Рішення

від 12.05.2025 по справі 194/141/25

ТЕРНІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 194/141/25

Номер провадження № 2-о/194/21/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2025 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Корягіна В.О.,

за участю секретаря судового засідання Клімової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернівка Дніпропетровської області цивільну справу за заявою керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменко Анатолія в інтересах Тернівської міської ради Дніпропетровської області, заінтересована особа:Тернівська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання спадщини відумерлою, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменко А. в інтересах Тернівської міської ради Дніпропетровської області звернувся до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою, заінтересована особа: Тернівська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області. Заяву мотивує тим, що ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу серії №009799 від 29.02.2008 року належала квартира АДРЕСА_1 загальною площею 38,5 кв.м, житловою площею 20,5 кв.м. Також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер. Смерть зареєстровано Тернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис №65 від 22.02.2022. Відповідно до актового запису про смерть №65 від 22.02.2022 року, причина смерті ОСОБА_1 о не встановлена через різко виражені гнильні зміни трупа. Лікарське свідоцтво про смерть та тіло ОСОБА_1 для поховання отримала ОСОБА_2 , яка працює начальником Ритуальної служби комунального підприємства «Тернівське житлово-комунальне підприємство» виконавчого комітету Тернівської міської ради. З метою встановлення можливих спадкоємців ОСОБА_1 . Павлоградською окружною прокуратурою на адресу Тернівської міської ради направлено листи №63-5183вих-24 від 03.10.2024 та №63-5922вих-24 від 11.11.2024. Виконавчий комітет Тернівської міської ради листом №3068 від 10.10.2024 надав виписку з адресної картки за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до якої за вказаною адресою був зареєстрований лише ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 знятий з реєстрації 16.03.2024 у зв`язку зі смертю. Починаючи з 16.03.2022 по теперішній час, будь-які особи за вказаною адресою не зареєстровані. Також, відповідно до довідки, наданою комунальним підприємством «Тернівське житлово-комунальне підприємство», станом на 01.10.2024 наявна заборгованість зі сплати комунальних послуг по вищевказаній адресі за період з 01.04.2012 по 01.01.2025 рік на загальну суму 95 665,14 грн. Крім того, комунальне підприємство «Тернівське житлово-комунальне підприємство» надало копію свідоцтва про поховання ОСОБА_1 , в якому зазначено, що ОСОБА_1 похований як безрідний 16.02.2022 року за кошти Тернівської міської ради. Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), станом на 18.10.2024 року спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заводилась. Згідно листа Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області від 08.10.2024 №2469-31.20.-31 встановлено факт народження у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до актового запису про народження №59 від 21.03.1997, виданого Тернівським міським відділом ЗАГС. Крім того, згідно листа Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області від 14.10.2024 №2490-31.20.-31 встановлено відсутність актового запису про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Листом №3456/0/2-24 від 03.12.2024 Виконавчий комітет Тернівської міської ради на запит Павлоградської окружної прокуратури №63-5922вих-24 від 11.11.2024 повідомив, що згідно інформації яка міститься в реєстрі територіальної громади м. Тернівка Павлоградського ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 станом на 13.11.2024 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проте не проживає там з 2016 року. Просить визнати відумерлою спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається із квартири АДРЕСА_1 , та передати її у комунальну власність Тернівської об`єднаної територіальної громади в особі Тернівської міської ради Дніпропетровської області.

Представник заявника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кисельов В., який представляє інтереси держави в особі Тернівської міської ради Дніпропетровської області, заяву про визнанняспадщини відумерлою, згідно наданої заяви, підтримує в повному обсязі, просить її задовольнити.

Представник Тернівськоїміської радиДніпропетровської області в судове засідання не з`явилася, але надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, покладається на рішення суду.

Заінтересована особадержавний нотаріусТернівськоїдержавної нотаріальноїконтори Дніпропетровськоїобласті в судове засідання не з`явилася, але надала суду письмову заяву в якій повідомила, що в нотаріальній конторі спадкова справа до майна ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відкривалася.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов висновку про повне задоволення заяви з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, сформованої 02 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 1/1 частина квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Підстави виникнення права власності: договір купівлі-продажу, ВКІ 009799 р.916, 29.02.2008 року, Тернівська державна нотаріальна контора.

Відповідно до інформації відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Тернівської міської ради від 03.12.2024 року, станом на 13.11.2024 року за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстрований ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте не проживає там з 2016 року.

