Постанова від 28.05.2025 по справі 140/1428/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/1428/24 пров. № А/857/10993/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Обрізка І.М.,

суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу комунального некомерційного підприємства Ковельське міське територіальне медичне об`єднання на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року прийняте суддею Косюкевич С.Ф. у місті Луцьк у справі за адміністративним позовом комунального некомерційного підприємства Ковельське міське територіальне медичне об`єднання до Північно-Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправними та скасування висновку про результати моніторингу закупівель,-

встановив:

комунальне некомерційне підприємство Ковельське міське територіальне медичне об`єднання (надалі КНП, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Північно-Східного офісу Держаудитслужби (надалі Держаудитслужба, відповідач), про визнання протиправним та скасування висновку Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі UA-2023-11-30-005502-а від 22.01.2024.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 відмовлено в позові.

Суд виходив з того, що згідно пункту 17 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон № 922-VIII) у тендерній документації зазначається прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками.

Суд звернув увагу на те, що у тендерній документації предмету закупівлі за ID: UA-2023-11-30-005502-а при зазначенні уповноваженої особи замовника, яка здійснює зв`язок з учасниками, вказано: ОСОБА_1 , уповноважена особа, вул. Олени Пчілки, 4, м. Ковель, Волинська обл., 45000, тел.: (03352)71515 E-mail: mtmo ek(a)ukr.net», тобто без зазначення її посади, яку займає.

Поряд з цим, у Національному класифікаторі України «Класифікатор професій ДК 003:2010», затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.07.2010 №327 із змінами, така посада як «уповноважена особа» відсутня.

Суд звернув увагу, що умови підпункту 10.2.2 пункту 10.2. проекту договору про закупівлю не відповідають предмету закупівлі, яким є закупівля послуг, та застосовуються згідно з підпунктом 2 пункту 19 Особливостей, якщо предметом закупівлі є товар.

Таким чином, за результатами моніторингу процедури закупівлі встановлено, що замовник на порушення пункту 28 Особливостей та частини третьої статті 22 Закону включив до тендерної документації інформацію, вимоги щодо наявності якої не передбачені законодавством. Як наслідок, укладений договір також містить підпункт 10.2.2 пункту 10.2., умови якого не відповідають предмету закупівлі.

На думку суду, орган державного фінансового контролю згідно з положеннями пункту 15 частини першої статті 10 Закону № 2939-XII та підпункту 20 пункту 6 Положення № 23 наділений повноваженнями порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій розгляд питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Суд прийшов до переконання, що визначений спосіб усунення виявлених порушень (зважаючи на завершення процедури торгів, визначення переможця та укладення з ним договору від 27.12.2023 №119-Т про закупівлю та завершення його виконання) у цій конкретній ситуації є пропорційним із виявленими порушеннями, відповідає завданню здійснення державного фінансового контролю та направлений на усунення причин, які призвели до виявлених порушень та недопущення їх вчинення у подальшому.

Крім того, суд звернув увагу на те, що зобов`язання органом державного фінансового контролю позивача щодо розгляду питання про притягнення винних працівників до відповідальності саме по собі не створює негативних наслідків для позивача, оскільки не зобов`язує його прийняти конкретне рішення. В силу вимог пункту 15 частини 1 статті 10 Закону № 2939-XII та підпункту 20 пункту 6 Положення № 23 орган державного фінансового контролю наділений лише правом ініціювання питання щодо притягнення до відповідальності осіб винних у допущених порушеннях. Водночас питання виявлення осіб, винних у порушеннях, зазначених в спірному висновку, та встановлення достатності підстав для притягнення їх відповідальності є прерогативою позивача.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, КНП подало апеляційну скаргу. Вважає, що вказане судове рішення прийняте із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до наказу генерального директора Ковельського МТМО від 11.11.2021 №538-с «Про організацію закупівельної діяльності у Ковельському МТМО» ОСОБА_2 призначена уповноваженою особою, відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель Ковельського МТМО. Тобто на даного працівника покладено функції уповноваженої особи як додаткової роботи, відповідно, яка є відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, втому числі і здійснювати зв`язок з учасниками закупівлі.

