Постанова від 21.05.2025 по справі 905/1159/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2025 року м. Харків Справа № 905/1159/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Плахов О.В. , суддя Шутенко І.А.

за участю секретаря судового засідання Бєлкіній О.М.

за участю представників сторін:

позивача Пронін О.А.

відповідача Олійников С.І.

розглянувши апеляційну скаргу АТ АГРАРНИЙ ФОНД (697Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 24.02.2025 у справі № 905/1159/24 (повний текст якого складено та підписано в приміщенні господарського суду Донецької області 03.03.2025 суддею Зельман Ю.С.)

за позовом Акціонерного товариства АГРАРНИЙ ФОНД (03151, м. Київ, вул. Очаківська/пров. Очаківський, буд. 5/6; код ЄДРПОУ 38926880)

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба (84411, Донецька область, Лиманський район, с. Рубці, вул. Шевченко, буд. 33, код ЄДРПОУ 30833286)

про стягнення 7 477 311,01 грн., з яких: 4 867 800,00 грн. попередня оплата, 2 609 511,01 грн. 20% річних

ВСТАНОВИВ:

АТ АГРАРНИЙ ФОНД звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба про стягнення заборгованості у розмірі 7 477 311,01 грн. з яких 4 867 800 грн попередня оплата та 2 609 511,01 грн відсотків за користування грошовими коштами.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеним між сторонами договором поставки зерна врожаю 2022 року № 06-2022-Ф від 24 грудня 2021 в частині своєчасного постачання товару, у зв`язку з чим позивач вимагає повернення внесеної попередньої оплати за товар та нарахованих відсотків за користування грошовими коштами.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.02.2025 у справі № 905/1159/24 позовні вимоги Акціонерного товариства АГРАРНИЙ ФОНД до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба про стягнення 7 477 311,01 грн., з яких: 4 867 800,00 грн. попередня оплата, 2 609 511,01 грн. відсотків за користування грошовими коштами - задоволено частково.

Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дружба (84411, Донецька область, Лиманський район, с. Рубці, вул. Шевченко, буд. 33, код ЄДРПОУ 30833286) на користь Акціонерного товариства АГРАРНИЙ ФОНД (03151, м. Київ, вул. Очаківська/пров. Очаківський, буд. 5/6; код ЄДРПОУ 38926880) 4 867 800 грн. попередньої оплати, 669 489,21 грн відсотків за користування грошовими коштами, а також 66 447,46 витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

АТ АГРАРНИЙ ФОНД із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 24.02.2025 у справі № 905/1159/24 в частині відмови в задоволенні процентів у сумі 1 940 021,80 грн, змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

« 1. Позовну заяву АТ «Аграрний фонд» задовольнити повністю.

2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба» (код ЄДРПОУ 30833286) на користь акціонерного товариства «Аграрний фонд» (код ЄДРПОУ 38926880) заборгованість у розмірі 7 477 311,01 грн, в тому числі 4 867 800,00 грн попередньої оплати та 2 609 511,01 грн відсотків за користування грошовими коштами».

Судові витрати за подання апеляційної скарги просить стягнути з СТОВ «Дружба».

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилаючись на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 17.09.2024 у справі № 910/13771/23, зазначає, що відсотки за користування чужими грошовими коштами не є штрафними санкціями, тому судом першої інстанції було неправомірно зменшено розмір відсотків за користування грошовими коштами.

Ухвалою Східного апеляційного господарського від 14.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ АГРАРНИЙ ФОНД (697Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 24.02.2025 у справі № 905/1159/24. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 10 днів (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з дня вручення даної ухвали. Призначено справу до розгляду на 13.05.2025.

Представником СТОВ Дружба надано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останній проти її задоволення заперечує, наголошуючи на законності і обґрунтованості оскаржуваного рішення суду, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В судове засідання, призначене на 13.05.2025, з`явились представники сторін, надали пояснення по справі.

Протокольною ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 оголошено про перерву у судовому засіданні до 21.05.2025 для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, 24.12.2021 між АТ "Аграрний фонд" (Позивач, Покупець) та СТОВ Дружба (Відповідач, Постачальник) було укладено Договір поставки зерна врожаю 2022 №06-2022-Ф (далі-Договір), за змістом якого у порядку та на умовах цього Договору Постачальник у визначений Сторонами строк передає Покупцеві у власність зерно пшениці м`якої 3 класу (далі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити його (п.1.1Договору).

