Постанова

від 13.05.2025 по справі 873/70/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 873/70/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О. В. - головуючий, Білоус В. В., Погребняк В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО"

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 873/70/22

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО"

на бездіяльність державного виконавця

у справі за заявою Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С."

про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО"

до Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С."

про стягнення грошових коштів

Учасники справи:

ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО": не з`явився;

ФГ "СТОЯНОВА І. С.": не з`явився;

Південне міжрегіональне управління юстиції: не з`явився;

В С Т А Н О В И В:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі по тексту - ТОВ) "НОР-ЕСТ АГРО" звернулося до Північного апеляційного господарського суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчих провадженнях № 75085172 та № 75083893 з примусового виконання наказів Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 та від 24.01.2022 у справі № 873/70/22 (далі по тексту - скарга на бездіяльність державного виконавця).

2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 скаргу ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" на бездіяльність державного виконавця залишено без задоволення.

3. Не погоджуючись з постановленою ухвалою, ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" звернулося до Верховного Суду з апеляційною скарго., в якій просив скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 та постановити нове рішення про задоволення скарги на бездіяльність державного виконавця.

4. Постановою Верховного Суду від 29.04.2025 апеляційну скаргу ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" задоволено частково. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 скасовано та прийнято нове рішення про часткове задоволення скарги ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" на бездіяльність державного виконавця. Визнано за період із 22.05.2024 по 09.09.2024 неправомірною бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні № 75085172 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 у справі № 873/70/22 та у виконавчому провадженні № 75083893 щодо примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 у справі № 873/70/22, яка виразилась у порушенні порядку і умов вчинення виконавчих дій, а також відсутності заходів вчинення виконавчих дій. Зобов`язано державного виконавця усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) та здійснити у повному обсязі заходи примусового виконання у вищезгаданих виконавчих провадженнях щодо майнових (речових) прав боржника - права постійного користування та/або права оренди (суборенди) земельної ділянки, право оренди, котре належне боржнику, щодо різних за площею земельних ділянок сільськогосподарського призначення "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", які розташовані на території Татарбунарського району Одеської області. В задоволенні решти вимог скарги ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" на бездіяльність державного виконавця відмовлено.

5. 05.05.2025 від ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" на адресу Верховного Суду надійшла заява про розподіл витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції під час розгляду справи № 873/70/22 на загальну суму 14500 грн та ухвалення додаткової постанови з цього приводу.

6. В обґрунтування поданої заяви ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" зазначало, що про понесення витрат на правничу допомогу заявником вказувалося в тексті апеляційної скарги. Надання адвокатом послуг позивачеві підтверджується належними доказами, наявними у справі. Крім того, заявник просив розглянути заяву без участі його представника.

7. Ухвалою Верховного Суду від 06.05.2025 заяву ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат у справі № 873/70/22 призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.05.2025 о 15:10.

8. Від інших учасників справи заперечень на вищезгадану заяву ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" на адресу Суду не надходило.

9. В судове засідання 13.05.2025 учасники справи явку своїх представників не забезпечили, що відповідно до частини четвертої статті 244 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України не перешкоджає розгляду заяви.

10. Дослідивши доводи поданої заяви та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

11. Відповідно до положень статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

12. Пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає представництво, як вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації) консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

13. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

14. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

15. Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

16. У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

17. Для цілей розподілу судових витрат підлягає врахуванню наступне:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

18. Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

19. Згідно з частинами третьою - п`ятою статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

20. За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої' допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

21. При цьому Суд враховує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).

22. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).

23. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

24. За змістом частини шостої статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

25. У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

26. Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

27. Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

28. Зокрема, згідно з частиною п`ятою статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

29. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

30. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

31. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

32. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

33. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

34. Крім того, колегія суддів враховує висновки, сформульовані Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, за змістом яких не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

35. Слід зазначити, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

36. Також при вирішенні питання витрат на правову допомогу Суд має враховувати: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

37. Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

38. Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

39. У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

40. У рішенні від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" (п.77) ЄСПЛ зазначив, що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.

41. Як вбачається з матеріалів справи та наданих заявником документів, 11.10.2023 між ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" (клієнт) та Адвокатським бюро "Василя Бонтлаба" (виконавець/Бюро) було укладено договір про надання правничої допомоги, умовами якого передбачалося наступне:

- Бюро зобов`язується здійснити захист, представництво в суді або надати інші види правничої допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені даним договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 1.1);

- безпосереднє представництво інтересів Клієнта від імені Бюро за цим договором здійснює адвокат Бонтлаб В. В. на підставі документів, передбачених процесуальним законодавством (пункт 2.2);

- розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього договору правничу допомогу, визначається сторонами в акті здачі-приймання виконаної правничої допомоги, який є невід`ємною частиною цього договору і враховує обсяг та складність правничої допомоги, тривалість часу, необхідного для її виконання, досвід та кваліфікацію адвоката, строки, ступінь терміновості виконання правничої допомоги та інші суттєві обставини (пункт 5.1).

