Ухвала від 29.05.2025 по справі 487/9177/24

Справа № 487/9177/24

Провадження № 1-кс/487/2722/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2025 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву слідчої судді Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_3 про самовідвід,

УСТАНОВИВ:

У провадженняслідчої суддіЗаводського районногосуду м.Миколаєва ОСОБА_3 надійшло клопотання Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12024230000001824 від 17.10.2024.

23 травня 2025 року слідча суддя ОСОБА_3 подала заяву про самовідвід. Заява мотивована тим, що повноваження слідчого судді поширюються на вирішення питань, які виникають під час досудового розслідування. У випадку, коли кримінальне провадження закрите слідчим, клопотання подане в порядку ч. 9 ст. 100 КПК про долю речових доказів вирішується судом, а не слідчим суддею. Так, старшим слідчим в ОВС ВРЗСТ СУ ГУНП в Херсонській області підполковником ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження №12024230000001824 від 17.10.2024 за ч. 2 ст. 286 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. У клопотанні порушено питання про скасування арешту майна на підставі ч. 2 ст. 174 КПК України. Однак, у ст. 174 КПК не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою керівника органу досудового розслідування на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК. А тому, у даному випадку, клопотання про скасування арешту майна після закриття кримінального провадження має вирішуватися судом, а не слідчим суддею. Оскільки клопотання про скасування арешту майна було розподілено для розгляду як слідчому судді, а за такого, враховуючи приписи ч. 9 ст. 100 КПК України, слідча суддя заявила собі самовідвід з підстав, визначених п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України.

Узявши до уваги мотиви заяви про самовідвід, вивчивши клопотання, суд ураховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 23.10.2024 (справа №487/9177/24, провадження 1-кс/487/6376/24) у кримінальному провадженні №12024230000001824 від 17.10.2024 накладено арешт на автомобіль BMW 320, р.н. НОМЕР_1 із забороною користування, розпорядження та відчуження майна.

Старшим слідчим в ОВС ВРЗСТ СУ ГУНП в Херсонській області підполковником ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12024230000001824 від 17.10.2024 за ч. 2 ст. 286 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК. За змістом статей 173, 174 цього Кодексу під час досудового розслідування, судового розгляду питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд відповідно.

За приписами частини 4, якою доповнено ст. 132 КПК Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» № 2810-IXвід 01грудня 2022 року (набрав чинності 29 грудня цього ж року), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Приписи ч. 4 ст. 132 КПК є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв`язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.

Імперативні приписи ч. 4 ст. 132 КПК вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб`єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.

Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном.

Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.

Такі роз`яснення викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.04.2024 у справі №554/2506/22, провадження №51-4350кмо23.

Тобто, питання скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді в межах кримінального провадження, яке було закрито постановою слідчого, не може вирішуватися ані слідчим суддею, ані судом.

Разом з тим, вирішення такого питання або наявності чи відсутності підстав звернення з відповідним клопотанням не входить до обов`язків та повноважень працівника канцелярії суду під час реєстрації матеріалів.

Оскільки Херсонська міська військова адміністрація Херсонського району Херсонської області звернулася із даним клопотанням до Заводського районного суду м. Миколаєва, але вказавши саме слідчого суддю та номер судового провадження, порушуючи питання про скасування арешту майна на підставі ч. 2 ст. 174 КПК України, відповідно, працівником канцелярії зареєстровано справу в обліково-статистичній картці з дотриманням Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

З урахуванням зазначеного відсутні підстави для задоволення заяви слідчої судді Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12024230000001824 від 17.10.2024 з підстав невірного розподілу справи.

Керуючись статтями75, 81, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву слідчої судді Заводського районного суду м. Миколаєва про самовідвід від розгляду клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12024230000001824 від 17.10.2024 (справа №487/9177/24, провадження №1-кс/487/2673/25), залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1