Відповідно до п. 2.1.1, 2.1.2 Договору, Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві зерно пшениці м`якої 3 класу у кількості 1 000,000 тон, яке буде вирощене та зібране в 2022 році на земельних ділянках сільськогосподарського призначення Постачальника загальною посівною площею 316,2303 га. Постачальник зобов`язаний поставити Товар для зберігання на зерновий склад, вказаний в п. 2.2 Договору, в кількості 1000,000 тон, в строк до "01" вересня 2022 року включно.

Базис поставки: EXW ТОВ «Красноріченське» 92913, Луганська область, смт. Красноріченське, вул. Шевченка,36 на умовах Інкотермс 2010.

Сторони домовились, що однією з істотних умов даного Договору є укладення договору застави зерна майбутнього врожаю (надалі - «Договір застави»), який має бути нотаріально посвідчений у встановленому законодавством порядку, а також укладення договору страхування майбутнього врожаю сільськогосподарських культур (надалі - «Договір страхування») (п.2.5.Договору).

Поставка вважається здійсненою в момент підписання акту (ів) передавання- приймання Товару на зерновому складі згідно з п. 2.2 відповідно до умов цього Договору та видачі Покупцеві складської квитанції або складського свідоцтва (п. 2.6.Договору).

Ціна на момент укладення цього Договору для здійснення попередньої оплати за одиницю Товару (тонну) - 6 100,00 гривень без ПДВ, крім того ПДВ (14 % ) - 854,00 гривень, всього з ПДВ - 6 954,00 гривень є базовою (п. 5.1 Договору).

Пунктом 5.3. Договору встановлено, що Покупець зобов`язується протягом 10 банківських днів з моменту набрання чинності договором застави, передбаченим п. 2.5. Договору, але в будь-якому разі після набрання чинності договором страхування та надання покупцю акту огляду сільськогосподарських культур до договору страхування, яким підтверджено належний стан посівів сільськогосподарських культур, перерахувати кошти (попередню оплату) на поточний рахунок постачальника в розмірі 4 867 800,00 грн, в тому числі ПДВ, за вирахуванням суми, передбаченої п. 5.3.1 цього договору.

Умовами з п. 5.3.1 Договору сторони встановили, що Покупець із суми попередньої оплати, передбаченої п. 5.3 цього договору, утримує 402 281,80 грн без ПДВ, для сплати страхового платежу, який сплачується протягом 10 банківських днів після отримання від страхової компанії акту огляду сільськогосподарських культур до договору страхування, яким підтверджено належний стан посівів сільськогосподарських культур.

У разі невиконання (неналежного виконання) зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та/ або законодавством України (п.7.1. Договору).

Відповідно до п. 7.6 Договору у разі якщо Постачальник, який одержав суму попередньої оплати Товару, не передав Товар у встановлений строк, він зобов`язаний протягом 10 календарних днів після настання строку, встановленого п. 2.1.2 Договору, повернути на поточний рахунок Покупця попередню оплату з врахуванням страхового платежу у сумі, визначеній п. 5.3 цього Договору, та додатково сплатити на користь Покупця: проценти у розмірі 20 відсотків річних на суму попередньої оплати за кожен день користування коштами, обраховуючи від дня одержання цих коштів від Покупця.

Умовами п. 8.1 Договору встановлено, що сторони звільняються від відповідальності (повністю або частково) за неналежне виконання зобов`язань унаслідок обставин непереборної сили або стихійного лиха (форс-мажор). У цьому разі термін виконання зобов`язань переноситься відповідно до терміну дії зазначених обставин, про що укладається додаткова угода до цього Договору.

Сторона, для якої склалися умови, вказані у п. 8.1, повинна не пізніше 5 календарних днів з моменту настання обставин непереборної сили (форс-мажору) письмово повідомити іншу Сторону про настання обставин, які перешкоджають виконанню договірних зобов`язань, та не пізніше 5 (п`яти) календарних днів з моменту припинення обставин непереборної сили (форс-мажору) письмово повідомити іншу Сторону про припинення обставин, які перешкоджали виконанню договірних зобов`язань (п. 8.2 Договору).

Згідно з п. п.8.3,8.4 Договору обставини непереборної сили або стихійного лиха (форс-мажор) підтверджуються сертифікатом, виданим Торгово-промисловою палатою України. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання або припинення даних обставин непереборної сили або стихійного лиха (форс-мажор) позбавляє Сторону права посилатися на дані обставини.

Строк дії Договору: з дати набуття чинності у відповідності до п.10.3. Договору до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

24.12.2021 між АТ «Страхова компанія «Країна» (страховик) та СТОВ «Дружба» (страхувальник) було укладено Договір добровільного комплексного страхування посівів сільськогосподарських культур на період перезимівлі № УА202759 та Договір комплексного страхування посівів майбутнього врожаю сільськогосподарських культур №УА202760.

На виконання умов Договору поставки зерна врожаю 2022 №06-2022-Ф позивач перерахував відповідачу передплату в розмірі 4 867 800грн з яких 402 281,80 грн страховий платіж, що підтверджується платіжними дорученням №4476 від 24.12.2021 , №4472 від 24.12.2021 та №4473 від 24.12.2021.

Як зазначає позивач, відповідач взяті на себе зобов`язання щодо поставки у встановлений договором строк товару не виконав, суму попередньої оплати не повернув. Зазначене стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 4 867 800грн та нарахування відсотків за користування грошовими коштами в сумі 2 609 511,01 грн.

Предметом апеляційного оскарження та, відповідно, апеляційного розгляду у цій справі є ухвалене судове рішення в частині відмови в задоволенні процентів у сумі 1 940 021,80 грн, в іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, у зв`язку з чим згідно з ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України в апеляційному порядку не переглядається.

Розглядаючи апеляційні вимоги в частині відмови в стягненні процентів у сумі 1 940 021,80 грн, судова колегія апеляційної інстанції наголошує про наступне.

Умовами п.7.6 Договору встановлено, що у разі якщо Постачальник, який одержав суму попередньої оплати Товару, не передав Товар у встановлений строк, він зобов`язаний протягом 10 календарних днів після настання строку, встановленого п. 2.1.2 Договору, повернути на поточний рахунок Покупця попередню оплату з врахуванням страхового платежу у сумі, визначеній п. 5.3 цього Договору, та додатково сплатити на користь Покупця: проценти у розмірі 20 відсотків річних на суму попередньої оплати за кожен день користування коштами, обраховуючи від дня одержання цих коштів від Покупця.

Керуючись умовами вищенаведеного пункту Договору позивачем здійснено нарахування 20% річних на суму попередньої оплати за кожен день користування коштами, обраховуючи від дня одержання цих коштів від покупця, в загальній сумі 2 609 511,01грн. за загальний період з 25.12.2021 по 29.08.2024.

Як встановлено колегією суддів, сторони у Договорі передбачили порядок розрахунків на умовах внесення Покупцем попередньої оплати.

Можливість проведення попередньої оплати товару, правила, пов`язані зі здійсненням такої оплати, передбачені статтею 693 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1057 Цивільного кодексу України договором, виконання якого пов`язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.

До комерційного кредиту застосовуються положення статей 1054 - 1056 цього Кодексу,

якщо інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобов`язання, і не суперечить суті такого зобов`язання.

Отже договором на покупця може покладатися обов`язок здійснення попередньої оплати товару, тобто оплати до його передання продавцем. При цьому договір купівлі-продажу (поставки), який містить обов`язок продавця щодо попередньої оплати, є різновидом комерційного кредиту, що передбачений статтею 1057 Цивільного кодексу України. У даному випадку покупець здійснює кредитування продавця, а попередня оплата фактично є сумою кредиту (позики).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 3 ст. 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

У ст. 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Положення ст. 536, ч. 3 ст. 693 ЦК України передбачають можливість для покупця нарахування на суму сплаченої ним продавцю попередньої оплати процентів за користування грошовими коштами, що узгоджується із загальним правилом про оплатний характер договору купівлі-продажу. Порушення продавцем обов`язку щодо передачі товару, який був попередньо оплачений, надає покупцеві можливість стягнути з продавця проценти за користування чужими грошовими коштами.

