Рішення від 28.05.2025 по справі 910/2994/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.05.2025Справа № 910/2994/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Управління освіти Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (вул. Введенська, 35, м. Київ, 04071; ідентифікаційний код 37393777)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Теп-Кепітал» (вул. Ялтинська, 5Б, м. Київ, 02099; ідентифікаційний код 44668048)

про стягнення 292 144, 43 грн,

Представник сторін: не викликались

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

Управління освіти Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (далі за текстом - Управління, Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Теп-Кепітал» (далі за текстом - ТОВ відповідальністю «Теп-Кепітал», Відповідач) про стягнення неустойки в розмірі 292 144, 43 грн, нарахованої на підставі пункту 10.5 договору № 300-К про закупівлю (робіт з капітального ремонту) від 05.11.2024 (далі за текстом - Договір) у зв`язку з невиконанням Відповідачем робіт у визначені сторонами строки.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що Відповідач вчасно не приступив до виконання ремонтних робіт чим порушуючи умов Договору унеможливив їх закінчення у погоджені строки, що стало підставою для одностороннього розірвання Договору та нарахування погоджених сторонами штрафних санкцій.

2. Стислий виклад позиції Відповідача.

У поданому відзиві Відповідачем не заперечується не виконання умов Договору належним чином, однак зазначене на переконання сторони зумовлено неналежними діями Позивача в частині затримки прибирання будівельного майданчика, безпідставного обрання експертної установи для проведення експертизи кошторисної документації.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

24.03.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Відповідача щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

01.04.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 заперечення ТОВ «Теп-Кепітал» щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишено без задоволення.

09.04.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

05.11.2024 між Позивачем (Замовник) та Відповідачем (Підрядник) укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого Підрядник зобов`язується на свій ризик власними або залученими силами і засобами виконати Замовнику у встановлений строк та обсязі усі роботи, визначені кошторисною документацією, а Замовник - прийняти їх та оплатити.

Предметом закупівлі / найменування робіт: «Капітальний ремонт найпростіших укриттів та захисних споруд цивільного захисту в Будинку дитячої творчості Подільського району м. Києва за адресою: Контрактова площа, 12» Згідно код ДК 021:2015: 45450000-6 «Інші завершальні будівельні роботи» (пункт 1.2 Договору).

Ціна Договору згідно пункту 2.1 становить - 1 460 722, 16 грн (з ПДВ).

Пунктом 2.4 Договору сторонами погоджено, що проведення експертизи кошторисної документації є обов`язковим. Експертизу проектної/кошторисної документації Підрядник проходить за власні кошти, які відшкодовуються йому Замовником. Замовник делегує Підряднику права Замовника в частині замовлення та оплати експертизи проектної/кошторисної документації.

Згідно пункту 4.1 Договору строк виконання робіт: з дати підписання і до 20.12.2024.

Підрядник розпочинає виконання робіт з моменту підписання Договору, якщо інше не встановлено Договором, при наявності дозвільної документації згідно вимог чинного законодавства (пункт 4.3 Договору).

Згідно пункту 15.1 Договору останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами, якщо інше не встановлено цим Договором і діє до 31.12.2024, а в частині фінансових та гарантійних зобов`язань - до повного їх виконання сторонами.

Додатком № 1 до Договору сторонами погоджено календарний графік виконання робіт, який складався з 4-ох етапів.

Згідно викладених Позивачем у позові доводів, станом на 31.12.2024 Відповідачем роботи не виконані, не проведена експертиза кошторисної документації до початку виконання робіт, до виконання робіт залучено фізичних осіб, не зазначених у довідці про наявність в учасника працівників відповідної кваліфікації, а сам Відповідач не реагував на запрошення щодо проведення виїзної наради.

Зазначене стало підставою для одностороннього розірвання Договору Позивачем шляхом направлення Відповідачу відповідного повідомлення.

Із долучених до позову доказів судом встановлено наступне.

Листом від 05.11.2024 № 106/52-2288 Позивач звернувся до КП виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) «Київекспертиза» з проханням провести експертизу кошторисної частини проектної документації по об`єкту за Договором та повідомленням про делегування повноважень в частині проходження та оплати такої експертизи Підряднику (Позивачу).

Листом від 05.11.2024 № 106/52 - 2288 Позивач звернувся до Відповідача із листом - делегуванням на проведення експертизи кошторисної документації, після отримання позитивного експертного звіту до Договору, останній буде направлено в державну казначейську службу для реєстрації бюджетного зобов`язання.

Листом від 06.11.2024 № 06/11-1 Відповідач звернувся до Позивача із проханням змінити обрану ним експертну організацію.

