Ухвала від 28.05.2025 по справі 915/928/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття апеляційного провадження

28 травня 2025 рокум. ОдесаСправа № 915/928/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.11.2024, ухвалене суддею Смородіновою О.Г., м. Миколаїв

у справі № 915/928/24

за позовом: Миколаївської міської ради

до відповідача: ОСОБА_1

про: стягнення 298530,92 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 18.11.2024 у справі № 915/928/24 позов Миколаївської міської ради задоволено, стягнуто із ОСОБА_1 на користь Миколаївської міської ради кошти в сумі 298530,92 грн за безоплатне користування з 01.02.2012 по 05.11.2020 земельною ділянкою площею 934 кв.м. з кадастровим номером 4810137200:18:029:0003, вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі або закрити провадження у справі.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 витребувано у Господарського суду Миколаївської області матеріали цієї справи, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою відкладено до надходження матеріалів до суду апеляційної інстанції.

05.05.2025 матеріали цієї справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху на підставі ч. 3 ст. 260 ГПК України як таку, що не відповідає вимогам як ч. 1, так і ч. 2 ст. 256 ГПК України та встановлено скаржнику 10-ти денний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання суду заяви про поновлення строку, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається з матеріалів цієї справи, залишаючи апеляційну скаргу без руху на підставі ч. 3 ст. 260 ГПК України, колегія суддів виходила з того, що повний текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції складено та підписано 18.11.2024, отже кінцевим строком для подання апеляційної скарги на вказане рішення є 09.12.2024, а з урахуванням приписів ч. 2 ст. 256 ГПК України 25.12.2024.

Проте, апеляційна скарга була подана через систему «Електронний суд» лише 18.04.2025, тобто з пропуском строку, встановленого як ч. 1, так і ч. 2 ст. 256 ГПК України.

Разом з апеляційною скаргою скаржником було заявлено клопотання (вх. № 1668/25 від 18.04.2025) про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого відповідач посилався на те, що: 1) він є особою похилого віку, якій важко усвідомлювати та оперативно реагувати, зокрема, отримувати інформацію, складати запити, звертатись за правовою допомогою; 2) 08.04.2025 отримав інформацію про арешт рахунків в рамках виконавчих проваджень, за якими стягувачем є Миколаївська міська рада; 3) з 16.08.2022 скаржник має статус внутрішньо-переміщеної особи та фактично проживає в смт. Східниця Дрогобицького району Львівської області. Він не міг отримати копію позовної заяви з додатками, судові ухвали (виклики) та оскаржуване рішення по зареєстрованому місту проживання в місті Миколаєві. Крім того, з цієї ж причини він не мав можливості оперативно звернутися до відділу ДВС та отримати інформацію про підстави відкриття виконавчих проваджень; 4) 17.04.2025 відповідач звернувся за правовою допомогою до адвоката. Адвокатом були досліджені сайти Судової влади України та ЄДРСР та отримано інформацію про наявність рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.11.2024 у справі № 915/928/24. Одразу, в той же день адвокатом подано заяву про надання доступу до матеріалів електронної справи № 915/928/24. Лише 18.04.2025 адвокатом отримано доступ до матеріалів електронної справи, ознайомившись з якими, в той же день подав апеляційну скаргу на оскаржуване рішення.

Дослідивши обставини, викладені скаржником в обґрунтування клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що вищенаведені причини пропуску строку, зазначені скаржником в обґрунтування клопотання про його поновлення, не являються поважними, оскільки ОСОБА_1 не навів об`єктивних обставин, що не залежали від його волевиявлення, та які могли б вплинути на пропуск встановленого процесуального строку на звернення із апеляційною скаргою. Колегія суддів дійшла висновку, що неотримання відповідачем відповідних процесуальних документів можливе виключно через недотримання ним вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що слід розцінювати як фактичну відмову від отримання адресованих йому судових рішень.

23.05.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява (вх. № 2190/25) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.11.2024 у справі № 915/928/24, в якій зазначені інші підстави для поновлення цього строку, а саме:

- 26.08.2024 між ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ОК Новий зір» укладений договір № 764063 з додатками (додано копію), відповідно до умов яких, у зв`язку із хворобою «дистрофія рогівки» проводиться операцію «Імплантація кератобіоімпланта з застосуванням фамтотехнології на FS200 OC» (встановлення штучного рогівкового імпланта за допомогою лазера);

- з моменту підписання вищезазначеного договору він був зобов`язаний безперервно знаходитись у місті Київ, оскільки за умови надходження штучного трансплантату (рогівки) необхідно було в найкоротший термін з`явитися до медичного закладу для проведення хірургічного втручання. При таких діагнозах ОСОБА_1 має серйозні порушення зору в обох очах, які можна описати як затуманений та нечіткий зір, сліпі плями, спотворення зображення, проблеми з фіксуванням, знижена контрастність і яскравість кольорів, а також ризик різкого погіршення зору, що відображається на повсякденному житті;

- лише 01.02.2025 була проведена операція, що вбачається з Інформативної добровільної згоди на операцію та знеболення від 01.02.2025. Після операції за допомогою прецизійного фемтолазера FS200 пацієнта чекав тривалий (від 3 до 12 місяців) та багатоетапний процес загоєння, який вимагає суворої дисципліни та регулярного лікарського контролю;

- ОСОБА_1 не знав та не міг знати про судовий процес та про винесене рішення через вади із зором, вікові обмеження, очікування та проведення операції, відповідно, не міг оперативно подати апеляційну скаргу.

На підтвердження вищевказаних доводів скаржником додано договір від 26.08.2024 № 764063, укладений між ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ОК Новий зір», додатки № 1 та № 3 до цього договору, додаткова угода на проведення операції у воєнний час до відповідного договору, консультаційний висновок спеціаліста від 29.01.2025, інформована добровільна згода на операцію та знеболення від 01.02.2025.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання про поновлення процесуального строку має містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було жодної можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується; ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «Де Жуфр де ла Прадель проти Франції») від 16.12. 1992, заява № 12964/87).

У § 36 рішення у справі «Белле проти Франції» від 04.12.1995, заява № 23805/94, Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка набула чинності для держави України 11.09.1997 згідно Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантується Конституцією України та законами України.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, оцінивши доводи та аргументи скаржника, викладені в новому клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, а також докази, надані на їх підтвердження, з метою забезпечення права відповідача на апеляційний розгляд даної справи, колегія суддів вважає за можливе поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.11.2024 у справі № 915/928/24.

Оскільки наразі апеляційна скарга відповідає вимогам статей 258, 259 ГПК України, колегія суддів вважає за необхідне відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.11.2024 у справі № 915/928/24.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно із ч. 3 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених ч. 10 цієї статті та ч. 2 ст. 271 цього Кодексу.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 10 ст. 270 ГПК України).

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає про необхідність розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.11.2024 у справі № 915/928/24 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 281 ГПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Керуючись статтями 232-235, 262, 263, 267, 270 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.11.2024 у справі № 915/928/24.

Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.11.2024 у справі № 915/928/24.

Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.11.2024 у справі № 915/928/24 здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Встановити позивачу строк до 13.06.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу (з належними доказами його направлення відповідачу).

Роз`яснити учасникам справи про їх право в строк до 13.06.2025 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до ст. 170 ГПК України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Попередити учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище статті, або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення чи залишення без розгляду.

Зупинити дію рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.11.2024 у справі № 915/928/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддяН.С. Богацька

СуддіГ.І. Діброва

Н.М. Принцевська