Постанова від 13.05.2025 по справі 906/1422/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 року Справа № 906/1422/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Маціщук А.В.

суддя Бучинська Г.Б.

суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Загородько Б.Ю.

за участю представників сторін:

позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Біембісі-Мармур" - адв. Пуга Я.Г.

відповідача фізичної особи-підприємця Міненко Сергія Васильовича - адв. Кобилецький В.В.

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача компанії "NR Marble Dogaltas Petrol Ithalat Ihracat Sanayi ve Ticaret Limited Sirketi" - не з`явилися

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичної особи-підприємця Борсука Станіслава Олексійовича - не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Біембісі-Мармур"

на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 30.09.2024 р. про призначення експертизи

постановлену у м. Житомир, повний текст складено 14.10.2024 р.

у справі № 906/1422/23 (суддя Сікорська Н.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біембісі-Мармур"

до відповідача фізичної особи-підприємця Міненко Сергія Васильовича

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача компанії "NR Marble Dogaltas Petrol Ithalat Ihracat Sanayi ve Ticaret Limited Sirketi"

та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичної особи-підприємця Борсука Станіслава Олексійовича

про стягнення 363 004,63 грн. збитків

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до ухвали від 30.09.2024 р. Господарський суд Житомирської області призначив інженерно-технічну експертизу у справі № 906/1422/23, виконання якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експерта судом поставлено питання - яка причина пошкодження вантажу (слябів з травертину) на транспортному засобі: тягач реєстраційний номер НОМЕР_1 , напівпричіп реєстраційний номер НОМЕР_2 ?

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Біембісі-Мармур" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати п. 2, 3 резолютивної частини оскаржуваної ухвали та в цій частині ухвалити нове рішення про призначення експертизи з питань, запропонованих Товариством з обмеженою відповідальністю "Біембісі-Мармур".

Вважає, що судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не наводяться підстави відхилення заперечень позивача щодо грубого порушення перевізником як умов договору, так і вимог законодавства, які покладають на перевізника обов`язок діяти певним чином щодо належної фіксації дати, місця та часу пошкодження вантажу, обставин такого пошкодження та подальших дій з таким вантажем.

Стверджує, що судом першої інстанції фактично були взяті до уваги виключно доводи відповідача, про те що висновок експертизи має бути наданий лише з одного питання: - яка причина пошкодження вантажу (слябів з травертину) на транспортному засобі: тягач реєстраційний номер НОМЕР_1 , напівпричіп реєстраційний номер НОМЕР_2 ?

Доводить, що відповідач на підтвердження обставин, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, надає інші засоби доказування, що є прямим порушенням вимог ст. 77 ГПК України.

Просить ухвалу Господарського суду Житомирської області у справі № 906/1422/23 від 30.09.2024 р. скасувати в частині (п. 2-3 резолютивної частини) і ухвалити в цій частині нову ухвалу, якою на вирішення судового експерта винести питання, запропоновані Товариством з обмеженою відповідальністю «Біембісі-Мармур» та надати експертній установі для проведення судової інженерно-технічної експертизи матеріали справи № 906/1422/23, за виключенням фото напівпричепа з вантажем, який впав на бік (додаток 17 до відзиву на позовну заяву), експертного висновку, виконаного Колусенко В.В. та додатків до нього (додаток 70-71 до відзиву на позовну заяву), експертного висновку, виконаного Чередником В.І. (додаток 78 до відзиву на позовну заяву), клопотання ФОП Міненка С.В. про долучення додаткових доказів від 16.10.2024 р.

Відповідач фізична особа-підприємець Міненко Сергій Васильович, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача компанія "NR Marble Dogaltas Petrol Ithalat Ihracat Sanayi ve Ticaret Limited Sirketi" та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізична особа-підприємець Борсук Станіслав Олексійович відзив на апеляційну скаргу не подали.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізична особа-підприємець Борсук Станіслав Олексійович не забезпечив явку представників у судове засідання 13.05.2025 р., тоді як був повідомлений судом про дату, час і місце розгляду справи в установленому порядку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с. 148 у т.1/.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача компанія "NR Marble Dogaltas Petrol Ithalat Ihracat Sanayi ve Ticaret Limited Sirketi" також не забезпечила явку представників у судове засідання 13.05.2025 р., тоді як була повідомлена судом про дату, час і місце розгляду справи в установленому порядку, що підтверджується листом Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 29.01.2025 р. № 13.5/31-25 щодо надіслання доручення про вручення документів для подальшого направлення до компетентного органу Турецької Республіки /а.с. 153, 155 у т.1/.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників третіх осіб.

