Постанова від 27.05.2025 по справі 910/14470/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/14470/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Імека-Консалтинг»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 (Коротун О. М. - головуючий, судді Майданевич А. Г., Сулім В. В.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імека-Консалтинг»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Апартментс»,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Академ Хол»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) Приватне акціонерне товариство «Укроліяжирпром»;

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Делівері»,

про скасування рішень про державну реєстрацію, визнання недійсними акта та свідоцтва, витребування майна з чужого незаконного володіння,

1. Короткий зміст судових рішень

1.1. На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/14470/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імека-Консалтинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Апартментс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Академ Хол», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Приватного акціонерного товариства «Укроліяжирпром», Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Делівері», у якому позивач просить:

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56761310 від 23.02.2021, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським Валентином Сергійовичем;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 39020150 від 28.12.2017, прийняте Державним реєстратором КП «Центр державної реєстрації» м. Києва Демченко Мариною Олександрівною;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57466742 від 05.04.2021, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зубковою Ольгою Леонідівною;

- визнати недійсним акт № 63818418 про передачу об`єкта нерухомого майна (незавершеного будівництва), а саме - незавершене будівництво, Адміністративно-офісний центр і бібліотека, відсоток готовності складає 4,8%, загальною площею 2 675,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1452227680000, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Єфремова Академіка, 5, стягувачу ТОВ «Київ Апартментс» в рахунок погашення боргу (ВП № НОМЕР_1), складений приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Лисенком С. О. від 23.12.2020;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на об`єкт нерухомого майна (незавершеного будівництва), а саме - незавершене будівництво, Адміністративно-офісний центр і бібліотека, відсоток готовності складає 4,8 %, загальною площею 2 675,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1452227680000, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Єфремова Академіка, 5, за ТОВ «Київ Апартментс» серія та номер: 512, видане 23.02.2021, видавник: приватний нотаріус Войтовський В. С., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56761310 від 23.02.2021, приватний нотаріус Войтовський В. С.;

- витребувати з незаконного володіння ТОВ «Київ Апартментс» на користь ТОВ «Імека-Консалтинг» об`єкт нерухомого майна (незавершеного будівництва), а саме - незавершене будівництво, Адміністративно-офісний центр і бібліотека, відсоток готовності складає 4,8%, загальною площею 2 675,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1452227680000, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Єфремова Академіка, 5.

Ухвалою від 26.11.2024 прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Академ Хол» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імека-Консалтинг» про визнання відсутнім права ТОВ «Імека-Консалтинг» на об`єкт незавершеного будівництва адміністративного центру за адресою: м. Київ, вул. Командарма Уборевича, 5 та об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

1.2. 31.10.2024 позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, у якому просив вжити заходи забезпечення позову шляхом:

накладення арешту на об`єкт нерухомого майна (незавершеного будівництва), а саме - незавершене будівництво, Адміністративно-офісний центр і бібліотека, відсоток готовності складає 4,8 (чотири цілих вісім десятих), Загальна площа (кв.м): 2675.4, Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1452227680000, який знаходиться за адресою м. Київ, вулиця Єфремова Академіка (вулиця Уборевича Командарма), будинок 5;

заборони Міністерству юстиції України, його територіальним органам, суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти дії, пов`язані з реєстрацією прав на об`єкт нерухомого майна (незавершеного будівництва), а саме - незавершене будівництво, Адміністративно-офісний центр і бібліотека, відсоток готовності складає 4,8 (чотири цілих вісім десятих), Загальна площа (кв.м): 2675.4, Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1452227680000, який знаходиться за адресою м. Київ, вулиця Єфремова Академіка (вулиця Уборевича Командарма), будинок 5, крім як на виконання судових рішень, які набрали законної сили щодо цього майна;

заборонити ТОВ «Академ Хол» вчиняти будь-які дії щодо проведення підготовчих, вишукувальних, будівельних робіт та інші дії, які можуть призвести до зміни характеристик нерухомого майна (незавершеного будівництва), а саме - незавершене будівництво, Адміністративно-офісний центр і бібліотека, відсоток готовності складає 4,8 (чотири цілих вісім десятих), Загальна площа (кв.м): 2675.4, Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1452227680000, який знаходиться за адресою м. Київ, вулиця Єфремова Академіка (вулиця Уборевича Командарма), будинок 5.

На обґрунтування вказаної заяви ТОВ «Імека-Консалтинг» посилався на те, що станом на дату подання позову власником спірного майна було ТОВ «Київ Апартментс», проте станом на дату подання даної заяви власником об`єкту незавершеного будівництва за адресою: м. Київ, вул. м. Київ, вулиця Академіка Єфремова, будинок 5 (колишня Командарма Уборевича, 5), відсоток готовності 4,8% зазначений саме ТОВ «Академ Хол», до якого (як володільця) вже фактично заявлені вимоги про витребування майна на користь позивача.

