ухвала

від 21.05.2025 по справі 489/175/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

"21" травня 2025 р.

Справа № 489/175/24

Провадження №4-с/489/24/25

УХВАЛА

21травня 2025 м. Миколаїв

Інгульський районнийсуд містаМиколаєва ускладі суддіРум`янцевої Н.О.,вирішуючи питанняприйняття дорозгляду скаргу ОСОБА_1 надії державного виконавцяІнгульського відділудержавної виконавчоїслужби умісті МиколаєвіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса)

встановив.

19 травня 2025 скаржник звернувся до суду зі скаргою, в якій просить суд:

- визнати виконавчий лист № 2/489/726/24 (489/175/24) від 12.06.2024, виданий Ленінським районним судом м. Миколаєва на підставі заочного рішення від 21.03.2024 по справі №489/175/24, таким, що не підлягає виконанню та повернути виконавчий лист до Інгульського районного суду м. Миколаєва;

- визнати виконавчий документ ВП № 78032907 від 09.05.2025, ідентифікатор доступу 2Г197725ВДАД про відкриття виконавчого провадження, таким, що не підлягає виконанню та зобов`язати старшого державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кириченко О.Є. закрити виконавче провадження № 78032907;

- виконавчий документ ВП № 78032907 від 09.05.2025 про відкриття виконавчого провадження, таким, що не підлягає виконанню та зобов`язати старшого державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кириченко О.Є. закрити виконавче провадження № 78032907;

- визнати постанову про арешт коштів ОСОБА_1 в рамках виконавчого провадження № 78032907 від 09.05.2025, такою, що не підлягає виконанню та зобов`язати старшого державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кириченко О.Є. зняти арешт з усіх рахунків ОСОБА_1 ;

- визнати постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 78032907 від 09.05.2025 такою, що не підлягає виконанню;

- визнати постанову про розмір мінімальних витрат ВП № 78032907 від 09.05.2025 такою, що не підлягає виконанню.

Дослідивши матеріали скарги, суд приходить до наступного.

Розділ VIIЦПК Українирегламентує судовий контроль за виконанням судових рішень. Відповідно достатті 447ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скаржник у своїй скарзі, зокрема, просить визнати виконавчий лист № 2/489/726/24 (489/175/24) від 12.06.2024, виданий Ленінським районним судом м. Миколаєва на підставі заочного рішення від 21.03.2024 по справі №489/175/24, таким, що не підлягає виконанню та повернути виконавчий лист до Інгульського районного суду м. Миколаєва.

Суд вважає, що вимога ОСОБА_1 про скасування дії виконавчого листа не може бути розглянута в межах розгляду скарги на дії державного виконавця, оскількист.432 ЦПК Українивстановлений самостійний порядок визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до п. 1, 2 ст.1ст.186 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: 1) заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; 2) є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що законодавцем визначено спеціальний порядок оскарження рішень, дій та бездіяльності державних виконавців під час примусового виконання судових рішень. Звернення до суду в інший спосіб про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню не відповідає наведеним нормам права, є виявом обрання неналежного порядку захисту порушених прав заявником, як боржником у виконавчому провадженні, а тому у прийнятті вказаної вимоги слід відмовити.

Щодо вимог скарги про скасування постанов державного виконавця про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та стягнення з боржника виконавчого збору, слід зазначити наступне.

Постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди є виконавчими документами (пункт 5 частини першоїстатті 3 Закону України "Про виконавче провадження").

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина другастатті 74 Закону України "Про виконавче провадження").

Верховний Суд неодноразово наголошував, щоЗакон України «Про виконавче провадження»встановив спеціальний порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби щодо виконання постанов про стягнення виконавчого збору. Згідно з цим порядком відповідні спори належать до юрисдикції адміністративних судів, і їх слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Подібну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 серпня 2019 року у справі №381/2126/18, від 06 червня 2018 року у справі №921/16/14-г/15, від 13 березня 2019 року у справі № 545/2246/15-ц, від 27 березня 2019 року у справі №766/10137/17, від 03 квітня 2019 року у справах №370/1034/15-ц, №370/1288/15, від 12 червня 2019 року у справі №370/1547/17.

Великою Палатою Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі №1940/1957/18 (провадження № 11-608апп19) викладена правова позиція, що вищезазначені правові норми у контексті вирішення питання юрисдикційної належності позову щодо оскарження постанови приватного виконавця про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної суми винагороди, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні (постанова Верховного Суду від 05 березня 2025 року у справі№ 380/13401/24).

Аналогічні за змістом правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 23 червня 2020 року у справі №705/1804/13-ц, від 19 лютого 2020 року у справі №382/389/17, від 18 грудня 2019 року у справі №344/21436/18, від 9 жовтня 2019 року у справі №758/201/17, від 21 серпня 2019 року у справі №1915/1868/2012, від 16 січня 2019 року у справі №279/3458/17-ц, від 17 жовтня 2018 року у справі №826/5195/17, від 28 листопада 2018 року у справі №2-01575/11, від 20 вересня 2018 року у справі №821/872/17, від 6 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15, від 6 червня 2018 року у справі №127/9870/16-ц, а також Верховним Судом у постанові від 24 вересня 2020 року у справі №640/20165/18, від 21 вересня 2021 року у справі №640/4739/20 тощо.

У постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 180/377/20 (провадження № 61-1св21) зроблено висновок, що … [правовідносини в частині визнання незаконними та скасування постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження є адміністративно-правовими, а тому справа у цій частині підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства].

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 24 липня 2024 року у справі №369/12781/21.

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначенихстаттями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Якщо вирішення спору має відбуватися в позовному провадженні за правилами адміністративного судочинства, то згідно з вимогами пункту 1 частини 1статті 186 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження.

Оскарження постанов державного виконавця у частині оскарження постанов державного виконавця про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, тому суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у цій частині.

Щодо вимог скарги про визнання виконавчого документу ВП № 78032907 від 09.05.2025, ідентифікатор доступу 2Г197725ВДАД про відкриття виконавчого провадження, таким, що не підлягає виконанню та зобов`язати старшого державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кириченко О.Є. закрити виконавче провадження № 78032907 та визнання виконавчого документу ВП № 78032907 від 09.05.2025 про відкриття виконавчого провадження, таким, що не підлягає виконанню та зобов`язати старшого державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кириченко О.Є. закрити виконавче провадження № 78032907, слід зазначити, що вони є ідентичними.

Щодо вимог скарги про визнання постанови про арешт коштів ОСОБА_1 в рамках виконавчого провадження № 78032907 від 09.05.2025, такою, що не підлягає виконанню та зобов`язання старшого державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кириченко О.Є. зняти арешт з усіх рахунків ОСОБА_1 , слід зазначити наступне.

Скарга в цій частині подана з дотриманням вимог статей14,447,448 ЦПК України, перешкод для її розгляду судом не виявлено.

Для з`ясування усіх обставин справи, суд вважає за необхідне витребувати у Інгульського відділудержавної виконавчоїслужби умісті МиколаєвіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса) матеріали виконавчого провадження № 78032907 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 489/175/24 (провадження № 2/489/726/24).

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Правосуддя здійснюється на засадах рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, на засадах змагальності, згідно з якими суд повинен створювати умови і можливість для реалізації їхніх прав.

Відповідно до ч. 6 ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Водночас, суд вважає за необхідне повідомити про те, що відповідно до ч. 8 ст. 84 ЦПК України у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази,витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Разом з тим, з врахуванням недостатньої кількості суддів в Ленінському районному суді міста Миколаєва (з 14 посад суддів, згідно штатного розпису, фактично здійснюють судочинство 8 суддів, з яких спеціалізацію з розгляду цивільних справ встановлено - 5) щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, розгляд справи можливий з урахуванням раніше призначених справ.

Керуючись статтями 14, 84, 447, 448 ЦПК України

ухвалив:

у відкритті провадження по скарзі ОСОБА_1 на дії державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в частині вимог про: визнання виконавчого листа виданого по справі № 489/175/24 (провадження № 2/489/726/24) таким, що не підлягає виконанню; визнання постанов, винесених в рамках виконавчого провадження № 78032907 про стягнення виконавчого збору та розмір мінімальних витрат відмовити.

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в частині вимог про: визнання виконавчого документу ВП № 78032907 від 09.05.2025 про відкриття виконавчого провадження, таким, що не підлягає виконанню та зобов`язання старшого державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кириченко О.Є. закрити виконавче провадження № 78032907; визнання постанови про арешт коштів ОСОБА_1 в рамках виконавчого провадження № 78032907 від 09.05.2025, такою, що не підлягає виконанню та зобов`язання старшого державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кириченко О.Є. зняти арешт з усіх рахунків ОСОБА_1 прийняти до розгляду.

Розгляд скарги призначити на 11 червня 2025 на 10 год. 45 хв., який провести в приміщенні Ленінського районного суду міста Миколаєва за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81, зал судового засідання № 11 (4-й поверх).

Витребувати у Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса):

- матеріали виконавчого провадження № 78032907 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 489/175/24 (провадження № 2/489/726/24).

Надані документи повинні бути завірені належним чином.

Документи необхіднонадати усудове засідання,яке призначенена 11червня 2025 на 10 год. 45 хв., у строк до часу судового засідання.

Попередити про встановлену законодавством відповідальність за ненадання доказів.

У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Роз`яснити, що відповідно частини другоїстатті 450 ЦПК Українинеявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами та невиконання процесуальних обов`язків, внаслідок яких до учасника можуть бути застосовані заходи процесуального примусу, передбаченіглавою 9 розділу І ЦПК України.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається: https://court.gov.ua/sud1416/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Н.О. Рум`янцева