Ухвала від 27.05.2025 по справі 910/4885/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відкриття апеляційного провадження

"27" травня 2025 р. Справа№ 910/4885/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Козир Т.П.

Пантелієнка В.О.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2025

у справі №910/4885/25 (суддя Стасюк С.В.)

за спільною заявою:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансшіпмент-газ"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Привільне"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс"

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2025 у справі №910/4885/25 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду; підготовче засідання суду призначено на 22.05.2025; викликано для участі у судовому засіданні представників заявника, боржника та арбітражного керуючого Іваненка Євгена Володимировича; зобов`язано заявників надати у засідання суду оригінали документів, копії яких приєднано до поданої ними заяви, а також додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" у строк до 20.05.2025 надати суду належним чином засвідчені копії правоустановчих документів, зокрема, статут підприємства та відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з додатками, складений відповідно до ст. 36 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахування п. 6 ст. 39 цього Кодексу; заборонено власнику майна (органу, уповноваженому управляти майно) боржника та Товариству з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" приймати рішення про ліквідацію, реорганізацію боржника, а також відчужувати основні засоби; запропоновано учасникам судового процесу брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою Системи відеоконференцзв`язку (ВКЗ) у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 18.04.2025 у справі №910/4885/25; прийняти до розгляду апеляційну скаргу; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2025 у справі №910/4885/25; відмовити у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс", як такої, що подана з порушенням норм процесуального законодавства.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Козир Т.П., Пантелієнко В.О.

02.05.2025 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансшіпмент-Газ" надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження, в якому заявник зазначає, що ГПК України та КУзПБ не передбачено можливості оскарження ухвали про прийняття заяви про відкриття справи про банкрутство до розгляду, оскільки така ухвала суду першої інстанції забезпечує рух судового процесу та не порушує права учасників справи, що виключає можливість її оскарження до суду апеляційної інстанції. При цьому така ухвала місцевого суду може бути оскаржена в апеляційному порядку разом із ухвалою місцевого суду про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4885/25 за спільною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансшіпмент-газ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Привільне" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" про відкриття провадження у справі про банкрутство; відкладено розгляд питання про поновлення, чи відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження, відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2025 у справі №910/4885/25 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/4885/25.

22.05.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження справи №910/4885/25 у 1-му томі.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Після втрати чинності Законом про банкрутство з введенням в дію з 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства при застосуванні норм Господарського процесуального кодексу України, які містять посилання на вказаний Закон про банкрутство, з урахуванням частини третьої статті 3 Господарського процесуального кодексу України та пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 №4-зп, за відповідним посиланням застосовуються саме норми Кодексу України з процедур банкрутства (постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19, від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 29.07.2021 у справі №911/698/21).

Згідно з частиною шостою статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №2971-IX від 20.03.2023 частину першу статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства доповнено абзацом другим, за яким застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, у приписах Кодексу України з процедур банкрутства законодавець утвердив пріоритет норм цього спеціального закону та субсидіарне застосування у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) загальних норм Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, загальні норми Господарського процесуального кодексу України застосовуються при розгляді справ про банкрутство настільки, наскільки це узгоджується із логікою законодавчого регулювання відносин банкрутства (неплатоспроможності), зокрема, ті норми Господарського процесуального кодексу України, що мають універсальний характер, тобто застосовні до вирішення однакових, переважно суто процедурних, питань руху справи у позовному провадженні, так само і у процедурі банкрутства (неплатоспроможності) за умови, що інше не встановлено Кодексом України з процедур банкрутства.

Відповідно до частини першої статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази. У випадках, передбачених цим Кодексом або Законом про банкрутство, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали, прийняттям постанови чи видачею судового наказу (частина п`ята статті 232 Господарського процесуального кодексу України).

Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (частина перша статті 232 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, за загальним правилом господарського процесу, ознакою ухвали як судового рішення є те, що вона постановляється з питань застосування норм процесуального права у випадках, коли це прямо визначено в Господарському процесуальному кодексі України, і таким судовим актом спір по суті не вирішується, а забезпечується створення необхідних умов для його вирішення.