У Висновку головний державний аудитор зазначає, що у Національному Класифікаторі України «Класифікатор професій КД 003:2010», затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.07.2010 №327 із змінами, така посада як «уповноважена особа» відсутня.

Зазначає, що Класифікатор професій КД 003:2010 не містить жодної «посади», в тому числі і такої ж посади як «уповноважена особа», а лише перелік професій.

Звертає увагу, що законодавцем чітко встановлено, що якщо договір укладається відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) Особливостей, Замовник зобов`язаний передбачати виключні випадки змін істотних умов договору.

Тому проект договору, що є складовою тендерної документації повинен містити виключні випадки, на підставі яких можуть змінюватися істотні умови Договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) Особливостей, оскільки це передбачено чинним законодавством.

Аналізуючи вищевикладене, слід зробити висновок, що підстави для зміни істотних умов, які визначені у пункті 19 Особливостей є обов`язковим для включення до проекту договору, що є частиною тендерної документації, і як наслідок, до договору за результатом проведеної закупівлі.

Зміна істотних умов договору про закупівлю може відбуватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі у випадках встановлених пунктом 19 Особливостей з урахуванням типу предмета закупівлі.

Вважає, що висновок про результати моніторингу закупівлі UA-2023-11-30-005502-а від 22.01.2024 не підтверджує наявності порушень при проведенні процедури закупівлі.

Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, приходить до наступного.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд у повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 30.11.2023 Ковельським МТМО оприлюднено оголошення про проведення закупівлі за предметом закупівлі «Фізична охорона об`єктів (79713000-5) (ДК 021:2015 79710000-4 Охоронні послуги)», ідентифікатор закупівлі: UA-2023-11-30-005502-а.

За результатами проведення процедури закупівлі переможцем процедури закупівлі було визнано ТОВ «Партнершіп», з яким 27.12.2023 укладено договір про надання послуг №119-Т.

10.01.2024 на веб-порталі Уповноваженого органу оприлюднено наказ Північно-Східного офісу Держаудитслужби №2 «Про початок моніторингу закупівель», яким розпочато моніторинг закупівлі UA-2023- 11-30-005502-а.

22.01.2024 в системі закупівель «Prozorro» відповідачем опубліковано висновок про результати моніторингу закупівлі UA-2023-11-30-005502-а, яким установлено порушення вимог пункту 28 Особливостей, пункту 17 частини другої та частини третьої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: в порушення п. 17 ч. 2 ст. 22 Закону та п. 28 Постанови №1178 в тендерній документації замовника не зазначено такі відомості як посада посадової особи замовника, уповноваженої здійснювати зв`язок з учасниками; в порушення пункту 28 Особливостей та частини третьої статті 22 Закону замовник включив до тендерної документації інформацію, вимоги щодо наявності якої не передбачені законодавством, як наслідок, укладений договір містить підпункт 10.2.2 пункту 10.2., умови якого не відповідають предмету закупівлі.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, відповідач зобов`язав позивача внести відповідні зміни до умов договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та здійснити заходи, направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому, зокрема, щодо притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад встановлено Законом № 922-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Положеннями п.9 ч.1ст.1 Закону № 992-VIII встановлено, що замовники органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

До замовників також належать юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб`єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Частинами 1-4 ст.8 Закону № 992-VIII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Відповідно до ч.ч.3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 992-VIII на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня йото припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Постановою КМ України № 1178 від 12.10.2022 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі як і раніше Особливості, Постанова №1178).

Згідно з п.23 Особливостей № 1178 моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону.

Відповідно до ч.3 ст.8 Закону № 992-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Частинами першою, четвертою, шостою, сьомою, восьмою статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Частинами першою, четвертою, шостою, сьомою, восьмою статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 (далі Порядок №552), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.10.2020 за № 958/35241.

Згідно пунктів 3, 5 розділу І Порядку № 552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.

Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.