Представник позивача/скаржника в судовому засіданні 13.05.2025 р. підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.05.2025 р. заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою. Також зазначив, що питання, які позивач має намір поставити експерту для їх вирішення, є суперечливими та такими, що не стосуються предмету позову.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні представників сторін, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Колегією суддів встановлено і матеріалами справи підтверджено наступне.

23.10.2023 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Біембісі-Мармур" подало до Господарського суду Житомирської області позовну заяву про стягнення з фізичної особи-підприємця Міненка Сергія Васильовича 547675,75 грн. збитків, завданих при виконанні перевезення вантажу (поліровані сляби із натурального каменю) транспортним засобом: тягач реєстраційний номер НОМЕР_1 ; напівпричіп реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Ухвалою від 13.11.2023 р. Господарський суд Житомирської області прийняв позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Біембісі-Мармур" до розгляду та відкрив провадження у справі № 906/1422/23.

23.01.2024 р. відповідач ФОП Міненко С.В. подав до Господарського суду Житомирської області клопотання про призначення інженерно-технічної експертизи /а.с. 85 86 у т.1/, на вирішення якої просить поставити наступні питання:

1. Яка причина пошкодження вантажу (слябів з травертини) на транспортному засобі тягач реєстраційний номер НОМЕР_1 напівпричіп реєстраційний номер НОМЕР_2 , що відбулося 01.05.2023 р. в районі м. Русе (Болгарія) ?

2. Чи відповідає пакування та кріплення вантажу (слябів з травертину) на транспортному засобі тягач реєстраційний номер НОМЕР_1 напівпричіп реєстраційний номер НОМЕР_2 вимогам стандартів та нормативно-технічної документації ?

Позивач у письмових запереченнях від 26.01.2024 р. та від 20.08.2024 р. заперечив проти призначення судової інженерно-технічної експертизи та просив суд відмовити у задоволенні клопотанням відповідача, оскільки вважав, що питання, поставлені відповідачем, не мають значення для справи і вже досліджувалися в рамках експертних висновків, наданих відповідачем.

22.08.2024 р. позивач подав до Господарського суду Житомирської області заяву, в якій виклав запитання, які вважав за необхідне поставити на вивчення експерту, а саме:

1. Чи правильно було обрано водієм місце для кріплення вантажу на платформі напівпричепу з урахуванням його характеристик та ваги в процесі транспортування ?

2. Як були закріплені інші вантажі по відношенню до вантажу позивача ?

3. Які мали бути надані перевізником засоби кріплення вантажу та у якій кількості з урахуванням характеристик вантажу та його ваги ? Та які були фактично надані ?

4. На підставі яких документів експертом встановлюються причини пошкодження вантажу, що мало місце в міжнародному перевезенні ?

5. Чи може експерт встановити факт пошкодження вантажу (місце, дату і час) на підставі GPS моніторингу ?

6. Чи може експерт встановити стан вантажу, його упаковки та кріплення на момент його пошкодження на підставі GPS моніторингу ?

7. Чи може експерт встановити стан пошкодження упаковки вантажу (піраміди), кріплення без фізичного огляду після втручання сторонніми особами в конструкцію металевої піраміди та кріплення вантажу ?

8. Які причини пошкодження вантажу, враховуючи його стан на момент завантаження та стан на момент розвантаження згідно Акту експертизи Київської торгово-промислової палати № I-444 від 11.05.2023 р. ?

9. В якому стані були засоби кріплення вантажу на момент пошкодження вантажу ? Чи були засоби кріплення вантажу належним чином сертифіковані ? Який відсоток зношення мали засоби кріплення вантажу на момент пошкодження вантажу ?

10. Чи мало місце стороннє втручання в упаковку, кріплення вантажу та сам вантаж, враховуючи акт експертизи Київської торгово-промислової палати № I-444 від 11.05.2023 р.?

11. Чи відповідає стан вантажу на момент його пошкодження стану вантажу на момент його розвантаження згідно акту експертизи Київської торгово-промислової палати № I-444 від 11.05.2023 р. ?