За своєю правовою природою проценти є винагородою (платою) за користування грошовими коштами, а неустойка (зокрема, пеня) є видом забезпечення виконання зобов`язання та за своєю правовою природою є штрафною санкцією, яка може застосовуватись до боржника у разі порушення ним зобов`язання та виконання його на користь іншої сторони.

Отже, проценти, про які йде мова у ст. 536 та ч. 3 ст. 693 ЦК України, мають зовсім іншу правову природу, ніж неустойка (зокрема, пеня), виступають способом захисту прав та інтересів покупця який, здійснивши оплату продукції на умовах попередньої її оплати, набув також статусу кредитора за договором стосовно продавця до моменту передання йому такої продукції.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів зазначає, що покупець може нарахувати проценти до пред`явлення вимоги про повернення суми попередньої оплати відповідно до ч. 3 ст. 693 ЦК України як плату за користування чужими грошовими коштами, оскільки до цього моменту користування продавцем грошовими коштами попередньої оплати буде вважатися правомірним, на які покупець як кредитор може правомірно нараховувати проценти за користування. Після пред`явлення такої вимоги покупцем за умови непоставки продавцем покупцю товару та неповернення суми попередньої оплати у продавця виникає грошове зобов`язання з повернення суми попередньої оплати, а користування продавцем цими коштами буде неправомірним.

У такому випадку покупець втрачає право на нарахування продавцю на суму цих коштів процентів, передбачених ч. 3 ст. 693 ЦК України, та разом з цим набуває право на нарахування та стягнення з продавця процентів, передбачених ч. 2 ст. 625 цього Кодексу, що нараховуються внаслідок прострочення боржником (у цьому випадку - продавцем) грошового зобов`язання (з повернення попередньої оплати) та які є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання на відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима (Постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 910/14180/18).

Як вбачається з матеріалами справи, позивач здійснив перерахунок попередньої оплати за Договором - 24.12.2021.

Відповідно до п.2.1.2. договору постачальник був зобов`язаний поставити товар в строк до 01.09.2022 включно.

Отже в період з 24.12.2021 по 01.09.2022 включно, відповідач правомірно користувався грошовими коштами попередньої оплати, тому в зазначений період позивач мав право правомірно нараховувати проценти як плату за користування чужими грошовими коштами відповідачу.

Проте після зазначеного періоду нарахування процентів передбачених ч. 3 ст. 693 ЦК України, позивачем здійснювалось безпідставно.

Приймаючи до уваги що позивач початковим періодом нарахування 20 % річних за користування чужими грошовими коштами визначив саме 25.12.2021, то судом першої інстанції правомірно прийнято саме цю дату як початкову з якої має бути здійснено нарахування, оскільки суд позбавлений права виходити за межи позовних вимог.

Враховуючи такі висновки та положення, закріплені у ст.ст. 536, ч. 3 ст. 693 ЦК України, до стягнення з відповідача підлягає 20 % річних за користування чужими грошовими коштами за загальний період з 25.12.2021 по 01.09.2022 у розмірі 669 489,21грн (4 867 800грн x 20 % x 251 : 365 : 100).

Відповідно, у задоволенні решти вимог про стягнення 1 940 021,80 грн 20 % річних за користування чужими грошовими коштами слід відмовити.

Наведені висновки узгоджуються та відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах Великої Палати Верховного суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16, а також у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 вересня 2020 року у справі № 916/4693/15.

Так колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не було зменшено розмір процентів за користування коштами, а було зменшено період нарахуванням процентів у відповідності до приписів закону.

Колегія суддів зазначає, що посилання апелянта в обґрунтування вимог апеляційної на постанову Верховного Суду від 17.09.2024 у справі № 910/13771/23 є некоректними, оскільки в даній постанові Верховний Суд дійшов висновку про неможливість зменшення процентів за користування чужими грошовими коштами, оскільки вони не є штрафними санкціями. В свою чергу, апеляційний суд ще раз наголошує, що в даній справі судом першої інстанції не було зменшено розмір процентів за користування, а було зменшено період їх нарахування у відповідності до вимог закону.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позову.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 270, 275, 276, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу АТ АГРАРНИЙ ФОНД (697Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 24.02.2025 у справі № 905/1159/24 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 24.02.2025 у справі № 905/1159/24 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 28.05.2025.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя О.В. Плахов

Суддя І.А. Шутенко