42. Згідно з актом здачі-приймання від 29.04.2025 № 32 відповідно до договору від 11.10.2023 № 11/10/2023 за період з 25.03.2025 по 29.04.2025 Бюро надало, а Клієнт прийняв наступну правничу допомогу:

- підготовка апеляційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 у справі № 873/70/22, направлення копій апеляційної скарги на адресу ФГ "СТОЯНОВА І.С." і відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та оригіналу до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (витрачений час - 4 години);

- участь адвоката Бонтлаба В. В. у судовому засіданні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яке відбулося 29.04.2025 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних засобів представника ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" адвоката Бонтлаба В. В., надання пояснень у справі, вартість послуг - 2 500 грн;

- додаткова оплата ("гонорар успіху адвоката") у зв`язку з прийняттям позитивного для клієнта рішення - часткового задоволення апеляційної скарги - 4 400 грн (розмір гонорару зменшено з 6 056 грн до 4 400 грн у зв`язку з частковим задоволенням скарги).

43. Також в акті здачі-приймання від 29.04.2025 № 32 зазначено про те, що:

- сторони погодили вартість однієї години правничої допомоги Бюро у сумі 1 900 грн, участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - 2 500 грн, а додаткова оплата ("гонорар успіху адвоката") у випадку прийняття позитивного для клієнта рішення: часткового задоволення апеляційної скарги - 4 400 грн. Загальна вартість наданої правничої допомоги склала 14 500 грн (пункт 2);

- сторони не мають одна до одної фінансових та інших претензій згідно договору від 11.10.2023 № 11/10/2023 про надання правничої допомоги (пункт 4).

44. Оплата ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" вартості наданих адвокатом послуг на суму 14500 грн підтверджується платіжною інструкцією від 29.04.2025 № 306007080, яка додана до заяви.

45. Дослідивши надані ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" докази, якими підтверджуються заявлена до стягнення загальна сума витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з апеляційним переглядом справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що розмір вищезгаданих витрат не є співмірним зі складністю цієї справи та складністю виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), з огляду на наступне.

46. Суд враховує, що правова позиція ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" по суті поданої скарги на бездіяльність державного виконавця не змінювалася під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій.

47. Скаргу на бездіяльність державного виконавця та апеляційну скаргу складав адвокат Бонтлаб В. В., який брав участь під час розгляду справи №873/70/22 в суді першої інстанції та був обізнаний з обставинами справи . Апеляційна скарга ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" фактично повторює зміст скарги на бездіяльність державного виконавця.

48. Також, Суд враховує участь представника ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" адвоката Бонтлаба В.В. в судовому засіданні 29.04.2024 у Верховному Суді.

49. При цьому, Суд також враховує, що тривалість судового засідання, яке відбулося 29.04.2024 складає 35 хвилин, що підтверджується протоколом вказаного судового засідання.

50. Щодо заявленої до відшкодування суми додаткової оплати ("гонорару успіху адвоката") при ухваленні позитивного для клієнта (ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО") рішення, Суд зазначає наступне.

51. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зазначила, що в рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).

52. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що з урахуванням практики ЄСПЛ не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

53. Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначено в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховують складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

54. Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 (пункт 135) зазначила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

55. У постанові від 05.06.2024 у справі №910/14524/22 (пункти 179, 180) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

56. Оцінивши наведені ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" доводи щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у загальній сумі 14 500 грн та подані на їх підтвердження докази, надавши оцінку дотриманню критеріїв формування розміру гонорару адвоката, з урахуванням складності цієї справи та обсягу наданих адвокатом послуг, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені у вказаній сумі витрати на професійну правничу допомогу не відповідають вимогам щодо реальності, розумності їх розміру, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору (критерії, визначені статтею 126 та частиною п`ятою статті 129 ГПК України).

57. Зважаючи на вищевикладене, заява ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" про відшкодування судових витрат у зв`язку із розглядом даної справи у суді апеляційної інстанції підлягає частковому задоволенню, а саме щодо стягнення 5 000 грн на користь заявника. В іншій частині заява задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 25, 123, 129, 240, 244, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" задовольнити частково.

2. Стягнути з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (49027, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Д. Яворницького, 21-А, код ЄДРПОУ 43315529) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" (09800, Київська область, Тетіївський район, м. Тетіїв, вул. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 38953469) 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

3. Видачу наказу доручити Північному апеляційному господарському суду.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді В. В. Білоус

В. Я. Погребняк