Водночас, процедура банкрутства (неплатоспроможності) є унікальним процесом, що включає в себе низку процедур і послідовних та сукупних процесуальних і позапроцесуальних дій учасників провадження, метою якого є задоволення вимог кредиторів у разі неплатоспроможності боржника. Ця спеціальна процедура, на відміну від позовного провадження, поєднує в собі як розгляд сукупності питань, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство, так і вирішення спорів, стороною в яких є боржник, що розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні, тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство.

Кодекс України з процедур банкрутства не містить норм, які встановлювали б загальні правила ухвалення судових рішень, водночас, аналіз приписів цього спеціального закону засвідчує, що в основному провадженні у справі про банкрутство (неплатоспроможність) лише питання визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів вирішуються постановою, з інших, процедурних чи сутнісних питань цього спеціального провадження суд першої інстанції постановляє ухвали.

Значення ухвал, як судових рішень першої інстанції в процедурі банкрутства, має свої відмінності, оскільки в деяких випадках вони за змістом максимально наближені до рішення (ухвали про визнання грошових вимог кредитора та інші).

Для цілей з`ясування принципів правового регулювання постановлення та оскарження таких ухвал їх можна поділити за ознаками спеціалізації та спрямованості на два типи:

- спеціальні ухвали, які суд постановляє виключно з питань, що вирішуються у справах про банкрутство згідно з нормами Кодексу України з процедур банкрутства;

- універсальні ухвали, які суд постановляє із загальних питань, що можуть вирішуватися як у справах про банкрутство, так і у справах позовного, інших форм провадження, та не врегульовані Кодексом України з процедур банкрутства.

Зокрема, суд першої інстанції постановляє універсальні ухвали у справі про банкрутство, коли здійснює процесуальні дії чи вирішує процедурні питання, розглядає і вирішує клопотання, заяви, скарги за правилами та на підставі приписів Господарського процесуального кодексу України, зокрема, але не виключно за норми інститутів відводу (самовідводу) судді, процесуальних строків, судових викликів і повідомлень, судових витрат, заходів процесуального примусу, забезпечення судом повного і всебічного з`ясування обставин справи та дослідження доказів, фіксування судового процесу.

На кожній стадії судового провадження у справі про банкрутство досягнення її мети може забезпечуватися господарським судом постановленням як універсальних, так і спеціальних ухвал.

Виходячи з наведеного, спеціалізація і спрямованість ухвали на вирішення загальних процедурних питань господарського процесу чи спеціальних процедур, врегульованих Кодексом України з процедур банкрутства, є першочерговими критеріями для визначення переліку ухвал суду першої інстанції, постановлених у справі про банкрутство, що підлягають оскарженню в апеляційному порядку.

Системний аналіз співвідношення пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, частини шостої статті 12, статей 254, 255 Господарського процесуального кодексу України, частини першої статті 2, частин першої, другої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства засвідчує, що у основному провадженні у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в апеляційному порядку можуть бути оскаржені:

а) усі спеціальні ухвали місцевого господарського суду за правилом частини другої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, щодо яких цим Кодексом не встановлено виключення;

б) ухвали, включені до переліку у частині першій статті 255 Господарського процесуального кодексу України, які суд постановляє, здійснюючи процесуальні дії та вирішуючи інші процесуальні питання, за правилами та на підставі норм Господарського процесуального кодексу України.

У статті 1 Конституції України визначено, що Україна є правовою державою. Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.

Обов`язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11.09.1997, закріплено принцип доступу до правосуддя.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.

У статті 129 Конституції України у числі основних засад судочинства зазначено також забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Водночас, право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.

В силу приписів частини другої статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Таким чином, перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у статті 255 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Системний аналіз статті 255 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.

Предметом апеляційного оскарження у даній справі є ухвала місцевого господарського суду, у тому числі про прийняття до розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та призначення підготовчого засідання, між тим, така ухвала не включена законодавцем до переліку, наведеного у статті 255 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд зауважує, що приписи статті 255 ГПК України свідчать про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.

Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких проміжних ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі. Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №912/1398/18, від 12.03.2019 у справі №918/361/18, від 15.01.2020 у справі №923/133/19, від 19.04.2021 у справі №910/4248/20, від 05.11.2021 у справі №906/294/21.

ГПК України та КУзПБ не передбачено можливості оскарження ухвали про прийняття заяви про відкриття справи про банкрутство до розгляду, оскільки така ухвала суду першої інстанції забезпечує рух судового процесу та не порушує права учасників справи, що виключає можливість її оскарження до суду апеляційної інстанції. При цьому така ухвала місцевого суду може бути оскаржена в апеляційному порядку разом із ухвалою місцевого суду про відкриття провадження у справі про банкрутство. Про що зазначає Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансшіпмент-Газ" у своїх запереченнях проти відкриття апеляційного провадження.

Отже, ухвала про призначення до розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не підлягає оскарженню окремо від рішення суду по суті, а заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на відповідне рішення суду (ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, яким спір має бути вирішений по суті.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2025 у справі №910/4885/25 в частині прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду; призначення підготовчого засідання суду на 22.05.2025; виклику для участі у судовому засіданні представників заявника, боржника та арбітражного керуючого Іваненка Євгена Володимировича; зобов`язання заявників надати у засідання суду оригінали документів, копії яких приєднано до поданої ним заяви, а також додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство; зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" у строк до 20.05.2025 надати суду належним чином засвідчені копії правоустановчих документів, зокрема статут підприємства та відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з додатками, складений відповідно до ст. 36 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахування п. 6 ст. 39 цього Кодексу; запропонування учасникам судового процесу брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою Системи відеоконференцзв`язку (ВКЗ) у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2025 у справі №910/4885/25 в частині заборони власнику майна (органу, уповноваженому управляти майно) боржника та Товариству з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" приймати рішення про ліквідацію, реорганізацію боржника, а також відчужувати основні засоби по суті є такою, що вирішує питання вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, що стосується процедур, врегульованих КУзПБ. Так, частиною 1 статті 35 КУзПБ передбачено, що ухвалою про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд має право вирішити питання про вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника та боржнику приймати рішення про ліквідацію, реорганізацію боржника, а також відчужувати основні засоби. Ухвала Господарського суду міста Києва від 18.04.2025 у справі №910/4885/25 в частині заборони власнику майна (органу, уповноваженому управляти майно) боржника та Товариству з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" приймати рішення про ліквідацію, реорганізацію боржника, а також відчужувати основні засоби підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Дослідивши матеріали скарги, колегія суддів вважає, що відповідна апеляційна скарга щодо оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 18.04.2025 у справі №910/4885/25 в частині заборони власнику майна (органу, уповноваженому управляти майно) боржника та Товариству з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" приймати рішення про ліквідацію, реорганізацію боржника, а також відчужувати основні засоби відповідає вимогам ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, підстав для її повернення та відмови у відкритті апеляційного провадження не встановлено.

Відповідно до вимог статті 262 Господарського процесуального кодексу України судова колегія визначилась щодо можливості відкриття апеляційного провадження у справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо викладеного в апеляційній скарзі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали у відповідній частині, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення цього клопотання.

Відповідно до ч.1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або у розгляді справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

За ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (ч.3 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з тексту апеляційної скарги, скаржник просить поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 18.04.2025 (повний текст ухвали складено та підписано 18.04.2025).

В даному випадку десятиденний строк на апеляційне оскарження, передбачений ч.1 ст. 256 ГПК України, закінчився 28.04.2025.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що у період з 01.04.2025 по 30.04.2025 особа, уповноважена представляти інтереси скаржника, а саме, керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" - Корольчук Андрій Вікторович перебував на лікуванні, що підтверджується витягом з електронного реєстру листків непрацездатності, тому скаржник не мав об`єктивну можливість вчасно подати апеляційну скаргу протягом 10 календарних днів, до 28.04.2025, а тому подав її в перший робочий день 30.05.2025, після виходу з лікарняного керівника скаржника, єдиної уповноваженої особи на представництво інтересів скаржника відповідно до Єдиного державного реєстру підприємств, організацій та установ України, що підтверджується матеріалами справи.

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання про поновлення процесуального строку має містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було жодної можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами. (Правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 926/767-б/15).

Водночас, нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на апеляційне оскарження. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку. Проте, для цього необхідно заявити обгрунтоване клопотання, довести поважність причин пропуску такого строку, надавши суду відповідні докази.

