Ухвала

від 28.05.2025 по справі 320/18446/25

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №320/18446/25

Провадження №2-а/701/9/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.05.2025 суддя Маньківського районного суду Черкаської області у складі головуючого судді Маренюка В.Л., за участю секретаря судового засідання Філіпчак Н.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до директора Департаментудержавного нагляду(контролю)за безпекоюна наземномутранспорті Держаноїслужби Україниз безпекина транспортіГладчука ДмитраІвановича про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії із заявою про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати бездіяльність директора департаменту Державної служби України з безпеки на транспорті Гладчука Д.І., протиправною та зобов`язати його вчинити певні дії та постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, від 16.10.2024 серія АВ №00001566 відносно нього.

Посилається на те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, від 16.10.2024 серія АВ № 00001566, на його думку є незаконною, оскільки прийнята із порушенням норм КУпАП.

Вважає, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог, тому просить задовольнити клопотання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для скасування заходів забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення у справі.

Відповідно до статті 150КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частин 5, 8 статті 154 КАС України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи природу принципу змагальності, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однак, заявником не надано достатніх доказів, які б свідчили про те, що вжиття заходів забезпечення позову може призвести до ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» роз`яснено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб`єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Тобто, необхідною та достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову є одна з підстав: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів, або необхідність докладання значних зусиль та витрат для їх відновлення; а також наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, проаналізувавши зміст заявлених позовних вимог, розглянувши подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, виходячи із пов`язаності заходів забезпечення позову з його предметом, і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, виходячи із принципу співмірності заявлених вимог із заявленим заходом забезпечення позову, суд доходить висновку про відмову в задоволенні даної заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150-156, 256 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до директора Департаментудержавного нагляду(контролю)за безпекоюна наземномутранспорті Держаноїслужби Україниз безпекина транспортіГладчука ДмитраІвановича про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії із заявою про забезпечення позову- відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається впродовж п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Л. Маренюк