Виснувавши про необхідність призначення у даній справі судової інженерно-технічної експертизи, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що основним завданням судової інженерно-технічної експертизи у цій справі є визначення причин пошкодження вантажу (слябів з травертину) та на вирішення експертизи поставив одне питання :

- яка причина пошкодження вантажу (слябів з травертину) на транспортному засобі: тягач реєстраційний номер НОМЕР_1 , напівпричіп реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Суд першої інстанції мотивовано відхилив запропоновані відповідачем питання.

Так само суд першої інстанції мотивовано відхилив запропоновані позивачем питання, зазначивши, що вказані у питаннях № 1, 3, 8, 9, 10 обставини мають досліджуватись експертом в ході встановлення причин пошкодження вантажу, питання № 4 - 7 стосуються кола доказів та методів, які можуть бути використані експертом при проведенні дослідження, а не самого об`єкта дослідження, а відповідь на питання № 2 та № 11 не може бути використана для встановлення дійсних обставин справи та вирішення спору.

Колегія суддів, дослідивши обставини у справі в межах доводів апеляційної скарги, вважає дії суду першої інстанції такими, що відповідають нормам процесуального законодавства на стадії підготовчого засідання.

Так, відповідно до норм ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, і суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість керує ходом судового процесу, сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами, роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до п.п. 7, 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше та вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Нормами ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" унормовано, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Колегія суддів встановила, що предметом спору у даній справі є збитки, заподіяні позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Біембісі-Мармур" при виконанні перевезення товару. Послуги з організації міжнародного перевезення вантажу надавав відповідач фізична особа-підприємець Міненко Сергій Васильович як експедитор на підставі укладеного сторонами договору транспортного експедирування № 02/14/22 від 14.02.2022 р. /а.с. 10 зв. 12 у т.1/. За умовами договору експедитор несе відповідальність за збереження товару під час його перевезення, тому позивач вважає, що збитки мають бути відшкодовані відповідачем, оскільки пошкодження вантажу сталося внаслідок неправильних дій перевізника.

Натомість відповідач заперечує вину перевізника та доводить, що пошкодження стало наслідком неправильного закріплення товару продавцем в процесі завантаження у автомобіль перевізника.

Суд першої інстанції визначив, що до предмету судового дослідження входить встановлення причини пошкодження вантажу, пославшись на практику Верховного Суду у спорах пов`язаних із відшкодуванням збитків завданих у межах виконання договорів транспортного експедирування.

Зокрема, у постанові від 20.08.2018 у справі № 910/20676/17 Верховний Суд звертає увагу, що пунктами 1, 2 статті 17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів визначено, що перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за затримку доставки. Перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

Відповідно до норм ст. 86 та ст. 104 ГПК України жодні докази, зокрема, висновки експерта не мають для суду заздалегідь встановленої сили для суду і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Отже, призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду. При цьому питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи.

До дискреційних повноважень суду відповідно до норм ст. 99 ГПК України належить обрання питань, з яких має виконуватись призначена цим судом експертиза, що призначається судом.

Колегією суддів встановлено, що, суд першої інстанції в силу дискреційних повноважень, визначених у ч. 4 ст. 99 ГПК України на власний розсуд визначив питання, з якого має бути проведена експертиза, а саме: - яка причина пошкодження вантажу (слябів з травертину) на транспортному засобі: тягач реєстраційний номер НОМЕР_1 , напівпричіп реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Звертається увага, що при вирішені питання щодо призначення експертизи суд не розглядає спір по суті, а лише оцінює необхідність встановлення певних обставин.

Апеляційний суд не має повноважень коригувати визначені судом питання, тоді як призначення інженерно-технічної експертизи у даній справі № 906/1422/23 з питанням - яка причина пошкодження вантажу (слябів з травертину) на транспортному засобі: тягач реєстраційний номер НОМЕР_1 , напівпричіп реєстраційний номер НОМЕР_2 ? - відповідає вищенаведеним нормам Господарського процесуального кодексу України з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що судом першої інстанції фактично були взяті до уваги виключно доводи відповідача, оскільки, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції критично поставився до питань запропонованих відповідачем, виключивши з першого питання вказівки на дату та місце пошкодження вантажу та повністю відхилив друге запропоноване відповідачем питання, зазначивши, що таке питання не підлягає винесенню на експертизу, оскільки воно має досліджуватись в ході встановлення причин пошкодження вантажу.

