Ухвала від 28.05.2025 по справі 555/2405/19

УХВАЛА

28 травня 2025 року

м. Київ

справа № 555/2405/19

провадження № 61-5210ск25

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Дудкою Ігорем Олександровичем, на рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 16 вересня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 20 березня 2025 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Будівельник» Товариства з обмеженою відповідальністю «Західресурси» до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року Дочірнє підприємство «Будівельник» Товариства з обмеженою відповідальністю «Західресурси» (далі - Дочірнє підприємство «Будівельник»

ТОВ «Західресурси») до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 16 вересня

2024 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду

від 20 березня 2025 року, визнано недійсним договір купівлі- продажу, укладений

15 січня 2014 року між Дочірнім підприємством Березнівського Райагробуду «Будівельник» та ОСОБА_1 , посвідчений 15 січня 2014 року приватним нотаріусом Березнівського районного управління юстиції Рівненської області Куц І. В., зареєстрований 15 січня 2014 року в реєстрі за № 22.

Додатковою постановою від 10 квітня 2025 року у задоволенні заяви представника Дочірнього підприємства «Будівельник» ТОВ «Західресурси» - адвоката Грабовського В. А. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

У квітні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Дудкою І. О., на рішення Березнівського районного суду Рівненської області

від 16 вересня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду

від 20 березня 2025 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

від 06 травня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку

на усунення недоліків. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено

про наслідки її невиконання.

У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду строк заявник направила матеріали на усунення недоліків, вважаючи, що вимоги ухвали виконано, однак такі вимоги виконано не у повному обсязі.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Абзацом першим частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

В уточненій касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зазначає постанову Пленуму Верховного Суду України

від 06 листопада 2009 року № 9, в якій, на її думку, викладено висновок

про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваних рішеннях, а також цитує постанови Верховного Суду України

та Верховного Суду.

Проте, суд касаційної інстанції звертає увагу заявниці на те, що посилання у касаційній скарзі виключно на постанову Пленуму Верховного Суду України, постанову Верховного Суду України, у яких викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах (а не Верховного Суду), не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ураховуючи законодавчі обмеження щодо формування єдиної правозастосовчої практики, правові висновки, викладені у постановах Пленуму Верховного Суду України, не входять до елементів, з яких формується база правозастосовчої практики та мають рекомендаційний характер, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Отже, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Подати на виконання ухвали уточнену касаційну скаргу з чітким зазначення пункту статті 389 ЦПК України, на підставі якого оскаржуються судові рішення судів попередніх інстанцій.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Ураховуючи наведене, строк для усунення недоліків необхідно продовжити та повідомити про це заявника.

Керуючись статтями 127, 136, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду 06 травня 2025 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець