Вирок від 28.05.2025 по справі 589/5436/23

Справа № 589/5436/23

Провадження № 1-кп/589/222/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2025 року м. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженка с. Дезгінджа, Республіка Молдова, громадянки Республіки Молдова, з середньою освітою, яка не працює, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

01.07.2023 близько 13:40 години ОСОБА_7 , керувала автомобілем марки «Volkswagen» моделі «Bora» реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухалась по вул. Свободи у напрямку регульованого перехрестя з вулицею Короленка в м. Шостка, Сумської області.

Наблизившись до зазначеного перехрестя ОСОБА_7 , рухаючись на заборонений (червоний) сигнал світлофора, не переконалась у безпеці дорожнього руху, не в повній мірі оцінила дорожню обстановку, порушуючи вимоги п. 8.7.3(е)та 10.1Правил дорожньогоруху,завчасно не виявила велосипед під керуванням ОСОБА_5 , яка рухалась на зелений сигнал світлофора по вул. Короленка в м. Шостка, Сумської області, при відсутності для водія перешкод для завчасного виявлення велосипедистки та допустила на неї наїзд.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 згідно висновку судово-медичної експертизи № 223 від 18.08.2023 отримала тілесні ушкодження у вигляді вколоченого перелому зовнішньої виростка правої великогомілкової кістки, який ускладнився тромбозом поверхневих вен правої нижньої кінцівки і по ступеню тяжкості кваліфікується як тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Порушення водієм ОСОБА_7 пунктів 8.7.3(е)та 10.1Правил дорожньогоруху Українизнаходиться впрямому причинномузв`язкуз вчиненоюдорожньо-транспортноюпригодою таспричиненні потерпілій ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена своєї вини не визнала, вказавши, що керувала автомобілем "Фольксваген", рухаючись у вказаному в обвинувальному акті місці та часі на зелений для неї сигнал світлофора. Побачивши потерпілу на велосипеді обвинувачена загальмувала. Фізичне зіткнення з велосипедом обвинувачена заперечує, на її думку потерпіла травмувалась з власної необережності. Цивільні позови потерпілої та лікувального закладу обвинувачена не визнає.

Незважаючи на невизнання обвинуваченою своєї вини суд прийшов до переконання, що її винуватість в інкримінованому діянні підтверджується сукупність доказів, безпосередньо досліджених в процесі судового розгляду.

Так, подія ДТП підтверджується протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 01.07.2023 та фототаблицею до нього. Встановлено, що місцем ДТП є перехрестя вулиць Свободи та Короленка в м. Шостка Сумської області. Вказане перехрестя є регульованим, вул. Свободи є головною дорогою. З фототаблиці до протоколу вбачається, що на місці ДТП перебувають автомобіль "Фольксваген" р.н. НОМЕР_1 червоного кольору та велосипед, який лежить на проїзній частині дороги попереду вищевказаного автомобіля. В сукупності з висновком судової транспортно-трасологічної експертизи від 07.08.2023 № СЕ-19/119-23/9158-ІТ вбачається, що місце зіткнення автомобіля "Volkswagen Bora" р.н. НОМЕР_1 та велосипеда знаходиться на смузі проїзної частини вул. Свободи в м. Шостка, яка призначена для руху транспортних засобів в бік вул. Миру в районі початку слідів тертя, що позначені умовною позначкою № 4, відносно напрямку вищезазначеного автомобіля, але не ближче ніж 13,8 м. до умовної лінії повздовжнього орієнтиру (опори ЛЕП № 66).

Згідно висновку експерта № 223 від 16.08.2023 у ОСОБА_5 (яка поступила в травматологічне відділення Шосткинської ЦРЛ 01.07.2023 о 13 год. 58 хв.) мав місце вколочений перелом зовнішнього виростка правої великогомілкової кістки, який ускладнився тромбозом поверхневих вен правої нижньої кінцівки і по ступеню тяжкості кваліфікується як тілесне ушкодження середньої тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров`я, так як для загоєння перелому потрібен строк більше 21 доби.

Згідно висновку судової експертизи технічного стану транспортного засобу від 31.07.2023 встановлено, що система рульового керування та робоча гальмівна система автомобіля "Volkswagen" "Bora" р.н. НОМЕР_1 знаходилися у працездатному стані, ходова частина знаходилася у працездатному стані, однак мала несправність яка полягала у встановленні на колесах задньої осі шин різних моделей з різними малюнками протектора.