На думку позивача, враховуючи той факт, що передача спірного майна від ТОВ «КИЇВ АПАРТМЕНТС» на користь ТОВ «Академ Хол» відбулась вже під час розгляду даної справи, де заявлялась вимога про витребування спірного майна із незаконного володіння ТОВ «КИЇВ АПАРТМЕНТС», а останній власним волевиявленням розпорядився цим майном, то є достатні підстави вважати, що вказана передача здійснена саме з метою ускладнення позивачу належним чином здійснити захист свого права та витребувати майно з незаконного володіння відповідача.

1.3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 (суддя Підченко Ю. О.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Імека-Консалтинг» про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.

Ухвала аргументована тим, що станом на дату подання позовної заяви спірне майно перебувало у власності ТОВ «Київ Апартментс». З 26.06.2023 спірний об`єкт незавершеного будівництва було внесено в статутний капітал ТОВ «Академ Хол». Отже, за час розгляду справи спірне майно вибуло із власності ТОВ «Київ Апартментс» на користь ТОВ «Академ Хол». Вказані обставини свідчать про те, що у подальшому є ризик повторного відчуження спірного майна до осіб, які не є відповідачами в справі.

На переконання суду, подальше відчуження спірного майна до прийняття остаточного рішення в даній справі може унеможливити виконання рішення у справі за відповідним позовом та призвести до виникнення нових судових спорів між сторонами у майбутньому.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами економічної діяльності ТОВ «Академ Хол» є: організація будівництва будівель (основний); будівництво житлових і нежитлових будівель; інші спеціалізовані будівельні роботи н.в.і.у.; купівля та продаж власного нерухомого майна; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; агентства нерухомості; комплексне обслуговування об`єктів.

Наведене в сукупності, є цілком переконливим для висновку про наявність реальних ризиків, пов`язаних з вчиненням новим власником дій по розпорядженню спірним майном на власний розсуд: можливим відчуженням спірного об`єкта/його обтяженням, а також вчиненням дій з будівництва/переобладнання об`єкта незавершеного будівництва чи навіть знесення.

Позивач належними та допустимими доказами обґрунтував причини звернення із заявою про забезпечення позову, а вказані заходи забезпечення позову мають наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. При цьому, в даному випадку заходи забезпечення позову є співмірними з предметом позову, адекватними та обґрунтованими, і вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти дії не може свідчити про вирішення спору сторін по суті.

1.4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі №910/14470/22 в частині заборони ТОВ «Академ Хол» вчиняти будь-які дії щодо проведення підготовчих, вишукувальних, будівельних робіт та інші дії, які можуть призвести до зміни характеристик нерухомого майна (незавершеного будівництва), а саме - незавершене будівництво, адміністративно-офісний центр і бібліотека, відсоток готовності складає 4,8 (чотири цілих вісім десятих), загальна площа (кв.м): 2675.4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1452227680000, який знаходиться за адресою м. Київ, вулиця Єфремова Академіка (вулиця Уборевича Командарма), будинок 5 та відмовлено в задоволенні заяви в цій частині. В решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі № 910/14470/22 залишено без змін.

Постанова аргументована тим, що правильними є висновки суду першої інстанції в частині задоволення заяви про забезпечення позову щодо накладення арешту на об`єкт нерухомого майна.

Водночас, в частині задоволення заяви про заборону ТОВ «Академ Хол» вчиняти будь-які дії щодо проведення підготовчих, вишукувальних, будівельних робіт та інші дії, які можуть призвести до зміни характеристик нерухомого майна (незавершеного будівництва) по спірному об`єкту - суд апеляційної інстанції зазначив, що у цьому випадку позивач фактично лише припускає «потенційну можливість» настання в майбутньому таких обставин у результаті «потенційно можливого» вчинення дій відповідачем 2 чи іншими особами щодо здійснення підготовчих, вишукувальних, будівельних робіт та інші дії, які можуть призвести до зміни характеристик нерухомого майна (незавершеного будівництва) по спірному об`єкту. Жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про підготовку у даний час до таких дій з боку відповідачів чи інших осіб, а також їх фактичне вчинення суду надано не було. У судовому засіданні 17.03.2025 сторонами, зокрема, відповідачами було підтверджено, а позивачем не спростовано, що дозвіл на виконання будівельних чи будь-яких інших робіт видано не було. А тому вказані доводи заявника в цій частині є лише припущенням.

Самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення чи утруднення виконання судового рішення (в частині вимоги про заборони здійснення підготовчих, вишукувальних, будівельних робіт та інші дії, які можуть призвести до зміни характеристик нерухомого майна (незавершеного будівництва) по спірному об`єкту) - без долучення відповідних доказів не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.01.2019 у справі №902/483/18 та від 12.06.2019 у справі № 909/19/19.

2. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

2.1. ТОВ «Імека-Консалтинг» звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 в частині скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі №910/14470/22 та залишити в цій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 у справі № 910/14470/22 без змін.

У постанові Верховного Суду від 17.12.2024 у справі № 914/2036/24 зауважено, що наявність у відповідача правомочностей власника спірного об`єкта нерухомого майна вказує на можливість у будь- який момент, в тому числі під час розгляду справи в суді, але до прийняття остаточного рішення, розпорядитися спірним об`єктом. У постанові Верховного Суду від 17.05.2024 у справі № 925/1807/23 встановлено можливість забезпечення позову шляхом заборони відповідачу та іншим особам вчиняти певні дії щодо предмета спору.