Розділом ІІ Порядку № 552 встановлено порядок заповнення вступної частини форми висновку: у пункті 1 зазначаються: повне найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; місцезнаходження; у пункті 2 зазначаються назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості мають зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності), а також його очікувана вартість; у пункті 3 зазначаються унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, і дата його оприлюднення на вебпорталі уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір і дата його оприлюднення на вебпорталі уповноваженого органу; у пункті 4 зазначається, яку з визначених частиною першою статті 13 Закону України Про публічні закупівлі процедур закупівель застосовано замовником; у пункті 5 зазначається (зазначаються) підстава (підстави), визначена (визначені) статтею 8 Закону України Про публічні закупівлі, за наявності якої (яких) керівник органу державного фінансового контролю або його заступник прийняв рішення про початок моніторингу процедури закупівлі; у пункті 6 вступної частини форми висновку зазначається дата початку здійснення моніторингу процедури закупівлі. Датою початку здійснення моніторингу процедури закупівлі є дата оприлюднення рішення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю;

Інформація, зазначена у пунктах 1-4 розділу II цього Порядку, заповнюється на підставі даних електронної системи закупівель.

Вступна частина форми висновку заповнюється електронною системою закупівель автоматично.

Розділом III Порядку № 552 визначено порядок заповнення констатуючої частини форми висновку: у пункті 1 зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення); у пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися; у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі UA-2023-11-30-005502-а, Північно-Східним офісом Держаудитслужби в електронній системі закупівель розміщено висновок, яким встановлено порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Судом першої інстанції вірно звернуто увагу на те, що вищевказаний висновок складено з дотриманням форми, визначеної Порядком № 552, та статті 8 Закону № 922-VIIІ. Зокрема, у висновку вказано інформацію про замовника Комунальне некомерційне підприємство Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання Ковельської міської ради Волинської області, ідентифікаційний код юридичної особи та її місцезнаходження; інформацію про предмет закупівлі; інформацію про оприлюднення; застосовану процедура закупівлі; підставу здійснення моніторингу - виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; дату початку моніторингу.

Із змісту оскаржуваного висновку вбачається: «За результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону з урахуванням Особливостей встановлено порушення вимог пункту 28 Особливостей, пункту 17 частини другої та частини третьої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі». За результатами аналізу питань: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, розгляду тендерної пропозиції учасника; відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, надання відповіді на запит органу державного фінансового контролю про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі - порушень не встановлено. За результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам Закону та Постанові № 1178 встановлено, що в порушення пункту 17 частини другої статті 22 Закону та пункту 28 Постанови №1178 в тендерній документації замовника не зазначено такі відомості як посада посадової особи замовника, уповноваженої здійснювати зв`язок з учасниками».

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель.

Пунктом 17 частини 2 статті 22 Закону № 922-VIII передбачено, що у тендерній документації зазначається прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками.

Судом встановлено, що у тендерній документації предмету закупівлі за ID: UA-2023-11-30-005502-а при зазначенні уповноваженої особи замовника, яка здійснює зв`язок з учасниками, вказано: ОСОБА_1 , уповноважена особа, вул. Олени Пчілки, 4, м. Ковель, Волинська обл., 45000, тел.: (03352)71515 E-mail: mtmo ek(a)ukr.net», тобто без зазначення її посади, яку займає.

Таким чином, у тендерній документації Замовника не вказано посади посадової особи Замовника, уповноваженої здійснювати зв`язок з учасниками, що є порушенням вимог пункту 17 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII, а також пункту 28 Особливостей №1178, що, у свою чергу, підтверджує обґрунтованість порушення, встановленого відповідачем в оскаржуваному Висновку.

Як вірно звернув увагу суд першої інстанції, що Національному класифікаторі України «Класифікатор професій ДК 003:2010», затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.07.2010 №327 із змінами, така посада як «уповноважена особа» відсутня.

Разом з тим, за приписами абзацу першого частини третьої статті 22 Закону №922-VIII, тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

З аналізу змісту Тендерної документації вбачається, що Замовник у тендерній документації встановив інші вимоги крім вимог, передбачених частиною другою статті 22 Закону, а саме у проекті договору про закупівлю (додаток № 3 до тендерної документації) зазначив таке: (Істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:) «погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення - пп.2 п.19 Постанови № 1178 від 12.10.2022» (підпункті 10.2.2 пункту 10.2.).

Відповідно до оголошення про проведення процедури закупівлі предметом закупівлі та відповідно предметом договору про закупівлю є «Фізична охорона об`єктів (79713000-5) ( ДК 021:2015 79710000-4 Охоронні послуги)».

Відтак суд першої інстанції вірно погодився з твердженнями відповідача, що умови підпункту 10.2.2 пункту 10.2. проекту договору про закупівлю не відповідають предмету закупівлі, яким є закупівля послуг, та застосовуються згідно з підпунктом 2 пункту 19 Особливостей, якщо предметом закупівлі є товар.

Суд першої інстанції вірно виснував, що викладені у висновку відповідача порушення є такими, що узгоджуються з вимогами законодавства, та знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

Щодо доводів позивача про протиправність висновків щодо вимоги Північного офісу Держаудитслужби, зазначеної у пункті 3 констатуючої частини, суд зазначає наступне.

На виконання легітимної мети проведення моніторингу - запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, вимогами Закону № 922-VIII передбачено обов`язкове зазначення у висновку опису встановлених порушень та зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно пункту 3 статті 8 Закону № 2939-ХІІ орган державного фінансового контролю вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.

Відповідно до пункту 15 частини першої статті 10 Закону № 2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надається право порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Відповідно до оскаржуваного висновку відповідач зобов`язав позивача позивача здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Законом № 922-VIII чи іншим нормативно-правовим актом не встановлено способу усунення того чи іншого порушення законодавства у сфері закупівель, який органу державного фінансового контролю належить вказувати у висновку про результат моніторингу процедури закупівлі. Тож при визначенні способу усунення порушення орган державного фінансового контролю у кожному випадку визначає той спосіб, що відповідає інтересам держави, що полягає в дотриманні законодавства та принципам проведення закупівель.

Колегія суддів звертає увагу на те, що визначений у спірному висновку спосіб усунення виявлених порушень, у цій конкретній ситуації, відповідає завданню здійснення державного фінансового контролю та направлений на усунення причин, які призвели до виявлених порушень та недопущення їх вчинення у подальшому.

У цьому контексті колегія суддів зазначає, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.03.2023 у справі № 420/11945/21, застосований органом державного фінансового контролю спосіб усунення виявлених порушень «здійснити заходи щодо недопущення виявлених порушень у подальшому», є превентивним заходом, що не вимагає розірвання договірних відносин. Така вимога відповідача скерована на дотримання в подальшому вказаних правових норм під час проведення закупівель.

Такий підхід узгоджується також із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 15.06.2023 у справі № 160/15844/22, від 21.12.2023 у справі № 160/18147/22.

Крім того, колегія суддів зауважує, що зобов`язання органом державного фінансового контролю позивача щодо розгляду питання про притягнення винних працівників до відповідальності саме по собі не створює негативних наслідків для позивача, оскільки не зобов`язує його прийняти конкретне рішення. В силу вимог пункту 15 частини 1 статті 10 Закону № 2939-XII та підпункту 20 пункту 6 Положення № 23 орган державного фінансового контролю наділений лише правом ініціювання питання щодо притягнення до відповідальності осіб винних у допущених порушеннях. Водночас питання виявлення осіб, винних у порушеннях, зазначених в спірному висновку, та встановлення достатності підстав для притягнення їх відповідальності є прерогативою позивача.

Аналогічна правова позиція щодо правильності зазначення у вимозі органом державного фінансового контролю про необхідність притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів, за порушення вимог законодавства при укладанні договору закупівель, які не тягнуть винесення вимоги про розірвання укладеного з переможцем договору, викладена у постанові ВС КАС від 30.11.2023 у справі № 160/20791/22.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу комунального некомерційного підприємства Ковельське міське територіальне медичне об`єднання залишити без задоволення, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року у справі № 140/1428/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. І. Шинкар