Ухвала від 28.05.2025 по справі 140/10379/24

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

28 травня 2025 року

м. Київ

справа №140/10379/24

адміністративне провадження №К/990/20910/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Стародуба О.П. та Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці

на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року

у справі №140/10379/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брама Інжинірінг»

до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці

про визнання протиправним та скасування припису,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Брама Інжинірінг» звернувся до адміністративного суду з позовом до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якій просило:

- визнати протиправним та скасувати припис №ЗХ/ВЛ/16726/231П від 14 червня 2024 року.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року, позов задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці 15 травня 2025 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадках: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу; суд не дослідив зібрані у справі докази.

На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення частини першої статті 4, абзацу 6 частини першої, частини третьої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V (Закон №877-V), порушили положення статті 322 КАС України, а також не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 02 лютого 2021 року у справі №0540/5987/18-а, від 30 серпня 2021 року у справі №520/11672/19, від 20 січня 2023 року у справі №824/849/18-а, від 31 жовтня 2024 року у справі №300/6438/21.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції проігнорував положення статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі 1947 року, яка надає інспекторам право безперешкодного доступу на підприємства без попереднього повідомлення. Заявник вважає, що це правило є логічним для ефективного виявлення порушень, зокрема неоформлених трудових відносин.

Суди не врахували ознаки трудового договору, визначені Верховним Судом, зокрема у постанові від 20 січня 2023 року у справі №824/849/18-а. Заявник вважає, що характер виконуваної ОСОБА_1 роботи (головний бухгалтер, робочий графік, доступ до КЕП директора, виконання конкретних бухгалтерських функцій) свідчить про наявність трудових, а не цивільно-правових відносин.

Суди дійшли необґрунтованого висновку, що відсутність кадрових документів (наказів про прийняття на роботу, відпустки тощо) та виплат свідчить про відсутність трудових відносин, тоді як, на думку скаржника, це є прямим доказом порушення законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин.

Відповідач вказує на необґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції щодо порушень Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці при проведенні перевірки за адресою фактичного ведення діяльності (місто Луцьк, проспект Грушевського, 30 ), а не за юридичною адресою, оскільки положення частини першої статті 4 Закону №877-V дозволяє здійснювати контроль за місцем провадження господарської діяльності, яке було вказано у зверненні громадянки ОСОБА_1 .

Касаційна скарга також містить мотиви, що суд апеляційної інстанції безпідставно не надав оцінки всім аргументам заявника, викладеним в апеляційній скарзі, зокрема, щодо надання позивачем додаткових доказів після завершення перевірки, що, на думку скаржника, не узгоджується з висновками Верховного Суду та вказує на формальний підхід до розгляду справи, неналежну оцінку судом доказів та порушення принципу змагальності.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою передбачено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року, з метою з`ясування правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень частини першої статті 4, абзацу 6 частини першої, частини третьої статті 6 Закону №877-V, перевірки дотримання судами положень статті 322 КАС України, а також перевірки необхідності врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02 лютого 2021 року у справі №0540/5987/18-а, від 30 серпня 2021 року у справі №520/11672/19, від 20 січня 2023 року у справі №824/849/18-а, від 31 жовтня 2024 року у справі №300/6438/21.

Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.

Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці звільнено від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №140/10379/24 на підставі пункту 20 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у справі №140/10379/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брама Інжинірінг» до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування припису.

2. Витребувати з Волинського окружного адміністративного суду справу №140/10379/24.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Роз`яснити учасникам справи, що у разі невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді О.П. Стародуб

С.М. Чиркін