Скаржник стверджує, що припущення можливості того, що відповідач може здійснити добудову об`єкта або його демонтаж є обґрунтованими та очевидними, оскільки як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами економічної діяльності ТОВ «Академ Хол» є: організація будівництва будівель (основний); будівництво житлових і нежитлових будівель; інші спеціалізовані будівельні роботи; купівля та продаж власного нерухомого майна; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; агентства нерухомості; комплексне обслуговування об`єктів. Відповідач має намір будувати на цьому місці житловий комплекс з назвою «Академ хол». Разом з цим, в разі залучення на ранніх стадіях будівництва інвестицій від фізичних осіб, які мають намір придбати майнові права на новозбудоване житло в цьому об`єкті, то поява великої кількості фізичних і юридичних осіб в якості співвласників спірного об`єкту може в значній мірі ускладнити виконання судового рішення в даній справі, у випадку якщо позов буде задоволений. Позивачу доведеться ініціювати безліч нових позовів до нових співвласників спірного об`єкту і судовий процес по витребуванню спірного майна з незаконного володіння Відповідача більше не буде вважатись ефективним способом захисту порушеного права. Відповідач вже здійснює заходи по перереєстрації на себе прав на земельну ділянку, на якій знаходиться спірний об`єкт.

2.2. у відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Академ Хол» вказує на безпідставність доводів скаржника та просить залишити без змін оскаржену постанову.

3. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

3.1. За змістом статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3.2. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

3.3. Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (пункт 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 01.05.2023 у справі № 914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22.

За змістом статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 906/1162/22, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22, від 18.05.2023 у справі № 910/14989/22, від 24.06.2022 у справі № 904/8506/21.

За загальним правилом достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Водночас слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.

Обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Згідно з частиною одинадцятою статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

З огляду на викладене, заходи забезпечення позову мають чітко відповідати суті та предмету заявлених позовних вимог, оскільки це гарантує, що вжиті заходи не виходять за межі спору, сприяють належному виконанню судового рішення і не створюють необґрунтованих перешкод для сторін у справі.

3.4. Скаржник не погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині заборони ТОВ «Академ Хол» вчиняти будь-які дії щодо проведення підготовчих, вишукувальних, будівельних робіт та інші дії, які можуть призвести до зміни характеристик нерухомого майна (незавершеного будівництва) по спірному об`єкту.

Як слідує із оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції звернув увагу на ключові аспекти які стосуються обставин звернення із заявою про забезпечення позову в частині вказаноївимоги. Зокрема, апеляційний господарський суд зауважив, у цьому випадку позивач фактично лише припускає «потенційну можливість» настання в майбутньому таких обставин у результаті «потенційно можливого» вчинення дій відповідачем 2 чи іншими особами щодо здійснення підготовчих, вишукувальних, будівельних робіт та інші дії, які можуть призвести до зміни характеристик нерухомого майна (незавершеного будівництва) по спірному об`єкту.

Крім того, суд апеляційної інстанції акцентував увагу на тому, що жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про підготовку у цей час до таких дій з боку відповідачів чи інших осіб, а також їх фактичне вчинення суду надано не було. У судовому засіданні 17.03.2025 сторонами, зокрема, відповідачами було підтверджено, а позивачем не спростовано, що дозвіл на виконання будівельних чи будь-яких інших робіт видано не було.

Таким чином, саме за відсутності підтверджень обставин щодо змін характеристик нерухомого майна, апеляційний господарський суд не вважав за можливе залишити без змін ухвалу суду першої інстанції щодо задоволення заяви про забезпечення позову у відповідній частині.

Зі свого боку, Верховний Суд не убачає підстав вважати, що скаржник спростував відповідні мотиви суду апеляційної інстанції. Посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 17.12.2024 у справі № 914/2036/24, від 17.05.2024 у справі № 925/1807/23 не враховують інших змістовних правовідносин у вказаних справах ніж у справі яка розглядається, а також не підтверджують обставин необхідності саме за встановлених на теперішній час обставин та в межах наданих доказів необхідності забезпечення позову у наведений вище спосіб.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що зі змісту норми пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти або майно, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватися в справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна або про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, яке належить до предмета спору, що свідчитиме про наявність зв`язку між конкретним (обраним позивачем) заходом забезпечення позову та предметом позовної вимоги. Аналогічні правові висновки викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 05.09.2019 у справі № 911/527/19, від 19.05.2021 у справі № 916/3638/20, від 05.03.2025 у справі № 910/9314/24.

3.5. Таким чином, оскільки доводи скаржника щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права не підтвердилися, відсутні підстави для скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 у справі № 910/14470/22 в оскарженій частині.

4. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

4.1. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

4.2. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

4.3. Ураховуючи викладене, зважаючи на зазначені положення законодавства, оскаржену у справі постанову у частині необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги, то відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Імека-Консалтинг» залишити без задоволення.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 у справі № 910/14470/22 в оскарженій частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