Листом від 11.11.2024 № 106/52-2324 посилаючись на Порядок затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затверджений постановою КМУ від 11.05.2011 № 560 Позивач зазначив, що експертна організація обирається замовником капітального будівництва.

Оскільки докази щодо неможливості заключення договору з КП виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) «Київекспертиза» Відповідачем не надано підстави для заміни експертної установи відсутні, Позивачем відмовлено у зміні експертної установи.

При цьому Позивач звернув увагу, що Відповідачем не підготовлено та не надано відповідної документації на перевірку, не направлено представника Підрядника до Позивача для підписання документів та отримання оригіналу розрахунку класу наслідків за об`єктом і завдання на проектування.

Листом від 11.11.2024 № 11/11-2 Відповідач повідомив Позивача про те, що у Підрядника відсутні: схеми пробивання отворів, що передбачені проектно-кошторисною документацією; схеми влаштування електричних мереж, що передбачені проектно-кошторисною документацією; схеми влаштування вентиляцій; схеми приміщення найпростіших укриттів та захисних спору цивільного захисту.

Також, Відповідач зауважив, що при обстеженні Об`єкту за Договором встановлено, що на ньому знаходиться будівельне та побутове сміття, що заважає розпочати роботи.

До вказаного листа також додано фото докази засмічення Об`єкту за Договором.

Листом від 12.11.2024 № 106/52-2336 Позивач повідомив Відповідача, що 07.11.2024 між представниками Замовника та Підрядника організована зустріч на об`єкті будівництва, в результаті якої Позивачем встановлено, що наявні на об`єкті працівники Відповідача не відповідали тендерній пропозиції та не змогли документально підтвердити трудові відносини з Підрядною організацією та власну кваліфікацію, що унеможливило передачу будівельного майданчика.

В силу вказаного, Позивач просив Відповідача надати копії документів, згідно тендерної документації на залучених працівників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Також Позивачем до листа долучено схеми приміщень, в яких заплановано проведення будівельно-монтажних робіт та докази прибирання приміщень, які підлягали ремонту. При цьому, Позивач зазначив, що навантаження та перевезення будівельного сміття на об`єкті враховано в Дефектному акті.

Окрім викладеного, Позивач наполягав надати копію договору з експертною установою для підтвердження початку проходження експертизи кошторисної документації, а також забезпечити явку належного представника на виїзній нараді для погодження місць підключення мереж і підписання акту передачі будівельного майданчика.

Повідомленням № 106/52-2630 від 18.12.2024 Позивач повідомив Відповідача про розірвання Договору в односторонньому порядку з 31.12.2024 із посиланням на положення пункту 12.1 останнього.

З огляду на не виконання Відповідачем робіт за Договором Позивачем на підставі пункту 10.5 останнього здійснено нарахування неустойки в розмірі 292 144, 43 грн, яку наразі заявлено до стягнення за даним позовом.

Заперечення Відповідача в частині заявлених вимог зводяться до наступного.

По-першу, пунктом 2.4 Договору закріплено обов`язковість проведення експертизи кошторисної документації. При цьому Замовник делегує Підряднику права Замовника в частині замовлення та оплати такої експерти.

Так, Відповідач стверджує, що ні тендерною документацією, ні умовами Договору не передбачено конкретно визначеної експертної установи для проведення експертизи кошторисної документації, як на цьому наполягав Позивач.

Більше того, право на обрання такої установи, за твердженням Відповідача, належить саме йому, а тому заявлення експертизи Позивачем є порушенням умов Договору.

З доданого до відзиву листа від 06.11.2024 № 06/11-1 вбачається, що з метою проходження експертизи в найкоротший термін Підрядник просив затвердити експертну установу - ТОВ «УК Експертиза».

Крім того, в даному листі Відповідач зазначив, що станом на 05.11.2024 на об`єкті будівництва не було особи, яка могла б забезпечити до нього доступ у зв`язку з чим Підрядник просив Замовника надати контакті дані його представника.

По-друге, Замовником не забезпечено доступ до приміщень, в яких мали б виконуватися роботи за Договором та не вивезено звідти сміття, яке унеможливлювало їх початок.

По - третє, Відповідач стверджує, що 08.11.2024 при зустрічі Замовника та підрядника на місці виконання робіт був присутній директор Відповідача, в якому були наявні всі оригінали документів на залучених працівників, однак у Позивача не виникло питань щодо їх компетентності та професійності.

Так, Відповідач звертає увагу суду, що згідно пункту 5.6 Договору саме Підрядник є відповідальним за поведінку своїх працівників та працівників субпідрядника, а у Відповідачем жодних зауважень щодо їх поведінки, порушення правил громадського порядку заявлено не було.

