Ухвала

від 28.05.2025 по справі 420/25173/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/25173/24

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити пені дії,

В С Т А Н О В И Л А :

08 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.10.2017 року по 14.05.2024 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за затримку у проведенні остаточного розрахунку при звільненні за період з 02.10.2017 по 18.07.2022 у сумі 399 613,22 грн та за період з 19.07.2022 по 14.05.2024 у сумі 41 992,48 грн (за шість місяців) із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за період з 01.12.2015 по 02.10.2017, за весь час затримки її виплати, а саме за період з 01.12.2015 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення 14.05.2024 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за період з 01.12.2015 по 02.10.2017, за весь час затримки її виплати, а саме за період з 01.12.2015 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення 14.05.2024 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.10.2017 року до 14.05.2024 року.

Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.10.2017 року по 13.05.2024 року у сумі 35888,80 грн (тридцять п`ять тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень вісімдесят копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач і відповідач подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позивач про задоволення позовних вимог в повному обсязі, відповідач про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Основним доводом відзиву на позовну заяву та апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 є пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом, однак суд першої інстанції не надав жодної оцінки таким доводам відповідача, а позивач не подав з цього приводу будь яких пояснень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду, зокрема, з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20 сформулював висновок, відповідно до якого строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п`ятої статті 122 КАС України. Тобто строк звернення до суду обмежується місячним строком.

Зазначена правова позиція Верховного Суду є сталою та актуальною та підтримана, зокрема, Верховним Судом в постанові по справі № 380/1794/24 від 19 травня 2025 року.

З матеріалів справи вбачається та визнається сторонами, що остаточний розрахунок при звільненні з позивачем, на виконання рішення суду № 420/12891/23, відповідач провів 14 травня 2024 року.

Тобто позивач мав звернутись до суду з цими позовними вимогами до 15 червня 2024 року.

Позовна заява, направлена до суду першої інстанції 02 серпня 2024 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду з позовом.

Колегія суддів наголошує, що поважними визнаються лише обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

У справі, яка переглядається, позивач не надавав заяву про поновлення строку звернення до суду, не вказав, які саме об`єктивні поважні (непереборні) причини унеможливили його звернення до суду у встановлений процесуальним законодавством строк. Позивач не навів змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним всіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати його процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку; не довів, що в цій справі неможливість вчасного подання ним позовної заяви не мала суб`єктивного характеру, тобто не залежала від його волевиявлення. Натомість пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку скаржника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку.

Згідно ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, положеннями статті 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання останньому можливості подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини пропуску строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.

Отже, КАС України допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду.

Разом з цим, положення КАС України однозначно закріплюють, що у випадку встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, такій особі гарантується надання часу для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом із наданням доказів поважності причин його пропуску. При цьому, забезпечення реалізації такого права не залежить від інстанції суду, який виявив факт пропуску строку, оскільки такий факт може бути виявлений не лише до відкриття провадження у справі, але й на більш пізніх стадіях судового процесу.

Питання причин пропуску строку звернення до суду з позовом, у випадку, коли суд встановив, що такий пропущено позивачем, в обов`язковому порядку має бути з`ясовано судом. Однак, у будь-якому випадку позивач має бути обізнаний про виникнення у суду питання щодо дотримання ним строку звернення до суду з позовом задля забезпечення реальної можливості спростувати факт пропуску строку або довести наявність підстав для його поновлення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має вжити заходів щодо надання можливості позивачу звернутися із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин пропуску строку.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.03.2024 по справі № 380/9291/22.

Враховуючи наведені вище приписи процесуального законодавства, а також правову позицію Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку про необхідність запропонувати ОСОБА_1 надати пояснення щодо дотримання строку звернення до суду з даним позовом та/або клопотання про поновлення строку звернення до суду із наданням відповідних доказів, які б підтверджували наявність об`єктивних перешкод, які унеможливили своєчасне подання позову з врахуванням зазначеного вище колегією суддів правового регулювання.

Керуючись ст. 122, 123, 311, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Запропонувати ОСОБА_1 у п`ятиденний строк з дня отримання копії вказаної ухвали надати пояснення щодо дотримання строку звернення з даним позовом до суду (в частині вимог щодо середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні) та/або заяву про поновлення строку звернення до суду із наданням відповідних доказів, які б підтверджували наявність об`єктивних перешкод, які унеможливили своєчасне подання позову з врахуванням висновків колегії суддів щодо застосування положень ст. 233 КЗпП України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання т оскарженню не підлягає.

Головуючий: Н.В. Вербицька

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя:К.В. Кравченко