Рішення
від 29.05.2025 по справі 674/2052/24
ІЗЯСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 674/2052/24

Провадження № 2/674/239/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

29 травня 2025 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Барателі Д.Т., за участі секретаря судового засідання Бойчук С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПІНГ-ПОНГ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (ціна позову 26340,25 грн),

в с т а н о в и в :

До Дунаєвецького районного суду Хмельницької області (далі суд) надійшов позов ТОВ "ФК "ПІНГ-ПОНГ" (далі позивач) до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить суд стягнути з останнього заборгованість у сумі 26340,25 грн за кредитним договором № 101850112 від 22.03.2021 (далі - кредитний договір), а також судовий збір у сумі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у сумі 6000,00 грн, зумовлені судовим розглядом вказаних позовних вимог.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що унаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за вказаним кредитним договором у нього виникла заборгованість перед первісним кредитором. За результатами укладення ряду договорів факторингу, право вимоги за заборгованістю відповідача перед первісним кредитором перейшло до позивача.

Як правову підставу для звернення до суду позивач зазначає норми Цивільного кодексу України щодо обов`язковості умов укладених договорів, обов`язковості виконання боржником узятих на себе зобов`язань за договором, правових наслідків відступлення права вимоги та особливостей укладення і виконання кредитних договорів; норми Закону України «Про електронну комерцію» щодо порядку укладення договорів в електронному вигляді.

Разом із поданням позову представник позивача заявив клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

Ухвалою від 27 січня 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у цій справі, ухвалив проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

У судове засідання, призначене на 29 травня 2025 року, позивач, відповідач та/або їх представники не з`явилися.

Представник позивача надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи судом, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Судові засідання неодноразово відкладались через неявку відповідача.

Ухвалою від 29 травня 2025 року суд постановив провести заочний розгляд справи.

У зв`язку із тим, що відповідач, повідомлений належним чином, не з`явився у судове засідання, не надав відзив на позовну заяву, а позивач проти цього не заперечує, суд розглядає справу та ухвалює рішення на підставі документів, що в ній містяться.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач стверджує, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (далі первісний кредитор) та відповідачем в електронній формі було укладено кредитний договір № 101850112 від 22.03.2021 (далі - кредитний договір) на умовах повернення суми кредиту з процентами відповідно до поданої відповідачем анкети-заяви на кредит, підписаного сторонами графіку платежів, що є додатком до кредитного договору, згідно з умовами якого первісний кредитор надав відповідачу кредит у сумі 7 000 грн на 30 днів з фіксованою процентною ставкою 365 відсотків річних із можливістю пролонгації строку кредитування та застосуванням базової процентної ставки у розмірі 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом у випадку прострочення сплати платежів.

Відповідач отримав обумовлені кредитним договором кошти 22.03.2021 на банківську картку, реквізити якої самостійно вказав первісному кредитору.

Вказаний вище кредитний договір та додатки до нього підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

У результаті невиконання умов кредитного договору у відповідача перед первісним кредитором утворилась заборгованість у сумі 26340,25 грн, з яких:

-5985,00 грн заборгованість за тіло кредиту;

-20355,25 грн заборгованість за несплаченими відсотками.

Заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором була передана первісним кредитором ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» на підставі договору відступлення права вимоги № 05Т від 29.07.2021.

24.01.2022 ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та позивач уклали договір факторингу № 1/15, відповідно до умов та додатків якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Таким чином, унаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за вказаним кредитним договором у нього виникла заборгованість перед первісним кредитором. За результатами укладення між первісним кредитором, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та позивачем відповідних договорів відступлення права вимоги та факторингу, право вимоги за заборгованістю відповідача перед первісним кредитором перейшло до позивача.

Позивач також стверджує, що на виконання вимог п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України вживав заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення на адресу відповідача досудової вимоги про сплату заборгованості за кредитним договором.

Не погоджуючись із позицією відповідача, який не сплачував заборгованість за кредитним договором, керуючись положеннями договорів про відступлення права вимоги та факторингу, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Досліджуючи надані докази, аналізуючи наведені доводи, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.

Згідно зі статтею 627 ЦК України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (частина третя статті 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері врегульовано Законом про споживче кредитування.

Так, пунктом 1-1 частини першої статті 1 Закону про споживче кредитування визначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Відповідно до пункту 7-1 частини першої статті 1 Закону про споживче кредитування новий кредитор - особа, яка у встановленому законодавством порядку набула за цивільно-правовим договором або з інших підстав заміни кредитора у зобов`язанні право вимоги за договором про споживчий кредит або іншим договором, передбаченим частиною другою статті 3 цього Закону.

Частиною першою статті 18 Закону про споживче кредитування визначено, що відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

До нового кредитора переходять передбачені цим Законом зобов`язання кредитодавця, зокрема щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги щодо етичної поведінки) (частина третя статті 18 Закон про споживче кредитування).

Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом (частина третя статті 263 ЦПК України).

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналізуючи законодавство України, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, подані докази та аргументи позивача, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача слід відхилити з огляду на таке.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, звертає увагу суду на те, що відповідач не виконує умови укладених між ним та первісним кредитором кредитного договору в електронному вигляді, право вимоги за яким передано позивачу. Оскільки відповідач не виконав зобов`язання за кредитним договором, який укладений в електронному вигляді, внаслідок цього виникла заборгованість, її слід стягнути у судовому порядку.