Судова колегія визнає поважними зазначені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 18.04.2025 в частині заборони власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника та боржнику приймати рішення про ліквідацію, реорганізацію боржника, а також відчужувати основні засоби. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали в цій частині слід задовольнити, поновивши цей строк.

Дослідивши матеріали скарги, колегія суддів вважає, що відповідна апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2025 у справі №910/4885/25 в частині заборони власнику майна (органу, уповноваженому управляти майно) боржника та Товариству з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" приймати рішення про ліквідацію, реорганізацію боржника, а також відчужувати основні засоби відповідає вимогам статті 258 Господарського процесуального кодексу України, підстав для її повернення та відмови у відкритті апеляційного провадження в цій частині не встановлено.

Відповідно до вимог статті 262 Господарського процесуального кодексу України судова колегія визначилась щодо можливості відкриття апеляційного провадження у справі.

Керуючись ст.232-235, 254, 256, 258, 268 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2025 у справі №910/4885/25 в частині прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду; призначення підготовчого засідання суду на 22.05.2025; виклику для участі у судовому засіданні представників заявника, боржника та арбітражного керуючого Іваненка Євгена Володимировича; зобов`язання заявників надати у засідання суду оригінали документів, копії яких приєднано до поданої ним заяви, а також додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство; зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" у строк до 20.05.2025 надати суду належним чином засвідчені копії правоустановчих документів, зокрема, статут підприємства та відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з додатками, складений відповідно до ст. 36 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахування п. 6 ст. 39 цього Кодексу; запропонування учасникам судового процесу брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою Системи відеоконференцзв`язку (ВКЗ) у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України.

2. Задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 18.04.2025 у справі №910/4885/25 в частині заборони власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника та боржнику приймати рішення про ліквідацію, реорганізацію боржника, а також відчужувати основні засоби.

3. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 18.04.2025 у справі №910/4885/25 в частині заборони власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника та боржнику приймати рішення про ліквідацію, реорганізацію боржника, а також відчужувати основні засоби.

4. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2025 у справі №910/4885/25 в частині заборони власнику майна (органу, уповноваженому управляти майно) боржника та Товариству з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" приймати рішення про ліквідацію, реорганізацію боржника, а також відчужувати основні засоби.

5. Розгляд апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2025 у справі №910/4885/25 в частині заборони власнику майна (органу, уповноваженому управляти майно) боржника та Товариству з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" приймати рішення про ліквідацію, реорганізацію боржника, а також відчужувати основні засоби призначити на 02.07.2025 о 10 год. 00 хв., який відбудеться в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1-А, (1 поверх, зал судових засідань № 1).

6. Запропонувати учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу в цій частині із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 11.06.2025.

7. Встановити учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 18.06.2025.

8. Попередити учасників справи, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, встановлених нормами ГПК України та судом, залишаються без розгляду у відповідності до ч. 2 ст. 207 ГПК України.

9. Довести до відома учасників провадження, що нез`явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою розгляду скарги.

10. Звернути увагу учасників справи на можливість розгляду скарги за відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами у разі подання відповідного клопотання.

11. Повідомити учасникам справи та їх представникам, що з 18.10.2023 введено в дію Закон від 29.06.2023 №3200-ІХ щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (надалі - в ЄСІТС), яким встановлено, що:

- адвокати нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи зобов`язані реєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС. Інші - реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку;

- апеляційна скарга, відзив на апеляційну скаргу та будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Особа, яка подає до суду процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення таких відомостей;

- особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати документи до суду в електронній формі виключно в ЄСІТС. Однак це не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі;

- якщо апеляційна скарга подана до суду в електронній формі, то особа, яка подала скаргу, має подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі;

- учасникам справи, які мають електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення в електронній формі виключно через електронні кабінети в ЄСІТС, що не позбавляє права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;

- процесуальні наслідки звернення до суду особи без реєстрації електронного кабінету встановлені Кодексом у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду. Такі наслідки застосовуються судом також, якщо інтереси особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, встановленому ГПК України.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді Т.П. Козир

В.О. Пантелієнко