З висновку судової автотехнічної експертизи № 138 від 27.07.2023 вбачається, що судовим експертом було проаналізовано два варіанти розвитку подій залежно від того, хто з учасників дорожньо-транспортної події рухався на червоний сигнал світлофора, оскільки на час призначення експертизи суперечності щодо вищевказаних обставин усунуті не були. В той же час, відповідаючи на питання № 4 експерт вказав, що "при обставинах пригоди, якщо велосипедистка рухалась на зелений сигнал світлофора, то вона повинна була діяти відповідно до вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України", на питання № 5 судовий експерт відповів: "При обставинах пригоди, якщо велосипедистка рухалась на зелений сигнал світлофора, то вона не мала технічної можливості попередити зіткнення", а на питання № 6 експерт надав відповідь: "При обставинах пригоди, якщо велосипедистка рухалась на зелений сигнал світлофора, то її дії не суперечать вимогам Правил дорожнього руху України і не знаходяться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди".

В подальшому, в процесі досудового розслідування було проведено судову автотехнічну експертизу (висновок складено 04.10.2023) згідно якої: "1.В даній дорожній ситуації, водій автомобіля «Volkswagen Bora» н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_7 , повинна була діяти у відповідності з вимогами п.п.8.7.3.е, 10.1 Правил дорожнього руху України.

2. В даній дорожній ситуації, технічна можливість для водія автомобіля «Volkswagen Bora» н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_7 запобігти наїзду велосипедистку ОСОБА_5 визначалася шляхом виконання нею вимог п.п.8.7.3.е 10.1 Правил дорожнього руху України.

3. В даній дорожній ситуації, в діях водія автомобіля «Volkswagen Bora» н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_7 вбачаються невідповідності вимогам п.п.8.7 10.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, знахо причинному зв`язку з виникненням ДТП та наслідками, що настали.

4. В даній дорожній ситуації, велосипедистка ОСОБА_5 повинна була у відповідності з вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху України.

5. В даній дорожній ситуації, при наданих вихідних даних з показів ОСОБА_7 та з показів свідка ОСОБА_8 , велосипедистка ОСОБА_5 не технічної можливості запобігти зіткнення з автомобілем «Volkswagen Bora» Н.З. НОМЕР_1 шляхом застосування своєчасного гальмування, тобто виконання нею вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України.

6. В даній дорожній ситуації, (з показів водія ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_8 ), в діях велосипедистки ОСОБА_5 не вбачається невідповідності вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України, які б технічної точки зору знаходились в причинному зв`язку з виникненням ДТП та наслідками, що настали".

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що керував автомобілем та їхав з вул. Некрасова, на перехресті вул. Свободи та вул. Короленко мав повернути ліворуч. Зупинився, тому що загорівся червоний сигнал світлофора. Свідок вказує, що обвинувачена, яка керувала автомобілем "Фольксваген" поїхала прямо по вул. Свободи та наїхала на велосипед, який зі сторони вул. Короленка рухався прямо. Наїзд було скоєно на заднє колесо лівою стороною. Після цього потерпіла впала на правий бік. Обвинувачена їхала не дуже швидко. Свідок стверджує, що велосипедистка впала внаслідок зіткнення. Свідок здійснив поворот, залишив машину та підійшов до місця ДТП. Свідок також вказав, що обвинувачена перебувала у синій сукні. Показання свідка ОСОБА_8 надані ним в судовому засіданні збігаються з відтвореними ним обставинами ДТП під час проведеного за його участю слідчого експерименту 31.08.2023.

Свідок ОСОБА_9 показала, що першого серпня чи липня (подія мала місце 01.07.23, допит свідка 06.08.24) вдень, вона працювала продавцем овочів біля кафе «Байка» та бачила як машина червоного кольору зі сторони магазину "Оксана" поїхала на червоний сигнал світлофора та збила велосипедиста, яка їхала зі сторони "Міськгазу". Постраждала лежала на спині, головою до машини. Свідок вказує, що думала, що обвинувачена викличе швидку, а вона підійшла поговорила з потерпілою, потім з машини достала телефон, з кимось поговорила. Підійшла до потерпілої, сказала: « ОСОБА_10 » та почала її тягнути за руку з-під машини. Свідок зрозуміла, що швидку не викликали та викликала швидку. Також вказує, що всі машини стояли, тільки вона (обвинувачена) "вирвалась як на перегони" і ще одна автівка повертала на ОСОБА_11 . Обвинувачену, присутню в залі, свідок впізнає, вона була в синій сукні. Свідок уточнила, що коли працює, то її обличчя направлено в бік перехрестя.

Свідок ОСОБА_12 показала, що влітку, дату не пам`ятає, йшла з парку ОСОБА_13 в сторону магазину «Оксани» по вул. Свободи, зупинилась на світлофорі (мала переходити вул. Короленка) та почула крик продавця овочів, вона кричала: «Швидку, швидку!». Спочатку свідок повернулась до продавчині, а вже потім на місце ДТП. Саму подію ДТП свідок не бачила. Свідок уточнила, що вона чекала зеленого сигналу, ДТП трапилась ліворуч від неї на перехресті ближче до протилежної сторони. Свідок також показала, що обвинувачена їхала від «Оксани», автомобіль був червоного кольору. Обвинувачена (присутня в залі) схожа на ту жінку, що була за кермом. Швидку, як вказала свідок викликала жінка, що продавала овочі.