Відповідно довиписки задресної картки,наданої 10жовтня 2024 року відділом реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Тернівської міської ради, за адресою: АДРЕСА_2 , а саме відповідно до якої за вказаною адресою був зареєстрований лише ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 знятий з реєстрації 16.03.2024 у зв`язку зі смертю.

Відповідно до відповіді КП «Тернівське житлово-комунальне підприємство», за адресою: АДРЕСА_2 , наявна заборгованість зі сплати комунальних послуг по вищевказаній адресі за період з 01.04.2012 по 01.01.2025 на загальну суму 95 665,14 грн.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), станом на 18.10.2024 року спадкова справа щодо майна померлої ОСОБА_1 , не заводилась.

Відповідно доактового запису про смерть №65 від 22.02.2022 ОСОБА_1 , наданого Тернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

На виконання ухвали Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 25 березня 2025 року з Тернівської державної нотаріальної контори отримано повідомлення, що в нотаріальній конторі спадкова справа до майна ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до інформації виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області від 08.01.2025 року за вих.№79/0/2-25, Тернівська міська рада не зверталася до суду щодо визнання спадщини відумерлою, що залишилась після смерті ОСОБА_1 .

Згідно листа з Тернівської державної нотаріальної контора Дніпропетровської області від 31.03.2025 року спадкова справа до майна ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відкривалася.

У відповідності до ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 806/1000/17.

У постанові № 912/2385/19 від 26.05.2020 року Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що для того щоб інтереси держави не залишалися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Прокурор звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Органом, що уповноважений державою здійснювати функції у вказаних правовідносинах є Тернівська міська рада Дніпропетровської області.

Відповідно до норм Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» міська рада є органом місцевого самоврядування, до компетенції якого входить управління майном територіальної громади, що свідчить про те, що саме за заявою вказаного органу спадщина може бути визнана відумерлою. В такому випадку захист інтересів держави в особі Тернівської міської ради може здійснюватися прокурором відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Крім того, враховуючи, що відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальної громади міста, то визнання спадщини відумерлою та передача її територіальній громаді в особі Тернівської міської ради сприятиме зміцненню та поліпшенню її матеріальної основи.

Підставою для представництва інтересів держави та безпосередньо інтересів територіальної громади в особі Тернівської міської ради є об`єктивна обставина порушення інтересів держави у зв`язку з бездіяльністю уповноваженого органу, яка полягає у відсутності активних дій (підготовка проєкту позову, заяви тощо), спрямованих на звернення до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою.

Сам факт не звернення до суду із відповідною заявою, яка б відповідала вимогам процесуального законодавства та відповідно мала змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини. Вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду у справі № 903/129/18 від 15.10.2019 року.

Відповідно до ст. 1220 Цивільного кодексу України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Таким чином, часом відкриття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_1 є день його смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно дост.1222Цивільного кодексуУкраїни спадкоємцямиза заповітомі зазаконом можутьбути фізичніособи,які єживими начас відкриттяспадщини,а такожособи,які булизачаті зажиття спадкодавцяі народженіживими післявідкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у 6 місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно п. 1 ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Статтею 334 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що заява про визнання спадщини відумерлою подається до суду за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Статтею 338 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

Таким чином, оскільки часом відкриття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_1 , є день його смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 , заяву про визнання спадщини відумерлою подано після спливу трьох років з часу відкриття спадщини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_6 , спадкова справа щодо майна померлої ОСОБА_1 не заводилась, після смерті ОСОБА_1 залишилась спадщина, яка складається з нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , а тому заяву керівника Павлоградськоїокружної прокуратуриДніпропетровської області Кузьменко А. в інтересахТернівської міськоїради Дніпропетровськоїобласті про визнанняспадщини відумерлою слід задовольнити повністю та визнати відумерлою спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що складається із квартири квартири АДРЕСА_1 , та передати її у комунальну власність Тернівської об`єднаної територіальної громади в особі Тернівської міської ради Дніпропетровської області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 19, 76, 77, 81, 141, 247, 258, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменко Анатолія в інтересах держави в особі Тернівської міської ради Дніпропетровської області, заінтересовані особи: Тернівська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання спадщини відумерлою та передачу її територіальній громаді міста Тернівка - задовольнити повністю.

Визнати відумерлою спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що складається з квартири, загальною площею 38,5 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , та передати вказану квартиру у власність Тернівської об`єднаної територіальної громади в особі Тернівської міської ради (код ЄДРПОУ 33912428, адреса: Дніпропетровська область Павлоградський район м. Тернівка вул. М.Грушевського буд. 5-а).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повне судове рішення складено 28 травня 2025 року.

Головуючий суддя В.О. Корягін