Так само є безпідставними твердження скаржника про те, що судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не наводяться підстави відхилення заперечень позивача, оскільки суд першої інстанції з достатньою мотивацією відхилив кожне з запропонованих позивачем питань, зазначивши що вказані у питаннях № 1, 3, 8, 9, 10 обставини мають досліджуватись експертом в ході встановлення причин пошкодження вантажу, питання № 4 - 7 стосуються кола доказів та методів, які можуть бути використані експертом при проведенні дослідження, а не самого об`єкта дослідження, а відповідь на питання № 2 та № 11 не може бути використана для встановлення дійсних обставин справи та вирішення спору.

Натомість скаржник у апеляційній скарзі не доводить про помилковість вищезазначених висновків суду про відхилення його питань, як і не доводить чому експерту мають бути поставлені саме його питання.

Колегія суддів відзначає, що у відповідності до частини 1, 2 статті 13 Закону України "Про судову експертизу" незалежно від виду судочинства судовий експерт має право: 1) подавати клопотання про надання додаткових матеріалів, якщо експертиза призначена судом або органом досудового розслідування або ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи; 2) вказувати у висновку експерта на виявлені в ході проведення судової експертизи факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.

А отже, судовий експерт може реалізувати надане йому статтею 13 Закону України "Про судову експертизу" право щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.

Щодо доводів скаржника про те, що на підтвердження обставин, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, тоді як відповідач надає інші засоби доказування, та щодо вимоги скаржника надати експертній установі для проведення судової інженерно-технічної експертизи матеріали справи № 906/1422/23, за виключенням фото напівпричепа з вантажем, який впав на бік, експертного висновку, виконаного Колусенко В.В. та додатків до нього, експертного висновку, виконаного Чередником В.І. та клопотання ФОП Міненка С.В. про долучення додаткових доказів від 16.10.2024 р., - колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 ГПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

Колегією суддів встановлено, що докази, які скаржник пропонує не надавати експерту було подані відповідачем у підготовчому судовому засіданні, і суд першої інстанції прийняв такі докази із залученням до матеріалів справи, що не суперечить нормам ст..182 ГПК України.

Натомість такі дії суду першої інстанції як долучення доказів не підлягають оцінці апеляційним судом під час розгляду скарги на ухвалу про призначення експертизи та не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, оскільки суд першої інстанції на стадії дослідження доказів у відповідності до норм ст. 86 ГПК України буде зобов`язаний надати оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, з мотивованим висновком про відхилення або врахування кожного доказу. Саме такі висновки суду можуть бути предметом оскарження за результатом вирішення спору і ухвалення рішення по суті спору.

При цьому колегія суддів враховує, що у відповідності до норм ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду також не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Отже, при дослідженні доказів судом першої інстанції сторони - як позивач так і відповідач зможуть звернути увагу суду на недоліки кожного з наявних у справі доказів, у тому числі і на висновок експерта, і у разі незгоди з таким висновком експерта сторони не позбавлені права заявити клопотання про проведення повторної експертизи, або залучити до матеріалів справи висновок експерта виготовлений на замовлення сторони.

За таких обставин доводи скаржника про те, що на підтвердження обставин, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, а відповідач натомість надає інші, недопустимі, на думку скаржника, засоби доказування, мають розглядатися судом першої інстанції на стадії дослідження доказів.

Підсумовуючи вищевикладене, за результатом апеляційного перегляду в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ст. 269 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Господарського суду Житомирської області від 30.09.2024 р. у справі № 906/1422/23 ґрунтується на матеріалах справи, відповідає процесуальному законодавству, а тому відсутні підстави для її зміни чи скасування. Суд першої інстанціх, призначивши експертизу, діяв в межах дискреційних повноважень, натомість в оскаржуваній ухвалі достатньо викладені мотиви, з яких були відхилені заяви чи клопотання сторін в процедурі призначення експертизи. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, тому судовий збір за подання апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладається на скаржника Товариство з обмеженою відповідальністю "Біембісі-Мармур".

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Біембісі-Мармур" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Житомирської області від 30.09.2024 р. у справі № 906/1422/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню.

Справу № 906/1422/23 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений 28.05.2025 р.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.