Таким чином, з показань свідків, які перебували на місці ДТП на трьох різних позиціях (за кермом автомобіля, пешохід, спостерігач (продавець), а саме, ОСОБА_8 , який керував транспортним засобам та їхав по вул. Свободи в попутньому напрямку з обвинуваченою, показань ОСОБА_12 - пішохода, яка чекала на зелений сигнал світлофора для перетину вулиці Короленка в напрямку магазину "Оксана" та показань свідка ОСОБА_9 - продавця, робоче місце якої розташовано поруч з перехрестям вулиць Свободи та Короленка в м. Шостка, однозначно встановлено, що водій автомобіля ОСОБА_7 рухалась на червоний сигнал світлофора. В сукупності з цими показаннями та судовою автотехнічною експертизою № 1569 від 04.10.2023 суд приходить до висновку, що ОСОБА_7 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen» моделі «Bora» реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушила вимоги Правил дорожнього руху (затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001, введених в дію з 01.01.2002), передбачених пунктами: 8.7.3 (е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоні миготливі сигнали забороняють рух, 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Таким чином, версія обвинуваченої щодо руху на зелений сигнал світлофора не підтверджується жодним доказом. Сумнівів в правдивості показань свідків суд не має. Обвинуваченій було забезпечено захисника в межах надання безоплатної правової допомоги, від якого обвинувачена відмовилась, посилаючись на укладення договору з іншим захисником, однак, в подальшому заявила, що буде здійснювати свій захист самостійно.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_7 , які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження, необхідно кваліфікувати як кримінальне правопорушення, передбачене за ч. 1 ст. 286 КК України.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 № 12 щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Обставин які б пом`якшували або обтяжували покарання, судом не встановлено. При призначенні покарання суд враховує особу обвинуваченої, її вік, відсутність судимості, те, що вона на облікулікаря нарколога тапсихіатра неперебуває, а тому вважає за необхідне призначити основне покарання в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України в виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами.

Процесуальні витрати пов`язані із залученням експертів відповідно до ст. 124 КПК України покладаються судом на обвинувачену.

Як судом вже було встановлено, потерпілою заявлено вимоги до обвинуваченої про відшкодування майнової та моральної шкоди, Комунальним некомерційним підприємством "Шосткинська центральна районна лікарня" Шосткинської міської ради вимоги про відшкодування витрат на лікування потерпілої.

Цивільний позов КНП "Шосткинська ЦРЛ" про відшкодування витрат на лікування потерпілої в сумі 5576 грн. 16 коп. підтверджується довідкою-розрахунком та калькуляцією вартості ліжкодня, є обгрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Цивільний позов потерпілої в частині майнових вимог підлягає задоволенню в повному обсязі враховуючи таке.

Згідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

З урахуванням уточнення - збільшення розміру позовних вимог станом на 19.03.2025 потерпіла просила стягнути з обвинуваченої 318621 грн. 51 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди. Судом встановлено, що вказана сума підтверджена доказами (чеки, платіжні інструкції) щодо придбання ліків, товарів медичного призначення консультацій та транспортування потерпілої до лікувального закладу). Обвинувачена (цивільний відповідач) не спростувала ані розміру, ані доцільності, ані причинно-наслідкового зв`язку з подією ДТП понесених потерпілою витрат.

В рішенні Європейського Суду з прав людини від 28.05.1985 у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі проти Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії» зазначається, що, «з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте розумно припустити, що особи, які…зіткнулися з проблемами...можуть зазнати страждань і тривоги». Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин.

Відповідно п.2 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправними діями щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Частиною 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи викладене, наслідки дій обвинуваченої - тривалі зміни у стані здоров`я потерпілої, поведінку обвинуваченої, суд оцінює розмір заподіяної моральної шкоди в 80000 грн., що відповідатиме засадам розумності, добросовісності та справедливості, а тому позов в цій частинв підлягає задоволенню частково.

Згідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові. Враховуючи, що суд прийшов до переконання про винуватість обвинуваченої та про задоволення цивільних позовів, підстав для скасування арешту автомобіля «Volkswagen» моделі «Bora» реєстраційний номер НОМЕР_1 не вбачається.

Керуючись ст. 370, 374 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити їй покарання в виді штрафу в розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 68000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_7 до набрання вироком суду законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати пов`язані із залученням експерта в сумі 11471 грн. 48 коп.

Скасувати арешт велосипеду "Україна", передати його в розпорядження ОСОБА_5 .

Цивільний позов Комунального некомерційного підприємства "Шосткинська центральна районна лікарня" Шосткинської міської ради задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь Комунального некомерційного підприємства "Шосткинська центральна районна лікарня" Шосткинської міської ради витрати на лікування потерпілої від злочину в сумі 5576 грн. 16 коп.

Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 318621 грн. 51 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди та 80000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1