По-четвер, Відповідач у листі від 18.11.2024 зазначав, що згідно інформації на офіційному веб-сайті КП «Київекспертиза» договір на проходження експертизи кошторисної документації буде укладено лише після надходження повного пакету документів, зокрема підписаної замовником кошторисної документації у паперовому та електронному вигляді.

Станом на 18.11.2024 кошторисна документація по Договору Позивачем підписана не була.

Крім того, Відповідач зазначає, що посилання Замовника на Дефектний акт в частині необхідності вивезення сміття Підрядником є необґрунтованими, оскільки згідно такого Акту Підрядник повинен забезпечити вивезення будівельного сміття не допускаючи його накопичення та після завершення робіт.

Так, Відповідач стверджує, що ним має забезпечуватися вивіз лише будівельного сміття, яке утворилося в результаті виконання Договору.

Відповідач стверджує, що станом на 25.11.2024 Замовник не повідомив його про звільнення об`єкту та приведення у стан можливості початку виконання будівельних робіт, що унеможливило початок виконання робіт.

З поміж викладеного, Відповідач звертає увагу, що Позивачем не надано робочий проект будівництва.

У відповіді на відзив на позовну заяву Позивач акцентує увагу суду на порушення Відповідача, які описані у позові та стверджує, що доводи Відповідача, викладені у відзиві жодним чином не спростовують факт не виконання ним робіт у визначений сторонами строк, що є підставою для нарахування штрафної санкції та задоволення даного позову.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він договором підряду.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 1 статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Як встановлено судом вище, строки виконання робіт за Договором погоджено сторонами в пункті 4.1 Договору - до 20.12.2024.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Зазначене вище кореспондується з положеннями статті 188 ГК України.

Пунктом 12.1 Договору закріплено підстави для одностороннього розірвання Договору замовнику, серед яким зокрема визначено: «у разів прострочення строку виконання робіт / надання послуг, що призвело до неможливості виконання Підрядником зобов`язань за цим Договором».

Як встановлено судом вище, Позивач реалізував надане йому право на одностороннє розірвання та надіслав Відповідачу повідомлення від 18.12.2024 № 106/52-2630.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів визнання даного одностороннього правочину недійсним, суд презюмує правомірність дій Позивача в цій частині та погодження Відповідача з фактом невиконання робіт у визначений графіком строк та як наслідок припинення договірних зобов`язань.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

В силу викладеного, суд погоджується з доводами Позивача в частині правомірності нарахування ним на підставі пункту 10.5 Договору неустойки в розмірі 20 % від суми невиконаних робіт.

Однак, дослідивши та проаналізувавши доводи сторін, викладені у їхніх заявах по суті спору, суд зазначає наступне.

Враховуючи погоджений сторонами короткий строк виконання робіт - 45 календарних днів, Підрядник враховуючи положення пункту 4.3 Договору повинен був приступити до виконання робі з дати підписання Договору.

Відтак, забезпечення Замовником належними умовами на будівельному майданчику Підрядника для початку виконання ремонту є першочерговим, оскільки Позивачем не вказано підстав для неможливості допуску Підрядника.

Як встановлено судом вище, станом на моменту виникнення у Відповідача обов`язку приступити до виконання робіт, Об`єкт за Договором був засміченим будівельним та побутовим сміттям, що визнається обома сторонами.

Позивач стверджує, що на вимогу Відповідача ним здійснено прибирання приміщення (будівельного майданчика), а навантаження та вивезення сміття має здійснюватися Відповідачем, оскільки такі роботи включено сторонами до Дефектного акту за Договором.

Про зазначені обставини Позивач повідомив Відповідача листом від 12.11.2024 № 106/52-2336, однак Відповідач у листі від 25.11.2024 № 25/11-1 стверджує, що станом на 25.11.2024 він не може приступити до виконання робіт на об`єкті у зв`язку з недотриманням Замовником свої зобов`язань, зокрема, через засмічення майданчика (наявність сміття).

Так, враховуючи надані Позивачем фото докази судом не заперечується прибирання приміщення від сміття, однак не вивезення такого, сміття враховуючи посилання Відповідача на неможливість через це почати виконувати роботи, на переконання суду було значною перешкодою при початку ремонтних робіт.

Суд не погоджується з доводами Позивача, що навантаження та вивезення сміття, яке утворилося до початку виконання Відповідачем робіт за Договором, входить до обсягу зобов`язань Підрядника за Договором та має прибиратися силами Відповідача оскільки це відображено в Дефектному акті.

Дослідивши Дефектний акт, суд зазначає, що як дійсно вказує Відповідач він має вантажити та забезпечувати вивезення будівельного сміття, яке утворилось внаслідок виконання Договору, тобто за наслідком виконання робіт.

Навантаження та вивезення сміття зазначені в пунктах 326-327 Дефектного акту, є завершальними послугами, що за своїм логічним розумінням додатково підтверджують зазначені вище судом висновки та відповідає змісту пункту 5.3 Договору.

Суд вважає необхідним звернути увагу Позивача на його неоднозначну та суперечливу позицію щодо того, що в позові він зазначає, що Відповідач взагалі не приступив до виконання робіт, однак в той же час зазначає про залучення Відповідачем до таких робіт на об`єкті осіб, які не могли підтвердити рівень їхньої кваліфікації та надати докази перебування з Підрядником у трудових відносинах.

При цьому, на переконання суду, відсутність у робітника даного виду документа не підтверджує його фактичну відсутність, а Позивачем не вказано пункту Договору, яким поеладенно обов`язок мати його під час всього строку виконання Договору.

Згідно листа Позивача від 12.11.2024 № 106/52-2336 описана ситуація мала місце 07.11.2024.

Суд зазначає, що докази погодження такої дати з Підрядником чи повідомлення про останню матеріали справи не містять, а будь який акт, фіксуючий таке порушення умов Договору (згідно доводів Позивача) із зазначенням осіб щодо яких відсутні необхідні документи в матеріалах справи відсутні.

Посилання в цій частині Позивачем на положення статей 16 та 17 Закону України «Про публічні закупівлі» в даному випадку є недоречним, оскільки договір за результатами тендеру укладено між сторонами, а докази визнання його недійсним (з підстав невідповідності тендерній документації) матеріали справи не місять.

Дослідивши текст Договору, суд взагалі схиляється до позиції, що згідно пунктів 5.4., 5.5 та 6.4 останнього саме Підрядник є відповідальною особою за виконання робіт, якості таких робіт та залучених ним працівників необхідної кваліфікації, а враховуючи початковий етап робіт (відбивання штукатурки зі стель, стін та укосів) вимоги Замовника носять дещо формалізований характер.

При цьому, посилання Позивача на положення розділу 7 Договору в частині наявності у нього права здійснювати перевірку стану виконання робіт не розповсюджуються на робітників (працівників Підрядника, інших залучених субпідрядників).

Що стосується питання проведення експертизи кошторисної документації, то в даному випадку суд погоджується з доводами Відповідача, що згідно пункту 2.4 Договору сторонами погоджено, що в частині замовлення та оплати експертизи Замовник делегує свої права Підряднику.

При цьому, як вірно зазначає сторона Відповідача, умовами Договору не визначено обов`язковість проведення експертизи в КП «Київекспертиза» та першочергово.

Підсумовуючи викладене вище, на переконання суду, невиконання Відповідачем умов Договору зумовлено поведінкою Позивача в частині неналежного виконання Позивачем обов`язку згідно пункту 5.1 Договору, та обставинами, описані судом вище.

Суд дійшов висновку щодо необхідності та наявності підстав для зменшення розміру неустойки, із врахуванням неналежної поведінки Позивача та існування факту не виконання Відповідачем робіт у визначені Договором строки.

При цьому судом враховано відсутність дій зі сторони Відповідача (щодо припинення договірних правовідносин) не зважаючи на описану вище поведінку Позивача.

Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статті 233 ГК України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому належить взяти до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення неустойки.

Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Аналогічний висновок міститься у пункті 23 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.05.2022 у справі № 910/10675/21.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Відтак, на переконання суду справедливим та законним буде зменшення судом неустойки до 10 % від заявленої суми, що становить 29 214, 44 грн та повністю відповідає спірним правовідносинам, які склалися між сторонами та обсягу відповідальності сторін в силу вчинених ними дій.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

З огляду на встановлені судом обставини на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено умови Договору в частині строків виконання робіт у зв`язку з чим Позивачем правомірно здійснено нарахування штрафних санкцій, які підлягають зменшенню, а позов - частковому задоволенню

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладається на Відповідача.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Управління освіти Подільської районної в місті Києві державної адміністрації - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Теп-Кепітал» (вул. Ялтинська, 5Б, м. Київ, 02099; ідентифікаційний код 44668048) на користь Управління освіти Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (вул. Введенська, 35, м. Київ, 04071; ідентифікаційний код 37393777) неустойку - 29 214 (двадцять дев`ять тисяч двісті чотирнадцять) грн 44 коп та судовий збір - 4 382 (чотири тисячі триста вісімдесят дві) грн 17 коп.

3. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 28.05.2025

Суддя Антон ПУКАС