Постанова від 21.05.2025 по справі 826/9004/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/9004/18 Головуючий у 1 інстанції - Петрова Л.М.

Суддя-доповідач - Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,

за участю секретаря Шляги А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної митної служби України та Луганської митниці на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, третя особа на стороні відповідача - Луганська митниця Державної фіскальної служби про визнання протиправною бездіяльності, -

В С Т А Н О В И В :

В 2018 році ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у нескладенні висновку про результати перевірки відповідно до вимог Закону України "Про очищення влади" від 16.09.2014 №1682.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.07.2018 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку письмового провадження.

21.02.2025 справа № 826/9004/18 надійшла для розгляду до Полтавського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 адміністративну справу прийнято до провадження.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 допущено заміну відповідача та третьої особи по справі № 826/9004/18 - Державну фіскальну службу України на її правонаступника Державну митну службу України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г, код ЄДРПОУ 43115923), Луганську митницю ДФС на Луганську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г, код ЄДРПОУ ВП 44030626).

Не погоджуючись з вказаною ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 Державна митна служба України звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині заміни відповідача по справі № 826/9004/18 - Державної фіскальної служби України на її правонаступника Державну митну службу України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г, код ЄДРПОУ 43115923), як таку, що прийняте із порушенням норм процесуального права.

Також, не погоджуючись з ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 звернулась із апеляційною скаргою і Луганська митниця, в якій вона просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині заміни третьої особи по справі № 826/9004/18 - Луганської митниці ДФС на Луганську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г, код ЄДРПОУ ВП 44030626), як таку, що прийняту із порушенням норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної митної служби України підлягає задоволенню, а у задоволенні апеляційної скарги Луганської митниці слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України закріплені положення стосовно процесуального правонаступництва та указано, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Верховний Суд у постанові від 06.10.2020 у справі №804/958/17, розкриваючи зміст поняття "публічне правонаступництво" з огляду на приписи статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначив, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому, обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

У такому випадку також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама по собі має бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

Отже, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб`єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб`єкта владних повноважень як юридичної особи.

Аналогічний висновок міститься також й у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №420/5772/18.

Щодо процесуального правонаступництва Державної фіскальної служби України на Державну митну службу України, колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 затверджено Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - Порядок № 1074).

Згідно з пунктами 5 та 6 Порядку № 1074 здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Права та обов`язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

За приписами пункту 8 Порядку № 1074, внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов`язки якого переходять його правонаступникам.

18 грудня 2018 року Кабінет Міністрів України видав постанову № 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України".

Відповідно до пункту 1 цієї постанови утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Також цією постановою (з урахуванням змін і доповнень, внесених постановою № 846 від 25 вересня 2019 року) визначено, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства.

Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності (абзаци другий, четвертий пункту 2 постанови).

Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України (абзац шостий пункту 2 постанови).

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавством регламентовано інститут правонаступництва, зокрема органів державної влади, яке включає в себе правонаступництво в завданнях, функціях та повноваженнях, як складових категорії компетенції органу, а також щодо конкретних управлінських (організаційних) прав та обов`язків, які складають зміст відповідних правовідносин.

При цьому, колегія суддів зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 саме свідчить про компетенційне адміністративне (публічне) правонаступництво Державної митної служби України, тобто про перехід до Держмитслужби функцій Державної фіскальної служби України у сфері реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи.

Усуваючи неповноту з`ясування судом першої інстанції обставин цієї справи, апеляційний суд зазначає, що спір у цій справі виник у відносинах публічної служби і стосується визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у нескладенні висновку про результати перевірки відповідно до вимог Закону України "Про очищення влади" від 16.09.2014 №1682.

У такому випадку заміна Державної фіскальної служби України як боржника (відповідача) може мати місце виключно у випадку фактичного його вибуття внаслідок припинення.

При цьому, колегія суддів відзначає, що відповідно до частини першої, п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Станом на момент вирішення судом першої інстанції питання про заміну відповідача, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запис про припинення Державної фіскальної служби України був відсутній. Наразі вказана юридична особа перебуває у стані припинення.

Отже, оскільки предмет спору у цій справі не стосується публічно-владних функцій, переданих Державній митній службі України, і на момент вирішення судами питання про заміну відповідача у справі до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не був унесений запис про припинення Державної фіскальної служби України, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції помилково замінив ДФС України на Державну митну службу України, як правонаступника.

Таким чином, доводи Державної митної служби України про неправильне застосування судом норм процесуального права є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення.

Щодо процесуального правонаступництва Луганської митниці ДФС на Луганську митницю Державної митної служби України, колегія суддів зазначає наступне.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Луганська митниця ДФС припинена, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в графі «дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення» - 22.12.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» затверджено, крім іншого, Положення про Державну митну службу України, відповідно до якого Державна митна служба України (Держмитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів. Держмитслужба реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи. (п. 1 Положення).

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 № 858 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної митної служби, у тому числі Східну митницю Держмитслужби, до якої шляхом реорганізації приєднано Луганську митницю ДФС. Установлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної митної служби.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 07.11.2019 розпочала свою діяльність як юридична особа публічного права Східна митниця Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43336287).

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Східна митниця Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43336287) припинена, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в графі «дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення» - 04.11.2022.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №895 "Деякі питання територіальних органів Державної митної служби" реорганізовано територіальні органи Державної митної служби шляхом їх приєднання до Державної митної служби.

Згідно з наказом Держмитслужби від 19.10.2020 №460 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби України як відокремлених підрозділів» утворено серед іншого Луганську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби.

Отже, з огляду на те, що Луганська митниця ДФС та Східна митниця Держмитслужби були припинені, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для допущення процесуального правонаступництва шляхом заміни третьої особи у справі - Луганської митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39500819) її правонаступником - Луганською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України (код ЄДРПОУ ВП 44030626).

Таким чином, доводи Луганської митниці про неправильне застосування судом норм процесуального права є необґрунтованими та не знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийняте рішення з частковим порушенням норм процесуального права.

В свою чергу, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив її частково скасувати та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 312, 315, 317, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Луганської митниці залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державної митної служби України - задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 скасувати в частині заміни відповідача по справі № 826/9004/18 - Державної фіскальної служби України на її правонаступника Державну митну службу України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г, код ЄДРПОУ 43115923).

В іншій частині ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.

Повний текст постанови виготовлений 23.05.2025.