Натомість під час дослідження доказів, наданих позивачем, судом встановлено, що анкета-заява на кредит № 101850112 від 19.03.2021, на яку посилається позивач, стосується не ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мобільний номер телефону НОМЕР_1 , документ, що посвідчує особу: паспорт громадянина України НОМЕР_2 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 . В анкеті-заяві вказано, що позичальником надано згоду на правила кредитування, фінансовий моніторинг та Бюро кредитних історій, відображено процес оформлення та розгляду заяви, відповідно до якого заявника піддано верифікації за телефоном та різного роду перевіркам.

Відповідно до наданої позивачем копії договору про споживчий кредит № 101850112 від 22.03.2021 ТОВ «МІЛОАН», тобто первісний кредитор та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_3 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 уклали цей договір про споживчий кредит. В реквізитах договору вказаний ОСОБА_1 . В договорі не вказаний електронний одноразовий ідентифікатор, за допомогою якого, як стверджує позивач, відповідач підписав вказаний договір.

Інших кредитних договорів, які б стосувалися ОСОБА_1 позивач не надав. Щодо невідповідності прізвища особи, що підписала анкету-заяву на кредит та договір про споживчий кредит прізвищу відповідача позивач жодних пояснень не подав ні в позовній заяві ні в інших заявах по суті. Не пояснив позивач також яким чином особа, що уклала кредитний договір, як стверджує позивач, пройшла ідентифікацію та верифікацію та яким чином відображене у кредитному договорі прізвище ОСОБА_1 стосується відповідача. Копії документів, що посвідчують особу ОСОБА_1 або ОСОБА_1 , за якими верифіковано боржника до суду не подав.

Більше того, позивач стверджує, що відповідач отримав обумовлену суму кредиту, підтвердженням чого є додана до позовної заяви копія платіжного доручення № 26164206, яке скріплене печаткою та підписом первісного кредитора. Однак із вказаного платіжного доручення вбачається, що отримувачем суми у розмірі 7000 грн є ОСОБА_1 .

Позивач не вважав за потрібне навести власний розрахунок та обґрунтування заборгованості відповідача та застосування до суми боргу за тілом кредиту фіксованої та базової процентної ставки, натомість послався на такий розрахунок, здійснений первісним кредитором. Однак, як вбачається з відомості про щоденні нарахування та погашення кредиту, така відомість складена ТОВ «МІЛОАН» щодо ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з Додатку до Договору відступлення прав вимоги № 05Т від 29.07.2021, укладеного між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», останньому відступлено права вимоги до ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з Додатку до Договору факторингу № 1/15 від 24.01.2022, укладеного між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ПІНГ-ПОНГ», останньому відступлено права вимоги до ОСОБА_1 .

Досудова вимога від 02.09.2024, на яку посилається позивач як на заходи досудового врегулювання спору, як вбачається із неї, була направлена адвокатом, що представляє інтереси позивача, ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 .

До 18 липня 2020 року селище (колишнє селище міського типу, смт.) Дунаївці належало до Дунаєвецького району, в рамках адміністративної реформи в Україні цей район було скасовано, а кількість районів Хмельницької області зменшено до трьох. Територія Дунаєвецького району була приєднана до Кам`янець-Подільського району. На території Кам`янець-Подільського району Хмельницької області розташовані місто Дунаївці, центр Дунаєвецької міської громади у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області та селище Дунаївці, центр Новодунаєвецької селищної територіальної громади Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

Відповідно до відповіді на запит суду, секретар Новодунаєвецької селищної ради повідомила, що ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1

Як вбачається із відповіді Управління ДМС України в Хмельницькій області на запит суду, ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Паспортні дані ОСОБА_1 не вказано.

Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).

Судом не встановлено, що відповідачем здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення кредитного договору, а також отримано суму кредиту.

Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав ототожнення особи, вказаної в анкеті-заяві на отримання кредиту, кредитному договорі, платіжному дорученні з одного боку та відповідача, права вимоги до якого були передані первісним кредитором відповідно до наданих позивачем витягу з Додатку до Договору відступлення прав вимоги № 05Т від 29.07.2021, укладеного між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та витягу з Додатку до Договору факторингу № 1/15 від 24.01.2022, укладеного між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ПІНГ-ПОНГ».

Вказане підтверджується ч. 5-7 ст. 81 ЦПК України. Так, відповідно до вказаних положень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

У зв`язку із цим, слід зазначити, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги або факторингу.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Верховного Суду від 4 грудня 2018 року у справі № 31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно достатті 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача. Разом з тим, положення частини першої статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб`єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб`єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов`язанні не відбувається.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та у позові слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач під час подання позову сплатив судовий збір у сумі 2422,40 грн.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги суд відхиляє, судовий збір із відповідача не стягується.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. У зв`язку із відхиленням позовних вимог, суд також відмовляє у стягненні з відповідача заявлених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн

Ураховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 205, 512, 514, 516, 516, 527, 530, 627, 628, 617, 1054 Цивільного кодексу України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПІНГ-ПОНГ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку до апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПІНГ-ПОНГ" (місцезнаходження: м. Бровари вул. Симона Петлюри, 21/1 Київської області, код ЄДРПОУ 43657029).

Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складено та підписано 29 травня 2025 року.

Суддя Барателі Д.Т.

СудІзяславський районний суд Хмельницької області
Дата ухвалення рішення29.05.2025
Оприлюднено30.05.2025
Номер документу127708025
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Судовий реєстр по справі —674/2052/24

Рішення від 29.05.2025

Цивільне

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Барателі Д. Т.

Ухвала від 29.05.2025

Цивільне

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Барателі Д. Т.

Ухвала від 27.01.2025

Цивільне

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Барателі Д. Т.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні